Постанова № 10796984, 07.09.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

07 вересня 2009 року Справа № 20-8/289-7/052-11/247-2/206                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Лисенко В.А.,

суддів                                                                      Сотула В.В.,

                                                                                          Голика В.С.,

за участю представників сторін:

позивача: Агратіна Сергій Антонович, довіреність № 304 від 01.09.2009 (публічне акціонерне товариство "Дочірній банк сбербанку Росії");

відповідача: не з'явився (відкрите акціонерне товариство "Севастопольський рибоконсервний завод");

3 особи: не з'явився (товариство з обмеженою відповідальністю "Система Фіш");

3 особи: не з'явився (відкрите акціонерне товариство "Український Професійний банк"),

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дочірній банк сбербанку Росії" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 15 травня 2009 року у справі №20-8/289-7/052-11/247-2/206

за позовом           публічного акціонерного товариства "Дочірній банк сбербанку Росії" (замість Відкритого акціонерного товариства "Дочірній банк сбербанку Росії, правонаступника закритого акціонерного товариства "БАНК НРБ") (вул. Владимирська, 46, місто Київ, 01034)

до           відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод" (б. Камишова, а/с 187, місто Севастополь, 99014)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

товариство з обмеженою відповідальністю "Система Фіш" (вул. Горпіщенко, 60, к.8 (вул. В. Кучера, 13-6, місто Севастополь, 99022)

про стягнення заборгованості в розмірі 4864644,10 грн. за кредитними договорами та договорами поруки

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору:

відкритого акціонерного товариства "Український Професійний банк" (вул. М. Раскової, 15, місто Київ, 02660)

до відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод" (б. Камишова, а/с 187, місто Севастополь, 99014)

про стягнення заборгованості в розмірі 3763878,00 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Комерційний банк НРБ -Україна", правонаступником якого с публічне (закрите) акціонерне товариство "Дочірній Банк сбербанку Росії" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод" про стягнення з нього заборгованості за кредитними договорами у розмірі 4 864 644,10грн., з яких - 165000,00 грн. - загальна заборгованість за кредитом, 556 398,34грн. - прострочені проценти за користування кредитними коштами, 118 051,22грн. - пеня за прострочення повернення кредиту, 25 194,54грн. - пеня за прострочення оплати процентів за користування кредитом.

-          24.10.2005 позивач збільшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача заборгованість, яка утворилась станом на 24.10.2005, згідно з розрахунку заборгованості (а.с. 74-81, том 1).

Позовні вимоги з посиланням на статтю 526, частину 1 статті 530, статтю 554, частину 2 статті 625,статтю 629 Цивільного кодексу України, частини 1 та 2 статті 230, статтею 343 Господарського кодексу України мотивовані тим, що відповідач не виконує свої зобов'язання за договором поруки №290/291-НВ/04-П від 10.06.2004 солідарно відповідати перед банком за виконання позичальником товариством з обмеженою відповідальністю "Система Фіш" грошових зобов’язань за кредитними договорами.

Третя особа Відкрите акціонерне товариство "Український Професійний банк" у процесі розгляду спору заявило самостійні вимоги на предмет спору і з посиланням на статті 512-517, 553, 554, 1077, 1078, 1082 Цивільного кодексу України, статті 179, 216, 220, 230 Господарського кодексу України просить стягнути з відповідача на свою користь 3 768 878,15грн., з яких 1 500 000,00грн. заборгованість по непогашеному кредиту, 1 171 896,86грн. - заборгованість по нарахованих і не сплачених процентах, 1 091 881,29грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредитів і сплату процентів, ( а.с. 10-14, том 4).

Свої позовні вимоги Відкрите акціонерне товариство "Український Професійний банк" обґрунтовує тим, що 19.07.2006 між ним та позивачем укладений договір факторингу, за яким закрите акціонерне товариство "Комерційний банк НРБ -Україна" передав Відкритому акціонерному товариству "Український Професійний банк" право вимоги банку до боржника і поручителя по договору поруки №290/291-НВ/04-П від 10.06.2004 в частині виконання грошових зобов'язань Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод", як солідарного боржника з Товариством з обмеженою відповідальністю "Система Фіш" по кредитних договорах № 290-Н/04 від 10.06.2004 та №400-Н/04 від 28.07.2004.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 15.05.2009 у справі № 20-8/289-7/052-11/247-2/206 (суддя Шевчук Н.Г.) у позові позивачеві та третьої особі - Відкритому акціонерному товариству "Український Професійний банк" відмовлено.

Рішення суду за первісним позовом вмотивовано передчасністю стягнення грошових коштів з відповідача, якій є поручителем у договорах кредитної лінії, укладених між позичальником Товариством з обмеженою відповідальністю "Система Фіш" та банком - Закритим акціонерним товариством "Комерційний банк НРБ - Україна". Суд зазначив, що заборгованість за кредитними договорами стягується на підставі виконавчої написи нотаріусу, виконавче провадження не закінчене і зупинене. У позові Відкритому акціонерному товариству "Український Професійний банк" відмовлено з тих підстав, що договір факторингу, укладений між позивачем та Відкритим акціонерним товариством "Український Професійний банк" суперечить нормам цивільного законодавства, оскільки укладений під час звернення позивача із вимогами, що були предметом договору факторингу.

Не погодившись із встановленим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, у який просить скасувати судове рішення та задовольнити вимоги Відкритого акціонерного товариства "Український Професійний банк", а також стягнути на користь позивача судові витрати.

Доводи скарги мотивовані тим, що рішення винесено при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, при невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Помилковим є, на думку позивача висновок господарського суду щодо передчасності звернення Позивача з позовом до відповідача. Такий висновок суперечить статті 1 Господарського процесуального кодексу України та статті 15 Цивільного кодексу України, які закріплюють право кожного на захист свого цивільного права у разі його порушення, а також нормам Конституції України, яка не обмежує особу у можливостях та способах захисту свого порушеного права та закріплює обов’язок держави забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності.

Сторона вважає, що заборгованість перед позивачем продовжує існувати, а крім того відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України позивач має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від позичальника та відповідача разом, так і від будь –кого з них окремо.

Сторона вказує на помилковий висновок суду першої інстанції про невідповідність договору факторингу вимогам статті 1078 Цивільного кодексу України, оскільки предметом договору факторингу має бути як право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, так і право вимоги, яке виникне у майбутньому. Сторона наполягає на помилковість висновку суду щодо відмови у задоволенні позову у частині стягнення пені. Оскільки за умовах договору визначено, що строкові платежі –проценти, комісії, пені тощо повинні бути сплаченими з урахуванням строку, що минув з дати, на яку банк здійснив розрахунок заборгованості за договором , і по дату повернення повної суми заборгованості за договором. При цьому статтею 11 Кредитних договорів передбачено, що вони діють до повного виконання зобов’язань позичальника по ним.

Більш детальніше доводи вказані у скарзі.

Відповідач та треті особи явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час і місце судових засідань повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 75, 101 Господарського процесуального кодексу України спір розглядався за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами, оскільки явку сторін не визнано обов’язковою.

Повторно розглянувши справу відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила таке.

Закритим акціонерним товариством "Комерційний банк НРБ -Україна" (банк) і товариством з обмеженою відповідальністю "Система-Фіш" (позичальник) 10.06.2004 укладений Кредитний договір №290-Н/04 (далі - Кредитний договір №290-Н/04) про надання позичальнику кредиту у сумі 1 500 000,00 грн. під 23% річних, який діє з дати підписання його сторонами і скріплення печатками до повного виконання зобов'язань позичальника по цьому договору ( а.с. 21-31, том 1).

Відповідно до пункту 1.3 цього договору позичальник зобов’язаний повернути кредит банку частинами у розмірах і строки згідно графіка: до 31.03.2005 - 500 000,00 грн., до 31.04.2005 - 500 000,00 грн. останній платіж 09.06.2005 - 500 000,00 грн.

Також 10.06.2004 Закритим акціонерним товариством "Комерційний банк НРБ -Україна" (банк) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Система-Фіш" (позичальник) укладений Кредитний договір №291-В/04 (далі - Кредитний договір №291-В/04) про відкриття позичальнику відновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті лімітом 200 000 доларів США під 16% річних, термін дії якої закінчується 09.06.2005 (а.с. 83-94, том 1).

28.07.2004 між тими ж особами укладений Кредитний договір №400-Н/04 (далі - Кредитний договір №4(Ю-Н/04) про надання кредиту у сумі 2 665 000,00 грн. під 23% річних з погашенням до 31.05.2005 - 888 333,00 грн., до 31.06.2005 - 888 333,00 грн., останній платіж 27.07.2005 - 888 333,00 грн. (а.с 32-42, том 1).

У порядку забезпечення виконання позичальником між Закритим акціонерним товариством "Комерційний банк НРБ -Україна" (кредитор) та Відкритим акціонерним товариством "Севастопольський рибоконсервний завод" (поручитель) і товариством з обмеженою відповідальністю "Система-Фіш" (боржник) укладено договір поруки №290/291-НВ/04-П (а.с.16-18, том 1) та 28.07.2004 угоду про внесення змін і доповнень №1 до цього договору (а.с.19, том 1) (далі - договір поруки), відповідно до яких поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання боржником у повному обсязі зобов'язань, що випливають з Кредитного договору 1( №291-В/04 від 01.06.2004) та Кредитного договору 2 (№ 290–Н/04 від 10.06.2004), Кредитного договору 3 ( № 400 –Н/04 від 28.07.2004).

Відповідно до умов статті 4 договору поруки боржник та поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, всім своїм майном.

Відповідальність поручителя настає у випадку, якщо боржник прострочить виконання зобов'язань по кредитних договорах. У такому випадку кредитор звертається з письмовим повідомленням до поручителя про виконання поручителем зобов'язань за боржника. Поручитель протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення зобов'язаний погасити заборгованість боржника.

З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення зобов’язань Товариства з обмежено відповідальністю "Система-Фіш", які випливають з кредитного договору №291-В/04 та Кредитного договору №290-Н/04, Відкрите акціонерне товариство "Севастопольський рибоконсервний завод" (заставодавець) та Закрите акціонерне товариство "Комерційний банк НРБ-Україна" (заставодержатель) 10.06.2004 уклали договір застави, зареєстрований в реєстрі за № 6400, за яким предметом застави є основні засоби, які належать заставодавцеві на праві приватної власності (обладнання), балансовою вартістю 307 726,64грн., заставна вартість за згодою сторін складає 1 100 000,00грн. (а.с. 14-23, том 3).

В забезпечення зобов’язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Система-Фіш" за Кредитним договором №400-Н/04, Відкрите акціонерне товариство "Севастопольський рибоконсервний завод" (Заставодавець) та Закрите акціонерне товариство "Комерційний Банк НРБ-Україна" (заставодержатель) 29.07.2004 уклали Договір іпотеки (а. с. 24-35, том 3).

Товариство з обмежено відповідальністю "Система-Фіш" свої договірні зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів і користування кредитними коштами не виконало.

Станом на 24.10.2005 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Система-Фіш" по поверненню кредиту по Кредитному договору №290-Н/04 становить 1 500 000,00 грн., прострочені проценти, нараховані за користування кредитними коштами у січні-вересні 2005, 258041,07грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Позивачем нарахована боржнику і заявлена до стягнення з поручителя пеня за період з 01.04.2005 по 24.10.2005 у сумі 130849, 32грн. за прострочення боржником повернення кредитних коштів і пеня за період з 05.02.2005 по 09.08.2005 у сумі 18446, 66грн. за прострочення сплати процентів.

За Кредитним договором №400-Н/04 позивач надав Товариству з обмеженою відповідальністю "Система-Фіш" кредит у сумі 2 665 000,00грн, який позичальник не повернув, проценти у сумі 458453, 02грн., нараховані за користування кредитними коштами у січні-вересні 2005, не сплатив.

За прострочення повернення кредиту позивачем нарахована боржнику пеня за період з 31.05.2005 по 24.10.2005 у сумі 160192, 03грн. і пеня за період з 02.02.2005 по 24.10.2005 у сумі 32711,44 грн. за прострочення сплати процентів.

Позивач вважає, що станом на 24.10.2005 заборгованість боржника та поручителя (як солідарних боржників) за Кредитним договором №291-В/04 становить 237 022 долара США, що за офіційним обмінним курсом гривні на вказану дату, з яких :

200000 дол. США —заборгованість за кредитною лінією;

21 511,14 дол. США - прострочені проценти за користування кредитними коштами у лютому-вересні 2005;

14 122,22 дол. США —пеня за прострочення повернення кредитних коштів за період з 10.06.2005 по 24.10.2005;

1 388,73 дол. США —пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами, яка згідно розрахунку позивача нарахована за період з 03.04.2005 по 09.08.2005.

Наявність зазначеної заборгованості по поверненню кредиту та сплаті процентів по кредитних договорах №290-Н/04 та №400-Н/04 станом на 16.08.2005 і по кредитному договору №2В/04 станом на 24.10.2005 підтверджується виписками банку по особових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Система-Фіш" (а.с. 43-52, 95-103, том 1).

Листами №820/5/11 та №823/5/11 від 29.04.2005 банк повідомив боржника і поручителя про розірвання Кредитного договору №290-Н/04 і Кредитного договору №400-Н/04 та заявив вимогу протягом трьох днів з моменту одержання цієї вимоги сплатити банку заборгованість по кредиту їй нараховані станом на 28.04.2005 проценти (за січень-березень 2005) і штрафні санкції (а.с. 53-58, том 1).

Листом від 29.04.2005 №818/5/11 позивач повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Система-Фіш" та Відкрите акціонерне товариство "Севастопольський рибоконсервний завод" про невиконання позичальником Кредитного договору №291-В/04, про розмір заборгованості станом на 28.04.2005 та заявив вимогу у трьохденний строк сплатити заборгованість і штрафні санкції по цьому договору (а.с 105-107, том1).

05.08.2005 за вихідним №1523/5/11 позивач направив відповідачу повідомлення (вимогу) про невиконання боржником зобов'язань за Кредитним договором №290-Н/04, Кредитним договором №400-11/04 і Кредитним договором №291-В/04, про розірвання цих договорів, про розмір заборгованості та штрафних санкцій (а.с 59-65, том 1).

Повідомлення було отримане відповідачем 08.08.2005, що підтверджується поштовим повідомленням-розпискою про вручення відправлення (а.с. 63, том 1).

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про передчасність звернення до поручителя.

          Згідно зі статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальності поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Встановлено, що заборгованість перед позивачем продовжує існувати, а крім того відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від позичальника та відповідача разом, так і від будь –кого з них окремо.

За таких обставин рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

При прийнятті нового рішення у цієї частині судова колегія вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у зв'язку з таким.

19.07.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Український Професійний Банк" (фактор), який діяв в інтересах Корпорації "Холдингова компанія "ПЛАТИНУМ ГРУПП", і Закритим акціонерним товариством "Комерційний Банк НРБ-Україна" (клієнт) укладений договір факторингу (а.с.23-27, том 4).

За умовами пункту 1.1 договору факторингу фактор передає грошові кошти корпорації у власність клієнта, а клієнт уступає фактору:

-          права грошової вимоги клієнта до Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод" (завод) по договору поруки №290/291-В/04 від 10.06.2004 в частині вимог клієнта до заводу відносно грошових зобов'язань заводу, як солідарного боржника з Товариством з обмеженою відповідальністю "Система Фіш" (боржник) перед клієнтом по Кредитному договору № 290-Н/04 від 10.06.2004 і Кредитному договору №400-Н/04 від 28.07.2004, укладених між клієнтом і боржником;

-          права грошової вимоги клієнта до боржника по Кредитному договору № 290-Н/04 від10.06.2004, кредитному договору №400-Н/04 від 28.07.2004.

                    Згідно зі статтею 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1)          передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

                    Оскільки позивач не має права вимоги, у судовій колегії відсутні правові підстави для стягнення сум на користь позивача. Тому у задоволенні позовних вимог судова колегія відмовляє позивачеві.

                    Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судова колегія відмовляє у задоволенні вимог щодо стягнення судових витрат у даній справі на користь позивача.

                    Тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

          Судова колегія також не може погодитись з висновком суду стосовно вимог Відкритого акціонерного товариства "Український Професійний Банк" виходячи з такого.

Відповідно до положень статей 1077, 1078, 1081 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога, вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.          

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступає, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

По договору факторингу Закрите акціонерне товариство "Комерційний банк НРБ-Україна" отримав від Відкритого акціонерного товариства "Український Професійний банк" 2 000 000,00грн., що підтверджується довідкою позивача №1957/5/06-01 від 07.09.2006 (а.с. 29, том 4).

За умовами пунктів 1.6.4-1.6.5 договору клієнт заявив, що на момент укладення цього договору факторингу за заявами клієнта відкриті виконавче провадження по стягненню з боржника на користь клієнта заборгованості у сумі 213 038,46 дол. США, яка виникла по Кредитному договору №291-Н/М, на підставі наказу господарського суду міста Севастополя від 19.08.2005 у справі №20-8/289 виконавче провадження про стягнення заборгованості боржника на користь клієнта за рахунок заставленого майна, яке належить заводу, на виконання зобов'язань заводу по договору застави від 10.06.2004 і по договору іпотеки від 20.07.2004 на підставі виконавчих написів нотаріуса, а також заявив, що на момент укладення цього договору факторингу клієнтом заявлені позовні вимоги до заводу про стягнення з нього, як з поручителя по договору поруки №290/291-НВ/04-11 від 10.06.2004 у розмірі 5 223 693,54 грн. і 237 022,09 дол. США, які є предметом спору у справі № 20-8/289 господарського суду міста Севастополя).

За таких обставин висновок суду першої інстанції про власну реалізацію з боку позивача права грошової вимоги до Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод", звернувшись у господарський суд міста Севастополя з позовом, що розглядається, є неправильним.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що договір факторингу не визнаний недійсним та не розірваний.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про невідповідності умов договору факторингу діючому законодавству як підставу для відмови у позові, суперечить статті 204 Цивільного кодексу України.

Виходячи з презумції правомірності правочину, судова колегія вважає позовні вимоги третьої особи, що заявляє самостійні вимоги, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що фактор, а саме Закрите акціонерне товариство "Український професійний банк" 03.08.2006 листом за вих. № 1717/2/5/06-01 повідомило боржника про укладення договору факторингу, надало необхідні реквізити, а також повідомило його як солідарного боржника здійснити суму платежу, якій на час укладення договору факторингу складає:

За договором (1) № 290 –Н/04 від 10.06.2004 - 2 467 809,00 грн. з яких 1500000,00 грн. заборгованість за непогашеним кредитом; 546 328, 63 грн. заборгованість за непогашені проценти; 421480,00 пеня, яка нарахована за несвоєчасне повернення кредиту та процентів.

За договором (2) № 400-Н/4 від 28.07.2004 –1 295 969,07 грн., з яких 625 628, 23 грн. - заборгованість за нарахованім та несплаченим процентам, 670400, 84 грн. –пеня за несвоєчасне повернення кредиту та процентів. (а.с.32, том 4).

Згідно з поштовим повідомленням (а.с.34, том 4) підприємство – поручитель боржника отримало вказану вимогу від фактора.

Аналогічну вимогу фактор направив до підприємства –боржника, яка була ним отримана (а.с.35-37).

20.09.06 фактор вдруге направив до відповідача вимогу про необхідність здійснення платежу, але не отримав відповіді.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати цій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не впливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

На підставі вищезазначеного судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та задовольняє вимоги Відкритого акціонерного товариства "Український професійний Банк" і стягує на його користь із Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод" 3763878,08 гривень, з яких:

1500000,00 грн. –заборгованість за кредитним договором № 290 –Н/04 від 10.06.2004 (1);

1171896,86 грн. - заборгованість за нарахованім та несплаченим процентам за кредитними договорами № 290 –Н/04 від 10.06.2004 та № 400-Н/4 від 28.07.2004;

1091881,00 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту за договором № 290 –Н/04 від 10.06.2004 (1) та пеня за прострочення сплати процентів за договорами № 290 –Н/04 від 10.06.2004 та № 400-Н/4 від 28.07.2004.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судова колегія стягує з відповідача на користь позивача Відкритого акціонерного товариства "Український професійний Банк" повернення судових витрат, а саме 25 500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 101, 103 (пунктом 2), 104 (частини 1, пунктом 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дочірній банк сбербанку Росії" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 15.05.2009 у справі № 20-8/289-7/052-11/247-2/206 скасувати.

Постановити нове рішення.

У позові публічному акціонерному товариству "Дочірній банк сбербанку Росії" відмовити.

Задовольнити позов 3 особи, яка заявляє самостійні вимоги.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод" (бухта Камишова, міста Севастополь, 99014, код ЄДРПОУ 16503097; рахунки: № 260010130668 в ЗАТ "Банк НРБ-Україна" міста Київ, МФО 320627; № 2600801300038 в Севастопльській філії ТОВ "Укрпромбанк", місто Севастополь, МФО 384834; № 260083219 в Севастопльській філії АППБ "Аваль", МФО 324504; № 260093493402 в Севастопльській філії "Банк Петрокомерц-Украина", МФО 384544; № 26007304336278 в Севастопольської філії "Промінвестбанк", МФО 324515, ОКПО 16503097) на користь Відкритого акціонерного товариства "Український професійний Банк" (вул. М. Раскової, 15 кор., місто Київ, 02660; рахунок: № 32009172801 в Головному управлінні НБУ по місту Київу та Київської області МФО 300205, ОКПО 19019775, ИНН 190197726653) 3763878,08 гривень, з яких:

1500000,0 грн. –заборгованість за кредитним договором № 290 –Н/04 від 10.06.2004 (1);

1171896,86 грн. - заборгованість за нарахованім та несплаченим процентам за кредитними договорами № 290 –Н/04 від 10.06.2004 та № 400-Н/4 від 28.07.2004;

1091 881,00 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту за договором № 290 –Н/04 від 10.06.2004 (1) та пеня за прострочення сплати процентів за договорами № 290 –Н/04 від 10.06.2004 та № 400-Н/4 від 28.07.2004.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод" (бухта Камишова, міста Севастополь, 99014, код ЄДРПОУ 16503097; рахунки: № 260010130668 в ЗАТ "Банк НРБ-Україна" міста Київ, МФО 320627; № 2600801300038 в Севастопльській філії ТОВ "Укрпромбанк", місто Севастополь, МФО 384834; № 260083219 в Севастопльській філії АППБ "Аваль", МФО 324504; № 260093493402 в Севастопльській філії "Банк Петрокомерц-Украина", МФО 384544; № 26007304336278 в Севастопольської філії "Промінвестбанк", МФО 324515, ОКПО 16503097) на користь Відкритого акціонерного товариства "Український професійний Банк" (вул. М. Раскової, 15 кор., місто Київ, 02660; рахунок: № 32009172801 в Головному управлінні НБУ по місту Київу та Київської області МФО 300205, ОКПО 19019775, ИНН 190197726653) повернення судових витрат, а саме 25500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

          Господарському суду міста Севастополя видати накази.

Головуючий суддя                              Підпис                    В.А. Лисенко

Судді                                                            Підпис                    В.В.Сотула

                                                            Підпис                    В.С. Голик