Рішення № 10837171, 19.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.08.10 р.                     Справа № 4/194                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Яковлєв М.М. – довіреність від 31.12.2009р.,

від відповідача – не явився,

за позовом - Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк

Виробнича одиниця „Краснолиманська” м. Красний Лиман

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Краснолиманська друкарня”

м. Красний Лиман

про стягнення 23131,12грн. заборгованості, 3%річних, інфляційних, пені

в с т а н о в и в :

ОКП „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк, ВО „Краснолиманська” м. Красний Лиман звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ПП „Майстер Будмонтажремонт” м. Дружківка м. Красний Лиман 23131,12грн., з яких: 21986,98грн. – заборгованість за період з 01.12.2009р. станом на 01.08.2010р., 321,02грн. - 3%річних за період з 01.12.2009р. по 30.06.2010р., 734,57грн. – інфляційні за період з 01.12.2009р. по 30.06.2010р., 88,55грн. – пеня за період з 01.01.2010р. по 30.06.2010р.

В підтвердження позову надав укладений між сторонами договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №18 від 01.10.2008р. з додатками, додатковою угодою, акт про готовність до опалювального сезону від 29.09.2009р., акти на включення від 08.12.2009р. та виключення опалення від 20.03.2010р., рахунки №577 за грудень 2009р. на суму 5070,00грн., №65 за січень 2010р. на суму 5148,00грн., №65 за лютий 2010р. на суму 5163,60грн., №258 за березень 2010р. на суму 7956,00грн., які виписані позивачем відповідачу для оплати, акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами та закріплений печатками підприємств.

Відповідач визнав борг в повному обсязі заявою від 18.08.2010р. № 24. Цією ж заявою просить суд вирішити спір без явки його представника.

Клопотання задовольняється, так як господарський суд не позбавлений права вирішити спір без участі представника відповідача на підставі ст.. 75 ГПК України за достатністю документів для вирішення спору.

Позивач надав суду докази сплати боргу відповідачем після звернення його до господарського суду, а тому просить стягнути з відповідача лише нараховані 3%річних, інфляційні витрати та пеню.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що предметом спору є виконання сторонами договору постачання теплової енергії в гарячій воді №18 від 01.10.2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

У відповідності з вимогами ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

За ст.180 цього ж Кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

2

У відповідності з вимогами частини 1ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За п.4ст.179 Господарського кодексу України при укладанні договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, що не суперечить законодавству.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що між ОКП „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі директора ВО „Краснолиманська” м. Красний Лиман, що діє на підставі Положення та відповідачем підписаний договір теплової енергії в гарячій воді №18 від 01.10.2008р. з додатками, додатковою угодою

Згідно умовами цього договору Енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов’язання постачати споживачеві (відповідач) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач – сплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачеві в обсягах згідно договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гаряче постачання – в період опалювального сезону.

В п. 6 договору сторонами обумовлений порядок розрахунків, а саме:

Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач за 15 днів до розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації 100% вартості теплової енергії передбаченої на розрахунковий період.

Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточеного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Згідно пунктів 11.1 та 11.4 договору та додатковою угодою він діє до 15.04.2010р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлене однією зі сторін.

Таким чином, договір на поставку теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Послуги позивачем відповідачем надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать підписані сторонами акт про готовність до опалювального сезону від 29.09.2009р., акти на включення від 08.12.2009р. та виключення опалення від 20.03.2010р.

Позивачем відповідачу з метою належного виконання умов договору за отримані останнім послуги виставлені рахунки №577 за грудень 2009р. на суму 5070,00грн., №65 за січень 2010р. на суму 5148,00грн., №65 за лютий 2010р. на суму 5163,60грн., №258 за березень 2010р. на суму 7956,00грн. Всього на загальну суму 23376,00грн.

Відповідач, в порушення умов договору, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував отриману теплову енергію, тому за ним утворилась заборгованість на загальну суму 21986,98грн. за період з 01.12.2009р. станом на 01.08.2010р., яка сплачена боржником після звернення позивача з позовом до господарського суду, тому суд припиняє провадження справи в цій частині за відсутністю спору на підставі п.1-1ст.80 ГПК України.

3

Враховуючи несвоєчасну та не в повному обсязі оплату відповідачем, позивач просить суд стягнути з боржника 321,02грн. 3%річних за період з 01.12.2009р. по 30.06.2010р., 734,57грн. інфляційних за період з 01.12.2009р. по 30.06.2010р., 88,55грн. пені за період з 01.01.2010р. по 30.06.2010р., вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів –підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов’язання (п. 6 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов’язання; в) розмір пені (п. 7.3.3 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов’язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 88,55грн. пені за період з 01.01.2010р. по 30.06.2010р. в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, тобто з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного терміну.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 321,02грн. 3%річних за період з 01.12.2009р. по 30.06.2010р., 734,57грн. інфляційних за період з 01.12.2009р. по 30.06.2010р., суд, перевіривши надані позивачем розрахунки, задовольняє вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок сум, який не суперечить діючому законодавству.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84, п.1-1ст.80,81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк, Виробнича одиниця „Краснолиманська” м. Красний Лиман до Товариства з обмеженою відповідальністю „Краснолиманська друкарня” м. Красний Лиман про стягнення 23131,12грн. заборгованості, 3%річних, інфляційних, пені частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Краснолиманська друкарня” м. Красний Лиман-84400, вул. Фрунзе, 42, код 02470112 на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк-83086, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 26221744 суму 3% річних в розмірі 321,02грн., 734,57грн. – інфляційних витрат, 88,55грн. – пені, 231,31грн. витрат на оплату державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 21986,98грн. за відсутністю спору.

Суддя                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 19.08.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано 3 примірника:

1 – суду,

1 – позивачу,

1 – відповідачу