Рішення № 10820523, 22.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.07.10р.Справа № 28/92-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Олімпекс-Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька Вівця"

про стягнення 851 731 грн. 45 коп.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька Вівця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Олімпекс-Агро"

про стягнення 1 051 737 грн. 24 коп.

Суддя Манько Г.В.

Представники:

Від позивача (за зустрічним позовом від відповідача):Ямковий В.Ф. дов. від 01.02.2010р.

Від відповідача(за зустрічним позовом від позивача): Сисоєва К.М. - дов. від 16.03.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Олімпекс –Агро" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця" заборгованість за договором про сумісну діяльність 851731 грн. 45 коп. та стягнути з відповідача судові витрати.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, просить суд стягнути з товариства з товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Олімпекс –Агро" заборгованість за виконаними зобов'язаннями у сумі 1051737 грн. 24 коп. та стягнути судові витрати.

Первісний позивач наполягав на задоволенні своїх позовних вимог, просив суд частково відмовити в задоволенні зустрічного позову. Надав відзив яким визнав зустрічні позовні вимоги у сумі 141945 грн. 01 коп., у тому числі визнав факт отримання ним зерна за накладною РН-22/09 від 22.09.2009р. на суму 64663 грн. 36 коп. та просив суд їх зарахувати в рахунок погашення зустрічних позовних вимог. Надав клопотання про призначення судової експертизи. Заперечував проти вжиття заходів забезпечення позову.

Зустрічний позивач наполягав на задоволенні зустрічного позову, просив суд відмовити у задоволенні первісного позову. Наполягав, що договір, який є підставою первісних позовних вимог є неукладеним. Заперечував проти проведення судової експертизи за питаннями, запропонованими первісним позивачем. Надав заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників, господарський суд, -

Встановив:

Позивачем та відповідачем було підписано договір про сумісну діяльність № 353 від 06 березня 2009р. (далі Договір).

Предметом Договору є сумісна виробнича діяльність сторін по вирощуванню, збору, зберіганню, переробці та реалізації сільськогосподарської продукції та тваринництва. Сумісна діяльність виконується без створення нової юридичної особи.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що з моменту підписання Договору доходи від реалізації сільськогосподарської продукції, отриманої від сумісної діяльності та витрати (видатки) пов’язані з сумісною діяльністю покриваються сторонами у відсотковому відношення 80:20.

Розділом 2 Договору передбачено, що ціна Договору вказується в Актах звірки взаємної заборгованості (надалі Акти), в яких відображаються всі доходи та витрати (видатки), пов’язані з проведенням сумісної діяльності, які щоквартально підписуються та надаються сторонами. В Актах повинно вказуватись 100% доходи від реалізації сільськогосподарської продукції, отриманої від сумісної діяльності та 100% витрати (видатки) пов’язані з сумісною діяльністю сторін, а також розподіл їх у відсотковому відношенні 80:20. Акти є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що Договір набуває чинності з 06.03.2009р. і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань, а саме купівлі товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма "Олімп екс –Агро" 80% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця".

Аналізом тексту Договору, який є підставою та обґрунтуванням первісного позову встановлено, що Договір, на порушення якого посилається позивач, не є укладеним, так як в ньому відсутні умови вказані у ст. ст. 1130, 1131 Цивільного кодексу України, та ст. 176 Господарського кодексу України.

Тобто не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення, відсутня згода за всіма істотними умовами договору, а саме не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача, тощо.

Згідно вимог ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Приписами ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Предмет договору визначений у п. 1.1. це сумісна виробнича діяльність сторін по вирощуванні, збору, зберіганню, переробці та реалізації сільгосппродукції рослинництва та тваринництва.

У п. 8.1. цього Договору визначено, що Договір діє до повного виконання сторонами зобов’язань, а саме купівлі ТОВ АФ «Олімпекс-Агро»80 відсотків Статутного капіталу ТОВ «Шаролезька вівця».

Таким чином предмет договору суперечить зобов’язанню, яке визначено у п. 8.1., що говорить про непогодженість предмету Договору між сторонами, що свідчить про його не укладеність.

Протягом часу розгляду справи не встановлено будь - яких доказів того, що сторони мали намір здійснити купівлю товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма "Олімп екс –Агро" 80% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця".

Тобто основні умови Договору, предмет та строк дії, фактично не були погоджені належним чином з дотриманням вимог ст. 180 Господарського кодексу України.

Також ст. 180 Господарського кодексу України закріплює що: умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

У Договорі, який є обґрунтуванням позовних вимог, не обумовлено, тобто не досягнуто згоди між сторонами з обов’язкових та передбачених чинним законодавством умов, а саме яка саме сільгосппродукція рослинництва повинна вирощуватися; на який площі вона повинна вирощуватися; де повинна зберігатися; за якою ціною реалізуватися, чи за якою формулою повинна визначитися ціна; які саме види тваринництва повинні вирощуватися; за якою ціною реалізовувати вирощених тварин; яку рентабельність може закладати кожен з учасників сумісної діяльності у свою частку роботи до розподілу прибутку у процентному відношенні.

В порушення вимог ст. 1130 Цивільного кодексу України не визначено, на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників діяльність буде провадитися.

В порушення вимог ст. 1131 Цивільного кодексу України не визначено порядок координації спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, не визначено перелік та правовий статус виділеного для спільної діяльності майна.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Встановлено, що згода за істотними умовами Договору не була досягнута.

Укладаючи договір про сумісну діяльність сторони повинні вирішити питання про порядок ведення спільних справ. Крім умови договору про покладення ведення спільних справ на одного з учасників договору інші учасники договору видають довіреність про надання йому повноважень для представництва перед третіми особами. Відсутність порядку ведення спільних справ та обставина, що жодна зі сторін не видавала довіреності також є підтвердженням, що договір не було укладено, і спільна діяльність не проводилася.

Укладаючи договір про сумісну діяльність, сторони визначають обов'язок кожної з них щодо внесків, необхідних для досягнення мети сумісної діяльності. Такими внесками можуть бути грошові суми, майно, трудова участь, надання послуг, розробка і забезпечення проектною документацією тощо.

В обґрунтування позовних вимог первісний позивач надав Акти сдачи –приймання виконаних робіт.

Слід взяти до уваги, що Акти сдачи –приймання виконаних робіт, згідно умов Договору, не є підставою розрахунків між сторонами.

У відповідності до вимог Договору, п.п. 2.1, 2.2, підставою для розрахунків є Акти звірки взаємної заборгованості, які є невід'ємною частиною Договору. Також вказаними пунктами визначені обов’язкові складові вказаних Актів звірки взаємної заборгованості, а саме 100 відсоткові доходи від реалізації сільськогосподарської продукції та 100 відсоткові витрати, пов’язані з сумісною діяльністю сторін, розподіл їх у відсотковому відношенні.

Надані первісним позивачем Акти сдачи –приймання виконаних робіт фактично не містять вищевказаних обов’язкових даних, передбачених умовами Договору даних.

Умовами Договору визначено, що лише Акти звірки взаємної заборгованості є підставою для розрахунків та у п. 2.1 Договору зазначено, що у них можуть бути відображені лише дані від реалізації сільськогосподарської продукції. Складання Актів звірки взаємної заборгованості, у яких можуть бути відображені послуги на утримання тварин Договором не передбачено. Отже з наведеного випливає, що послуги про утримання тварин не можуть бути предметом розрахунків між сторонами.

З огляду на те, що Договір, у розумінні приписів господарського та цивільного законодавства є неукладеним та відсутність належним чином, згідно умов Договору, складених Актів звірки взаємної заборгованості первісні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Зустрічний позивач, згідно вимог ст. 601 Цивільного кодексу України, надав заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Тобто вважає, що ТОВ "Шаролезька вівця" має борг перед ТОВ агрофірма "Олімпекс-Агро" у розмірі 204041,77 грн., а заборгованість ТОВ агрофірма "Олімпекс-Агро" перед ТОВ "Шаролезька вівця", складає за накладними - 79 599,65 грн., за вивезені органічні добрива - 1111516 грн., за вивезене зерно по накладній №РН-22/09 від 22.09.2009р. - 64663,36 грн.

Встановлено, що зустрічним позивачем були надані наступні послуги та товари, що підтверджуються такими документами: видаткова накладна №РН-05/10 від 05.10.2009р. товар –баранина, сума 1723 грн., отримання товару підтверджується Довіреністю №001617 від 05.10.2009р. та перелік отриманих цінностей з відповідним підписом та печаткою товариства. Всього: 1723,00 грн., видаткова накладна №РН-21/09 від 21.09.2009р. товар –баранина, сума 614,40 грн. та накладна №17/09 від 17.09.2009р. товар –990,00 грн., отримання товару підтверджується Довіреністю №001416 від 17.09.2009р. та перелік отриманих цінностей з відповідними підписами та печаткою товариства. Всього: 1604,40 грн., накладна №30/07-1 від 30.07.2009р. товар –890,00 грн., отримання товару підтверджується Довіреністю №001182 від 17.09.2009р. та перелік отриманих цінностей з відповідними підписами та печаткою товариства., накладна №10/07-1 від 10.07.2009р. товар –420,00 грн. та накладна №15/07 від 15.07.2009р. товар –2 274,00 грн., отримання товару підтверджується Довіреністю №001170 від 10.07.2009р. та перелік отриманих цінностей з відповідними підписами та печаткою товариства. Всього: 2694,00 грн., накладна №31/03-1 від 31.03.2009р. товар –71 260,25 грн. та накладна №31/03 від 31.03.2009р. товар –1 428,00 грн., отримання товару підтверджується Довіреністю №000628 від 31.03.2009р. та перелік отриманих цінностей з відповідними підписами та печаткою товариства.

Згідно акту №1/09 від 01.09.2009р. за період з 30.06.2009р. по 21.07.2009р. з території зустрічного позивача було вивезено добрива загальною кількістю 7490 тон. Вказаним актом зазначено, що органічні добрива було вивезено на поле № 35 ТОВ агрофірма "Олімпекс-Агро". Отже вказані органічні добрива було вивезено на поле ТОВ агрофірма "Олімпекс-Агро" та використано ТОВ агрофірма "Олімпекс-Агро" у власній господарській діяльності.

Розрахунок вартості овечого гною зроблений зустрічним позивачем з урахуванням процентного відношення хімічних складових, які у ньому знаходяться, а саме Азоту (N), Фосфору (як P2O5), Калійю (як K2O), що підтверджено даними керівництва по вирощуванню сільськогосподарських культур з застосуванням органічних добрив, відповідних технічних умов на хімічні складові гною та вартістю реалізації хімічних добрив первісним позивачем.

Таким чином згідно проведеного розрахунку загальна вартість органічних добрив у обсязі 7490 тн. складає 1111516 грн.

Крім того зустрічним позивачем було посіяна озима пшениця на полях 2б та 2а, загальною площею 38 га з затратою матеріалу 10906 кг пшениці озимої "Скифянка", що підвереджується Актом витрат насіння та посадкового матеріалу за жовтень 2008р.; Актом списання насіння та посад кого матеріалу від 17.10.2008р.; Звіт до Державного статистичного спостереження про підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід, винограду на 1 грудня 2008р.

В даних документах відображені затратні матеріали та площа посівної, що підвереджують факт посіву озимої пшениці зустрічним позивачем.

Право користування зустрічним позивачем землями, на яких проводився посів підтверджується: довідкою №9-0207 від 16.01.2008р. Держкомзему Дніпропетровського обласного управління земельних ресурсів Новомосковського районного відділу земельних ресурсів; випискою з державного земельного кадастру (форма 6 зем) №9-0157 від 16.01.09р.; випискою з державного земельного кадастру (форма 6 зем) №9-0818 від 25.03.10р.;

Первісному позивачу була виписана видаткова накладна №РН-22/09 від 22.09.2009р. та відправлена (що підтверджується копією повідомлення) на суму 64663,36 грн., яка на теперішній час не сплачена.

Статтями 173, 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта а інший суб'єкт (кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Підстави виникнення господарських зобов'язань, зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати з угод, які не суперечать закону.

Встановлено, що між сторонами виникли господарські зобов’язання, по сплаті грошових коштів за надані товари та послуги, що підтверджуються актами прийому передачі та накладними.

Статтею 181 Ггосподарського кодексу України передбачає, що Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Отже між сторонами мала місце укладення господарських договорів у спрощений спосіб.

У тому числі і зустрічна позовна заява, направлено первісному позивачу зустрічним позивачем, та яка надійшла до господарського суду 23 квітня 2010р., у розумінні приписів ст. 530 Цивільного кодексу України є вимогою про сплату грошових коштів у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги. До теперішнього часу грошова сума, яка є предметом зустрічного позову, первісним позивачем не сплачена.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином зустрічні позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Клопотання зустрічного позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає в зв’язку з відсутністю підстав, передбачених ст. 66 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання первісного позивача щодо призначення судової експертизи задоволенню не підлягає оскільки на теперішній час органічні добрива у кількості 7490 тон. використані первісним позивачем у власній господарській діяльності. Отже безпосередньо переданий первісному позивачу та використаний первісним позивачем гной предметом дослідження не може бути. Питання, яке первісний позивач запропонував фактично є запитом щодо можливої вартості гною. Крім того, господарським судом Дніпропетровської області з питань щодо вартості овечого гною та його хімічного складу було направлено запит до Дніпропетровської торгово –промислової палати та отримано відповідь. Встановлено, що розрахунок зустрічного позивача щодо вартості гною є обґрунтованим, підтвердженим даними керівництва по вирощуванню сільськогосподарських культур з застосуванням органічних добрив, відповідних технічних умов на хімічні складові гною та вартістю реалізації хімічних добрив первісним позивачем.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 179 - 181 Господарського кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Олімпекс –Агро" (51230, Дніпропетровська область, Ново московський район, с. Голубінка, вул.. Леніна, 10,ідентифікаційний код 30195842) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця" (51234, Дніпропетровська область, Ново московський район, с. Новостепанівка, ідентифікаційний код 30764202) заборгованість за невиконаними зобов’язаннями у сумі 1051737 грн. 24 коп., державне мито 10517 грн. 37 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу 236 грн.

Видати наказ коли рішення набере законної сили.

СуддяГ.В. Манько