Постанова № 10808019, 11.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 серпня 2010 року           09:53           № 2а-11125/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва доФізичної особи –підприємця ОСОБА_1 простягнення заборгованості У судовому засіданні 11 серпня 2010 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови. О Б С Т А В И Н И С П Р А В И Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва (надалі –також «Позивач», «ДПІ у Дніпровському районі міста Києва») звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (надалі –також «Відповідач») про стягнення з ОСОБА_1 до Державного бюджету (рахунок: УДК у Дніпровському районі міста Києва, ідентифікаційний код 26077906, Банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) податкову заборгованість в сумі 982, 67 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на час розгляду справи Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 має заборгованість по єдиному податку в сумі 982, 67 грн., яка всупереч вимогам чинного законодавства України в сфері оподаткування, на сьогоднішній день є непогашеною.

Представник Позивача в судовому засіданні зазначила, що відповідно до вимог чинного податкового законодавства України Відповідачу було виставлено першу податкову вимогу № 1/2569 від 25 травня 2009 року на суму 982, 67 грн. та другу податкову вимогу № 2/4643 від 28 липня 2009 року на суму 982, 67 грн., однак заборгованість залишається непогашеною.

Відповідач –Фізична особа –підприємець ОСОБА_1, –в судове засіданні не з’явився, про причини неявки суду не сповістив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Так, згідно поштового повідомлення № 68091731 від 28 липня 2010 року, 312 липня 2010 року сестрою Відповідача було отримано ухвалу суду про закінчення підготовчого провадження.

Відповідно до пункту 4 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено також у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов'язана негайно повідомити про неї адресата.

Відповідно до частини 2 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Таким чином, керуючись вимогами частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ, Законом України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1996 року № 1251-ХІІ, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III, Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 3 липня 1998 року № 727/98, Указом Президента України від 29 жовтня 1999 року № 599 «Про затвердження свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі».

Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1, –зареєстрований Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією 18 грудня 2000 року та присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Згідно з Довідкою про взяття на облік платників податків від 21 березня 2008 року Відповідача взято на облік ДПІ у Дніпровському районі міста Києва як платника податків.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 3 липня 1998 року № 727/98 (надалі –Указ) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень; юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Пунктом 2 Указу визначено, що суб'єкти малого підприємництва –фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Відповідно до Заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, ОСОБА_1 способом оподаткування своїх доходів, одержаних від здійснення підприємницької діяльності, обрав сплату єдиного податку, запровадженого Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 3 липня 1998 року № 727/98.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з частиною 6 пункту 2 Указу суб'єкт підприємницької діяльності –фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Частиною 2 пункту 5 Указу визначено, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідно до підпункту б) пункту 4.2.2 частини 4.2 статті 4 Закону N 2181-III контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Як підтверджується матеріалами справи, а саме –обліковою карткою платника податків, –Відповідач з 1 квітня 2008 року по 31 грудня 2008 року повинен був сплатити суму єдиного податку на загальну суму 1800,00 грн. (200 грн. ставка єдиного податку х 9 місяців).

Відтак, загальна сума несплаченого єдиного податку становить 982, 67 грн. (1800,00 грн. нарахованого податку –198,11 грн. переплата –625,00 грн. сума сплаченого податку + 5, 78 грн. нарахованої пені).

Відповідно до пункту 6.2.1 статті 6 Закону N 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до пункту 2.7 статті 2 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. N 266 (надалі –Порядок) податкова вимога –письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Згідно з 3.1 статті 3 Порядку податкові вимоги формуються виключно за узгодженими сумами податкових зобов'язань несплачених платником податків в установлені строки.

Відповідно до пункту 3.2 статті 3 Порядку податкові вимоги формуються за несплаченими платником податків в установлені строки сумами податкових зобов'язань, узгоджених: а) податковим органом; б) іншими контролюючими органами.

Пунктом 6.2.2 статті 6 Закону N 2181-III передбачено, що податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

25 травня 2009 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва ОСОБА_1 було виставлено першу податкову вимогу форми Ф 1 № 1/2569 від 25 травня 2009 року, якою визначено загальну суму податкового боргу Відповідача в розмірі 982, 67 грн.

Відповідно до абзацу а) пункту 6.2.3 статті 6 Закону N 2181-III перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Факт отримання представником Відповідача вказаної податкової вимоги 24 червня 2009 року підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 993522.

Відповідно до абзацу б) пункту 6.2.3 статті 6 Закону N 2181-III друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до частини 1, 2 та 3 пункту 6.2.4 статті 6 Закону N 2181-III податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

28 липня 2009 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва ОСОБА_1 було виставлено другу податкову вимогу форма Ф 2 № 2/4643 від 28 липня 2009 року, якою визначено суму податкового боргу Відповідача в розмірі 982, 67 грн.

Актом про неможливість вручення податкової вимоги платнику податків № 19 від 14 вересня 2009 року засвідчено факт неможливості вручення Відповідачу другої податкової вимоги.

Як зазначила представник Позивача в судовому засіданні, станом на час розгляду даної адміністративної справи Відповідачем не погашено заборгованості в розмірі 982, 67 грн.

Відповідно до положень пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Керуючись пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках –коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Враховуючи вимоги чинного законодавства та матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про те, що станом на час розгляду адміністративної справи заборгованість Відповідача перед бюджетом становить 982, 67 грн.

Докази, які б спростовували доводи Позивача, в матеріалах справи відсутні. В той же час доказів погашення заборгованості в розмірі 982, 67 грн. Відповідачем не надано.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В

Адміністративний позов задовольнити повністю.

1. Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету (рахунок: УДК у Дніпровському районі міста Києва, ідентифікаційний код 26077906, Банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) податкову заборгованість в сумі 982, 67 грн.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. Є. Блажівська