Рішення № 10831893, 16.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

16.08.2010Справа №2-33/3573-2010 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі, 99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6

до товариства з обмеженою відповідальністю «Виноградний», 97551, Сімферопольський район, с. Кольчугіно, вул. Промислова, 9

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: агропромисловий комплекс «Виноградний», 97551, Сімферопольський район, с. Кольчугіно, вул. Чехова, 1

про стягнення 81957.41 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Позивача: Косарев Олексій Миколайович, представник, довіреність від 26.02.2010р. № 32, регіональне відділення Фонду державного майна України в АРК та м. Севастополі.

Відповідач: не з’явився, ТОВ «Виноградний».

Третя особа: не з’явилась, агропромисловий комплекс «Виноградний».

Суть спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Виноградний», та просить суд розірвати договір оренди від 28 грудня 2007 року № 12585/645 та стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 74282.23 грн. та пені за прострочення внесення цих платежів в сумі 7675.18 грн., всього 81957.41 грн.

В судовому засіданні 16 серпня 2010 року представник позивача надав уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 01 листопада 2009 року по 30 квітня 2010 року в розмірі 71490.82 грн. та пеню за період з 16 грудня 2009 року по 22 червня 2010 року за несплату орендної плати у розмірі 8429.43 грн. (а.с. 47-48).

Згідно з частиною 3 частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В Інформаційному листі від 29 червня 2010 року № 01-08/369 Вищий господарський суд України надав наступні роз’яснення: відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Про зменшення розміру позовних вимог господарський суд зазначає в описовій частині рішення зі справи; розгляд останньої і прийняття рішення в ній здійснюється виходячи з нового розміру позовних вимог (якщо судом не буде застосовано припис частини шостої згаданої статті щодо неприйняття зменшення розміру позовних вимог).

З огляду на викладене, суд приймає уточнення позовних вимог від 16 серпня 2010 року.

Також в судовому засіданні 16 серпня 2010 року, представник позивача пояснив суду, що клопотання, викладене в заяві про уточнення позовних вимог про виключення пункту 1 резолютивної частині позову, слід розуміти як відмову позивача від позову в частині вимог про розірвання договору оренди (а.с. 51).

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, відмовитись від позову.

Якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої згаданої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

Суд в порядку, передбаченому частиною 2 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявність у особи, яка підписала заяву, та у представника позивача відповідних повноважень на вчинення таких дій (а.с. 15), роз’яснивши йому наслідки відмови від позову, приймає таку відмову від частині позовних вимог.

Згідно з частиною 4 статті 78 Господарського процесуального кодексу України про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

З огляду на викладене провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору оренди від 28 грудня 2007 року № 1285/645 підлягає припиненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Також в судовому засіданні 18 серпня 2010 року представник позивача заявив, що ним до позовної заяви помилково долучена копія іншого договору оренди, у зв’язку з чим надав для долучення до матеріалів справи копію спірного договору оренди від 28 грудня 2007 року № 12585 (а.с. 23-27).

Оригінал договору оглянутий судом в судовому засіданні.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов’язань за договором оренди нерухомого майна від 28 грудня 2007 року в частині внесення орендної плати та посилається на статті 18, 19, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та на статті 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідач у судове засідання не з’явився, до початку розгляду справи від нього до суду надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити в позові в повному обсязі (а.с. 30-31).

Третя особа в судове засідання не з’явилася, про причини відсутності суд не повідомила, витребувані судом документи не представила.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

           встановив:

28 грудня 2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Первомайський» (орендар) укладений договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна (а.с. 23-27).

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, розташоване в Сімферопольському районі.

Пунктом 3.1 договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 та становить за перший місяць оренди – листопад 2007 року 85819.71 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступній місяць (пункт 3.3 договору).

Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні до 30% щомісячно не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропрцій розподілу, установлений Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (пункт 3.6 договору).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пункті 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (пункт 3.7 договору).

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяця, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (пункт 3.8 договору).

Пунктом 5.4 договору орендар взяв на себе зобов’язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Договір укладено строком на 49 років (пункт 10.1).

28 грудня 2007 року сторонами підписаний акт прийому-передачі вказаного в пункті 1.1 договору майна (а.с. 28).

У зв’язку з тим, що відповідач не в повному обсязі та несвоєчасно сплачував орендну плату, 17 березня 2010 року позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій просив погасити заборгованість по орендній платі, яка утворилася за період з листопада 2009 року по лютий 2010 року в сумі 153418.08 грн., а також пеню за період з 16 грудня 2009 року по 15 березня 2010 року в сумі 3765.14 грн. (а.с. 9).

Вимоги позивача щодо погашення заборгованості з орендної плати відповідачем виконані не були, що і з’явилося підставою для звернення Регіонального управління Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі з договору оренди нерухомого майна, що знаходиться в державній власності, вони регулюються положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України та статтею 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічні умови передбачені пунктами 3.1 договору оренди від 28 грудня 2007 року.

Згідно з пунктом 5.4 укладеного між сторонами у даній справи договору оренди, відповідач взяв на себе зобов’язання своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Договір оренди за своєю суттю є платним договором та з його змісту випливає обов’язок орендаря вносити орендну плату. Також необхідно враховувати, що розмір орендної плати був встановлений договором, що свідчить про обізнаність відповідача про наявність у нього обов’язку здійснювати орендну плату за договором оренди.

Звернувшись з позовом, позивач просив стягнути з відповідача 81957.41 грн., у тому числі 74828.23 грн. заборгованості з орендної плати за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року та 7675.18 грн. пені, нарахованої за прострочення термінів внесення такої плати за період з 01 листпоада 2009 року по 30 квітня 2010 року (а.с. 3).

Однак, в процесі розгляду даної справи, відповідачем було частково сплачено заборгованість, у зв’язку з чим, позивач уточнив позовні вимоги та надав розрахунок суми позову, відповідно до якого за період з 01 листопада 2009 року по 30 квітня 2010 року за відповідачем є непогашеною заборгованість в сумі 71490.82 грн. (а.с. 49).

Як вбачається з матеріалів справи, 30 квітня 2010 року відповідачем було оплачено 4000.00 грн. за листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року та лютий 2010 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 298 на суму 1000.00 грн. (а.с.32); № 299 на суму 1000.00 грн. (а.с. 34); № 301 на суму 1000.00 грн. (а.с. 35); № 300 на суму 1000.00 грн. (а.с. 36).

27 травня 2010 року відповідачем оплачено 25034.64 грн. в рахунок часткового погашення заборгованості за січень, лютий, березень, квітень 2010 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 366 на суму 5638.74 грн. (а.с. 37); № 367 на суму 5764.87 грн. (а.с. 38); № 368 на суму 6825.75 грн. (а.с. 39); № 369 на суму 6805.28 грн. (а.с. 40).

22 червня 2010 року відповідачем погашена заборгованість за січень, лютий, березень, квітень 2010 року на загальну суму 2791.41 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 452 на суму 1198.04 грн. (а.с. 41); № 451 на суму 1194.34 грн. (а.с. 42); № 454 на суму 199.21 (а.с. 43); № 453 на суму 199.82 (а.с. 44).

Отже, за відповідачем залишилася непогашеною заборгованість за період з 01 листопада 2009 року по 30 квітня 2010 року в сумі 71490.82 грн., яку позивач і просив стягнути з відповідача.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Одночасно, відповідачем були надані платіжні доручення № 617 від 11 серпня 2010 року та № 616 від 11 серпня 2010 року, відповідно до яких ним оплачено 2000.00 грн. по орендній платі за листопад та грудень 2009 року (а.с. 45-46).

Таким чином, в позові в частині стягнення заборгованості в сумі 2000.00 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частині 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Доказів оплати решті частині суми боргу відповідачем суду не представлено, у зв’язку з чим, позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 69490.82 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 8429.43 грн. пені за період 16 грудня 2009 року по 22 червня 2010 року.

Відповідно до пункту 3.7 спірного договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пункті 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Судом перевірений розрахунок пені, наданий позивачем (а.с. 49 зворот), який проведений вірно.

При цьому, доводи відповідача про необґрунтованість розрахунку пені, наданого позивачем є неспроможними.

Так, відповідач в своєму відзиві на позов зазначає, що з огляду на те, що оплата, здійснена в травні-серпні 2010 року більше за все позивачем врахована не була, як слід і нарахування пені не може бути проведене вірно.

Але, перевіривши розрахунок пені (а.с. 49 зворот), суд зазначає, що проплати, здійснені відповідачем за період з травня по червень 2010 року знайшли своє відображення у ньому, тоді як проплати, здійснені в серпні 2010 року на суму 2000.00 грн. на правильність розрахунку суми пені не впливають, оскільки періодом її нарахування є період з 16 грудня 2009 року по 22 червня 2010 року.

У зв’язку з викладеним, вимоги про стягнення пені в розмірі 8429.43 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки частина заборгованості відповідачем сплачена після звернення позивача із даним позовом до суду, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача в повному обсязі, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виноградний» (Сімферопольський район, с. Кольчугино, вул. Промислова, 9, р\р 2600001017630 у ВАТ «Кредобанк», МФО 324913, ЄДРПОУ 324913) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі, м. Севастополь, пл.. Повсталих, 6, р\р 39211824510016, УДК у м. Севастополі, МФО 824509, реєстраційний номер 00661102000028/6) 69490.82 грн. – заборгованості з орендної плати та 8429.43 грн. пені.

3.          В частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Виноградний» заборгованості в сумі 2000.00 грн. провадження у справі припинити на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

4.          В частині вимог про розірвання договору оренди від 28 грудня 2007 року № 12585/645 провадження у справі припинити на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виноградний» (Сімферопольський район, с. Кольчугино, вул. Промислова, 9, р\р 2600001017630 у ВАТ «Кредобанк», МФО 324913, ЄДРПОУ 324913) в дохід Державного бюджету України (п/рахунок 31115095700002, банк одержувач ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) 819.57 грн. державного мита.

6.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виноградний» (Сімферопольський район, с. Кольчугино, вул. Промислова, 9, р\р 2600001017630 у ВАТ «Кредобанк», МФО 324913, ЄДРПОУ 324913) в дохід Державного бюджету м. Сімферополя (п/рахунок 31214264700002 в УДК в м.Сімферополь ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код отримувача 22050003, ОКПО 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 236.00 грн.

7.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.