Рішення № 10838642, 16.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

16.08.10                                                                                           Справа№ 12/80

Суддя О.Запотічняк при секретарі Р.Джус розглянула матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ», м. Київ,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС», м. Київ в особі Західної регіональної дирекції приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС», м.Львів,

про: відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 18333,00 грн.

За участю представників:

Від позивача: Ікавий М.І. (довіреність у справі);

Від відповідача : не з’явився.

          Представником позивача подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу. Представнику роз’яснено права та обов‘язки згідно ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» до відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС»в особі Західної регіональної дирекції приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС»про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 18333,00 грн.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 21.06.2010 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 04.08.2010 р.

В судове засідання 04.08.10 р. з’явився представник позивача, надав документи витребувані судом, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання, подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи було відкладено на 16.08.0 р.

В судове засідання 16.08.10 р. з»явився представник позивача, надав пояснення по суті спору в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд стягнути з відповідача шкоду в порядку регресу в сумі 18333,00 грн., а також покласти на відповідача витрати на послуги адвоката та судові витрати.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив, вимог ухвал суду від 21.06.2010р. та від 04.08.2010р. не виконав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Повний текст рішення виготовлений , підписаний та оголошений 16.08.2010 року.

Суд дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача встановив наступне:

1 серпня 2008 року близько 09:15 год. на автодорозі Львів-Луцьк біля с.Чистині відбулась дорожньо - транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля марки «Фольцваген», номерний знак ВС 3056АЗ, яким керував Дедишин В.Ф., автомобіля марки «Дачія Логан», номерний знак ВС 4261 АХ, яким керував Гладун А.Є. та скутера.

Постановою Кам’янка –Бузького районного суду від 22.08.08 р. Дедишина Володимира Івановича визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Зокрема судом встановлено, що Дедишин В.І. керуючи автомобілем марки «Фольцваген», номерний знак ВС 3056АЗ, не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки, безпечної дистанції, що призвело до зіткнення з іншим транспортним засобом, внаслідок чого автомобілі отримали технічні пошкодження, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова Гладуна Андрія Євгеновича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 122, ст. 124, ч.2 ст. 36 КУпАП. Зокрема судом встановлено, що Гладун Андрій Євгенович керуючи транспортним засобом марки «Дачія Логан», номерний знак ВС 4261 АХ, не справився із керуванням, не врахував дорожньої обстановки, що призвело до наїзду на скутериста і створення аварійної ситуації для інших учасників дорожнього руху, чим порушив п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України.

Згідно договору добровільного страхування наземного транспорту від 06.02.08 р. №5-150/08.10 автомобіль «Дачія Логан», номерний знак ВС 4261 АХ на момент ДТП був застрахований у ВАТ «Страхове товариство «Гарантія». До страхових ризиків згідно договору входила і дорожньо - транспортна пригода.

          Відповідно до страхового акту від 10.11.2008р. № 792 ВАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» здійснило виплату страхового відшкодування на суму 18333,00 грн.

Ця сума була перерахована ФОП Боянівському А.С., який здійснював ремонтні роботи автомобіля, про що як доказ свідчить долучені до матеріалів справи платіжні доручення № 1507 від 26.09.08 р. та №1781 від 11.11.08 р. на загальну суму 30859,60 грн.

Згідно полісу № ВВ/5452452 на момент ДТП цивільно-правова відповідальність Дедишина Володимира Івановича була застрахована в Західній регіональній дирекції приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС.

01.09.2009р. позивач звернувся до відповідача з листом –претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу, однак відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування мотивуючи це тим, що відносно Гладуна А.Є. також було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п. 12.1 та п.12.3 Правил дорожнього руху.

Оскільки відповідачем не було виплачено страхове відшкодування, Відкрите акціонерне товариство «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ»звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС»в особі Західної регіональної дирекції приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС»про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 18333,00 грн.

Також, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 3666,66 грн.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

          Відповідно до ст. 22 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про страхування”, страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (ст.27 Закону України „Про страхування”).

Аналогічне положення міститься в статті 993 Цивільного кодексу України, яка встановлює: „До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки”.

Згідно постанови пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов’язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.

Як вбачається з матеріалів справи, 1 серпня 2008р. близько 09.15 год. на автодорозі Львів-Луцьк біля с.Чистині відбулась дорожньо - транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля марки «Фольцваген», номерний знак ВС 3056АЗ, яким керував Дедишин В.Ф., автомобіля марки «Дачія Логан», номерний знак ВС 4261 АХ, яким керував Гладун А.Є. та скутера.

Постановою Кам’янка –Бузького районного суду від 22.08.2008р. Дедишина Володимира Івановича визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Зокрема судом встановлено, що Дедишин В.І. керуючи автомобілем марки «Фольцваген», номерний знак ВС 3056АЗ, не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки, безпечної дистанції, що призвело до зіткнення з іншим транспортним засобом, внаслідок чого автомобілі отримали технічні пошкодження, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху, який передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно договору добровільного страхування наземного транспорту від 06.02.2008р. №5-150/08.10 автомобіль «Дачія Логан», номерний знак ВС 4261 АХ на момент ДТП був застрахований у ВАТ «Страхове товариство «Гарантія». До страхових ризиків згідно договору входила і дорожньо - транспортна пригода.

          Відповідно до страхового акту від 10.11.2008р. № 792 ВАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» здійснило виплату страхового відшкодування на суму 18333,00 грн.

Ця сума була перерахована ФОП Боянівському А.С. , який здійснював ремонтні роботи автомобіля, про що як доказ свідчить долучені до матеріалів справи платіжні доручення № 1507 від 26.09.2008р. та №1781 від 11.11.2008р. на загальну суму 30859,60 грн.

Згідно полісу № ВВ/5452452 на момент ДТП цивільно-правова відповідальність Дедишина Володимира Івановича була застрахована в Західній регіональній дирекції приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС.

01.09.2009р. позивач звернувся до відповідача з листом –претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 18333,00 грн., однак відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування мотивуючи це тим, що відносно Гладуна А.Є. також було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п. 12.1 та п.12.3 Правил дорожнього руху.

Суд звертає увагу, що позивач просить стягнути з відповідача тільки суму страхових виплат здійснених позивачем для усунення пошкоджень задньої частини автомобіля «Дачія Логан», тобто пошкоджень які були заподіяні автомобілем марки «Фольцваген», яким керував Дедишин В.І.

Зокрема в матеріалах справи містяться рахунки виставлені ФОП Боянівським А.С. який виконував ремонтні роботи автомобіля «Дачія Логан», а саме :

- № 3 від 22.08.08р. на суму 2630,00 грн., - усунення пошкоджень передньої частини автомобіля;

- №4 від 22.08.08р. на суму 10309,00 грн. –усунення пошкоджень передньої частини автомобіля.

- №5 від 22.08.08р. на суму 7555,00 грн. –усунення пошкоджень задньої частини автомобіля.

- №6 від 22.08.08р. на суму 10778,00 грн. –усунення пошкоджень задньої частини автомобіля.

Таким чином, загальна вартість усунення пошкоджень автомобіля «Дачія Логан»які виникли внаслідок зіткнення з автомобілем «Фольцваген», яким керував Дедишин В.І. становить 18333,00 грн. згідно рахунків № 5 та №6 від 22.08.2008р.

В матеріалах справи міститься висновок спеціаліста від 08.09.2008р. № 186 складений за результатами експертного авто товарознавчого дослідження з якого вбачається, що спеціалістом досліджувались тільки пошкодження задньої частини автомобіля та було зроблено висновок, що вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 14671,88 грн.

Як уже зазначалося судом, відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 29 даного закону передбачає, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як уже зазначалося судом, рахунки № 5 та № 6. на ремонт задньої частини автомобіля марки «Дачія Логан»були виставлені ФОП Боянівським (СТО) 22.08.08 р.

Висновок Спеціаліста № 186 з експертного автотоварознавчого дослідження був складений 08.09.08 р. Огляд автомобіля проводився за участю представника ЗАТ СК «Гарантія»та власники автомобіля .

Жодних зауважень з сторони власника автомобіля чи представника ЗАТ СК «Гарантія»щодо вартості ремонту задньої частини автомобіля в сумі 18333,00 грн. згідно рахунків № 5 та №6 від 22.08.2008р. виставлених СТО, не було.

Таким чином, зважаючи, що автотоварознавче дослідження було проведене спеціалістом, який має вищу технічну освіту та кваліфікацію судового експерта авто товарознавця, при дослідженні був врахований весь комплекс робіт (вартість матеріалів, миєчно-прибиральні роботи, ремонтні роботи та фарбувальні роботи), суд вважає, що до уваги слід брати вартість відновлювального ремонту автомобіля «Дачія Логан»встановлену спеціалістом в сумі 14671,88 грн. а не вартість виставлену СТО згідно рахунків №5 та №6 від 22.08.2008р.

Як уже зазначалося судом, відповідач відмовляється виплачувати страхове відшкодування з тих мотивів, що відносно Гладуна А.Є. також було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п. 12.1 та п.12.3 Правил дорожнього руху, суд зазначає наступне.

Дійсно постановою Шевченківського районного суду м. Львова Гладуна Андрія Євгеновича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 122, ст. 124, ч.2 ст. 36 КУпАП. Зокрема судом встановлено, що Гладун Андрій Євгенович керуючи транспортним засобом марки «Дачія Логан», номерний знак ВС 4261 АХ, не справився із керуванням, не врахував дорожньої обстановки, що призвело до наїзду на скутериста і створення аварійної ситуації для інших учасників дорожнього руху, чим порушив п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України.

Зокрема п. 12.3. Правил встановлено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Таким чином, наведеними вище судовими рішеннями встановлено вину обох учасників ДТП, а саме автомобіля марки «Фольцваген», номерний знак ВС 3056АЗ, яким керував Дедишин В.Ф. та автомобіля марки «Дачія Логан», номерний знак ВС 4261 АХ, яким керував Гладун А.Є. Причому вина водія автомобіля маки «Дачія Логан»встановлена не тільки відносно наїзду на скутер а й щодо створення аварійної ситуації для інших учасників дорожнього руху.

Суд вважає, що причиною ДТП яка мала місце 1 серпня 2008р. близько 09.15 год. на автодорозі Львів-Луцьк біля с.Чистині за участю автомобіля марки «Фольцваген», номерний знак ВС 3056АЗ, яким керував Дедишин В.Ф., автомобіля марки «Дачія Логан», номерний знак ВС 4261 АХ, яким керував Гладун А.Є. було порушення правил дорожнього руху обома водіями, що й встановлено у наведених вище судових рішеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.           

Враховуючи, що відповідач жодного разу в судове засідання не з’явився, відзиву чи будь-яких заперечень не подав, оскільки наявна вина обох учасників ДТП, діяльністю яких було завдано шкоди, та виходячи з приписів ст. 1188 ЦК України розмір відшкодування який повинен сплатити відповідач становить 80% від вартості відновлювального ремонту автомобіля «Дачія Логан»встановленої висновком спеціаліста автотоварознавця, а саме: 14671,88 х 80% = 11737,50 грн.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 11737,50 грн.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно доп.1.2. ст. 1 даного закону, страховик це страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування".

Оскільки, згідно полісу № ВВ/5452452 на момент ДТП цивільно-правова відповідальність Дедишина Володимира Івановича була застрахована в Західній регіональній дирекції приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС, виходячи на наведених вище норм чинного законодавства, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Дачія Логан»встановленої висновком спеціаліста автотоварознавця в сумі 11737,50 грн. слід стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС», м. Київ в особі Західної регіональної дирекції приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС».

При визначенні частки страхового відшкодування, яке слід стягнути з відповідача суд виходив з наступного.

Як вбачається з постанови Шевченківського районного суду м. Львова, Гладуна А.Є. було притягнено до відповідальності за правопорушення передбачені ч. 4 ст. 122 та ст. 124 КУпАП.

Зокрема ч. 4 ст. 122 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.

Згідно постанови Камянка-Бузького районного суду Львівської області, Дедишина В.Ф. притягнено до відповідальності за правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Таким чином, водієм автомобіля «Дачія Логан»було порушено Правила дорожнього руху внаслідок чого було створено аварійну обстановку для інших учасників дорожнього руху, а водієм автомобіля марки «Фольцваген»не було вибрано безпечної швидкості, не враховано дорожньої обстановки, безпечної дистанції, що призвело до зіткнення з іншим транспортним засобом , що спричинило його пошкодження.

З системного аналізу постанов Шевченківського районного суду м.Львова та Камянка-Бузького районного суду Львівської області вбачається, що першочергово порушення Правил дорожнього руху виникло з сторони водія марки «Дачія Логан», що призвело до наїзду на скутериста і створення аварійної ситуації для інших учасників дорожнього руху, а вже в подальшому водій автомобіля марки «Фольцваген»порушуючи правила дорожнього руху, не вибравши безпечної швидкості, не врахувавши дорожньої обстановки, безпечної дистанції, зіткнувся з автомобілем марки «Дачія Логан»та спричинив його пошкодження .

Таким чином, суд вважає, що вина водія автомобіля марки «Дачія Логан»є меншою ніж вина водія автомобіля марки «Фольцваген», оскільки створення водієм автомобіля марки «Дачія Логан»аварійної ситуації було наслідком наїзду на скутер, що в свою чергу призвело до різкої зупинки автомобіля та створення аварійної ситуації, а водій автомобіля марки «Фольцваген»не дотримався Правил дорожнього руху та не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки і безпечної дистанції, внаслідок чого й зіткнувся з автомобілем марки «Дачія Логан»та спричинив його пошкодження.

Судові витрати суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 268,48 грн., з яких 117,38 грн. державне мито та 151,10 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Окрім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 3666,66 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат в сумі 2000,00 грн. понесених позивачем в зв’язку з оплатою послуг адвоката, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, а такою відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.07 р. № 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” п. 10 нормами процесуального права передбачено відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені учасником судового процесу за отримання лише послуг адвокатів, а не інших представників такого учасника. Стаття 28 ГПК, визначаючи підстави представництва юридичних осіб та громадян у господарському суді, не обмежує їх у виборі тих осіб, які здійснюватимуть таке представництво. Водночас у вирішенні питань, пов'язаних з розглядом вимог сторін та третіх осіб про відшкодування їх витрат на послуги представників у господарському суді, слід враховувати таке. За приписом частини третьої статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Відповідно до статті 2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином, стаття 44 ГПК передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не інших представників. Судові витрати –це витрати які поніс позивач в процесі розгляду справи.

У пункті 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з наступними доповненнями і змінами) зазначено: "Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи".

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та Адвокатом Олешком Тарасом Орестовичем було укладено договір про надання правової допомоги від 01.04.2008р. Факт оплати позивачем адвокатських послуг підтверджено платіжним дорученням № 2194 від 24.11.09 р. на суму 3666,60 грн.

Відповідно до ч.2 п. 2.6 договору, оплата наданої правової допомоги є беззаперечним доказом належності виконання доручень та прийняття виконання довірителем

Однак, як вбачається з матеріалів справи адвокат Олешко Т.О. участі в судових засіданнях по даній справі не брав.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Олешко Т.О. надавав позивачу правову допомогу у вигляді підготовки позовної заяви та поданні її до суду.

Таким чином, суд вважає, що витрати на послуги адвоката в сумі 3666,60 грн. є неспіврозмірним та явно завищеним, а відтак до задоволення підлягають витрати на послуги адвоката в сумі 1200,00 грн.

Керуючись ст. ст. 993, 1188 ЦК України, ст. ст.1, 22, 29 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст. ст. 9, 27 Закону України „Про страхування”, ст. ст. 33 ,43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС»в особі Західної регіональної дирекції приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС»(м.Львів, вул.. Ак.Богомольця,3/3, код ЄДРПОУ 25247411) на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ»(01011,м.Київ,вул.. Печерський узвіз,3, код ЄДРПОУ 14229456) шкоди в розмірі - 11737,50 грн., 117,38 грн. державного мита, 151,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1200,00 грн. витрат на послуги адвоката.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Суддя