Рішення № 10832894, 02.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.06.10р.Справа № 21/114-10(11/274-09(10/270-08)) За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ", м. Бровари, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наталія", смт. Ювілейне, Дніпропетроський район, Дніпропетровська область

про стягнення 6 101,28 грн. за договором поставки

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Наталія" 3659,92 грн., що складають заборгованість за товар, поставлений на підставі договору поставки (відстрочки) № 163/2006 від 27.04.06р. за видатковою накладною № ЕДН 0428004 від 04.05.06р., 1097,98 грн. - штрафу, 1141,83 грн. - інфляції грошових коштів, 201,55 грн. –3% річних.

Відповідач позовні вимоги не визнав, послався на відсутність заборгованості перед позивачем, просить в позові відмовити.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.09р. у справі № 11/274-09(10/270-08) з відповідача на користь позивача стягнуто - 1,36грн. державного мита, 1,57грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині стягнення 81,17грн. провадження у справі припинено, в решті позовних вимог відмовлено.

Вищий господарський суд України рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.09р. у справі № 11/274-09(10/270-08) скасував щодо відмови у стягненні трьох процентів річних та інфляційних збитків, в цій частині справи передав на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

          В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.09р. у справі № 11/ 274-09(10/270-08) залишив без змін.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.06р. сторони уклали договір поставки № 163/2006, згідно якого Постачальник (далі - позивач) зобов'язався поставити Покупцю (далі - відповідач) автомобільні товари (далі - товар) згідно асортименту вказаного у специфікації до даного договору, а Покупець зобов'язався придбати замовлений товар та оплатити його вартість відповідно до умов договору ( п.1.1).

Відповідно до п.2.2 договору ціна товару, його кількість та асортимент по кожній поставці вказані у видаткових накладних, які є невід’ємною частиною даного договору.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач поставив на адресу відповідача товар за видатковою накладною № ЕДН 0428004 від 04.05.06р. на суму 8556 грн.

В п.3.1 договору сторонами встановлено, що оплата за товар здійснюється наступним чином:

- авансове перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника в розмірі 14,29 %, вказаної в додатках до цього договору;

- наступна помісячна оплата, відповідно з графіком визначеним Додатками до цього договору.

Додаток до спірного договору містить наступний графік оплат:

28 квітня 2006 р –1222,29 грн.;

28 травня 2006р. - 1222,29 грн.;

28 червня 2006р. - 1222,29 грн.;

28 липня 2006р. - 1222,29 грн.;

28 серпня 2006р. - 1222,29 грн.;

28 вересня 2006р.-1222,29 грн.;

28 жовтня 2006р - 1222,29 грн.;

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків.

Відповідач неналежним чином виконав зобов’язання щодо оплати поставленого на його замовлення товару, повну оплату поставленого товару здійснив поза межами встановленого графіку оплати, а саме:

- станом на 28.07.06р. було сплачено 8074,83грн., що підтверджується матеріалами справи (т.1 а.с. 103;106; 109; 114), однак, до 01.08.08р. відповідач борг не оплачував, у зв’язку з чим за ним рахувалась заборгованість в сумі 481,17грн.;

- 01.08.08р. відповідач платіжним дорученням № 101 (т.1 а.с. 71) сплатив позивачу 400грн. в рахунок погашення боргу, залишок заборгованості склав 81,17грн.;

- 05.02.09р. відповідач сплатив 81,17грн. платіжним дорученням № 198 (т.1 а.с. 72),чим порушив умови договору та вищенаведені положення закону.

Порядок та суми погашення заборгованості підтверджені матеріалами справи та не заперечуються відповідачем (т.2 а. с. 15)

Перевіривши розрахунки Позивача, судом встановлено, що позивачем невірно нараховані 3% річних та інфляційних втрат, а саме:

- інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції від суми заборгованості –481,17грн. - з серпня 2006 по липень 2008р. включно становлять 211,74грн., від суми заборгованості –81,17грн. - з серпня 2008р. по січень 2009р. –7,74грн.;

- 3 % річних від суми заборгованості –481,17грн. з 28.07.06р. по 01.08.08р. - 29,08грн., від суми заборгованості –81,17грн.- з 01.08.08р. по 05.02.2009р. –1,25грн.

Враховуючи викладене, до стягнення належить 219,48грн. - інфляційних втрат, 30,33грн. -3% річних.

В частини стягнення 922,35грн. –інфляційних втрат та 171,22 грн. –3% річних слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати у справі слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 611, 625,629 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наталія" (52005, Дніпропетровська обл., смт. Ювілейне, вул. Теплична, 32, кв. 124, р/р 260030101825980 в ЗАТ "Прокретитбанк", ЄДРПОУ 21677333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Богунська, 26В, р/р 26001010415101 в ЗАТ "Альфа-Банк", МФО 300346, свід. плат. ПДВ № 13640649, індив. под. номер 332125410060) 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 48 коп. - інфляційних втрат, 30 (тридцять) грн. 33 коп. -3% річних, 4 (чотири) грн. 18коп. –витрат на оплату держмита, 4 (чотири) грн. 83 коп. –витрат на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частини стягнення 922,35грн. –інфляційних втрат та 171,22 грн. –3% річних слід відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Г. Назаренко Рішення підписано 30.06.10р.