Постанова № 10808166, 16.08.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-10058/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: <Текст > Суддя-доповідач: Денісов А.О.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" серпня 2010 р. м. Київ

№ 2а-10058/09/2570

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіДенісова А.О.

Суддів:Федорової Г.Г.

Цвіркуна Ю.І.

при секретаріВовчок О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ВАТ «Банк «Демарк», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Демарк», та ДПІ у м. Чернігові на постанову окружного адміністративного суду м. Києва по справі за позовом ВАТ «Банк Демарк»до ДПІ у м. Чернігові, ДПА України про визнання неправомірними дій ДПА України в частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій, скасування рішення та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

02.07.2009 року ВАТ «Банк Демарк»звернулося з позовом про визнання неправомірними дій ДПА України в частині донарахування позивачу штрафних санкцій в сумі 170 грн., скасування рішення за результатами розгляду скарги ДПА України від05.06.2009р. за №5260/6/25-0115, визнання неправомірними дій ДПІ у м. Чернігові в частині прийняття податкового повідомлення рішення від17.06.2009р. за №0000452200/0, визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у мЧернігові від17.06.2009р. за №0000452200/0 від17.06.2009р., №0001022200/0(10212), від 10.02.09 р. №0001022200/1 (1858), від 09.04.09 р. №0001022200/2(4033), від 17.06.09 р. №0001022200/3 (6471).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.09.2009 року позов задоволено частково. Суд визнав неправомірними дії ДПА України в частині донарахування товариству штрафних санкцій в сумі 170 грн. при винесенні рішення про результати розгляду скарги від 05.06.2009 року №5260/6/25-0115, визнав неправомірними дії ДПІ у м. Чернігові в частині прийняття податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2009 року №0000452200/0 на суму 170 грн., визнав недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 17 червня 2009 року №0000452200/0 від 17 червня 2009 року на суму 170 грн., визнав неправомірними дії ДПІ у м. Чернігові при донарахуванні товариству податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 156695грн. 50коп., визнав недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 27 листопада 2008 року №0001022200/0 (10212), від 10 лютого 2009 року № 0001022200/1 (1858), від 09 квітня 2009 року №0001022200/2(4033) в частині донарахування товариству податкового зобовязання на суму 156695грн. 50коп. Своє рішення суд мотивував тим, що позивачем дотримані строки подання заяви про реєстрацію платника податку на додану вартість, що виключає його відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій, передбачених пп.17.2.2 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон 2181). Суд також зазначив, що поставка позивачу послуг нерезидентом, місце надання яких знаходиться за межами митної території України, не є обєктом оподаткування податком на додану вартість. Крім того суд першої інстанції також визнав, що позовна вимога щодо скасування рішення про результати розгляду скарги ДПА України від 05.06.2009 р. №5260/6/25-0115 задоволенню не підлягає, оскількирішення субєкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно - правовий акт або ж правовий акт індивідуальної дії. Рішення податкового органу, з яким повязується виникнення у платника податків податкових зобовязань, є податкове повідомлення-рішення, а не рішення, прийняте за результатами розгляду скарги платника.

На вказану постанову товариство та податковий орган подали апеляційні скарги.

ВАТ просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги товариства. Апелянт зазначає, що Чернігівський окружний адміністративний суд дійшов правильних висновків, що товариство не порушило термін подання заяви про реєстрацію платника податку на додану вартість. Даний факт виключає відповідальність банку не лише у вигляді нарахування штрафних санкцій, а й обовязки з нарахування та сплати податку на додану вартість. Банк не порушував порядку ведення податкового обліку, оскільки відображення податкових зобовязань з ПДВ здійснювалось з дати видачі свідоцтва платника ПДВ, що відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закон про ПДВ).

ДПІ у м. Чернігові просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволені позову в повному обсязі. Апелянт зазначає, що в травні 2008 року виникли обставини, за яких реєстрація банку, як платника ПДВ стала обовязковою, а тому останній був зобовязаний подавати декларацію по податку на додану вартість в даному періоді. Крім того, оподаткування податком на додану вартість послуг, які поставляються нерезидентами за місцем їх надання на митній території України, повинно відбуватися відповідно до п. 4.3 ст.4, пп. 6.1.1 п.6.1, ст. 6 та пп. 7.3.6 п. 7.3 ст.7 Закону про ПДВ за ставкою 20%.

Дослідивши м матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ задоволенню не підлягає, а ВАТ - частковому задоволенню з таких підстав.

05.04.2004 р. позивач уклав з ТОВ «Компанія «Профікс»договір №24ССБ-0404/280, за умовами якого Сервіс Бюро та «Політики Сервіс Бюро»надають користувачу, а користувач приймає та сплачує: послуги по створенню розподільного з іншими користувачами комп'ютерного терміналу S.W.I.F.T. ; послуги по підключенню та доступу до мережі S.W.I.F.T., в тому числі, по прийманню та передачі повідомлень S.W.I.F.T., а також зв'язані з цим послуги інформаційного та технічного характеру; послуги на виключне право на користування на протязі строку дії даного договору програмного забезпечення S.W.I.F.T. (далі по тексту - ПО) по всій території України; право на користування ПО належить Сервіс Бюро на підставі .W.I.F.T.»; ПО використовується користувачем для доступу до мережі SWIFT.

Даний договір передбачає, що користувач бере на себе зобов'язання здійснювати оплату права користування ПО на підставі виставлених Сервіс Бюро рахунків не пізніше 3 робочих днів з моменту отримання рахунку; надання послуг підтверджується актом приймання виконаних робіт (наданих послуг), який щомісяця підписується сторонами до 5-го числа місяця, наступного за звітним.

За результатами планової перевірки дотримання ВАТ «Банком «Демарк»вимог податкового, валютного та іншого законодавства був складений акт перевірки № 830/22/19357516 від 14 листопада 2008 р. На підставі цього акту податковим органом 27 листопада 2008 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001022200/0 (10212) на загальну суму 428362,5 грн., з яких 285575 грн. основний платіж і 142787,5 грн штрафні санкції. Не погоджуючись з сумою податкового зобовязання, позивач подав скаргу до ДПІ у м. Чернігові, яка рішенням № 2315/10/25/008 від 02.02.09 р. була залишена без задоволення. За результатом розгляду зазначеної скарги ДПІ у м. Чернігові прийняла податкове повідомлення рішення № 0001022200/1 (1858) від 10.02.09 р. на ту ж саму суму 428362,5 грн. Повторна скарга позивача, яка була направлена на адресу Державної податкової адміністрації в Чернігівській області, рішенням №527/10/25020від 31.03.09 р. також залишена без задоволення, внаслідок чого ДПІ у м. Чернігові прийняла податкове повідомлення-рішення №0001022200/2 від 09.04.09 р. на суму 428362,50 грн.

ВАТ «Банк «Демарк»також була направлена скарга і до ДПА України, за результатами розгляду якої рішенням від 05.06.08 р. скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 27.11.08 р. №0001022200/0 у частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 127401 грн. з посиланням на пп. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону 2181. В іншій частині рішення ДПІ у м. Чернігові від 02.02.09 р. №2315/10/25-008 та ДПА в Чернігівській області від 31.03.09 р. (податкові повідомлення-рішення від 10.02.09 р. №0001022200/1, від 09.04.09 р. №0001022200/2), та податкові повідомлення-рішення і рішення, прийняті за розглядом первинної і повторної скарги, залишені без змін. Вказаним рішенням ДПА України до позивача були штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170 грн. відповідно до п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону 2181 та 127 401 грн. штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п.п.17.1.2 п.17.1 ст.17 зазначеного Закону. На цій підставі ДПІ у м. Чернігові були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001022200/3 від 17.06.09 р. та №0000452200/0 від 17.06.09 р.

Суд першої інстанції встановив, що під час перевірки виявлено заниження позивачем податку на додану вартість за 2006 2008 роки на загальну суму 285575 грн., з яких відповідно до акту 271667 грн. на порушення п.9.4 ст.9 Закону про ПДВ і 13908 грн. на порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп. «а»п.6.5 ст.6, п.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ»).

Відповідно до п.1.4 Закону про ПДВ, поставка послуг це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, обєктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт,надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової власності .

Об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до п.п. 3.1.1. п.3.1 ст.3 вищезазначеного Закону є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України .Отже, об'єкт оподаткування при поставці послуг визначається, виходячи з їх місця надання або на митній території України, або за межами митної території України.

Як вбачається з договору від 05.04.04 р. та актів здавання-приймання виконаних робіт від 06.03.06 р., від 03.05.06 р., від 03.07.06 р., від 01.09.06 р.,від 01.10.06 р.,від 26.01.07 р.,від 26.03.07 р., від 11.06.08 р. послуги .W.I.F.T.»надавалися за межами митної території України нерезидентом, яким є компанія .W.I.F.T.».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що поставка позивачу послуг нерезидентом, місце надання яких знаходиться за межами митної території України, не є обєктом оподаткування податком на додану вартість, в звязку з чим, у податкового органу відсутні підстави для нарахування податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до п.9.4 ст.9 Закону про ПДВ, якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 цього Закону, то така особа зобовязана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Позивач уклав з ТОВ «КВІН-СВІГ»договори купівлі-продажу майна в с. Ладинка: 27.05.08 р. на продаж столової суму 20000 грн.; 27.05.08 р. на продаж зерносховища на суму 74000 грн.; 27.05.08 р. на продаж адміністративної будівлі на суму 80600 грн.; 30.05.08 р. про продаж нежитлової будівлі-складу на суму 8400 грн.; 30.05.08 р. на продаж складу-навісу на суму 20000 грн.; 30.05.08 р. на продаж нежитлової будівлі на суму 21000 грн.; 30.05.08 р. про продаж нерухомого майна на суму 53300 грн. Вказані господарські операції, перевищили суму, визначену п.2.3.1 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість».

Заява про реєстрацію платником податку на додану вартість була подана позивачем до податкового органу 27.05.08 р. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за №100120078 ВАТ «Банк «Демарк»отримав 06.06.08 р. із зазначенням дати реєстрації 06.06.08 р.

Згідно п.9.5 ст. 9 Закону про ПДВ заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобовязаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви. Отже, даною нормою встановлено обовязок податкового органу видати заявнику свідоцтво про реєстрацію платника податку не на десятий день після подання заяви, а протягом десяти днів, що не виключало можливості зареєструвати позивача і в більш короткий термін.

Суд першої інстанції обгрунтовано визнав, що оскільки банк дотримав строки подачі заяви про реєстрацію платника податку на додану вартість, у контролюючого органу відсутні підстави для нарахування штрафних фінансових санкцій, що встановлені пп. 17.2.2. п. 17.1 ст.17 Закону 2181 за неподання декларації з ПДВ за травень 2008 року., оскільки в силу Закону про ПДВ субєкт господарювання стає платником ПДВ з дати видачі свідоцтва платника ПДВ, а не з будь якої іншої дати.

Однак колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції в частині правомірності нарахування податковим органом зобовязань з податку на додану вартість в сумі 271 667 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до п.10.2 Закону про ПДВ та п.8 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 р. №110, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 за №268/5459, особа, яка згідно з вимогами п.2.3 ст.2 Закону про ПДВ мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обовязки з нарахування та сплати цього податку, а також за його не нарахування або несплату цього податку, а також відповідальність за його не нарахування або несплату, на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної.

З огляду на наведене вище колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що останнім не був порушено порядок ведення податкового обліку, оскільки відображення податкових зобовязань з ПДВ здійснюється з дати видачі свідоцтва платника ПДВ, в даному випадку з 06.06.2009 р.

З огляду на викладене та, приймаючи до уваги, що постанова суду першої інстанції прийнята без належного зясування обставин справи та з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернігові залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ВАТ «Банк «Демарк»задовольнити. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.09.2009 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних та винести нову, якою визнати неправомірними дії ДПІ у м. Чернігові при донарахуванні податкового зобовязання ВАТ «Банк «Демарк»в частині донарахування банку податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 271667,00 грн.

Визнати недійсними податкові повідомлення рішення від 27 листопада 2008 року №0001022200/0 (10212), від 10 лютого 2009 року № 0001022200/1 (1858) та від 09 квітня 2009 року №0001022200/2(4033) в частині донарахування банку податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 271667,00 грн.

В іншій частині постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.09.2009 р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

В повному обсязі постанова виготовлена 17.08.2010 р.