Рішення № 10838680, 17.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

17.08.10                                                                                           Справа№ 13/211

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ «ТРАНС ХОУП ІНТЕРНЕЙШЕНАЛ», м. Одеса

до ТзОВ «ЛЬВІВСЬКА ІЗОЛЯТОРНА КОМПАНІЯ», м. Львів

про стягнення 113192,38 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Нестеренко С.В. –представник

Від відповідача: Хоп’як В.З. –ю/к

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2010р. скасовано рішення господарського суду Львівської області від 22.12.2009р. в частині залишення без розгляду позовних вимог щодо стягнення збитків в сумі 107112,38 грн. і справу направлено до господарського суду Львівської області для розгляду її по суті в цій частині.

Заявою від 12.07.2010р. позивачем збільшено позовні вимоги і заявлено до стягнення збитки в сумі 113192,38 грн..

Позивачем в судовому засіданні позовні вимоги підтримано з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Відповідачем позовні вимоги щодо стягнення збитків заперечено з підстав, викладених у відзивах, зокрема, вказано, що позивачем не доведено причинного зв”язку між порушенням виконання з боку відповідача договірних зобов”язань і понесенням збитків позивачем.

З”ясовано:

відповідно до договору № 11/4 комплексного транспортно-експедиційного обслуговування від 29.08.2008р., позивач зобов’язався за плату та за рахунок відповідача виконати або організувати виконання обумовлених договором послуг, пов’язаних з перевезенням експортних, імпортних, транзитних і інших вантажів відповідача.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що послуги експедитора (позивача), які надаються за договором, оплачуються клієнтом (відповідачем) на підставі рахунків, котрі повинні підтверджуватися відповідними транспортними документами.

Відповідно до п. 3.1. договору, позивачем, при виконанні умов договору, виставлено відповідачу рахунки для оплати. Згідно п. 3.7. договору, за послуги, що надані на території України при імпорті, клієнт сплачує рахунки експедитора протягом 21 дня з моменту їх виставлення шляхом переведення зазначених у рахунку сум на рахунки експедитора.

Також, відповідно до п. 3.8. договору, за організацію морского перевезення при імпорті (сума фрахту) рахунок виставляється датою відвантаження вантажу на борт судна (дата конасаменту). Оплата по фрахту здійснюється на підставі виставленого рахунку та при наданні актів виконаних робіт на момент відвантаження контейнерів в Одеському/Іллічівському порту.

Проте, відповідач, всупереч п.п. 3.7., 3.8. договору, здійснив розрахунки з позивачем по виставлених рахунках несвоєчасно.

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.12.2009р. тягнуто з відповідача на користь позивача 1385,74 грн. пені, 76804,07 грн. індексу інфляції, 8407,29 грн. 3% річних, 865,97 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2010р. рішення господарського суду Львівської області від 22.12.2009р. в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1385,74 грн. пені, 76804,07 грн. індексу інфляції, 8407,29 грн. 3% річних, 865,97 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу залишено без змін.

При винесенні рішення у даній справі суд керувався наступним:

згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов”язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов”язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов”язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов”язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кдексом та іншими законами.

Згідно ст.. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв”язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України, обов”язок доказування розміру збитків, завданих порушенням зобов”язання, покладається на кредитора.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

В діях відповідача наявні цивільні правопорушення, оскільки:

1) протиправна поведінка відповідача виявилась у простроченні оплати виставлених йому рахунків за договором, що встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 22.12.2009р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2010р.;

2) шкідливий результат поведінки відповідача (збитки) виявився у наступному:

Підпунктом 2.1.4. договору встановлено, що Експедитор за дорученнями Клієнта зобов’язаний здійснювати розрахунки із транспортними і експедиторськими організаціями, митними та іншими органами в межах виконуємих доручень за погодженими з Клієнтом ставками і розцінками.

Згідно п. 3.6. договору, прямі витрати на організацію транспортного процесу та винагорода Експедитора оплачуються Клієнтом шляхом перерахування обумовлених сум на розрахунковий рахунок Експедитора або готівковим розрахунком.

Для розрахунків з транспортними та експедиторськими організаціями, позивач за рахунок коштів, що мали бути перераховані відповідачем, повинен був здійснити купівлю іноземної валюти (доларів США) та провести розрахунки із юридичними особами –нерезидентами за послуги, оплата яких мала компенсуватись оплатою відповідачем рахунків (що підтверджується інвойсами до кожного виставленого рахунку).

Однак, через прострочення оплати відповідачем виставлених рахунків, позивач не зміг провести вчасно розрахунки із юридичними особами-нерезидентами. За період прострочення виконання відповідачем зобов’язань щодо оплати рахунків відбулось значне здешевлення національної валюти відносно долара США.

Таким чином, коштів, що були перераховані відповідачем в національній валюті, не вистачало позивачу для купівлі іноземної валюти (доларів США) та розрахунку із організаціями-нерезидентами в повному обсязі. І позивач для здійснення купівлі іноземної валюти (доларів США) в необхідній кількості був змушений витратити власні грошові кошти (гривні) на загальну суму 113192,38 грн., що підтверджується валютними меморіальними ордерами до кожного виставленого рахунку;

3) причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками полягає в тому, що у випадку належного виконання відповідачем зобов’язань за Договором та вчасної оплати виставлених йому рахунків, позивачу не довелося б здійснювати додаткову купівлю іноземної валюти (доларів США) за більш високим курсом, оскільки за час прострочення відповідачем оплати відбулось значне здешевлення національної валюти (гривні) відносно іноземної валюти (доларів США). Отже, саме внаслідок прострочення відповідачем оплати позивачу довелось здійснювати додаткову купівлю іноземної валюти (доларів США) за більш високим курсом для проведення розрахунків із транспортними і експедиторськими організаціями.

4) вина відповідача у порушенні зобов’язань за договором встановлена рішенням господарського суду Львівської області від 22.12.2009р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2010р..

          Позивачем надано належні докази та відповідні обґрунтування, що саме порушення відповідачем строків оплати виставлених рахунків стало причиною понесення позивачем збитків.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

          1. Позов задоволити.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВСЬКА ІЗОЛЯТОРНА КОМПАНІЯ» (м. Львів, вул. Новаківського, 14, код ЄДРПОУ 30823262) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ХОУП ІНТЕРНЕЙШЕНАЛ»(м. Одеса, Деволанівський узвіз, 7, код ЄДРПОУ 34506345) 113192,38 грн. збитків та 1131,92 грн. державного мита.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст. 85, 91, 93 ГПК України.

Суддя