Рішення № 10837169, 19.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.08.10 р.                     Справа № 4/155                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Тітов Я.А. – довіреність від 01.07.2010р.,

від відповідача – не явився,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецтехмонтаж-металл” м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське об’єднання

протипожежної автоматики „Защіта” м. Донецьк

про стягнення 74216,17грн. заборгованості, 3%річних, пені

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 74216,17грн., з яких: 71367,34грн. – заборгованість, 363,68грн. – 3%річних за період з 10.05.2010р. по 10.07.2010р., 2485,15грн. – пеня за період з 10.05.2010р. по 10.07.2010р.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір №67 від 24.03.2010р., рахунки-фактури №СФ-02864 від 23.03.2010р. на суму 67995,84грн., №СФ-02868 від 23.03.2010р. на суму 3280,90грн., №СФ-02866 від 23.03.2010р. на суму 3242,40грн., які виписані позивачем відповідачу для оплати, видаткові накладі №РН-02029 від 26.03.2010р. на суму 67995,84грн., №РН-02030 від 26.03.2010р. на суму 3280,90грн., №РН-02031 від 26.03.2010р. на суму 90,60грн. та довіреність №88 від 26.03.2010р., на підставі яких отриманий товар відповідачем, вимогу про оплату від 14.06.2010р., яка направлена відповідачу та отримана останнім 18.06.2010р.

Також позивач просить стягнути 2517,00грн. витрат на послуги адвоката.

В підтвердження позовних вимог надав договір про надання адвокатських послуг №01 від 01.07.2010р. з додатковими угодами, який укладений між позивачем та адвокатом Титовим Я.А., адвокатське свідоцтво, квитанцію до прибутково касового ордеру №05 від 07.07.2010р. про оплату адвокатський послуг позивачем.

Відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні, про час і місце якого був належним чином повідомлений, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення ухвали, не надав відзив на позов чи свої заперечення стосовно даного спору.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір без явки представника відповідача за достатністю документів на підставі ст.75 ГПК України.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено, що предметом спору є виконання грошового зобов’язання за договором №67 від 24.03.2010р.

У відповідності з вимогами ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

За ст.180 цього ж Кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, якими є предмет, ціна, та строк дії договору.

За п.4ст.179 Господарського кодексу України при укладанні договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, що не суперечить законодавству

2

При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що сторонами підписаний договір №67 від 24.03.2010р. зі строком дії – до 31.12.2010р., в якому визначено, що продавець, яким являється позивач, зобов’язався поставити відповідачу (покупцю за договором) товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних і рахунках-фактури на умовах відстрочки платежу в термін 45-ти днів з моменту відвантаження.

Таким чином, договір, на який посилається позивач, вважається укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови, які вимагає ст.180 Господарського кодексу України: предмет поставки, ціна товару, дія договору.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Позивачем відповідачу попередньо поставці виставлені рахунки-фактури №СФ-02864 від 23.03.2010р. на суму 67995,84грн., №СФ-02868 від 23.03.2010р. на суму 3280,90грн., №СФ-02866 від 23.03.2010р. на суму 3242,40грн.

Позивачем поставлений, а відповідачем на підставі довіреності №88 від 26.03.2010р. отриманий товар по видатковим накладним: №РН-02029 від 26.03.2010р. на суму 67995,84грн., №РН-02030 від 26.03.2010р. на суму 3280,90грн., №РН-02031 від 26.03.2010р. на суму 90,60грн.

Всього на загальну суму 71367,34грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем, в порушення умов договору, товар несплачений, таким чином, сума заборгованості на час звернення із позовом складає 71367,34грн.

Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його несплати, що є порушенням умов договору, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 71367,34грн. в повному обсязі.

Враховуючи несплату відповідачем товару, позивач просить суду стягнути з боржника 363,68грн. 3%річних за період з 10.05.2010р. по 10.07.2010р., 2485,15грн. пені за період з 10.05.2010р. по 10.07.2010р.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів –підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

          Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов’язання (п. 3.1договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов’язання; в) розмір пені (п.4.3 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов’язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 2485,15грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, тобто пеня нарахована позивачем з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та за термін, що не перевищує шестимісячного терміну.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

3

Позивач просить стягнути з відповідача 363,68грн. 3%річних за період з 10.05.2010р. по 10.07.2010р. суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, задовольняє вимогу позивача в повному обсязі, так як ним доведений факт прострочення відповідачем строків оплати товару та наданий обґрунтований розрахунок сум.

Також позивач просить стягнути 2517,00грн. витрат на послуги адвоката.

В підтвердження позовних вимог надав договір про надання адвокатських послуг №01 від 01.07.2010р. з додатковими угодами, який укладений між позивачем та адвокатом Титовим Я.А., адвокатське свідоцтво № 2887, квитанцію до прибутково касового ордеру № 05 від 07.07.2010р.

Що стосується цієї вимоги позивача, суд дійшов наступного:

Згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Господарський суд виходить з того, що саме реальна, тобто фактично здійснена на момент розгляду справи оплата за юридичні послуги є необхідною умовою стягнення цих сум з іншої сторони, так як стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до частини третьої статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України “Про адвокатуру”, де зазначено, що адвокатом можу бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Суд задовольняє цю вимогу позивача в повному обсязі, оскільки ним доведені факти укладення договору про надання юридичної допомоги саме з адвокатом, надання ним послуг та їх оплати в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,44,49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецтехмонтаж-металл” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське об’єднання протипожежної автоматики „Защіта” м. Донецьк про стягнення 74216,17грн. заборгованості, 3%річних, пені в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське об’єднання протипожежної автоматики „Защіта” м. Донецьк-83016, вул. Піонерська, 173а, ЗКПО 31832456 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецтехмонтаж-металл” м. Донецьк-83049, вул. Воїнська, 16, офіс 12, ЄДРПОУ 33956931 заборгованість в сумі 71367,34грн., 363,68грн. – 3%річних, 2485,15грн. – пені, 2517,00грн. - витрат на послуги адвоката, 742,17грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 19.08.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано 3 примірника:

1 – суду,1 – позивачу,1 – відповідачу.