Рішення № 10833856, 08.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.07.10р.Справа № 17/150-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "Ленд-ліз", м. Одеса до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернові джерела", с. Лошкарівка Софіївського району Дніпропетровської області відповідача-2: Приватного підприємства "СТД-ТРАНС", с. Дослідне Дніпропетровського

району Дніпропетровської області

про стягнення 585 908 грн. 23 коп. та зобов’язання виконати певні дії

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Ілюхіна К.Б., довір. № 5 від 29.01.10р.;

від відповідача-1: Серпіліна Н.В., довір. б/н від 25.11.09р.;

від відповідача-2: Серпіліна Н.В., довір. б/н від 10.06.10р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "Ленд-ліз" (надалі –позивач) звернулось з позовною заявою, з урахуванням уточнень позовних вимог внесених заявою б/н від 30.06.10р., до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернові джерела" (надалі –відповідача-1) та Приватного підприємства "СТД-ТРАНС" (надалі –відповідача-2), у якій просить господарський суд:

1.          Розірвати договір фінансового лізингу № 0407/009-ФЗ від 04.07.08р.;

2.          Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернові джерела" та з Приватного Підприємства "СТД-ТРАНС", як з солідарних боржників, заборгованість по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 0407/009-ФЗ від 04.07.08р. у розмірі 692 184 грн. 14 коп.;

3.          Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернові джерела" та з Приватного Підприємства "СТД-ТРАНС", як з солідарних боржників, неустойку у формі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення у виконанні зобов'язань за цим Договором у розмірі 61 128 грн. 90 коп.;

4.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернові джерела" повернути позивачу раніше передане їм майно за Договором фінансового лізингу № 0407/009-ФЗ від 04.07.08р., а саме: зернозбиральний комбайн SАМРО виробництва Фінляндія, модель SR 3065, серійний номер 660542, двигун SISUDIEZEL 634 DS 220 л. с. ТURВО серійний номер Т 13974 жовто-сірого кольору 2008 року випуску, разом з зернозбиральною жаткою СН 5700, 5,7 м., серійний номер Р 08284; та зернозбиральний комбайн SАМРО виробництва Фінляндія, модель SR 3085, SUPERIOR, серійний номер 660543, двигун SISUDIEZEL 634 DSВА 260 л. с. ТURВО серійний номер S 10951, разом з зернозбиральною жаткою СН 6300, 6,3 м., серійний номер Р 08301 та з комплектом запасних частин для переобладнання комбайна під уборку кукурудзи;

5.          Компенсувати за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернові джерела" та/або з Приватного Підприємства "СТД-ТРАНС" витрати на сплату державного мита у розмірі 7 618 грн., 13 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп.

Відповідач-1 позовні вимоги визнає частково. У відзиві на позов та доповненнях до нього зазначає, що дійсно у відповідача-1 перед позивачем існує заборгованість по сплаті лізингових платежів за спірним договором лізингу. Також, вказує на необґрунтованість позовних вимог в частині розірвання договору фінансового лізингу № 0407/009-ФЗ від 04.07.08р., оскільки ця угода є припиненою з 08.06.10р., в силу п. 15.7 цього ж договору. Разом з тим, частково заперечує проти нарахованого позивачем розміру пені, так як посилається на обставину сплину строку позовної давності, тому вказує на пеню нараховану до 16.04.2009 року, як таку що не підлягає задоволенню. Стосовно вимоги повернути позивачу об’єкти лізингу відповідач заперечує з огляду на те, що листом від 28.05.10р. про розірвання договору лізингу та повернення майна із користування позивач не визначив строк повернення об’єктів лізингу, отже права позивача не порушенні.

У відзиві на позов та доповненнях до нього відповідач-2 визнає уточненні позовні вимоги частково. Свою позицію вмотивовує посиланнями на те, що при укладанні спірного договору поруки сторони передбачили припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України. Таким чином, підприємство відповідача-2 визнає вимоги щодо сплати боржником лізингових платежів, строк сплати яких настав після 26.09.09р., та на сплату пені, яка нарахована на несплачені лізингові платежі, строк сплати яких настав після 26.09.09р., при цьому зазначає суму пені, яка не може бути стягнута, в розмірі 30097 грн. 15 коп.

Ухвалою голови господарського суду від 10.06.10р. строк розгляду спору за заявою судді продовжено до 20.07.10р.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

04.07.08р. між позивачем (лізингодавцем) та відповідачем-1 (лізингоодержувачем) було укладеного договір фінансового лізингу № 0407/009-ФЗ (далі –Договір лізингу), у відповідності з умовами якого позивач придбав у Приватного підприємства "СТД Агротехніка" дві одиниці техніки, з яких: зернозбиральний комбайн SАМРО виробництва Фінляндія, модель SR 3065, серійний номер 660542, двигун SISUDIEZEL 634 DS 220 л. с. ТURВО серійний номер Т 13974 жовто-сірого кольору 2008 року випуску, разом з зернозбиральною жаткою СН 5700, 5,7 м., серійний номер Р 08284; та зернозбиральний комбайн SАМРО виробництва Фінляндія, модель SR 3085, SUPERIOR, серійний номер 660543, двигун SISUDIEZEL 634 DSВА 260 л. с. ТURВО серійний номер S 10951, разом з зернозбиральною жаткою СН 6300, 6,3 м., серійний номер Р 08301 та з комплектом запасних частин для переобладнання комбайна під уборку кукурудзи, загальною вартістю 2 630 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ, (далі –майно/об’єкти лізингу) про що свідчить договір купівлі-продажу № 1107/001-ФЗ від 11.07.08р., а також акт приймання передачі майна договору купівлі-продажу від 23.07.08р., та передав їх відповідачу-1 в платне користування на термін 36 (тридцять шість) місяців, за що останній взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах визначених Договором лізингу, щомісячно сплачувати лізингові платежі, які вказані у додатку № 4 до цієї угоди.

В той же час, 04.07.08р. між лізингодавцем (позивачем у справі) та Приватним підприємством "СТД-ТРАНС" (поручителем/відповідачем-2) був укладений договір поруки № 1 (надалі - Договір поруки), у відповідності з умовами якого відповідач-2 поручився за виконання ТОВ "Зернові джерела" (відповідачем-1 у справі) усіх без винятку фінансових зобов'язань (сплата лізингових платежів, сплата штрафних санкцій за прострочення сплати лізингових платежів, тощо), що виникають у боржника (лізингоодержувача) з договору фінансового лізингу № 0407/009-ФЗ від 04.07.08р.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору лізингу, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Положення ст. 806 Цивільного кодексу України передбачають, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Частина 2 цієї ж статті зазначає, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Фактичним підтвердженням передачі спірного майна лізингоодержувачу (відповідачу-1 у справі) в строкове, платне користування на умовах фінансового лізингу є наявний у справі акт приймання-передачі об'єкту лізингу до договору фінансового лізингу № 0407/009-ФЗ від 04 липня 2008 року підписаний обома сторонами 23.07.2008 року та скріплений печатками підприємств.

Частина 1 і 7 ст. 292 Господарського кодексу України визначає, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Однак, не зважаючи на зобов'язання покладені на відповідача-1 зазначеним Договором та нормами діючого законодавства України сплата лізингових платежів здійснювалася з систематичними порушеннями строків та порядку сплати таких платежів визначених в графіку сплати лізингових платежів.

Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

В ході розгляду спору, відповідачем-1 доказів своєчасного та повного перерахування щомісячних лізингових платежів за період з 10.07.08р. по 30.05.10р. господарському суду не надано, внаслідок чого станом на 30.06.10р. основна заборгованість лізингоодержувача складає суму 692 184 грн. 14 коп., яка підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачами у справі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України).

Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного Кодексу України, у разі порушення зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 року "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 цього ж Закону розмір пені, передбачений названою вище ст.1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності з положеннями п. 15.2 Договору лізингу за несвоєчасну сплату лізингових платежів лізингодавець (позивач) має право стягнути з лізингоодержувача (відповідача-1) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення, зі дня наступного за днем сплати поточного лізингового платежу, вказаних в Додатках № 4 к зазначеним Договорам по день сплати включно, а також у повному обсязі компенсувати, нанесені лізингоодержувачем збитків у зв'язку з таким несвоєчасним внесенням лізингових платежів.

Згідно наданого позивачем розрахунку розміру пені, з урахуванням граничних строків внесення лізингових платежів та фактичної сплати, загальна сума пені станом на 16.05.10р. становить розмір 61128 грн. 90 коп., який визнається господарським судом обґрунтованим та таким, що розрахований за встановленою методикою вірно.

Разом з тим, суд погоджується з твердженням відповідача-2 (поручителем у справі) на обставини того, що в Договорі поруки не встановлений строк поруки як зобов’язання у днях, місяцях, роках та не встановлено строк дії Договору поруки, тому згідно приписів ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється протягом шести місяців, якщо кредитор не пред’явить вимоги до поручителя.

Отже, позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів-1, -2, як з солідарних боржників, неустойки у формі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення у виконанні зобов'язань за Договором лізингу у розмірі 61 128 грн. 90 коп., підлягають частковому задоволенню щодо солідарного стягнення суми пені з відповідача-2 з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, 04.07.08р. між позивачем та відповідачем-2 був укладений договір поруки № 1 (Договір поруки).

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ст. 543 Цивільного кодексу України).

Водночас, положення ст. 559 ЦК України передбачають, що порука припиняється: з припиненням забезпеченого нею зобов'язання; у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

За умовами ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно ж розділу 4 Договору поруки, ця угода набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 ЦК України.

Однак, за результатами проведеного аналізу Договору поруки не встановлено строк поруки як зобов'язання у днях, місяцях, роках та не встановлено строк дії договору. Відсилання ж п. 4.1. Договору поруки на ст. 559 ЦК України з питання визначення строку договору та поруки не створює юридичних наслідків, до моменту пред’явлення відповідної вимоги.

Окрім того, вивчивши матеріали справи встановлено, що позивачем 24.03.10р. направлено в адрес відповідача-2 вимогу про погашення заборгованості за Договором лізингу від 22.03.10р. (а.с. 51-60), яка була отримана останнім 26.03.10р., що підтверджується квитанцією кур’єрської доставки № 230347 (а.с. 50).

Таким чином, позовні вимоги позивача до відповідача-2 про примусове стягнення пені як забезпечення основного зобов'язання, по яких сплив шестимісячний строк, не підлягають задоволенню у зв'язку з припиненням поруки як зобов'язання.

Зазначений шестимісячний строк сплив по таких основних та додаткових зобов'язаннях, які не були виконані станом на 26 вересня 2009 року.

Перевіривши нарахований позивачем розмір пені, який наведений в заяві про уточнення позовних вимог, з урахуванням вищенаведеного шестимісячного строку, суд вважає безпідставним солідарне стягнення з відповідача-2 загального розміру пені в розмірі 30097 грн. 15 коп., з яких:за грудень 2008 року у розмірі 183,04 грн.; за січень 2009 року у розмірі 1 070,03 грн.; за лютий 2009 року у розмірі 2 497,83 грн.; за березень 2009 року у розмірі 2 553,32 грн.; за квітень 2009 року у розмірі 2 687,58 грн.; за травень 2009 року у розмірі 2 256,73 грн.; за червень 2009 року у розмірі 7 299,41 грн.; за липень 2009 року у розмірі 6 532,98 грн.; за серпень 2009 року у розмірі 5 016,23 грн., а вважає за вірне нарахування пені в цій частині покласти на відповідача-1, оскільки нарахування загального розміру пені здійсненні позивачем правомірно та вірно, про що вже зазначалось вище.

Щодо позовних вимог в частині розірвання договору фінансового лізингу № 0407/009-ФЗ від 04.07.08р. укладеного між позивачем та відповідачем-1 суд зазначає наступне.

За умовами ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 п. 15.7 Договору лізингу позивач має право в односторонньому порядку достроково припинити дію цього договору з письмовим повідомленням відповідача-1 і повернути об’єкт лізингу (спірне майно), якщо лізингоодержувач не здійснює оплату лізингодавцеві лізингових платежів протягом 14-ти днів після настання строку їх оплати, згідно додатку № 4 до Договору лізингу або рахункам на оплату додаткових лізингових платежів.

Встановлено, що позивачем 28.05.10р. було направлено на адресу відповідача-1 лист за вих. № 0281/10 про розірвання Договору лізингу та повернення майна із користування, який отримано останнім 11.06.10р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції

В силу положень ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, викладене вище дає суду підстави стверджувати, що з 11.06.10р. договір фінансового лізингу № 0407/009-ФЗ від 04.07.08р. є припиненим в силу вимог п. 15.7 Договору лізингу, а чинним законодавством додатково не передбачено розірвання такого виду договору за рішенням суду, тому господарський суд відмовляє в цій частині позовних вимог, а держмито у розмірі 85,00 грн. сплачене за розгляд господарським судом цієї частини позовних вимог покладається на позивача.

При цьому, попри вищезазначене суд не приймає і заперечення відповідача щодо позовних вимог в частині зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернові джерела" повернути позивачу раніше передане їм майно за Договором фінансового лізингу № 0407/009-ФЗ від 04.07.08р., оскільки посилання лізингоодержувача є безпідставні, необґрунтовані та спростовуються наступним.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Така вимога повинна бути виконання боржником негайно з моменту її отримання, що насамперед не відображається з поданих сторонами документів до справи, а саме відсутній факт повернення спірного майна, тому суд вважає ці вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Викладене вище є підставою часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача-1 та позивача пропорційно задоволеним вимогам, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій ТОВ „Зернові джерела”.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернові джерела" (53180, с. Лошкарівка Софіївського району Дніпропетровської області, вул. Привокзальна, б. 54; ЄДРПОУ 34560868) та з Приватного Підприємства "СТД-ТРАНС" (52071, с. Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, 36/42; ЄДРПОУ 34148356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "Ленд-ліз" (65045, м. Одеса, вул. Катерининська, б. 25, оф. 15; ЄДРПОУ 31502612) заборгованість по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 0407/009-ФЗ від 04.07.08р. у розмірі 692 184 грн. 14 коп. (шістсот дев’яносто дві грн. сто вісімдесят чотири грн. 14 коп.), неустойку у формі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 31031 грн. 76 коп. (тридцять одна тисяча тридцять одна грн. 76 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернові джерела" (53180, с. Лошкарівка Софіївського району Дніпропетровської області, вул. Привокзальна, б. 54; ЄДРПОУ 34560868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "Ленд-ліз" (65045, м. Одеса, вул. Катерининська, б. 25, оф. 15; ЄДРПОУ 31502612) суму неустойки у формі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 30 097 грн. 14 коп. (тридцять тисяч дев’яносто сім грн. 14 коп.), 7 533 грн. 13 коп. (сім тисяч п’ятсот тридцять три грн. 13 коп.) державного мита, 235 грн. 05 коп. (двісті тридцять п’ять грн. 05 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернові джерела" (ЄДРПОУ 34560868) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "Ленд-ліз" (ЄДРПОУ 31502612) раніше передане їм майно за Договором фінансового лізингу № 0407/009-ФЗ від 04.07.08р., а саме: зернозбиральний комбайн SАМРО виробництва Фінляндія, модель SR 3065, серійний номер 660542, двигун SISUDIEZEL 634 DS 220 л. с. ТURВО серійний номер Т 13974 жовто-сірого кольору 2008 року випуску, разом з зернозбиральною жаткою СН 5700, 5,7 м., серійний номер Р 08284; та зернозбиральний комбайн SАМРО виробництва Фінляндія, модель SR 3085, SUPERIOR, серійний номер 660543, двигун SISUDIEZEL 634 DSВА 260 л. с. ТURВО серійний номер S 10951, разом з зернозбиральною жаткою СН 6300, 6,3 м., серійний номер Р 08301 та з комплектом запасних частин для переобладнання комбайна під уборку кукурудзи.

В решті позовних вимог –відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –06.07.10р.