Рішення № 10796097, 11.08.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2010 р. Справа № 5/107

За позовом Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради в особі Комунального підприємства "Теплотранссервіс"

до відповідача Приватне підприємство "ВВ"

про стягнення в сумі 44 915 грн. 50 коп.

Суддя Войтюк В.Р.

Представники:

Від позивача : Бондар Ю.М. (дов. № 01-10/55 від 04.01.2010р.)                    

Від відповідача : Дика А.І. (дов. № 01-8/83 від 24.02.2010р.)

Від прокуратури : Рожук Ю.Я.

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора м.Рівне в інтересах позивача –Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради звернувся до суду з позовною заявою до відповідача –Комунального підприємства "Теплотранссервіс" про стягнення 44915,50грн. заборгованості по розрахунках за спожиту теплову енергію згідно укладеного договору на відпуск теплової енергії №1519 від 19.10.2006 року.          

Відповідач у відзиві просить залишити заяву без розгляду, оскільки прокурором позов пред'явлено в інтересах підприємства, а не держави, а в судовому засіданні 11.08.2010р. подав заяву, в якій заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію визнав.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. При цьому суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 121 Конституції України органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави у суді в порядку і у випадках, передбачених чинним законодавством. Згідно із ст. 5, ч. 2 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва в суді інтересів держави прокуратурою є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вичиняються у відносинах між ними або державою. У Рішенні Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.99р. зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств, товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Крім того, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних, комунальних підприємств, товариств тощо. Тобто наявність інтересів держави та їх порушень в кожному окремому випадку визначаються з врахуванням конкретних обставин справи.

За частиною першою статті 24 Господарського кодексу України управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно- господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і виконують свою діяльність, базуючись на праві господарського відання, Діяльність у комунальному секторі економіки здійснюють комунальні унітарні підприємства згідно з положеннями частини третьої статті 78 цього Кодексу. Останні є суб'єктами господарювання, які надають життєво необхідні послуги населенню і в основі їх діяльності покладені інтереси територіальної громади.

Комунальне підприємство Рівненської міської ради «Теплотранссервіс»(далі по тексту КП РМР «Теплотранссервіс»або підприємство) згідно статуту створене у відповідності до чинного законодавства, шляхом перетворення Комунального підприємства «Теплотранссервіс», згідно рішення Рівненської міської ради № 215 від 17 жовтня 2006 року і керується у своїй діяльності Цивільним та Господарським кодексами України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про зовнішньоекономічну діяльність»та іншим національним законодавством України.

Засновником підприємства є Рівненська міська рада. Майно підприємства перебуває у власності територіальної громади м. Рівне.

Згідно ст. 10 Закону України.«Про місцеве самоврядування в Україні»від 21 травня 1997 року міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами Рівненська міська рада представляє інтереси територіальної громади м. Рівне.

Відповідно до ст. 17 цього Закону відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органа.

Відповідно до п.2.1 статуту КП РМР "Теплотранссервіс" головною метою підприємства є задоволення суспільних потреб у послугах теплопостачання, а також реалізація на базі одержаних прибутків соціальних та економічних інтересів членів трудового колективу, інтересів власника майна.

Систематичні неплатежі з боку споживачів за надану теплову енергію призвели до неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів. У зв'язку з чим КП РМР «Теплотранссервіс»не може належним чином виконувати зобов'язання з оплати за газ і електроенергію, з оплати податків та обов'язкових платежів у бюджет.

В умовах недостатніх платежів за теплову енергію, що відпускається в Україні склався гостродефіцитний енергобаланс, причиною якому є систематична несплата споживачами за надані КП РМР «Теплотранссервіс»послуги, що може спричинити виникнення системної аварії при знижені частоти в об'єднаній енергетичній системі України.

Скрутний фінансовий стан, що склався через масові неплатежі, перешкоджає надходженню грошових коштів до бюджету і порушує інтереси Рівненської міської ради, як органу місцевого самоврядування і безпосередньо зачіпає інтереси держави.

Оскільки «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, і ця заява, згідно положень ст. 2 ЛПК України, є підставою для порушення провадження у справі в господарському суді.

Судом встановлено, що 19 жовтня 2010 року сторони уклали договір, згідно пункту 1.1 якого: позивач зобов’язався відпускати відповідачу теплову енергію, а відповідач зобов’язався здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на умовах договору.

Згідно пункту 1.4 Договору, теплова енергія постачається відповідачу за адресою: м. Рівне вул. Корольова, 2.

Як вбачається з наявних у справі доказів та підтверджується представником позивача, станом на 09 червня 2010 року за відповідачем рахується заборгованість за спожиту теплову енергію по договору в сумі 44 915,50 грн.

Відповідач не надав суду доказів сплати даної заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.525 цього ж Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На основі статей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського Кодексу України, позовні вимоги про стягнення 44 915,50 грн. заборгованості ґрунтуються на договорі та законі та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ВВ", м. Рівне, вул. Корольова 2, р/р 26001166 в ВАТ "Укргазбанк" МФО 333692, код ЄДРПОУ 32881186 на користь комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради, 33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького, 27, р/р 260053018100 в РОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 333368, код 30841056 –44 915 (сорок чотири тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 50 коп. заборгованості.

3. Стягнути з Приватного підприємства "ВВ", м. Рівне, вул. Корольова 2, р/р 26001166 в ВАТ "Укргазбанк" МФО 333692, код ЄДРПОУ 32881186 в доход державного бюджету України –449 (чотириста сорок дев'ять) грн. 15 коп. державного мита.

4. Стягнути з Приватного підприємства "ВВ", м. Рівне, вул. Корольова 2, р/р 26001166 в ВАТ "Укргазбанк" МФО 333692, код ЄДРПОУ 32881186 в доход державного бюджету України –236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

підписано "13" серпня 2010 р.