Рішення № 10838043, 17.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/16117.06.10

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш текстиль», м. Київ

до          товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд», м. Київ

про          стягнення 61686,31 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Коваль О.А. за довіреністю б/н від 26.05.2010

від відповідача:Кацинський О.В. за довіреністю № 56-Ю від 11.05.2010

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваш текстиль»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд» про стягнення 61686,31 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язання щодо повної оплати товару, поставленого за договором №ПР-40680 від 01.12.2009 року, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 60716,02 грн. Також за порушення виконання грошового зобов‘язання позивач, з посиланням на п. 8.9 Договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 783,11 грн. та з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України відсотки річних в розмірі 114.6 грн. та втрати від інфляції в розмірі 72,58 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.04.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 27.05.2010 року.

Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 17.06.2010 року відповідач подав відзив на позов в якому зазначив, що після звернення позивача до суду ним було частково погашено заборгованість і станом на 17.06.2010 року він визнає заборгованість перед позивачем в розмірі 38913,22 грн. При цьому відповідач просить суд відповідно до вимог п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України розстрочити виконання рішення з виплатою боргу частинами починаючи з 20.06.2010 року по 11.07.2010 року.

Представником позивача в судовому засіданні подано заяву, в якій останній підтвердив часткове погашення відповідачем заборгованості та наявність боргу в розмірі 38 913,22 грн. та просив стягнути його з відповідача. Також позивач відмовився від стягнення пені, втрат від інфляції та відсотків річних та зазначив, що за умови визнання відповідачем вимог щодо основного боргу в сумі 38913,22 грн. позивач не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду з виплатами рівними частинами починаючи з 20.06.2010 року по 04.07.2010 року.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив визнання позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 38913,22 грн., а представник позивача погодився на умови розстрочення запропоновані відповідачем.

В судовому засіданні 17.06.2010 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ :

01.12.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Ваш текстиль»(Постачальник) (надалі по тексту ТОВ «Ваш текстиль», позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»(Покупець) (надалі по тексту ТОВ «Рейнфорд», відповідач) укладено Договір № ПР-40680 (надалі по тексту Договір), відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов’язався поставити товар в строки, обумовлені Договором, згідно замовлення Покупця, що є невід’ємною частиною договору, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах Податку №4 до даного Договору „Додаткові умови”, що є невід’ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент підписання повноваженими представниками сторін товарної (товарнотранспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару.

Пунктом 7.2 Договору сторони погодили, що Покупець проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в строк, встановлений сторонами в п. 6 Додатку № 4 до даного договору „Додаткові умови”.

Згідно п. 6 додатку № 4 „Додаткові умови” оплата товару здійснюється протягом 60 днів з моменту поставки товару.

На виконання умов договору позивачем було поставлено товар на загальну суму 68913,20 грн.., що підтверджується наступними документами:

-          товарною накладною № 2128 від 21.12.2009 року на суму 53036,62 грн.

-          товарною накладною № 66 від 14.01.2010 року на суму 7679,4 грн.

-          товарною накладною № 294 від 04.03.2010 року на суму 8 197,20 грн.

Відповідач розрахувався за отриманий товар частково і відповідно станом на день прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем складає 38913,22 грн.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Стаття 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноважених осіб відповідача на товаророзпорядчих документах.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, згідно умов Договору відповідач зобов’язався оплатити товар в повному обсязі протягом 60 днів з моменту поставки товару.

Матеріалами справи встановлено та фактично не заперечується відповідачем, що оплата товару в повному обсязі в строки встановлені Договором не відбулась. Враховуючи викладені обставини позовні вимоги частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 38913,22 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Під час судового розгляду справи позивач відмовився від стягнення з відповідача відсотків річних, втрат від інфляції та пені, в зв’язку з чим провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач проти доводів позивача не заперечив та визнав позовні вимоги.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Витрати позивача за частину позовних вимог спір по яким врегульований в зв’язку з погашенням відповідачем заборгованості після порушення провадження по справі покладається на відповідача. Витрати позивача за частину позовних вимог від яких позивач відмовився в добровільному порядку покладаються на позивача.

Під час судового розгулу справи відповідач просив розстрочити виконання рішення суду. Позивач проти такого розстрочення не заперечував.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Згідно ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд при прийнятті рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Дослідивши підстави заяви відповідача та подані ним докази, враховуючи згоду позивача на розстрочку виконання рішення, господарський суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви відповідача та вважає за можливе розстрочити виконання рішення на умовах визначених відповідачем.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Провадження по справі в частині стягнення 870,29 грн. припинити.

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнфорд” (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154-А, ід. Код. 35250305 з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш Текстиль»(04070, м. Київ, вул. Сковороди, 1г, ід. Код 25285618) 38913,22 грн. основного боргу., а також 690,13 грн. (шістсот дев’яносто гривень тринадцять копійок ) –державне мито та 223,06 грн. (двісті двадцять три гривні шість копійок) –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання рішення в частині стягнення основного боргу наступним чином:

10000 грн. 20.06.2010 року;

10000 грн. 27.06.2010 року;

10000 грн. 04.07.2010 року;

8913,22 грн. 11.07.2010 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                      О. С. Копитова