Рішення № 10812405, 26.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.03.10р.Справа № 35/26-10 За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця",

м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний

комбінат",

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 30 122,40 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

від позивача- Шляєв І.В., юрисконсульт 1 кат., дов. №415 від 01.01.2009 р.

від відповідача- Сотніков П.М., представник, дов. №11/81 від 28.12.2009 р.

СУТЬ СПОРУ:

В судовому засіданні оголошувалися перерви з 11.02. до 02.03.2010р. та з 02.03.до 23.03.2010р.

В грудні 2009р. позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача плату за користування вагонами - 30122,40 грн, посилаючись на договір №ПР/М-07-2/14/НЮдч від 12.04.2007р. та відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 №28069156 за 28.06.2009р. Свої вимоги обгрунтовує тим, що на адресу відповідача в червні 2009р. по повним перевізним документам надходили порожні власні вагони, які були затримані на станціях підходу в зв'язку з тим, що одержувачем не забиралися на свою під'їзну колію попередні вагони, про що залізницею складені акт форми ГУ-23а, видано наказ про затримку.

Відповідач вимоги не визнає, вказує, що плата за користування вагонами може бути нарахована залізницею лише в разі, якщо затримка вагонів на станціях підходу була з вини вантажоодержувача, вважає, що позивачем не доведена його вина в затримці вагонів, згідно наданого положення про зайнятість колій не всі колії були зайняті з вини відповідача, посилається на те, що документи, на яких позивач грунтує свої ви моги, складені з численними порушеннями, просить в позові відмовити.

Позивач не погодився з доводами відповідача та вважає, що обгрунтовано нарахував спірну плату, а можливість прийняти вагони на конкретну колію визначає черговий по станції з врахуванням фактичних обставин, що склалися на станції.

Предстаник позивача вимоги підтримав, просив їх задовольнити, представник відповідача проти вимог заперечував.

За клопотанням сторін строк вирішення спору продовжувався до 05.03.2010р. та до 01.04.2010р.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (надалі позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі відповідач) була укладена тимчасова угода з додатками та додатковими угодами №ПР/М-07-2/14/НЮдч від 12.04.2007р. про експлуатацію залізничної під’їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни та Рядова Придніпровської залізниці.

Предметом регулювання угоди є взаємовідносини залізниці та комбінату щодо експлуатації під’їзних, що належать власнику (відповідачу).

В червні 2009р. на адресу відповідача надійшли власні порожні вагони на своїх осях, які залізниця затримала на станції підходу Савро Придніпровської залізниці з 08.06.2009р. з 08 год 48 хв до 16.06.2009р. до 05 год 55 хв по причині скупченості вагонів на станції Терни, про що начальником Криворізької дирекції залізничних перевезень було видано наказ №399 від 08.06.2009р., час видачі наказу 08 год 48 хв., відповідачу направлено повідомлення №168 від 08.06.2009р., та складено акт про затримку вагонів №78 від 08.06.2009р.

Всього за затримку 20 вагонів відповідачу нарахована плата в сумі 30122,40 грн з ПДВ, яка включена у відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 за 28.06.2009р. №28069156. Вказану відомість відповідач підписав із застереженнями щодо цієї суми, вказавши, що готовий був прийняти вагони на свої під'їзні колії, в зв'язку з чим залізниця не здійснила списання спірної суми з особового рахунку відповідача, що і стало підставою позову.

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 307 Господарського кодексу України, встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Стаття 46 Статуту залізниць України (надалі Статут) встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодер-жувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевіз-ними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва N1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Порожні вагони, що прибули на адресу відповідача, мали статус вантажу, та відповідач повинен був прийняти їх на свої під’їзні колії в установлені Статутом та договором строки, що ним не було зроблено.

Затримки вагонів на станції примикання підтверджуються актом також загальної форми №1640 від 08.06.2009р., який підписаний представниками відповідача без заперечень, та спростовує доводи відповідача про те, що він готовий був прийняти вагони на свої під’їзні колії.

Відповідно до ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, ванта-жоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Позивачем надані належні докази щодо затримки вагонів на станції підходу, які складені відповідно до вимог Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. за №334. Зайнятість прийомовідправних колій по станції примикання згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці", вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції, тощо. З огляду на це, посилання відповідача на наявність на станції примикання вільних колій, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів, суд вважає безпідставними.

Зважаючи на встановлене, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вимоги заявлені в межах шестимісячного строку позовної давності.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України України витрати по справі відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, ст. 908 Цивільного кодексу України, ст.ст. 46, 119 Статуту залізниць України господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" –50079, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 20365318 (р/р 26003117700, 26002117701 у відділенні №1 ЗАТ «Донгорбанк»м. Кривий Ріг, МФО 334970) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" –49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828 (р/р 26039000002000 в ДФ АБ «Експрес-Банк»м. Дніпропетровська, МФО 306964) плату за користування вагонами –30122,40 грн (тридцять тисяч сто двадцять дві грн 40 коп), витрати по сплаті держмита –301,22 грн (триста одна грн 22 коп) та витрати на інформаційно-технічне забез-печення судового процесу –236,00 грн (двісті тридцять шість грн).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЛ.П. Широбокова Рішення підписано 26.03.2010р.