Рішення № 10837170, 19.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.08.10 р.                     Справа № 4/190                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Шупеник С.А. – довіреність від 25.12.2009р.,

від відповідача – не явився,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю Торгового Дому „Кампус клаб”

м. Київ

до відповідача - Малого приватного підприємства „САКТА” м. Донецьк

про стягнення 15452,45грн. заборгованості, 50%річних, пені

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 15452,45грн., з яких: 10610,31грн. – заборгованість, 3452,23грн. – 50%річних за період з 05.12.2009р. по 20.07.2010р., 1389,91грн. – пеня за порушення строків оплати товару за період з 05.12.2009р. по 20.07.2010р.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір купівлі-продажу №10 від 01.01.2009р., накладні №РМак-911 від 30.10.2009р. на суму 1915,10грн., №РМак-912 від 30.10.2009р. на суму 480,00грн., №РМак-927 від 02.11.2009р. на суму 6288,80грн., №РМак-944 від 05.11.2009р. на суму 5400,00грн., по яких отриманий товар відповідачем, досудове попередження №1/005/2-юр від 03.02.2010р., яке направлене відповідачу з вимогою оплати.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою., про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Крім цього, судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора, так і ухвали суду були направлені боржнику - стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за адресою, вказаною у свідоцтві про перереєстрацію, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір за достатністю документів без явки представника відповідача та відсутності відзиву на позов на підставі ст. 75 ГПК України.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено: позовні вимоги, які заявлені позивачем стосуються неналежного виконання відповідачем грошового зобов’язання по оплаті отриманого ним по накладним №РМак-911 від 30.10.2009р. на суму 1915,10грн., №РМак-912 від 30.10.2009р. на суму 480,00грн., №РМак-927 від 02.11.2009р. на суму 6288,80грн., №РМак-944 від 05.11.2009р. на суму 5400,00грн. товару, поставленого на виконання умов договору купівлі-продажу №10 від 01.01.2009р. підписаного між сторонами.

2

У відповідності з вимогами ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

За ст.180 цього ж Кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, якими є предмет, ціна, та строк дії договору.

У відповідності з вимогами частини 1ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За п.4ст.179 Господарського кодексу України при укладанні договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, що не суперечить законодавству

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що за договором купівлі-продажу №10 від 01.01.2009р. продавець (позивач) зобов’язується на протязі дії цього договору передати покупцю (відповідач) товари окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що погоджуються сторонами в накладних, які є невід’ємною частиною договору, а покупець – прийняти та оплатити його після приймання зазначеної партії на його складі протягом встановленого сторонами в накладній строку розрахунків (п. п. 1, 3.2 договору).

Таким чином, сторонами в договорі передбачений конкретний строк та порядок оплати товару.

Сторонами також визначений термін, протягом якого діє договір – до 31.12.2011р., а в разі відсутності до дати закінчення чергового строку дії договору офіційного письмового повідомлення, надісланого рекомендованим листом від будь-якої зі сторін іншій стороні, про небажання продовжувати договірні відносини, строк дії цього договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного року включно, але не довше, ніж до 31.12.2014року ( п. 2 договору).

Таким чином, договір, на який посилається позивач, вважається укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови, які вимагає ст.180 Господарського кодексу України.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Позивачем поставлений, а відповідачем отриманий товар по накладним:

- №РМак-911 від 30.10.2009р. на суму 1915,10грн. – строк оплати до 14.12.2009р.;

- №РМак-912 від 30.10.2009р. на суму 480,00грн. – строк оплати до 14.12.2009р.;

- №РМак-927 від 02.11.2009р. на суму 6288,80грн. – строк оплати до 17.12.2009р.;

- №РМак-944 від 05.11.2009р. на суму 5400,00грн. – строк оплати до 05.12.2009р.

Всього на загальну суму 14083,90грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем, в порушення умов договору товар оплачений частково, таким чином, сума заборгованості на час звернення із позовом складає 10610,31грн.

Враховуючи, що зобов’язання повинні виконуватись сторонами належним чином та у встановлені договором строки, позивачем доведений факт поставки товару та його часткової несплати з боку відповідача, суд задовольняє позовну вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 10610,31грн. заборгованості в повному обсязі.

Враховуючи несвоєчасну та не в повному обсязі оплату відповідачем товару, позивач просить суду стягнути з боржника 3452,23грн. 50%річних за період з 05.12.2009р. по 20.07.2010р., 1389,91грн. пені за порушення строків оплати товару за період з 05.12.2009р. по 20.07.2010р.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів –підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

          Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов’язання (накладні); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов’язання; в) розмір пені (п. 5.2 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов’язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 1389,91грн. пені за порушення строків оплати товару за період з 05.12.2009р. по 20.07.2010р. частково в сумі 1149,84грн., оскільки вона розрахована в розмірі, що суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, тобто позивачем проведене нарахування пені за строк, що перевищує встановлений в Законі шестимісячний термін.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Сторонами в п. 5.4 договору узгоджено, що в разі прострочення платежу, що триватиме більше 14 календарних днів продавець має право додатково стягнути з покупця 50 процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення (ст. 625 ЦК України).

Позивач просить стягнути з відповідача 3452,23грн. 50%річних за період з 05.12.2009р. по 20.07.2010р., суд, перевіривши надані позивачем розрахунки, задовольняє вимогу позивача в повному обсязі, так як сторонами узгоджений більший розмір річних відсотків, позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати товару та наданий обґрунтований розрахунок суми, який не суперечить діючому законодавству.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгового Дому „Кампус клаб” м. Київ до Малого приватного підприємства „САКТА” м. Донецьк про стягнення 15452,45грн. заборгованості, 50%річних, пені частково.

Стягнути з Малого приватного підприємства „САКТА” м. Донецьк-83048, проспект Титова, 8 „б”, ЄДРПОУ 24317799 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгового Дому „Кампус клаб” м. Київ-03150, вул. Димитрова, 6, ЄДРПОУ 23721570 заборгованості в сумі 10610,31грн., 3452,23грн. – 50%річних, 1149,84грн. – пені за порушення строків оплати товару, 152,12грн. державного мита та 232,33грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 19.08.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано 3 примірника:

1 – суду,

1 – позивачу,

1 – відповідачу