Рішення № 10834474, 13.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.07.10р.Справа № 30/181-10 За позовом: дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергосінтез", м. Дніпропетровськ

про стягнення 11 983,44 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Ворошило О.М.

Представники:

Від позивача: Мацегорін А.О., довіреність №87/10 від 28.12.2009 року, головний юрисконсульт

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергосінтез" суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 9 255,49 грн. та 3% річних за несвоєчасні розрахунки за поставлений природний газ в сумі 2 727,95 грн. Судові витрати по справі покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки природного газу №06/09-352-р від 10.04.2010 року в частині своєчасних розрахунків за поставлений природний газ.

Відповідач позовні вимоги не визнає з наступних підстав. Згідно договору від 10.04.2009 року позивач передає у власність відповідача природний газ з ресурсів травня 2008 року в обсязі 80,000тис. куб.м. За усною домовленістю сторін відповідач мав проводити оплату за отриманий природний газ по мірі наявності у нього грошових коштів. На протязі усього періоду з моменту підписання Акту прийому-передачі природного газу до моменту повного розрахунку за отриманий природний газ позивач жодного разу не вимагав оплати за природний газ в повному обсязі. Після останнього платежу 28.04.2010 року позивач звернувся до суду про стягнення штрафних санкцій. Відповідач вважає, що позивач умисно сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов’язання та не вживав жодних заходів щодо їх зменшення. Вина відповідача у несвоєчасній оплаті за природний газ відсутня. Окрім того, відповідач вважає, що оскільки позивач не вчинив дій з поставки газу у строки встановлені договором, а до поставки газу відповідач не міг виконати свій обов’язок по оплаті поставленого газу, виконання зобов’язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. У такому випадку боржник за грошовим зобов’язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора. Відповідач вважає, що позивач надав невірний розрахунок трьох відсотків річних та суми від інфляції.

13.07.2010 року до господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю явки в судове засідання його представника.

Розгляд справи було відкладено з 30.06.2010 року на 08.07.2010 року. У справі оголошувалась перерва з 08.07.2010 року на 13.07.2010 року.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

10.04.2009 року між Дочірнею компанією "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергосінтез" (покупець) укладено договір №06/09-352-р поставки природного газу.

Згідно умов цього договору постачальник зобов’язується передати у власність покупцю природний газ, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити газ на умовах цього договору (п.1.1 договору). Постачальник передає у власність покупцеві природний газ з ресурсів травня 2008 року в обсязі 80,0тис. куб.м. (п.2.1 договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє в частині передачі ресурсу газу до 30.04.2009 року, а в частині розрахунків –до їх повного здійснення (п.9.1 договору).

Приймання-передача газу, переданого постачальником покупцеві, оформляється актом приймання-передачі, який складається уповноваженими представниками сторін протягом трьох днів з моменту укладання цього договору (п.п.3.1, 3.2 договору).

30.04.2009 року сторонами складено та підписано Акт прийому-передачі природного газу в обсязі 80,0тис. м. куб. на загальну суму 115 219,20грн.

Пунктом п.5.1 договору передбачено, що оплата за газ, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника протягом трьох днів з моменту укладання договору.

Відповідач здійснив оплату природного газу, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи:

платіжне доручення №364 від 29.05.2009 року на суму 853,41грн., №363 від 29.05.2009 року на суму 1435,83грн., №362 від 29.05.2009 року на суму 26 241,91грн., №872 від 26.02.2010 року на суму 5688,05грн., №939 від 18.03.2010року на суму 8000,00грн., №995 від 12.04.2010 року на суму 8 000,00грн., №1016 від 26.04.2010 року на суму 34 000,00грн., №1018 від 28.04.2010 року на суму 31 000,00грн.

Таким чином, відповідач свої зобов’язання у встановлені договором строки не виконав, оплата поставленого природного газу здійснена з простроченням встановлених строків.

Вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства встановлює стаття 526 ЦК України. Одностороння відмовавідзобов'язанняабо одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Враховуючи, що за умовами договору оплата поставленого природного газу повинна бути проведена в триденний строк з дати підписання договору поставки (13.04.2009 року), а фактично поставка газу оплачена відповідачем частинами у травні 2009 року, лютому - квітні 2010 року, прострочення виконання зобов’язань має місце.

Позивач просить стягнути суму від інфляції за період з квітня 2009 року по квітень 2010 року в розмірі 9 255,49грн. та три відсотки річних за період з 14.04.2009 року по 28.04.2010 року 2 727,95грн., проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання зобов’язання має місце, підлягає задоволенню у повному обсягу вимога про стягнення суми від інфляції 9 255,49грн. та трьох відсотків річних в розмірі 2 727,95грн.

Суд відхиляє посилання відповідача на відстрочку ним виконання зобов’язання у зв’язку з несвоєчасним виконанням позивачем зобов’язань за договором з поставки природного газу та наявність у діях позивача вини, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення (ч.1 ст. 613 ЦК України).

Якщо кредитор не вчинив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов’язок, виконання боржником зобов’язання може бути відстрочено на час прострочення кредитора (ч.2 ст. 613 ЦК України) .

Таким чином позивач (кредитор) вважається таким, що прострочив, якщо не вчинив дій, встановлених договором, до вчинення яких відповідач (боржник) не міг виконати свого обов’язку.

Відповідач не довів належним чином, що до виконання обов’язку позивачем з поставки природного газу не мав можливості виконати зобов’язання за договором щодо оплати за газ.

Оплата за газ є самостійною умовою договору та не поставлена в залежність від строків поставки товару (газу) та підписання актів приймання-передачі. Та обставина, що позивач не вимагав оплати за природний газ, поставлений за договором, не свідчить про сприяння позивачем збільшенню розміру збитків. Доказів досягнення домовленості щодо розстрочки виконання зобов’язання по оплаті поставленого газу та проведення оплати по мірі наявності у відповідача грошових коштів відповідачем не надано, а позивач проти досягнення такої домовленості заперечує.

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для відмови в задоволенні позову.

Суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи як необґрунтоване та не підтверджене відповідними доказами.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити у повному обсягу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергосінтез" (49017 м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна,177 кв.14, ЄДРПОУ 25535200) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116 м. Київ, вул. Шолуденка,1, ЄДРПОУ 31301827) суму інфляційних втрат - 9 255,49грн. та трьох відсотків річних в розмірі 2 727,95грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 119,83грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                             Н.М.Євстигнеєва

(Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального кодексу України, - 13.07.10 року)