Рішення № 10798590, 29.07.2010, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-1529/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 липня 2010 року                     Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді        Трофимової Д.А.                                  

                при секретарі              Конопльовій Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Запорізьке Обласне Управління до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.  У позові зазначено, що 07 березня 2008 року між ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2781-LV, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 13600,00 євро під 13,5 % річних строком на 36 місяці з кінцевим терміном повернення 07.03.2011 року.

           Згідно п. 4.2.2. кредитного договору банк при виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи процентами, а також в інших випадках, передбачених договором, має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за договором, та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

           Відповідно до п. 5.2 кредитного договору за порушення взятих на себе зобов’язань по поверненню основної суми кредиту, своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, комісійних винагород позичальник зобов’язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,05 % від суми платежу, за кожний день прострочення.

           У забезпечення виконання  зобов’язань за кредитним договором між ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір застави № 3914 від 07 березня 2008 року.          

           Оскільки ОСОБА_1 виконував свої зобов’язання за кредитним договором неналежним чином, станом на 27.01.2010 року сума заборгованості за кредитним   договором складає 12404,86 ЄВРО, з яких: заборгованість за кредитом – 11039,21 ЄВРО, заборгованість по відсоткам – 1041,58 ЄВРО, пеня за несвоєчасне погашення кредиту – 268,87 ЄВРО, пеня за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту – 55,21 ЄВРО.

           Відповідно до службового розпорядження НБУ від 04.12.2009 року офіційний курс гривні до іноземної валюти складає 1127-4761 гривень за 100 ЄВРО.

           Таким чином, станом на 27.01.2010 року сума заборгованості за кредитним   договором складає 139861,17 грн., з яких: заборгованість за кредитом – 124463,78 грн., заборгованість по відсоткам – 11743,50 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту – 3031,42 грн., пеня за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту – 622,47 грн.

           04 вересня 2009 року банк надіслав відповідачам повідомлення про існуючу заборгованість та попередив про наслідки непогашення. До теперішнього часу відповідачі не відреагували на зроблені попередження та не погасили заборгованість за кредитом.

           Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 139861 грн. 17 коп. та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, у разі неявки відповідачів просить постановити по справі заочне рішення.

Відповідачі у судове засідання також не з’явилися, про день, час і місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили. У зв’язку з чим,  відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за заявою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Тому суд ухвалив розглянути справу у відсутності сторін.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З копії кредитного договору вбачається, що між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2781-LV від 07.03.2008 року, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 13600,00 євро під 13,5 % річних строком на 36 місяці з кінцевим терміном повернення 07.03.2011 року  (а.с. 17-20).

З копії договору застави майна вбачається, що між ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір застави майна р№ 3914 від 07 березня 2008 року (а.с. 24-27).

Після заключення договору між позивачем і відповідачем ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, виникли певні зобов’язання, що є правовідношеннями, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити) гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Ці зобов’язання згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В разі порушення зобов’язання, у відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Чинне законодавство України передбачає, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у вигляді пені, якою у відповідності до вимог ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Ч. 3 ст. 549 ЦК України встановлюється, що пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, у термін, зазначений у договорі, ОСОБА_1 суму кредиту не повернув, тобто не виконав зобов’язання за кредитним договором у встановлений строк.

Відповідно до вимог ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному  розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Розрахунком заборгованості підтверджується, що сума заборгованості по кредитному договору № 2781-LV від 07 березня 2008 року станом на 27.01.2010р. складає 139861 грн. 17 коп. (а.с. 32-34, 35).

Аналізуючи у сукупності надані по справі докази, суд дійшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість у розмірі 139861 грн. 17 коп., відповідно до наданого позивачем розрахунку, який суд вважає обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки позов задовольняється, то з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути і сплачене позивачем держмито у розмірі 1398,61 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Разом з тим, суд дійшов до висновку, що  заборгованість за вищезаначеним кредитним договором необхідно стягнути тільки з відповідача ОСОБА_1, а не солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки з останньою було укладено договір застави майна р№ 3914 від 07 березня 2008 року, який не передбачає відповідальність ОСОБА_2 перед кредитором за порушення зобов’язання боржником у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549-551, 610-612, 624, 625, 629, 1054 ЦК України ст.ст. 3, 4, 31, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Запорізьке Обласне Управління задовольнити часково .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Запорізьке Обласне Управління в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 139861 (сто тридцять дев’ять тисяч вісімсот шістдесят одна) грн. 17 коп., державне мито у розмірі 1398 (одна тисяча триста дев’яносто вісім) грн. 61 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. (р/р НОМЕР_1, ЄДРПОУ 02760363, МФО № 313957).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення, або заяви про апеляційне оскарження, якщо заяви не було подано. Заяву про перегляд заочного судового рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя