Ухвала суду № 1084011, 04.07.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

__________01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“04” липня 2007 року                                                                                Справа № 10/110н-ад

                                                                       к/с № К-23657/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:                                             Голубєвої Г.К.

Суддів:                                                         Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції

на ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 29.05.2006 року

та постанову господарського суду Луганської області від 13.04.2006 року

у справі 10/110н-ад

за позовом                Дочірнього підприємства “Ринок м. Стаханова” Луганського обласної спілки споживчих товариств, м. Стаханов

до                                Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції

про                             про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Луганської області від 13.04.2006 року позовні вимоги Дочірнього підприємства “Ринок м. Стаханова” Луганського обласної спілки споживчих товариств, м. Стаханов (далі – ДП “Ринок м. Стаханова”) до Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції (далі – Стахановська ОДПІ) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 31.01.2006 року № 00000522301/0 задоволено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 29.05.2006 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що спірний штраф є адміністративно-господарськими санкціями, визначеними ст. 238 Господарського кодексу України, яка може бути встановлена тільки законом.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати, та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи неправильним застосуванням судами норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій 25.01.2006 року Стахановською ОДПІ проведено перевірку ДП “Ринок м. Стаханова”, за результатами якої складено акт № 64/23-01548007 “Про результати контрольної перевірки повноти та своєчасності справляння ринкового збору на ДП “Ринок м. Стаханова”. Зазначеним актом зафіксовано порушення ст. 3 Указу Президента України “Про впорядкування механізму сплати ринкового збору” від 28.06.1999 № 761/99 та Положення про порядок справляння ринкового збору, затвердженого рішенням Стахановської міської ради від 10.12.1999, яке полягало у відсутності у двох суб’єктів господарської діяльності – фізичних осіб касових чеків про сплату ринкового збору.

На підставі зазначеного акта відповідачем 31.01.2006 року прийнято рішення № 00000522301/0 про застосування до ДП “Ринок м. Стаханова” штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170 грн. Пунктом 3 ч. 2 ст. 15 Закону України “Про систему оподаткування” ринковий збір віднесено до місцевих зборів (обов’язкових платежів).

Статтею 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” встановлено, що ринковий збір – це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари.

Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 20 відсотків мінімальної заробітної плати для громадян і трьох мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару).

Ринковий збір справляється працівниками ринку до початку реалізації продукції.

Із зазначеними нормами Декрету Кабінету Міністрів України кореспондуються ст. 1 – 3 Указу Президента України “Про впорядкування механізму сплати ринкового збору” від 28.06.1999 року № 761/99.

Відповідно до п. 5 зазначеного Указу у разі виявлення на ринку під час проведення контрольної перевірки працівниками органів державної податкової служби торгівців без касових чеків, що засвідчують сплату ринкового збору, з цих торгівців стягується штраф у сумі, еквівалентній п’яти розмірам ринкового збору, а з адміністрації ринку – у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Указ Президента України “Про впорядкування механізму сплати ринкового збору” від 28.06.1999 року № 761/99 спрямований на стимулювання розвитку малого підприємництва та виданий відповідно до пункту 4 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України.

Частиною 1 ст. 238 Господарського кодексу України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Частиною 2 зазначеної статті визначено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

З огляду на викладене, колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що даний штраф є адміністративно-господарською санкцією, яка на підставі ч. 2 ст. 238 Господарського кодексу України може бути встановлена виключно законом.

Із аналізу зазначеного законодавства вбачається, що механізм примусового стягнення ринкового збору на законодавчому рівні не врегульований, а відтак, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення – без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 2201, 224, 230, 231 КАС України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції на ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 29.05.2006 року на постанову господарського суду Луганської області від 13.04.2006 року у справі 10/110н-ад за позовом Дочірнього підприємства “Ринок м. Стаханова” Луганського обласної спілки споживчих товариств, м. Стаханов до Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 29.05.2006 року на постанову господарського суду Луганської області від 13.04.2006 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

підпис      Голубєва Г.К.Судді

підпис      Брайко А.І.

підпис      Карась О.В.

підпис      Рибченко А.О.

підпис      Федоров М.О.

З оригіналом згідно

Суддя                                                                                                    Голубєва Г.К.