Рішення № 10839132, 16.08.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.08.10           Справа № 3/94-10. Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Ю.В.Литвиненко , розглянув матеріали справи, порушеної

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», м. Суми

до відповідача: Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс» , м. Кролевець Сумської області

про стягнення 8607084,88 грн.

за участю представників сторін :

від позивача : Пилипенко С.В., довіреність від 04.08.2010 року ;

від відповідача: не з'явився

Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 04-67 від 31 травня 2008 року з додатковою угодою № 2 від 16 липня 2009 року в загальному розмірі 8 607 084,88 гривень, з яких відповідно: заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 7 222 600,00 гривень, заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 25.05.2010 р. в розмірі 574 641,92 гривень; заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування ним, нараховану станом на 25.05.2010 року в розмірі 809 842,96 гривень.

Відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи , у зв’язку з неможливістю забезпечити явку представників відповідача в зв’язку з відпусткою юрист - консульта та хворобою начальника юридичного відділу .

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача , господарський суд встановив:

Суд вважає клопотання відповідача не підлягаючим задоволенню, оскільки відповідач зобов’язаний був подати суду відзив на позов згідно вимог ухвали від 14.07.2010 року.

Згідно статті 75 ГПК України , якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано , справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами .

Явка представників сторін в судове засідання не визнавалась судом обов’язковою, а тому нез’явлення в судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду справи .

Тому суд , керуючись ст. 75 ГПК України розглянув дану справу в судовому засіданні 16.08.2010 року за наявними в ній матеріалами .

Між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк» (правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» (позивач)) та Виробничо-комерційним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс» (відповідач) був укладений кредитний договір № 04-67 від 31 травня 2008 року з додатковою угодою від 16 липня 2009 року до нього . Відповідно до умов Кредитного договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі еквівалентному 1 880 627,44 доларів США, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався використати його за цільовим призначенням, сплатити позивачу відсотки за користування кредитом та повернути кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором, але не пізніше 29 листопада 2009 року (п. 6.1. кредитного договору). Відповідно п.1.2 кредитного договору валютами кредиту за кредитним договором є гривня та долар США. Частину кредиту в розмірі еквівалентному 942 627,44 доларів США було надано відповідачу виключно у гривнях за курсом 7.70 гривень за 1 долар США. Після укладення додаткової угоди від 16 липня 2009 року відповідач отримував кредит виключно у гривнях.

Згідно пунктів 1.1, 10.1.1 кредитного договору, на позивача покладений обов'язок надати відповідачу обумовлену кредитним договором суму кредиту.

Позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання за кредитним договором - надав кредитні кошти у розмірі, еквівалентному 1 880 627,44 доларів США , а саме: 938 000,00 доларів США, що підтверджується меморіальними ордерами № 1010138307 від 05.06.2008 р., № 1010138319 від 25.06.2008 року, № 1010138322 від 26.06.2008 року, № 1010138326 від 01.07.2008 року, № 1010138332 від 10.07.2008 року, та 7 222 600,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1010138336 від 21.07.2009 року.

Відповідач, згідно пунктів 1.1., 6.1., 7.1. кредитного договору зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, своєчасно повернути в повному обсязі надану суму кредиту та сплатити відсотки за користування ним.

Відповідно до вимог частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до закону та умов договору.

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін), то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на 25.05.2010 р. банком надано кредит відповідачу у розмірі еквівалентному 1 880 627,44 доларів США. Частина заборгованості у розмірі 938 000,00 доларів США 21 липня 2009 року була погашена. 29 листопада 2009 року термін повернення кредиту закінчився, в зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість.

Станом на 25.05.2010 р. сума простроченої заборгованості відповідача перед позивачем з повернення основної суми кредиту за кредитним договором склала 7 222 600,00 гривень .

Відповідно до пункту 1 статті 1048 Цивільного кодексу України розмір і порядок отримання відсотків за договором позики встановлюється договором. Правила статті 1048 Цивільного кодексу України поширюються й на кредитні правовідносини .

Так, статтею 7 Кредитного договору встановлені наступні умови нарахування і сплати відсотків:

1) відсотки за користування кредитом нараховуються за ставкою у розмірі 24,0 % річних із розрахунку 360 днів на рік (пункт 7.2.1. Кредитного договору);

2) нараховані відсотки повинні сплачуватися відповідачем щомісячно не пізніше 1 банківського дня, наступного за 10 числом кожного місяця;

Також, у пункті 7.2.4. Кредитного договору передбачено, що відсотки нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом.

З 25.01.2010 р. і по теперішній час відповідачем не сплачуються відсотки за користування кредитом, що є порушенням п. 7.1. Кредитного договору.

Станом на 25.05.2010 р. сума заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором склала 574 641,92 гривень.

У зв'язку з тим, що позивач вичерпав можливість врегулювати питання погашення відповідачем існуючої заборгованості в добровільному порядку, а також, враховуючи значний розмір кредитної заборгованості, позивачем було прийнято рішення звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436 IV штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.96 р. (стаття 3) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В умовах Кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, чітко дотримані вищевказані вимоги пункту 6 статті 231 ГК України і Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Так, пункт 12.1. кредитного договору встановлює, що у разі порушення відповідачем строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення.

Таким чином, відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню за порушення строків виконання своїх зобов'язань з повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до пункту 9.6. кредитного договору пеня та інші штрафні санкції за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за цим договором розраховуються Банком у валюті кредиту та сплачуються у національній валюті України за курсом Національного банку України на дату здійснення платежу.

Відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню за порушення строків виконання своїх зобов'язань з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, нарахованих за користування кредитом за період з 29.10.2009 р. по 25.05.2010 р.

Загальна сума пені за порушення відповідачем строків виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом склала 784 938,32 гривні .

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19.02.93 р. індивідуальної ліцензії потребують операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

На сьогоднішній день вимоги або будь-які обмеження відносно граничних сум і строків надання і одержання кредитів в іноземній валюті діючим законодавством не встановлені, у зв'язку з цим здійснення резидентами операцій з надання кредитів в іноземній валюті не вимагає індивідуальної ліцензії Національного банку України .

Але, враховуючи вимоги до здійснення і функціонування банківської діяльності на підставі відповідної ліцензії (статті 2, 15, 19 Закону України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-Ш від 07.12.2000 р.) позивач має банківську ліцензію № 8 та Дозвіл № 8-1, видані Національним банком України 02.10.2006 р., які дозволяють йому виконувати банківські операції, передбачені статтею 47 вказаного Закону, в тому числі зазначені у пункті 3 частини 1 цієї статті, а саме: розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (згідно статті 2 цього Закону, коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент).

За загальним правилом, на особу покладається обов'язок вжити всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання взятого на себе зобов'язання (абзац 2 пункту 1 статті 614 ЦК, пункт 2 статті 218 ГК). Неналежне ставлення до виконання цього обов'язку свідчить про вину особи, яка є безумовною підставою для накладення відповідальності за порушення зобов'язання.

Так, статтею 629 ЦК зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Крім того, статтею 526 ЦК передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору.

Цивільний кодекс України, крім обов'язку належного виконання зобов'язання, встановлює також принцип своєчасності його виконання: згідно пункту 1 статті 530 цього Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, невиконання відповідачем договірних зобов'язань перед позивачем у разі отримання вимоги від позивача про таке виконання своїх договірних зобов'язань зі своєчасної і належної сплати кредиту та відсотків за користування кредитними коштами позивача є порушенням не тільки умов кредитного договору, але й вищенаведених норм Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України.

Пунктом 2 статті 258 ЦК встановлено, щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлений строк позовної давності в один рік.

Позивач, керуючись даною нормою, заявляє до стягнення пеню, яка несплачена відповідачем за кредитним договором (пеня за порушення строку сплати основної суми кредиту та процентів за користування кредитом - за період з 29.10.2009р. по 25.05.2010р.), отже - строк позовної давності повністю дотримується.

В Господарському кодексі України наведений граничний строк для нарахування штрафних санкцій суб'єкту господарювання за прострочення виконання ним зобов'язань перед іншим суб'єктом господарювання.

Так, пунктом 6 статті 232 ГК встановлено, що нарахування штрафних санкцій, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Після аналізу змісту кредитного договору на наявність умови про період нарахування штрафних санкцій встановлюється наступне - у пункті 12.1. кредитного договору зазначено, що нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням зобов'язання за весь час прострочення. Отже, норма пункту 6 статті 232 ГК про шестимісячний граничний строк нарахування пені по даному Кредитному договору не застосовується.

Виходячи з даних висновків, позивачем здійснено нарахування пені за порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором у відповідності до вимог чинного законодавства України та умов кредитного договору.

Згідно статті 44,49 ГПК України судові витрати у даній справі покладаються на відповідача .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 526, 530, 549, 611, 629, 1048, Цивільного кодексу України, ст. 193, 231, 232, Господарського кодексу України, ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (місцезнаходження: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А; код ЄДРПОУ: 14282829) з Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс» (місцезнаходження: 41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Кооперативна, буд. 4, ідентифікаційний код 30033501) заборгованість за Кредитним договором № 04-67 від 31 травня 2008 року з додатковою угодою № 2 від 16 липня 2009 року в загальному розмірі 8 607 084,88 гривень, з яких відповідно: заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 7 222 600,00 гривень, заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 25.05.2010 р. в розмірі 574 641,92 гривень; заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування ним, нараховану станом на 25.05.2010 року в розмірі 809 842,96 гривень ; витрати по сплаті державного мита в розмірі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00грн.

3.          Копію рішення надіслати сторонам по справі.

Повне рішення складено 18.08.2010 року .

Суддя