Рішення № 10838212, 09.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/30409.08.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Медичне науково-виробниче об'єднання "Біокон"

доФізичної особи-підприємця Кузнєцової Олександри Миколаївни

простягнення 15 694,34 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Нагребецький О.О.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичне науково-виробниче об'єднання "Біокон" (надалі –"Товариство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Кузнєцової Олександри Миколаївни (надалі –"Підприємець") про стягнення 15 694,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №148 від 06.11.2006 р. позивач здійснював поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по оплаті поставленого товару не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 8 660,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків від інфляції у розмірі 6 267,72 грн. та 3% річних у розмірі 769,59 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2010 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 07.06.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2010 р. у зв’язку із клопотанням позивача розгляд справи відкладено до 23.06.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 26.07.2010 р.

В судовому засіданні представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивачем, у зв’язку із частковим погашенням боргу відповідачем, зменшено розмір основного боргу на 3 300,00 грн., а провадження у справі в цій частині просить припинити.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 09.08.2010 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в якій позивачем, у зв’язку із частковим погашенням боргу відповідачем, зменшено розмір основного боргу на 1 400,00 грн., а провадження у справі в цій частині просить припинити. Позовні вимоги підтримує та просить з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 24, кв. 105, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №6169821 від 16.06.2010 р. та вказано в позові.

Також, судом було додатково відправлено ухвалу суду від 26.07.2010 р. на поштову адресу відповідача (м. Київ, вул. Б.Васильківська, ТЦ "Метроград", квартал №6 "Квартал домашнього затишку"), що вказана в видаткових накладних.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2006 р. між Товариством (постачальник) та Підприємцем (покупець) було укладено договір поставки №148 (надалі –"Договір").

Положеннями п.п. 1.1, 1.2 Договору визначено, що за цим договором постачальник зобов’язується систематично передавати (постачати) у зумовлені строки другій стороні –покупцеві продукцію виробництва ТОВ "МНВО "Біокон", у кількості, асортименті і по цінах, згідно з накладними (специфікаціями), що є невід'ємними частинами цього договору, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і своєчасно сплатити за цього певну грошову суму на умовах цього договору. Право власності на товар переходить до покупця в момент одержання товару покупцем. Моментом одержання товару вважається відмітка покупця про одержання товару на накладній (специфікації) постачальника.

Згідно п. 2.2 Договору поставка товару здійснюється на умовах EXW Франко-завод (згідно з міжнародними правилами по тлумаченню термінів "Інкотермс").

Відповідно до п. 3.1 Договору загальний асортимент товару, його кількість (групи, підгрупи, види, марки, типи) товару визначається накладними (специфікаціями), які є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктами 4.1, 4.4 Договору визначено, що загальна сума договору складається з окремих сум вартості кожної поставки та відображається у накладних (специфікаціях). Покупець зобов’язується оплатити товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше 45 днів від дати поставки товару.

На виконання умов Договору, у період з 21.06.2007 р. по 12.10.2007 р. позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 9 732,54 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними.

Відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар, сплативши 1132,54грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по оплаті поставленого товару, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 8 660,00 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи (видаткові накладні) підтверджується поставка відповідачу товару за Договором на загальну суму 9 732,54 грн.

Видаткові накладні містять підписи повноважних представників та відтиск штемпелю відповідача.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.4 Договору та визначений в видаткових накладних строк оплати, строк виконання грошового зобов’язання відповідача по оплаті поставленого за Договором товару на моменту розгляду справи настав.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем було частково погашено заборгованість за поставлений згідно Договору позивачем товар у розмірі 5 832,54 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача та поясненням позивача.

При цьому, частково заборгованість у розмірі 4 700,00 грн. була сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 4700,00грн. підлягає припиненню згідно п.1-1. ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду, а заборгованість відповідача за поставлений згідно Договору товар становить 3 900,00 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 3 900,00 грн. на підставі Договору за поставлений товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємцем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємства заборгованості у розмірі 3 900,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

В частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 60,00 грн. необхідно відмовити, оскільки позивачем (з урахуванням вказаного позивачем розміру оплаченого товару) невірно обраховано різницю між поставленим та оплаченим товаром.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення збитків від інфляції у розмірі 6267,72грн. та 3% річних у розмірі 769,59 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення збитків від інфляції та 3% річних з урахуванням часткового погашення заборгованості відповідачем, яке мала місце у період нарахування позивачем збитків від інфляції та 3% річних.

За перерахунком суду розмір збитків від інфляції та 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 4 993,78 грн. та 715,37 грн., відповідно.

В іншій частині заявлених до стягнення збитків від інфляції та 3% річних необхідно відмовити, оскільки вони обраховані невірно.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємця на користь Товариства заборгованості у розмірі 3900,00 грн., збитків від інфляції у розмірі 4 993,78 грн. та 3% річних у розмірі 715,37 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 60,00 грн., збитків від інфляції у розмірі 1273,94грн. та 3% річних у розмірі 54,22 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

В частині стягнення основної заборгованості у розмірі 4 700,00грн. провадження у справі підлягає припиненню згідно п. 1-1. ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки часткове погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п.1-1. ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичне науково-виробниче об'єднання "Біокон" задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кузнєцової Олександри Миколаївни (01021, м.Київ, Кловський узвіз, 24, кв. 105; ідентифікаційний номер 2600321206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичне науково-виробниче об'єднання "Біокон" (83009, м. Донецьк, пр. Партизанський, 43; ідентифікаційний код 13490613) суму основного боргу у розмірі 3 900,00 грн., збитки від інфляції у розмірі 4 993,78 грн., 3% річних у розмірі 715,37грн., державне мито у розмірі 96,09 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 144,49 грн. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення суму основного боргу у розмірі 4 700,00грн. припинити.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –16.08.2010 р.