Рішення № 108003313, 21.12.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року Справа № 160/17290/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01.11.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно припинення пенсійних виплат та здійснення своїх повноважень для поновлення виплати пенсії громадянину України ОСОБА_1 з моменту припинення, а саме з 01.11.2019 року, починаючи з останнього місяця за який пенсіонером було отримано пенсію;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати нарахування та виплати пенсії громадянину України ОСОБА_1 з моменту припинення, а саме з 01.11.2019 року, починаючи з останнього місяця за який пенсіонером було отримано пенсію, у розмірі, передбаченому законодавством, з усіма індексаціями, перерахунками та надбавками, а також осучасненнями пенсійних виплат, які здійснювались з моменту припинення виплати пенсії по момент її поновлення та які будуть здійснюватись при подальших нарахуваннях, відповідно до законодавства, на визначений пенсіонером банківський рахунок, а також з врахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Позовні вимоги обґрунтовані протиправними діями відповідача, який, на думку останнього, ігноруючи вимоги законодавства України порушує право позивача на реалізацію соціального права шляхом отримання пенсії на відповідний банківський рахунок. На думку представника позивача, у такий спосіб пенсійний орган фактично звужує конституційне право позивача на належне пенсійне забезпечення та соціальний захист.

Ухвалою суду від 07.11.2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Як встановлено судом, відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження у цій справі разом із позовом з додатками 07.11.2022 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ст. 126 КАС України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав в Україні у АДРЕСА_2 та отримував пенсію за віком, надалі виїхав до Аргентинської Республіки.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2019 року позивач через представника АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до пенсійного органу із заявою про виплату пенсії на поточний рахунок, відкритий у відділенні «Дніпропетровське регіональне Управління «АТ КБ «ПриватБанк».

Листом № 3640-3091/Р-04/8-0400/20 від 23.03.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 , що у зв`язку з метою контролю за виплатою пенсії, виплату його пенсії було переведено на відділення поштового зв`язку та запропоновано особисто з`явитись до Кам`янського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про поновлення пенсійних виплат.

Листом № 13786-13790/Р-04/8-0400/20 від 23.07.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 , що його пенсія не отримується ним з 01.11.2019р., для поновлення пенсійних виплат пенсіонеру необхідно особисто або через представника з`явитись до Кам`янського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про поновлення пенсійних виплат, оскільки виплата його пенсії була припинена з 01.05.2020р.

01.08.2022 року позивач звернувся із заявою про повнолення пенсії з моменту припинення та виплати її на поточний номер рахунку відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».

Листом від 02.09.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 з моменту припинення, а саме з 01.11.2019р., а також зазначило, що заява про поновлення виплати пенсії повинна бути подана пенсіонером особисто засобами вебпорталу Пенсійного фонду України або на особистому прийомі у сервісному центрі органів Пенсійного фонду України.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач і звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1,2 ст.49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Суд зазначає, що стаття 49 Закону №1058-ІV передбачає припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.

В даному випадку, в матеріалах справи відсутнє відповідне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про припинення виплати пенсії позивача з 01.05.2020 року.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Оскільки імперативний припис статті 77 КАС України зобов`язує суб`єкта владних повноважень надати всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, а відповідачем на виконання цього припису не надано рішення про припинення виплати пенсії позивача з 01.05.2020 року, суд доходить висновку про неприйняття відповідачем такого рішення.

В свою чергу, з листів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вбачається, що припинення виплати пенсії позивача з 01.05.2020 року було здійснено без прийняття відповідного рішення.

При вирішені спору суд виходить із того, що за змістом статті 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Пунктами 1.1 - 1.5 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 №22-1 передбачено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436 (пункт 1.1).

Заява про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (пункт 1.2).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може бути подана представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (пункт 1.3).

Заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника, який працював на (в) підприємстві, установі, організації, може бути подана через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи, організації (пункт 1.4).

За осіб, які не досягли повноліття або є недієздатними, заява подається батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками, представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників, за місцезнаходженням таких закладів (органів) (далі - законні представники).

Заява про переведення виплати пенсії за новим місцем проживання особі, яка потребує опіки (піклування), якій опікуна (піклувальника) не призначено і яка перебуває на довготривалому лікуванні у закладі охорони здоров`я, подається адміністрацією цього закладу (пункт 1.5).

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв`язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) (абзац 6 пункту 1.9 розділу І Порядку №22-1).

Перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії або поновлення виплати раніше призначеної пенсії, визначений у розд. ІІ Порядку №22-1. Зокрема, пунктом 2.8 розділу ІІ Порядку №22-1 передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, суд зазначає, що право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні або відсутність міжнародного договору, ратифікованого Верховною Радою України; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія - в Україні чи за її межами, що також передбачено в статті 46 Конституції України.

З пункту 3 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009 слідує, що Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, а також прийняття закону про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.

Проте, відповідні зміни до законодавства до цього часу не були внесені.

Відсутність чіткого законодавчого механізму щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне проживання за межі України, призвела до ситуації, за якої громадяни України були позбавлені можливості отримувати належні їм пенсійні виплати, або створювалися умови за яких пенсіонерам, які проживають за межами України, для отримання належних їм пенсійних виплат необхідно було докласти значних зусиль, зокрема, звертатись до суду.

Суд зазначає, що жоден з пунктів Порядку №22-1 не містить обов`язку пенсіонера звертатись із заявою про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку особисто. Вжитий у пункті 1.2 Порядку №22-1 термін «заявник» на переконання суду, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю.

Відсутність у пункті 1.3 Порядку №22-1 згадки зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку не можна тлумачити як заборону подання таких заяв представниками пенсіонерів, що виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Так, як вже зазначено вище, наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне проживання за межі України, а тому існуючі «загальні» норми не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що непроведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів.

Очевидним є те, що необхідність приїзду людей похилого віку, які виїхали на постійне проживання за межі України, виключно з метою особистого звернення до Пенсійного органу задля виправлення помилки, допущеної державою, є додатковим тягарем для таких осіб і не сприяє відновленню їх порушеного права. Такий підхід суперечить тезам, покладеним Конституційним судом України в основу рішення від 07.10.2009 №25-рп/2009.

Аналогічний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 20.01.2022 року у справі № 280/4551/21, який ураховуються судом при розгляді цієї справи.

Поcилання відповідача на пункт 10 Порядку № 1596 судом до уваги не приймається, адже він суперечить наведеним висновками Верховного Суду, незважаючи на те, що профільний Порядок 22-1, зокрема, п.1.2 не містить посилань на особисте звернення пенсіонера із заявою про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок.

Таким чином, подання заяви про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера, який виїхав на постійне проживання за межі України, допускається, у тому числі, представником такого пенсіонера за довіреністю, що у відбулося у розглянутому випадку і така заява повинна бути розглянута Пенсійним органом з урахуванням інших вимог Порядку №22-1.

Отже, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачеві у виплати пенсії на визначений ним банківський рахунок за наведених обставин є протиправними.

Щодо права позивача на осучаснення пенсії, суд зазначає наступне.

З 01 жовтня 2017 року, згідно з пенсійною реформою в Україні, почато осучаснення (підвищення) пенсій в автоматичному режимі, без звернення пенсіонерів, за матеріалами пенсійних справ.

На майбутнє передбачено автоматичний перерахунок пенсій з урахуванням зростання середньої зарплати та показника інфляції.

Таким чином, позивач з жовтня 2017 року набув права на осучаснення пенсії.

Щодо вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати компенсацію втрати частини доходів, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

Водночас, зі змісту статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Згадані вище статті 2, 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.

Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 відтворюють положення Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

У пункті 4 цього Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.

За такої умови слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Так, використане у статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.05.2020 року у справі №816/379/16 та від 30.09.2020 року у справі № 280/676/19.

Оскільки судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно припинено та не виплачено позивачу пенсію, у зв`язку із чим порушено строки її виплати, пенсійний орган зобов`язаний здійснити нарахування компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати", а відтак позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд зауважує про необґрунтованість вимог позивача щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2019 року, оскільки припинення виплати пенсії позивачу відбулось з 01.05.2020 року, що підтверджується матеріалами справи.

В той час, як позивачем не надано доказів, які б підтверджували припинення виплати його пенсії саме з 01.11.2019 року.

Відтак, суд вказує, що пенсійний орган припинив виплату пенсії позивачу саме з01.05.2020 року, а тому саме з цієї дати слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати нарахування та виплати пенсії громадянину України ОСОБА_1 з моменту припинення, а саме з 01.05.2020 року, з осучасненням пенсійних виплат, які здійснювались з моменту припинення виплати пенсії по момент її поновлення на визначений пенсіонером банківський рахунок, а також з врахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно припинення пенсійних виплат та здійснення своїх повноважень для поновлення виплати пенсії громадянину України ОСОБА_1 з моменту припинення, а саме з 01.05.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати нарахування та виплати пенсії громадянину України ОСОБА_1 з моменту припинення, а саме з 01.05.2020 року, з осучасненням пенсійних виплат, які здійснювались з моменту припинення виплати пенсії по момент її поновлення на визначений пенсіонером банківський рахунок, а також з врахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський