Рішення № 10838643, 17.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

17.08.10 Справа№ 12/75

Суддя О.Запотічняк при секретарі Р.Джус розглянула матеріали справи

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські Ярмарки»

про стягнення заборгованості в сумі 62413,43 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські ярмарки»

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення збитків та штрафних санкцій в сумі 244320,00 грн.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_4 (довіреність у справі);

Від відповідача : Попельчук С.О. (довіреність у справі);

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські Ярмарки»про стягнення заборгованості в сумі 62413,43 грн. та зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські ярмарки»до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення збитків та штрафних санкцій в сумі 244320,00 грн.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 22.06.2010 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 03.08.2010 р.

22.07.2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівські ярмарки»подано зустрічний позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення збитків та штрафних санкцій в сумі 244320,00 грн.

Ухвалою від 02.08.2010р. зустрічний позов був прийнятий до розгляду та обєднаний з первісним позовом.

В судовому засіданні 03.08.2010р. розгляд справи відкладався до 12.08.2010р. у звязку з неявкою представника позивача.

В судовому засіданні 12.08.2010р. оголошувалась перерва до 17.08.2010р.

В судове засідання 17.08.2010р. зявилися представники сторін, надали пояснення по суті спору.

Зокрема представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задоволити та стягнути з відповідача 62413,43 грн. Також, представник позивача визнав факт несвоєчасного виконання робіт по договору підряду.

Вимоги зустрічного позову, представник позивача заперечив в повному обсязі, просив суд відмовити в його задоволенні та подав заяву про застосування строків згідно ч. 6 ст. 232 ГК України щодо нарахування пені та штрафу.

Зокрема представник позивача вважає, що відповідач мав право на нарахування пені та штрафу протягом 6-ти місяців з моменту, коли зобовязання мало бути виконано. На думку представника позивача після спливу цих 6-ти місяців, припиняється право заявляти вимогу про стягнення таких санкцій.

Представник відповідача визнав факт існування боргу по первісному позові, однак просив суд задоволити зустрічний позов та стягнути з відповідача збитки та штрафні санкції в сумі 244320,00 грн.

Повний текст рішення виготовлений , підписаний та оголошений 17.08.2010 року.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

18 листопада 2009р. між ТзОВ «Львівські ярмарки»(замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (підрядник) було укладено договір підряду за умовами якого, підрядник зобовязався виготовити та змонтувати у м.Львові на території пл. Ринок, деревяні будиночки модульного типу в кількості 42 штук з матеріалу підрядника, згідно проектної документації розробленої ТзОВ «Інститут проектування «Комфортбуд», а замовник зобовязався прийняти і оплатити їх вартість на умовах викладених у договорі.

Відповідно до п.3 договору, загальна сума договору становить 400200,00 грн.

Умови платежів були прописані сторонами в договорі наступним чином:

- 1 частина аванс в розмірі 100050,00 грн. замовник зобовязався сплатити на протязі 2-х банківських днів після підписання договору;

- 2 частина в розмірі 140070,00 грн. замовник зобовязався сплатити 27.11.2009р.;

- 3 частина - в розмірі 80040,00 грн. замовник зобовязався сплатити 03.12.2009р.;

- залишок від загальної суми договору в розмірі 80040,00 грн. замовник зобовязався сплатити протягом 2-х банківських днів з моменту монтажу та підписання акта приймання-передачі виробів.

Відповідно до п. 4 договору, поставка виробів та їх монтаж на місці здійснюється підрядником в термін до 05.12.2009р.

Позивач виконав свої зобовязання по договору та поставив відповідачу вироби, що підтверджується накладною від 16.12.2009р. №20 та актом приймання від 16.12.2009р. № 1/12.

Факт отримання виробів саме 16.12.2009р. відповідачем не заперечується.

Однак, відповідач провів не повний розрахунок за поставлені будиночки, і станом на 15.06.2010р. заборгованість становить 54150,00 грн.

За несвоєчасне проведення оплати, позивач нарахував відповідачу:

- пеню в сумі 5458,76 грн.;

- інфляційні витрати в сумі 2003,55 грн.;

- 3% річних в сумі 801,12 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівські ярмарки»подано зустрічний позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення збитків та штрафних санкцій в сумі 244320,00 грн.

Зокрема у зустрічному позові ТзОВ «Львівські ярмарки»зазначається, що ФОП ОСОБА_2 було неналежним чином виконано умови договору, оскільки відповідачем було прострочено виконання зобовязання з поставки та монтажу виробів на 11 днів в період з 05.12.2009р. по 16.12.2009р.

У звязку з недотриманням ФОП ОСОБА_2 термінів виготовлення та монтажу продукції, ТзОВ «Львівські ярмарки»нарахувало йому пеню в розмірі 1% від вартості невчасно переданої продукції в сумі 44220,00 грн. та штраф в розмірі 50% від суми невиконаного замовлення в сумі 200100,00 грн.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

Згідно ст. 526 ЦК України: зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

18 листопада 2009р. між ТзОВ «Львівські ярмарки»(замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 було укладено договір підряду за умовами якого, підрядник зобовязався виготовити та змонтувати у м.Львові на території пл. Ринок, деревяні будиночки модульного типу в кількості 42 штук з матеріалу підрядника, згідно проектної документації розробленої ТзОВ «Інститут проектування «Комфортбуд», а замовник зобовязався прийняти і оплатити їх вартість на умовах викладених у договорі.

Відповідно до п.3 договору, загальна сума договору становить 400200,00 грн.

Умови платежів були прописані наступним чином:

- 1 частина аванс в розмірі 100050,00 грн. замовник зобовязався сплатити на протязі 2-х банківських днів після підписання договору;

- 2 частина в розмірі 140070,00 грн. замовник зобовязався сплатити 27.11.2009р.;

- 3 частина - в розмірі 80040,00 грн. замовник зобовязався сплатити 03.12.2009р.;

- залишок від загальної суми договору в розмірі 80040,00 грн. замовник зобовязався сплатити протягом 2-х банківських днів з моменту монтажу та підписання акта приймання-передачі виробів.

Відповідно до п. 4 договору, поставка виробів та монтажна місці здійснюється підрядником в термін до 05.12.2009р.

Відповідно до накладної від 16.12.2009р. №20 та акту приймання від 16.12.2009р. № 1/12 поставка виробів була здійснена 16.12.2009р.

Факт отримання виробів, саме 16.12.2009р. відповідачем не заперечується.

Однак, відповідач не провів повний розрахунок за поставлені будиночки, і станом на 15.06.2010р. заборгованість становить 54150,00 грн., що самим відповідачем не заперечується.

Відповідно до п. 7.2 договору, за порушення термінів оплати за цим договором, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасне проведення оплати, позивач нарахував відповідачу:

- пеню в сумі 5458,76 грн.;

- інфляційні витрати в сумі 2003,55 грн.;

- 3% річних в сумі 801,12 грн.

Нарахування штрафних санкцій було здійснено позивачем в межах 6-ти місячного строку встановленого ч.6 ст. 232 ГК України.

Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівські ярмарки»було подано зустрічний позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення збитків та штрафних санкцій в сумі 244320,00 грн.

Зокрема у зустрічному позові ТзОВ «Львівські ярмарки»зазначається, що ФОП ОСОБА_2 було неналежним чином виконано умови договору, оскільки було прострочено виконання зобовязання з поставки та монтажу виробів на 11 днів в період з 05.12.2009р. по 16.12.2009р.

Факт поставки виробів 16.12.2009р., а не 05.12.2009р. як це передбачалось умовами договору , ФОП ОСОБА_2 не заперечується.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 у запереченні на зустрічний позов стверджує, що саме внаслідок несвоєчасного перерахування коштів Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівські ярмарки», не дало йому можливості своєчасно придбати необхідну кількість матеріалів для виготовлення замовлених виробів, а тому поставка та монтаж цих виробів була затримана.

Однак, такі твердження є безпідставними та не беруться до уваги судом з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобовязався виготовити та змонтувати у м.Львові на території пл. Ринок, деревяні будиночки модульного типу в кількості 42 штук

з матеріалу підрядника. Тобто, ФОП ОСОБА_2 зобовязався виготовити вироби з власного матеріалу і за умовами договору наявність такого матеріалу у підрядника жодним чином не залежала від факту сплати платежів замовником .

Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

На законодавчому рівні не визначено розмір пені та штрафу, які стягуються за порушення строків виконання зобовязання.

Відповідно до п. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно ст. 203 ЦК України однією, з загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину є те, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 7.3 договору, сторони в добровільно визначили, що у випадку недотримання підрядником термінів виготовлення та монтажу продукції, встановлених цим договором, він сплачує замовнику пеню в розмірі 1% від вартості несвоєчасно переданої продукції за кожен день затримки, та штраф в розмірі 50% від суми невиконаного замовлення.

У звязку з недотриманням ФОП ОСОБА_2 термінів виготовлення та монтажу продукції, ТзОВ «Львівські ярмарки»нарахувало йому пеню в розмірі 1% від вартості невчасно переданої продукції за 11 днів в сумі 44220,00 грн. та штраф в розмірі 50% від суми невиконаного замовлення в сумі 200100,00 грн.

Представник ФОП ОСОБА_2 вважає, що відповідач мав право на нарахування пені та штрафу протягом 6-ти місяців з моменту, коли зобовязання мало бути виконано, а відтак після спливу цих 6-ти місяців, припиняється право заявляти вимогу про стягнення таких санкцій.

Зокрема, представником ФОП ОСОБА_2 подано заяву про застосування до заявлених у зустрічному позові вимог про стягнення пені та штрафу положень ч.6 ст. 232 ГК України.

Однак, суд вважає, що дана заява є безпідставною та не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, на думку суду представником ФОП ОСОБА_2 неправильно трактується положення ч.6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Системний аналіз даної норми законодавства показує, що дана норма не встановлює строк позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій, а встановлює тільки 6-ти місячний строк за який вони можуть бути нараховані .

Тобто, ТзОВ «Львівські ярмарки»має право на нархування штрафних санкцій в межах 6-ти місячного строку, чим воно й скористалося.

Сам строк позовної давності для стягнення неустойки (пені, штрафу) становить 1 рік та встановлюється п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України. Даний строк ТзОВ «Львівські ярмарки»не пропущений.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що ст. 232 ГК України передбачає певний виняток, а саме, якщо інший строк не встановлено договором або законом. Пункт 7.3 договору передбачає нарахування пені за кожен день затримки.

Провівши перерахунок пені та штрафу, суд встановив, що при розрахунку пені ТзОВ «Львівські Ярмарки»допущено помилку, а відтак до стягнення підлягає пеня в сумі 44022,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги по первісному позові підлягають до задоволення в повному обсязі в сумі 62413,43 горн. (з яких: 54 150,00 грн. основного боргу,5 458,76 грн. пені, 2003,55 грн. інфляційних витрат та 801,12 грн. 3% річних.)

Позовні вимоги по зустрічному позові підлягають до задоволення частково в сумі 244122,00 грн. (з яких: пеня в сумі 44022,00 грн. та штраф в сумі 200100,00 грн.)

Судові витрати по первісному позові в сумі 860,14 грн. (з яких: 624,14 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) суд покладає на відповідача ТзОВ «Львівські Ярмарки».

Судові витрати по зустрічному позові суд покладає на ФОП ОСОБА_2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2677,03грн. (з яких: 2441,22 грн. державного мита та 235,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу)

Керуючись ст.ст.6, 203, 258, 526, 551, 549, 625 ЦК України, 193, 230, 231, 232 ГК України, ст. ст. 33 ,43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги по первісному позові задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські Ярмарки»(79000, м.Львів, проїзд Крива Липа,1/10, код ЄДРПОУ 35185853) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) 54 150,00 грн. основного боргу, 5 458,76 грн. пені, 2003,55 грн. інфляційних витрат, 801,12 грн. 3% річних, 624,14 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3. Позовні вимоги по зустрічному позові задоволити частково.

4. Стягнути Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські Ярмарки»(79000, м.Львів, проїзд Крива Липа,1/10, код ЄДРПОУ 35185853) пеню в сумі 44022,00 грн., штраф в сумі 200100,00 грн., державне мито в сумі 2441,22 грн. та 235,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

5. В задоволенні решти позовних вимог по зустрічному позові відмовити за безпідставністю.

6. Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Суддя