Рішення № 10820519, 16.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.10р.Справа № 14/115-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "V.S.P", 86109, м. Макіївка, Донецька обл., пров. Аральський, 27

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг", 49030, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 42/8

про стягнення 14 500,00 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісоптторг", м.Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "V.S.P.", м. Макіївка, Донецька обл.

про визнання договору № 6091-8 від 26.06.2008 року в частині поставки узгодженої партії товару недійсним

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача Пуппо В.Г. - представник за довіреністю від 13.07.2009 року

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "V.S.P" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" про стягнення заборгованості в сумі 14500,00 грн.

25.06.2010 року до суду поступила заява за № 23/01 від 25.06.2010 року про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача залишок безпідставно отриманих коштів у розмірі 14500,00 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов’язань за договором № 6091-8 від 26.06.2008 року в частині повернення сплачених коштів.

Відповідач позовні вимоги не визнає (відзив на позовну заяву від 05.02.2010 року), посилаючись на те, що договір в частині постачання ТОВ "Сервісопторг" партії товару згідно рахунку № 6091-8/61310 від 04.07.2008 року на суму 85499,99 грн. є недійсним.

19.04.2010 року до суду поступила зустрічна позовна заява ТОВ "Сервісопторг" до ТОВ "V.S.P" про визнання недійсним договору № 6091-8 від 26.06.2008 року в частині поставки узгодженої партії товару за рахунком № 6091-8/61310 від 04.07.2008 року на суму 85499,99 грн.

Зустрічний позов мотивовано тим, що в межах та на умовах договору була погоджена кількість, номенклатура та вартість певної партії товару, в зв’язку з чим позивач виставив відповідачу рахунок, який був сплачений частково, тобто відповідач одноособо змінив істотні умови договору і тому договір в частині поставки партії товару вважається неукладеним.

12.07.2010 року до суду поступило клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Клопотання не задовольняється господарським судом Дніпропетровської області, оскільки в матеріалах справи № 14/115-10 достатньо матеріалів для вирішення спору по суті. Крім того, позивач в судовому засіданні також заперечував проти задоволення клопотання відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Ухвалою суду від 26.05.2010 року на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, строки вирішення спору у справі № 14/115-10 були продовжені терміном на один місяць, тобто до 30.06.2010 року.

Ухвалою суду від 29.06.2010 року на підставі ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, строки вирішення спору у справі № 14/115-10 були продовжені терміном до 30.07.2010 року.

26.06.2008 року позивач (ТОВ “V.S.P”) і відповідач (ТОВ “Сервісопторг”) уклали договір № 6091-8, згідно п. 1.1 якого, продавець (відповідач) зобов’язався поставляти, а покупець (позивач) - приймати та оплачувати паперову продукцію, за умовами наведеного договору та узгодженими сторонами.

Відповідно до п. 2.2 договору, погодження умов постачання певної партії товару здійснюється відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України та ст. ст. 641, 642 Цивільного кодексу України наступним чином:

а) на підставі переговорів представників сторін та усної заявки покупця продавець забезпечує поставку попередньо погодженої партії товару покупцю. Факт поставки товару покупцю вважається пропозицією (офертою) продавця щодо погодження кількості, номенклатури, вартості та умов оплати товару відповідно до товаротранспортної накладної та/або накладної та/або рахунку;

б) у разі фактичного прийняття покупцем відповідної партії товару на запропонованих продавцем умовах щодо кількості, номенклатури, вартості та умов оплати товару, вказані умови поставки вважаються узгодженими сторонами, а договір - укладеним в частині постачання відповідної партії товару на відповідних умовах.

Позивач та відповідач узгодили, що ціна та вартість товару узгоджується сторонами в порядку, визначеному у договору (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору визначено наступне: умови оплати - оплата виконується шляхом перерахування покупцем на розрахунковий рахунок продавця 100% від суми, зазначеної в рахунках та/або накладних до договору в термін згідно виставлених рахунків. Можливе здійснення оплати простим векселем.

Згідно з п. 4.1 договору, умови постачання: самовивезення товару покупцем зі складу продавця. Можлива доставка товару до складу покупця. 5 днів з моменту оплати.

Позивач та відповідач узгодили поставку партії товару - офсетний папір на суму 85499,99 грн. в підтвердження чого - відповідач виставив позивачу рахунок № 6091-8/61310 (а. с. 9).

Як встановлено матеріалами справи, сторони узгодили істотні умови договору в рахунку № 6091-8/613-10 від 04.10.2008 року, а саме: найменування, кількість та ціну товару, що також не спростовується відповідачем (зустрічна позовна заява –а. с. 21).

Матеріали справи свідчать, що позивач здійснив передоплату відповідачу лише на суму 65499,99 грн., що підтверджується банківською випискою (а. с. 10).

Відповідач не поставив позивачу продукцію, а з 11.08.2008 року здійснив часткове повернення отриманих грошових коштів позивачу на загальну суму 50999,99 грн., що підтверджується банківськими виписками (а. с. 12-17).

Пунктом 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено наступне: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач, в порушення умов договору (п. 4.1), не поставив у встановлений п'ятиденний строк з моменту оплати товар та безпідставно користується коштами позивача.

Згідно з п. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Вимоги позивача по стягненню з відповідача передоплати в сумі 14500,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на відповідача.

В позовних вимогах за зустрічним позовом необхідно відмовити виходячи з наступного:

За приписами ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 Цивільного кодексу України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4. Правочин має вичинятися у формі, встановленій законом; 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6. Правочин, що вичиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону: додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Позивач (ТОВ "Сервісопторг") вважає, що договір в частині постачання позивачем партії товару за рахунком № 6091-8/61310 від 04.07.2008 року є неукладеним, з чим не можна погодитись, оскільки згідно з п. 8 ст. 181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним.

Позивач у зустрічній позовній заяві від 13.04.2010 року за № 04/13-01 (абзац 11) зазначає, що за результатами усних попередніх переговорів представників (менеджерів) сторін, була погоджена кількість, номенклатура та вартість певної партії товару. В зв'язку з чим, ТОВ "Сервісопторг" був виставлений відповідний рахунок на оплату товару № 6091-8/61310 від 04.07.2008 року, тобто відповідач сам підтверджує, що сторони дійшли згоди щодо істотних умов спірного договору і тому договір є укладеним, а недійсним не можна визнавати укладений договір.

Щодо стверджень ТОВ "Сервісопторг", що відповідач одноосібно змінив кількість та вартість попередньо узгодженої партії товару, тобто змінив істотні умови договору, необхідно зазначити, що це не є підставою для визнання договору недійсним.

Крім того, позивач не надав суду письмових доказів звернення до відповідача про перерахування недоплачених останнім коштів згідно рахунку № 6091-8/61310 від 04.07.2008 року.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 693 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (49030, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 42/8, ЄДРПОУ 31543614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "V.S.P" (86109, м. Макіївка, Донецька обл., пров. Аральський, 27, ЄДРПОУ 32906696) 14500 (чотирнадцять тисяч п'ятсот) грн. - залишок безпідставно набутих коштів, 145 (сто сорок п'ять) грн. - витрат на держмито, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення, про що видати наказ.

В позовних вимогах за зустрічним позовом відмовити.

Судові витрати покласти на позивача за зустрічним позовом.

СуддяС.П. Панна Примітка: рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня підписання рішення.

Дата підписання рішення - 20.07.2010 року.