Рішення № 10798589, 19.07.2010, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-1188/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 липня 2010 року                     Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді        Трофимової Д.А.                                  

                при секретарі              Зубовій Я.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі Регіонального відділення акціонерного товариства «ОТП Банк» в м. Запоріжжя до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.  У позові зазначено, що 09 лютого 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № CNL-204/001/2007, на підставі якого позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 45000,00 доларів США шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок позичальника, що підтверджується валютним меморіальним ордером № 1 від 12.02.2007 року.  

Відповідно до п. 1.1 частини № 2 кредитного договору банк надає позичальнику кредит в розмірі та валюті, що визначений в частині № 1 договору, а позичальник приймає кредит, зобов’язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також оплатити відповідну плату за користування кредитом та виконати інші зобов’язання, як це вказано в договорі.

Згідно п.3 ч. № 1 кредитного договору проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі фіксованої процентної ставки, розмір якої становить 12,99 % річних.

Відповідно до п. 2 ч. № 1 кредитного договору погашення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником 09 числа кожного календарного місяця у розмірі платежу, що складається із суми 907,36 доларів США.

Датою остаточного повернення кредиту є 09 лютого 2013 року.

Однак всупереч умовам кредитного договору, вищевказані зобов’язання позичальника щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконуються, і тому станом на 11.12.2009 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає 415752 грн. 91 коп., з яких: 39429,89 доларів США – сума заборгованості за тілом кредиту, 10069,20 доларів США – сума заборгованості за нарахованими відсотками за період з 09.01.2008 року по 11.12.2009 року, 20428,43 грн. – нарахована пеня за неналежне виконання боргових зобов’язань відповідно до п. 4.1.1 кредитного договору.

В зв’язку із невиконанням позичальником умов кредитного договору щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, на підставі п. 1.9 кредитного договору банком було здійснено вимогу дострокового виконання відповідачем його зобов’язань за кредитним договором в повному обсязі. Так, позивач  направив позичальнику досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором в строк не пізніше 30 календарних днів з дня отримання відповідної вимоги.

Однак заборгованість відповідачем не погашена, сума кредиту та відсотків не сплачена.

У забезпечення виконання  зобов’язань за кредитним договором 12 лютого 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № CNL-204/001/2007, згідно з яким ОСОБА_2 зобов’язався відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання позичальником боргових зобов’язань за кредитним договором в повному обсязі таких зобов’язань. Також п. 1.2. договору поруки передбачено, що відповідачі несуть відповідальність як солідарні боржники, і позивач може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов’язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

На адресу ОСОБА_2 було направлено досудову вимогу про дострокове погашення кредитної заборгованості, яка була залишена без задоволення.

           Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним  договором у сумі 415752,91 грн. та судові витрати.

 В судове засідання представник позивача не з’явився, надавши суду письмову заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, зазначивши, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, у разі неявки відповідачів, просить постановити по справі заочне рішення.

Відповідачі у судове засідання також не з’явилися, про день, час і місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили. У зв’язку з чим,  відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за заявою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

           Тому суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін.

           Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З копії кредитного договору вбачається, що 09 лютого 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № CNL-204/001/2007, на підставі якого позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 45000,00 доларів США шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок позичальника, що підтверджується валютним меморіальним ордером № 1 від 12.02.2007 року (а.с. 10-13, 17).

З копії договору поруки № CNL-204/001/2007 від 12 лютого 2007 року вбачається, що між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки (а.с. 15).

Після заключення договору між позивачем і відповідачем, відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, виникли певні зобов’язання, що є правовідношеннями, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити) гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Ці зобов’язання згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В разі порушення зобов’язання, у відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Чинне законодавство України передбачає, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у вигляді пені, якою у відповідності до вимог ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Ч. 3 ст. 549 ЦК України встановлюється, що пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

За змістом ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, у термін, зазначений у договорі, відповідач суму кредиту не повернув, тобто не виконав зобов’язання за кредитним договором у встановлений строк.

Відповідно до вимог ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному  розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Розрахунком заборгованості підтверджується, що загальна сума заборгованості по кредитному договору № CNL-204/001/2007 від 09 лютого 2007 року станом на 11.12.2009р. складає 415752 грн. 91 коп. (а.с. 16).

Аналізуючи у сукупності надані по справі докази, суд дійшов до висновку, що з відповідачів підлягає стягненню солідарно заборгованість у розмірі 415752 грн. 91 коп., відповідно до наданого позивачем розрахунку, який суд вважає обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки позов задовольняється, то з відповідачів необхідно стягнути і сплачене позивачем держмито у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549-551, 610-612, 624, 625, 629, 1054 ЦК України ст.ст. 3, 4, 31, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити .

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі Регіонального відділення акціонерного товариства «ОТП Банк» в м. Запоріжжя в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 415752 (чотириста п’ятнадцять тисяч сімсот п’ятдесят дві) грн. 91 коп., а також державне мито у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн., (р/р 29099002900204, МФО 300528, код ЄДРПОУ 21685166 в АТ «ОТП Банк»).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення, або заяви про апеляційне оскарження, якщо заяви не було подано. Заяву про перегляд заочного судового рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя