Рішення № 10838223, 11.08.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2010 р.Справа № 7/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Балика В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", від імені якого діє Центр телекомунікаційних послуг Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Кіровоград

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю науково- виробничої фірми "Свіч", м. Кіровоград

про стягнення 3 024,46 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - юрисконсульт Врадій А.М., довіреність № 2089 від 25.07.08 р.;

від відповідача - участі не брав, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду даної справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 30.06.2010 року (а.с. 23) та від 26.07.10 р. (а.с. 48).

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", від імені якого діє Центр телекомунікаційних послуг Кіровоградської філії ВАТ "Укртелеком" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Свіч" 3 024,46 грн. заборгованості, з яких 2951,01 грн. основний борг, 24,70 грн. інфляційних втрат, 11,04 грн. 3% річних та 37,71 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 2391 про надання послуг електрозв'язку від 27.10.2008 року в частині сплати за період з 01.12.2009 року по 30.03.2010 року заборгованості в сумі 2951,01 грн.

Відповідач явку в судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву і витребувані документи ухвалою господарському суду від 29.06.2010 року не надав, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 30.06.2010 року (а.с. 23) та від 26.07.10 р. (а.с. 48).

Так, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи і заперечення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

27.10.2008 року між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", від імені якого діє Центр телекомунікаційних послуг Кіровоградської філії ВАТ "Укртелеком" (Підприємство зв'язку) та ТОВ науково-виробничою фірмою "Свіч" (Споживач) укладено договір № 2391 про надання послуг електрозв'язку (а.с. 15-18, далі - договір № 2391 від 27.10.2008 року).

Пунктом 2.1.1 договору визначено, що Підприємство зв'язку зобов'язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку.

Пунктом 3.2.8 визначено, що Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, надані в кредит, телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою оплати з поданням рахунків у відповідності до пункту 4.2 договору № 2391 від 27.10.2008 року.

Згідно пункту 4.5 вказаного договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі несплати за надання послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню у розмірі одного відсотка, яка нараховується за кожну добу затримки відповідно до пункту 5.8 договору № 2391 від 27.10.2008 року.

Договір № 2391 про надання послуг електрозв'язку від 27.10.2008 року набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років відповідно до пункту 7.1, тобто до 27.10.2013 року.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про телекомунікації" від 18.11.03 р. № 1280-IV (із змінами і доповненнями) споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Пунктом 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року № 720 (із змінами і доповненнями) споживач зобов'язаний після укладення договору виконувати його умови та своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору № 2391 від 27.10.2008 року позивачем було надано ТОВ науково-виробничій фірмі "Свіч" послугу телефонного зв'язку за період з грудня 2009 року по квітень 2010 року в сумі 2951,01 грн., що підтверджується виставленими рахунками за телекомунікаційні послуги, які містяться в матеріалах даної справи (а.с. 29-32).

Як вбачається із матеріалів справи відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, за надані з грудня 2009 року по квітень 2010 року телекомунікаційні послуги повністю не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість за грудень 2009 року в сумі 748,40 грн., за січень 2010 року в сумі 748,40 грн., за лютий 2010 року в сумі 734,21 грн., за березень 2010 року в сумі 720 грн. Загальна сума основного боргу за розрахунком позивача становить 2 951,01 грн. (а.с. 19).

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази належного виконання ТОВ науково-виробничою фірмою "Свіч" прийнятих на себе зобов'язань за договором № 2391 від 27.10.2008 року в повному обсязі в матеріалах даної справи відсутні, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2951,01 грн. основного боргу заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 37,71 грн.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до вимог статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання згідно частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України "Про телекомунікації" у разі затримки плати за надані оператором телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 37,71 грн. за період з є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнуть з відповідача 3% річних в сумі 11,04 грн. та 24,70 грн. інфляційних збитків.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за період з 21.01.2010 року по 21.04.2010 року 3% річних в сумі 11,04 грн. та 24,70 грн. інфляційних збитків підлягають задоволенню на підставі вказаної вище норми.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Свіч" (25028, м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграду, буд. 8, відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код 20640753) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", від імені якого діє Центр телекомунікаційних послуг Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (25006, м. Кіровоград, вул. Преображенська, 5, р/р 260044638 в Кіровоградській обласній дирекції "Райффайзен Банк Аваль", МФО 323538, ідентифікаційний код 22211233) - 3024,46 грн. заборгованості, з яких 1070 грн. основного боргу, 48,43 грн. пені, 62 грн. інфляційних втрат, 16,96 грн. 3% річних, а також 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення, яке не набрало законної сили може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.М. Балик

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.08.2010 р.