Постанова № 10829245, 12.08.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2010 р. Справа № 42/140-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Івакіна В.О. , суддя Камишева Л.М.

при секретарі Шубіній Ю.Є.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1, дор. від 27.07.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 2126Х/1-9 на рішення господарського суду Харківської області від 17.06.10 по справі № 42/140-10

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про розірвання договору оренди та стягнення 2263,31 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.06.2010 р. по справі № 42/140-10 (суддя Яризько В.О.) позовні вимоги задоволені частково. Розірвано договір оренди № 4087-Н від 20.07.2009р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та ФОП ОСОБА_2 Стягнено з ФОП ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України пеню в сумі 244,65 грн., штраф у сумі 291,48 грн. Виселено ФОП ОСОБА_2 із займаного нежитлового приміщення на 1-му поверсі 2-поверхової будівлі колишньої студентської їдальні, загальною площею 765,0 м2, розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Комуніст, учбове містечко ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, 16 А. Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь державного бюджету України 102 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 1727,18 грн. основного боргу провадження у справі припинено.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, свого представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача за наявними у ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційного подання в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив розірвати договір оренди № 4087-Н від 20.07.2009 р., стягнути з ФОП ОСОБА_2 заборгованість в сумі 929,14 грн., де: 687,17 грн. - заборгованість з орендної плати, 244,65 грн. - пеня з орендної плати та 291,48 грн. штрафу, виселити ФОП ОСОБА_2 із займаних приміщень.

У подальшому позивач уточнив позовні вимоги та, посилаючись на допущену технічну описку, просив вважати вірною суму позову 2263,31 грн., де 1727,18 грн. заборгованості з орендної плати, 244,65 грн. пені та 291,48 грн. штрафу.

Крім того, позивач зазначив, що платіжним дорученням № 1р1/4с від 08.06.2010 р. орендар повністю сплатив заборгованість по орендній платі, у зв'язку з чим просив припинити провадження у справі в цій частині позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2009 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір оренди № 4087-Н на окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення на 1-му поверсі 2-поверхової будівлі колишньої студентської їдальні, загальною площею 765,0 м2, за адресою: Харківська обл., Харківський район, с. Комуніст, учбове містечко ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, 16 А, що знаходиться на балансі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва.

Відповідно до п. 3.6. цього договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним. Розподіл орендної плати між орендодавцем (до державного бюджету) та балансоутримувачем і становить співвідношення 50 % та 50 %.

Пунктом 5.3. договору встановлений обов'язок орендаря своєчасне й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п.3.1. договору оренди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами), з урахуванням результату конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - червень - 2438,80 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - липень 2009 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень 2009 р.

Згідно п. 3.7 зазначеного договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, стягується до Державного бюджету та балансоутримувачу з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

А пунктом 3.8 договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Як зазначає позивач, протягом періоду липень 2009 р. - лютий 2010 р. РВ ФДМУ по Харківській області нарахувало відповідачу заборгованість з орендної плати в розмірі 1727,18 грн., у зв'язку з чим позивач просив припинити провадження у справі в цій частині позовних вимог.

Однак, як вбачається з квитанції № ПН2733 від 14.09.2009 р., доданої відповідачем до апеляційної скарги, у серпні 2009 р. ним було перераховано 2436,80 грн. орендної плати, проте, дана сума не була зазначена позивачем в розрахунку орендної плати.

Крім того, відсутність заборгованості відповідача по орендній платі підтверджується також актом звіряння розрахунків з орендної плати станом на 08.07.2010 р., складеним та підписаним сторонами договору.

Таким чином, станом на момент подання позову, тобто 07.05.2010 р., відповідачем було погашено заборгованість по орендній платі за договором № 4087-Н від 20.07.2009 р., у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 244,65 грн. та 291,48 грн. штрафу задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог про розірвання договору оренди та виселення відповідача із займаних приміщень, то колегія суддів дійшла висновку про те, що вони також не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 27 вказаного Закону у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.

Однак враховуючи, що наявними у справі документами підтверджується відсутність заборгованості відповідача по орендній платі на момент з позовом до господарського суду, тому колегія суддів вважає, що у відповідача немає правових підстав вимагати розірвання договору оренди та виселення відповідача із займаних приміщень.

На підставі викладеного висновки, викладені, в рішенні господарського суду Харківської області від 17.06.2010 р. по справі № 42/140-10, не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача - задоволенню.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до пп. "г" п. 2 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами сплачується державне мито в розмірі 50% ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50% ставки, обчисленої, виходячи з оспорюваної суми.

У разі об'єднання в одній заяві вимог як немайнового, так і майнового характеру державне мито підлягає сплаті в порядку, передбаченому п. 36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15.

Таким чином, при подачі апеляційної скарги відповідач повинен був сплатити державне мито в загальній сумі 93,50 грн. (51 грн. + 42,50 грн.), однак відповідачем було сплачено державне мито лише в сумі 51 грн., у зв'язку з чим ухвалою від 13.07.2010 р. відповідача було зобов'язано доплатити 42,50 грн. державного мита та надати суду докази доплати.

Враховуючи, що відповідачем не було виконано вимоги вказаної ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з нього в доход державного бюджету 42,50 державного мита.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 3 ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 17 червня 2010 р. у справі № 42/140-10 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управлінні державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) 42,50 грн. державного мита.

Зобов'язати господарський суд Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.

Повний текст постанови підписаний 13.08.2010 р.