ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
__________01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
Іменем України
“04” липня 2007 року Справа № 18/483-АП
к/с № К-23248/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Голубєвої Г.К.
Суддів: Брайка А.І.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.04.2006 року
у справі № 18/483-АП
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СПС”
до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області
про скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Запорізької області від 27.01.2006 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “СПС” (далі – ТОВ ”СПС”) до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі – Мелітопольська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.02.2005 року № 0000422302/0 задоволено частково. Визнано недійсним спірне податкове повідомлення-рішення у частині визначенням штрафних фінансових (санкцій) податковими зобов’язаннями та застосування штрафних санкцій у розмірі 340 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено, з огляду на те, що оптова реалізація товару була неправомірно здійснена без застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.04.2006 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове про задоволення позову. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, до яких не відноситься операція з продажу зерна, здійснена ТОВ ”СПС”.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив його скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи неправильним застосуванням судом норм процесуального права, зокрема не дослідження судами попередніх інстанцій всіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.
Позивач надіслав заперечення, у якому просить залишити без змін постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.04.2006 року.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій ТОВ “СПС” є суб’єктом підприємницької діяльності, яке здійснює діяльність, зокрема з виробництва борошна.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ “СПС” було реалізовано 2 фізичним особам зі складу зерно, яке за своєю якістю не підходило для переробки на борошно. Гроші були прийняті у касі підприємства (м. Мелітополь) з видачею прибуткового ордеру, а зерно було отримано згідно з накладною на складі (смт. Приазовське).
10.02.2005 року Мелітопольська ОДПІ здійснила планову документальну перевірку ТОВ “СПС” за період з 01.07.2002 року по 30.09.2004 року, про що складено відповідний акт № 147/23/19282060. Результатами перевірки встановлено порушення позивачем п. 1, п. 3 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме здійснення операцій з продажу товарів без застосування реєстраторів розрахункових операцій та невикористання при здійсненні цих операцій розрахункової книжки чи книги обліку продаж.
Зазначений акт став підставою для винесення 11.02.2005 року спірного податкового повідомлення-рішення № 0000422302/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання та штрафну (фінансову) санкцію.
Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Із аналізу ст. 1, абз. 2, 3 ст. 2 зазначеного Закону вбачається, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/ або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Реєстратор розрахункових операцій – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), які полягають у прийманні від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).
Відповідно до п. 2 Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 108 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) торговельна діяльність – це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.
Як вбачається з матеріалів справи, операції, що здійснювалися позивачем не носили системного характеру. Зерно придбавалося позивачем для здійснення власної господарської діяльності, а не для продажу, з метою отримання прибутку.
Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України підтримує позицію суду апеляційної інстанції стосовно правомірності здійснення операції з продажу зерна без реєстратора розрахункових операцій та розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій.
Окрім того, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам ст. ст. 1, 4, 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. ст. 14, 15 Закону України “Про систему оподаткування”, оскільки спірні штрафні санкції не є податком або іншим обов’язковим збором, а запроваджений цими законами порядок визначення та стягнення податкових платежів, що включає в себе встановлення правових наслідків при несвоєчасному їх погашенні, не може поширюватись на спірні правовідносини.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення – без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 2201, 224, 230, 231 КАС України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.04.2006 року у справі № 18/483-АП за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СПС” до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.04.2006 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
підпис Голубєва Г.К.Судді
підпис Брайко А.І.
підпис Карась О.В.
підпис
Рибченко А.О.
підпис Федоров М.О.
З оригіналом згідно
Суддя Голубєва Г.К. гід
Судове рішення № 1084001, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 04.07.2007. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № к-23248/06. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: