Рішення № 10835847, 20.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.07.10 р.Справа № 13/115-10 За позовом відкритого акціонерного товариства "Бахчисарайський комбікормовий завод",

м. Бахчисарай Автономної республіки Крим

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення 32 610,00

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Чмельов Д.П. - представник ВАТ «Бахчисарайський комбікормовий завод» довіреність від 31.05.2010 р. б/н;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство Бахчисарайський комбікормовий завод, м. Бахчисарай Автономної республіки Крим (далі - позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог №59 від 01.06.2010 р. грошових коштів сплачених за шрот соняшниковий неналежної якості за договором купівлі - продажу №05-09/2010 р від 05.03.02010 р. у розмірі 32 610,00 грн., штрафу у розмірі 6 522,00 грн., витрати на проїзд представника позивача до господарського суду Дніпропетровської області та витрати на відрядження разом на суму 464,24 грн., та судові витрати у справі: 396,10 грн. державного мита, та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неналежне виконання відповідачем обовязків за договором купівлі-продажу №05-03/2010 від 05.03.2010 р. Відкрите акціонерне товариство Бахчисарайський комбікормовий завод в обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що здійснив передплату за договором купівлі-продажу товарів №05-03/2010 від 05.03.2010 року на користь відповідача у розмірі 32610,00 грн., який в свою чергу не здійснив поставки товару належної якості, а гроші отримані в якості передплати не повернув.

Відповідач у судовому засіданні 03.06.2010 р., 22.06.2010 р., 08.07.2010 р. не зявився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Місцезнаходження відповідача підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №6063095 від 03.06.2010 р. (а.с. 36-37).

Таким чином, в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто без участі відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді справи представниками сторін не заявлялись.

В судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2010 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (продавець) та відкритим акціонерним товариством „Бахчисарайський комбікормовий завод” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу товарів №05-03/2010 (далі договір), за умовами якого продавець (відповідач) взяв на себе зобовязання за договором передати покупцю (позивачу) товар, згідно показників, а покупець прийняти та оплатити товар згідно до супровідних документів.

Вартість товару та порядок оплати сторони домовилися узгодити у відповідних видаткових накладних та рахунках фактурах. При цьому сторони домовилися, та визначили це у п. 2.3 договору, що факт отримання товару покупцем від постачальника та підписання відповідних накладних підтверджують узгодження сторонами найменування товару, асортимент, кількість товару, вартість за одиницю товару та загальну вартість товару. Відповідно п. 2.4 договору, датою поставки товару сторони узгодили дату підписання відповідних видаткових накладних.

Пунктом 3.2 договору зазначено, що оплата за товар проводиться не пізніше дня відвантаження товару з складу продавця або по факту надходження товару. В той же час в п. 4.1 договору сторони зазначили, що товар повинен бути переданий покупцю з моменту отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок покупця ( відповідача по справі).

На підтвердження виконання грошових зобовязань позивач надав суду банківські виписки від 05.03.2010 року на суму 7 000,00 грн., від 09.03.2010 р. на суму 12 000,00 грн., від 11.03.2010 р. на суму 13 610,00 грн. (а.с. 42-44). Таким чином, загальна сума сплачених на рахунок відповідача коштів складала 32 610,00 грн. Крім того, позивач надав отримані від відповідача рахунок-фактуру №5/031 від 05.03.2010 року на суму 43 901,00 грн. (а.с. 9), та податкову накладну №5/031 від 05.03.2010 р. (а.с. 12) на суму 32 610,00 грн. з найменуванням товару - шрот соняшниковий у кількості 30700 кг.

Позивач зазначив, що 06.03.2010 року до Бахчисарайського комбікормового заводу надійшов товар від відповідача, але він відмовився його приймати з огляду на невідповідність його якості вимогам позивача. На підтвердження цього факту позивач надав суду акт від 06.03.2010 р., (а.с. 13), акт про неякісну поставку продукції від 11.03.2010 р. (а.с. 15), довідку про якість товару від 11.03.2010 р. видану позивачем (а.с. 16), а також розписку від 06.04.2010 р. водія ОСОБА_3.

Щодо якості товару, ст. 673 Цивільного кодексу України зазначає, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

В звязку з невиконанням умов якості товару за ГОСТом та п. 5.1. договору, позивач направив відповідачу листа за. №22 від 10.03.2010 р. з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 32610,00 грн., що були сплачені на розрахунковий рахунок відповідача, згідно до рахунку №5/031 від 06.03.2010 р. за шрот соняшниковий, та лист за №34 від 20.04.2010 р. з вимогою про повернення 32610,00 гривень передплати за шрот соняшниковий, перерахованої за договором №05-03/2010 від 05.03.2010 р. В якості доказу надсилання листів на адресу відповідача, позивач надав повернутий поштовий конверт з поштовим штампом та повідомленням (а.с. 45), поштове повідомлення №630538 (а.с. 47).

Відповідно вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно вимог ст. 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно вимог ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Стаття 665 Цивільного кодексу України передбачає правові наслідки відмови продавця передати товар, та зазначає, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на зміст пунктів 2.3, 2.4 Договору сторони в основному тексті договору так і не зазначили вимоги до ціни, асортименту та якості товару, але зазначили що ці умови договору визначаються за згодою сторін шляхом підписання відповідних накладних (п. 2.3 Договору). При цьому строк дії договору, тобто строк на протязі якого сторони мають можливість узгодити всі ці умови, сторони зазначили у п. 7.2 Договору до 31.12.2010 р. Таким чином, з огляду на узгодження цього питання суд не може вважати договір неукладеним, оскільки, умови договору передбачають право сторін узгодити передбачені пунктами 2.1 2.2 2.3 Договору умови.

Таким чином, щодо перерахованих грошових коштів, з огляду на п. 4.1 договору, ст. ст. 530, 663, 665, 693 Цивільного кодексу України суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача щодо повернення відповідачем суми передплати.

14.06.2010 р. позивач звернувся до суду з клопотання про збільшення позовних вимог та, посилаючись на ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, просив додатково стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 6 522,00 грн. та витрати на проїзд представника позивача залізницею до м. Дніпропетровська для участі у судових засіданнях господарського суду Дніпропетровської області та витрати на відрядження представника.

Приймаючи до уваги той факт, що сторони так і не погодили суттєві умови договору до початку розгляду спору, позивач не має правових підстав для нарахування штрафних санкцій. Крім того, за первісним позовом позивач не заявляв вимоги про стягнення штрафних санкцій. Відповідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач наділений правом до вирішення спору по суті змінити підставу або предмет позову. Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій є новим предметом позову та мають нові підстави позовних вимог, тому заявлені позивачем неправомірно і тому суд не приймає ці вимоги до розгляду.

Відповідно вимог ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат, крім державного мита та інших прямо зазначених витрат також можуть бути зараховані інші витрати повязані з розглядом справи. Позивач знаходиться у м. Бахчисарай Автономної республіки Крим, тобто віддалений від місцезнаходження господарського суду Дніпропетровської області. За для забезпечення явки свого представника позивач зазнав певних витрат які просить покласти на відповідача. Таким чином, щодо стягнення витрат на проїзд та відрядження представника позивача до судових засідань у господарському суді Дніпропетровської області, суд вважає за можливе задовольнити такі вимоги, які підтверджено відповідними доказами: посвідчення про відрядження представника Чмельова Д.П. до господарського суду Дніпропетровської області, довідка про вартість проїзду (а.с. 28), копії проїзних документів (залізнодорожніх квитків) (а.с 30). За розрахунком позивача, сума витрат на проїзд та відрядження представника позивача до судових засідань склала 464,24 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає що відповідач належним чином не виконав свої, встановлені договором зобовязання перед позивачем, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів сплачених за шрот соняшниковий неналежної якості за договором купівлі - продажу №05-09/2010 р від 05.03.02010 р. у розмірі 32 610,00 грн., витрати на проїзд представника позивача до господарського суду Дніпропетровської області та витрати на відрядження разом на суму 464,24 грн. є обґрунтованими.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати на проїзд та відрядження представника до судового засідання, витрати по сплаті держмита в частині задоволених позовних вимог і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягуються з відповідача з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Керуючись, ст.ст. 33, 44,49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент № НОМЕР_1; р/р №НОМЕР_2 в ПАТ КБ „Приватбанк”, МФО 305299) на користь відкритого акціонерного товариства Бахчисарайський комбікормовий завод (98403, м. Бахчисарай Автономної республіки Крим, Бахчисарайський район, вул. Степова, 2, код ЄДРПОУ 00688717; р/р №26008440183680 в КРФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324010) суму боргу 32 610,00 грн.(тридцять дві тисячі шістсот десять гривень 00 коп.), 464,24 грн. (чотириста шістдесят чотири гривні 24 коп.) - витрат на відрядження та проїзд представника позивача до судових засідань, 330,74 грн. (триста тридцять гривень 74 коп.) - витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Рішення підписано 19.07.2010 р.