Рішення № 10835371, 19.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.07.10р.Справа № 35/193-10 За позовом Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний

машинобудівний завод імені О.М. Макарова", в особі структурного

відособленого підрозділу

Спортивний комплекс "Метеор", м. Дніпропетровськ

до Приватне підприємство "Таві", м. Дніпропетровськ

про стягнення 10276,24 грн.

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача: Стьопіна Ю.О., юристконсульт, дов. № 195/33 від 03.07.2006р.

Від відповідача: представник не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача безпідставно отримані грошові кошти - 8000 грн, пеню - 930,73 грн, інфляційні втрати - 1059,43 грн, 3% річних - 286,08 грн, посилаючись на помилкове їх перерахування на підставі рахунку - фактури №63 від 06.02.2009р. платіжним дорученням № 183 від 11.02.2009р.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом докази не надав, вимог не заперечив, присутність повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив.

Суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” місцезнаходження юридичної особи –це місце знаходження постійно діючого виконавчого органу юридичної особи, а в разі його відсутності –місцезнаходження іншого органу чи особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи без довіреності, за певною адресою, яка вказана засновниками в установчих документах і за якою здійснюється зв’язок з юридичною особою. Відповідно до витягу з ЄДРПОУ №4767726 станом на 22.12.2009р. місцезнаходження відповідача - м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, буд. 10, кв.3. За цією адресою і були направлені ухвали суду. Всупереч вимогам ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” відповідач не забезпечив отримання поштової кореспонденції за своїм місцезнаходженням. Крім того, ухвали суду були направлені на іншу відому суду адресу та на адресу засновника Відповідача Полинько Т.С.

Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі Специфікації №1, рахунків-фактур №63 від 06 лютого 2009р. та №82 від 12 лютого 2009р. Позивач - Державне підприємство «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова»в особі структурного відокремленого підрозділу Спортивний комплекс «Метеор» перерахував на розрахунковий рахунок Приватного підприємства «Таві»(надалі відповідач) грошові кошти згідно платіжного доручення №191 від 12.02.2009р. в сумі 8000,00 грн та №183 від 11.02.2009р. за поставку моторного мастила, всього в сумі 16000,00 грн.

Відповідач здійснив часткове постачання моторного мастила на суму 8000,00 грн. В решті постачання не здійснив та гарантійним листом від 12.02.2009р. №12/02-1 зобов’язався повернути позивачу кошти в сумі 8000,00 грн в строк до 01.05.2009р.

Відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Статтею 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дії сторін по постачанню, оплаті та отриманню продукції були направлені на набуття цивільних прав та обов'язків, про що сторонами підписані відповідні видаткові накладні та платіжні доручення.

З огляду на викладене, у відповідача виник обов’язок щодо поставки оплаченої продукції або повернення на вимогу позивача грошових коштів.

Продукція не поставлена, грошові кошти відповідачем до цього часу не повернені.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за травень 2009р. –березень 2010р. включно становлять 800,56 грн, 3% річних за період прострочення платежів з 01.05.2009р. по 05.05.2010р. – 243,29 грн.

В решті вимоги про стягнення річних –42,79 грн та інфляційних втрат –258,87 грн задоволенню не підлягають, оскільки розраховані позивачем з наступного дня, за днем перерахування спірних грошових коштів. В той час, як грошове зобов’язання у відповідача виникло тільки після прострочення повернення грошових коштів на вимогу позивача, тобто після 01.05.2009р.

Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Пеня, яку просить позивач стягнути з відповідача в сумі 930,73 грн, є одним із видів забезпечення зобов’язання. Письмового правочину щодо такого забезпечення та його розміру сторонами не укладалося, та вимоги позивача про стягнення пені безпідставні.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків.

З врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі боргу - 8000,00 грн, 3% річних –243,29 грн, інфляційних втрат – 800,56 грн. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 1046-1049 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Таві»- 49019 м. Дніпропет-ровськ, вул. Орловська,10, кв.3 код ЄДРПОУ 23358856 (п/р 26009714010940 в ЗАО ВТБ Банк, МФО 306931) на користь Державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова»в особі структурного відокремленого підрозділу Спортивний комплекс «Метеор –49047, м. Дніпропетровськ вул. Макарова, 27А, код ЄДРПОУ 14308368 (п/р 26008581730100 в ДОД «Райффазен Банк Аваль», МФО 305653) борг –8000,00 грн (вісім тисяч грн 00 коп), інфляційні втрати –800,56 грн (вісімсот грн 56 коп), 3% річних - 243,29 грн (двісті сорок три грн 29 коп), витрати по сплаті державного мита –89,76 грн (вісімдесят дев’ять грн 76 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –207,68 грн (двісті сім грн 68 коп).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЛ.П. Широбокова Рішення підписано 14.07.2010р.