Рішення № 10832050, 17.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.05.10р.Справа № 17/118-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промдорсервіс", м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення 41 507 грн. 20 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промдорсервіс" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою, з урахуванням уточнень внесених заявою від 12.05.10р., у якій просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (надалі –відповідач) суму 38 387 грн. 20 коп. основного боргу, 2 000 грн. 09 коп. пені, 1 050 грн. 89 коп. індексу інфляції, 292 грн. 70 коп. 3% річних, а всього 41 730 грн. 88 коп. заборгованості за порушення виконання зобов’язань по договору поставки № 19/911т від 10.03.09р.

Позивач не забезпечив явку повноважного представника у судове засідання. Про причини такої неявки суд не повідомив.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився. Надав до канцелярії суду відзив на заяву про збільшення позовних вимог, згідно якого позовні вимоги з нарахованим розміром пені та штрафних санкцій визнає повністю та просить суд здійснити розгляд спору за відсутності повноважного представника у призначеному судовому засіданні.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 18.05.10р. по 28.05.10р., згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

10.03.2009 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № 19/911т (далі –Договір), у відповідності з умовами якого постачальник зобов’язався поставити та передати у власність покупцю товар, а останній, в свою чергу, прийняти та своєчасно здійснити його оплату з відстрочкою платежу у 70 (сімдесят) календарних днів з дати поставки за видатковою накладною.

Вивчивши матеріали справи та здійснивши аналіз документів долучених в обґрунтування позовних вимог господарський суд встановив, що позивачем на виконання умов Договору за наявними у справі накладними від 07.12.09р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 51 307 грн. 20 коп., який прийнятий останнім повноважним представником за довіреністю, яка є у справі.

Долучені банківська виписка та платіжне доручення відображає, часткову оплату покупцем вартості поставленого позивачем товару на загальну суму 12 920 грн. 00 коп., проте граничний строк оплати спірного товару, з урахуванням п. 7.2 Договору, становить 15.02.2010 року.

Внаслідок чого, у відповідача перед позивачем на час розгляду спору існує заборгованість в загальному розмірі 38 387 грн. 20 коп., про що не заперечується відповідачем.

За умовами п. 11.4 Договору за несвоєчасне перерахування коштів згідно п. 7.2 цієї угоди замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки платежу, яка згідно обґрунтованого розрахунку становить суму 2 000 грн. 09 коп.

На підставі положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу суму 1 050 грн. 89 коп. індексу інфляційних за спірний період, а також суму 292 грн. 70 коп. 3% річних, розмір яких підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача.

На час розгляду справи не надано доказів погашення відповідачем загальної суми заборгованості в розмірі 41 730 грн. 88 коп.

Суд вважає за необхідне повністю задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, цивільні (господарські) зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахованого розміру пені, індексу інфляції та 3% річних, господарський суд визнає їх обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та задовольняє заявленому розмірі.

Згідно статті 193 цього ж Кодексу суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Наведене є підставою для задоволення позовних вимог повністю.

Клопотання ж відповідача задоволенню не підлягає, оскільки дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність доказів наявності будь-яких обставин, що ускладнили б або зробили неможливим виконання рішення суду, отже відповідачем не були доведені виняткові обставини, які можуть бути враховані судом, як підстави для розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 7; ЄДРПОУ 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промдорсервіс" (61042, м. Харків, вул. Гарібальді, 5, оф. 34; ЄДРПОУ 33818847) суму 38 387 грн. 20 коп. (тридцять вісім тисяч триста вісімдесят сім грн. 20 коп.) основного боргу, 1 050 грн. 89 коп. (одна тисяча п'ятдесят грн. 89 коп.) індексу інфляції, 292 грн. 70 коп. (двісті дев’яносто дві грн. 70 коп.) 3% річних, 2 000 грн. 09 коп. (дві тисячі грн. 09 коп.) пені, 417 грн. 30 коп. (чотириста сімнадцять грн. 30 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –18.05.10р.