Рішення № 10834475, 13.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.10р.Справа № 29/118-10 За позовом Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 550 182 грн. 01 коп.

Суддя Полєв Д.М.

Представники:

від позивача: представник Бобченко А.Є. за довіреністю №16-05-1801 від 28.05.2010р.

від відповідача: представник Вербицький О.В. за довіреністю №6848/01 від 13.12.2007р.

СУТЬ СПОРУ:

          Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання", м. Кривий Ріг звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг 104799грн. 43коп. 3% річних та 445382грн. 58коп. інфляційних втрат та судових витрат по справі.

          Позивачем подано уточнення вимог відповідно до яких просить стягнути з відповідача 81837грн. 35коп. 3% річних, 539657грн. 11коп. інфляційних збитків.

          Представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити в заявленій сумі.

          Відповідач у відзиві проти позову заперечує, мотивуючи неправомірним застосуванням до відповідача санкцій, передбачених си. 625 ЦК України, оскільки правовідносини сторін виникли не з порушення зобов"язання відповідача, а з примусового виконання рішення.

          Розглянувши матеріали справи заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

          01.06.2006р. рішення господарського суду Дніпропетровської області №9/172 з відповідача на користь позивача стягнуто 792038,64грн. боргу, 51909грн. інфляційних втрат, 16622,18грн. 3% річних, витрати по сплаті державного мита в розмірі 8605,02грн. та 102,04грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов"язковими на всій території України в виконують у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

          Через невиконання зазначеного рішення суду позивачем нараховано відповідачу 3% річних за період з 16.06.2006р. по 30.04.2010р. в розмірі 104799,43грн. та інфляційні втрати за період з 16.06.2006р. по 30.04.2010р. в розмірі 445382,58грн.

          Позивачем уточнено свої вимоги, а саме позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 81837,35грн. за період з 16.06.2006р. по 30.04.2010р. та інфляційні збитки в розмірі 439657,11грн. за період з 16.06.2006р. по 30.04.2010р.           

          Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Вимога щодо сплати боргу з урахування індексі інфляції та процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

          Посилання відповідача на існування правовідносин між сторонами, які виникли не з порушення грошового зобов'язання, а з примусового виконання рішення та регулюється нормами законодавства про виконавче провадження судом не приймаються, оскільки, Закон України "Про виконавче провадження" визначає лише умови і порядок виконання рішень судів та інших органів.

          Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно нараховано інфляційні збитки та три проценті річних за невиконання рішення суду.

          Проте одночасно слід зазначити, що відповідно до ст. ст. 256,257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

          Таким чином, перевіривши розрахунок суд встановив, що позивач вийшов за межі строків встановлених ст. 257 ЦК України, то 3% річних підлягають частковою задоволенню в розмірі 60313,40грн. та інфляційні витрати в розмірі 396985,91грн.

          Судові витрати по справі покласти на сторін пропорційно заявленим вимогам.

          Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.           

          Стягнути з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Електрична, 1; код ЄДРПОУ 00130850) на користь Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пр. Миру, 15-а; код ЄДРПОУ 00191017) 60313,40грн. 3% річних та інфляційні витрати в розмірі 396985,91грн., 4572,99грн. державного мита, 206,95грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

          В решті суми позову відмовити.

СуддяД.М. Полєв Рішення підписано