Рішення № 10795738, 12.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/20112.08.10 За позовом Сільськогосподарсько-рибоводного відкритого акціонерного товариства «Черкасирибгосп»

До Державного підприємства «Укрриба»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаські області

Про визнання недійсним договору № 17/05 від 15.07.2005

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Пільганчук В.В. –по дов. № 10-юр від 28.05.2010

Від відповідача Атаманчук А.П. –по дов. № 07-13/515 від 21.07.2010

Від третьої особи не з‘явився

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.08.2010 було оголошено перерву до 12.08.2010.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Сільськогосподарсько-рибоводного відкритого акціонерного товариства «Черкасирибгосп»до Державного підприємства «Укрриба»про визнання недійсним договору зберігання з правом користування нерухомого майна № 17/05 від 15.07.2005, як такий, що : 1). є удаваною угодою з наміром приховання договору оренди нерухомого державного майна; 2). суперечить ч. 1 ст. 4, абз. 2 ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 287 Господарського кодексу України; 3). відсутності у ДП «Укрриба»правомочностей, компетенції (спеціальної правосуб'єктності) укладати договори оренди об‘єктів нерухомості, правовий статус яких визначено: майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), та окремо оренди ставків як штучно створених водних об‘єктів; 4). суперечить ст. 761 Цивільного кодексу України із-за відсутності у ДП «Укрриба»майнових (речових) прав та доказів реєстрації і належного оформлення права власності на об‘єкти нерухомості, що є умовою передання майна у найм та укладання договорів оренди.

Представником позивача в судовому засіданні 03.08.2010 подано заяву про доповнення підстав визнання договору недійсним, оскільки при його укладенні відповідачем: 5). не отримано дозвіл та не погоджено з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області, що є порушенням абз. 4 ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»; 6). сплачені позивачем ВАТ «Черкасирибгосп»кошти за користування державним майном зараховуються не до Державного бюджету України (рахунки якого находяться в Державному казначействі України), а надходять на вказані відповідачем в виписаних і пред‘явлених ним до оплати рахунках-фактурах банківські поточні рахунки ДП «Укрриба», що є порушенням бюджетного законодавства України.

Відповідач у поданому в судовому засіданні 03.08.2010 письмовому відзиві на позовну заяву проти позову заперечує з огляду на наступне. Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін є втіленням принципу свободи договору, оскільки дозволяє сторонам за обопільною згодою вносити зміни до договору і розірвання його, в разі втрати інтересу до його результатів. Свобода договору, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Крім того використання земель водного фонду регулюється Земельним кодексом України, Водним кодексом України та іншими нормативними актами. Право постійного землекористування на цих землях обмежено як за формою власності юридичних осіб, так і за цілями використання. На праві постійного землекористування відповідні земельні ділянки надаються тільки державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об'єктами, прибережними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, згідно ст. 59 ЗК України. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності»при розмежуванні земель державної та комунальної власності не можуть передаватися до земель комунальної власності: землі під водними об'єктами загальнодержавного значення відповідно до законодавства України, а також землі під береговими смугами водних шляхів, водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони об'єктів водного фонду загальнодержавного значення за межами населених пунктів. Відповідно до ч. 2. ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна»приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення. Загальнодержавне значення мають: водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди. Таким чином, користування землями водного фонду нерозривно пов'язано з використанням водного фонду, тобто в даному випадку зі ставками. Відповідно до спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду Державного майна України від 06.05.2003 № 126/752 «Про передачу гідротехнічних споруд», до сфери управління Міністерства аграрної політики України передані гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств на баланс Державного підприємства «Укрриба». Згідно з статутом державне підприємство «Укрриба»є державним водогосподарським підприємством і відповідно п. 5.2. статуту майно підприємства є державною власністю і належить підприємству на правах повного господарського відання. З метою забезпечення правильного та однакового застосування судами законодавства при розгляді про визнання правочинів недійсними Пленум Верховного Суду України видав Постанову № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». Згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України даний договір є не удаваним з метою приховання договору оренди нерухомого державного майна, і не суперечить ч. 1 ст. 4, абз. 2 ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у зв'язку з набранням чинності Господарським кодексом України та з метою упорядкування орендних відносин скасувати п. 3 спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 року № 126/752, згідно наказу № 962/317 від 20.06.2006 Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України.

Третя особа в судове засідання не звилась. Від третьої особи до суду 02.08.2010 надійшли письмові пояснення, в яких останній просить розглядати справу без участі представника третьої особи та зазначає наступне. Відповідно до Законів України «Про особливості приватизації майна в агропромисло вому комплексі»та «Про приватизацію державного майна»Черкаське державне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство пере творено в сільськогосподарсько-рибоводне відкрите акціонерне товариство «Черкасирибгосп»(далі СРВАТ «Черкасирибгосп»). В процесі створення СРВАТ «Черкасирибгосп»до статутного фонду не увійшли, але залишилися на балансі об'єкти права державної власності, зокрема гідротехнічні споруди. СРВАТ «Черкасирибгосп»листом від 14.12.2001 № 488 звернулося до регіонального від ділення з проханням укласти договір оренди державного майна гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду товариства, за наданим переліком. Відповідно 29.01.2002 за № 47 між Регіональним відділенням та СРВАТ «Черкасирибгосп»був укладений договір оренди державного майна строком на 10 років, предметом дано го договору був цілісний майновий комплекс у складі: Головного підприємства; Рибгосп «Телепено»; Рибгосп «Худяки»; Рибгосп «В'язівок»; Рибгосп «Гірський Тікич». Дане майно пе редано орендарю згідно з актом прийому-передачі від 29.01.2002. На виконання наказів ФДМУ та Міністерства аграрної політики України від 06.05.2003 № 126/752 «Про передачу гідротехнічних споруд»та наказу Міністерства аграрної політики України від 22.05.2003 № 145 «Про здійснення передачі гідротехнічних споруд»актом приймання-передачі від 01.09.2003 гідротехнічні споруди в кількості 145 одиниць передані на ба ланс ДП «Укрриба». Вказаний акт затверджений наказом Державного департаменту рибного господарства від 05.09.2003 № 260, в якому зазначено, що майно за ДП «Укрриба»закріплено на праві повного господарського відання. Приймання-передача гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду здійснена відповідно до Положення про порядок передачі об' єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482. За заявою позивача від 16.05.2005 № 174 договір оренди № 47 припинив дію з 14.05.2005 за згодою сторін. Орендоване майно повернуто ДП «Укрриба»згідно з актом приймання-передачі від 30.04.2005. Отже, думка позивача, що майно за спірним договором перебуває в управлінні регіо нального відділення хибна. Функції управління регіонального відділення припинились з мо менту передачі гідротехнічних споруд у повне господарське відання та на баланс ДП «Укрри ба». Управління об‘єктами державної власності здійснюється відповідно до Закону Укра їни «Про управління об'єктами державної власності»суб'єктами, визначеними ст.4 цього закону, в даному випадку управління переданими об'єктами державної власності здійснює Міністерство аграрної політики України. За всіма ознаками та істотними умовами, оспорюваний договір передбачає передачу майна (речі) в користування за визначену плату на певний строк, що по суті є договором най му (оренди) ст. 759 ЦК України, ст. 283 ГК України. Згідно з ч. 2 ст. 2. Закону України «Про оренду державного та комунального май на»державну політику у сфері оренди щодо державного майна здійснюють Кабінет Мі ністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендодавцями державного майна є Фонд державного майна України та його регіональні відділення. Аналогічну норму містить ст. 287 ГК України. Згідно з внесеним змінами Законом України від 29.06.2004 № 1905-1V, ст. 4 вищевказаного Закону доповнено 5 абзацом відповідно до якого не можуть бути об‘єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», ч. 2 ст. 5 цього Закону встановлює перелік об'єктів, що мають загальнодержавне значення,серед яких - надра, корисні копалини загальнодержавного значення, водні ресурси та інші природні ресурси, які є об‘єктами права власності Українського народу. У зв'язку з цим, зазначає, що у переданих гідротехнічних споруд не підтве рджений статус водних об'єктів місцевого значення. Проте, п. 44 ст. 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»передбачає одним із джерел доходів загального фонду Державного бюджету плату за надані в оренду ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, чим підтверджує можливість передачі таких ставків в оренду з дотриманням норм відпо відного законодавства.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2005 року між Державним підприємством «Укрриба»(замовник) та Сільськогосподарсько-рибоводним відкритим акціонерним товариством «Черкасирибгосп»(зберігач) було укладено договір зберігання з правом користування № 17/05 (надалі –договір № 17/05).

В пункті 1.1. договору № 17/05 сторонами передбачено, що замовник передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання і має право користування, згідно акту приймання –передачі, нерухоме державне майно, яке знаходиться на балансі Державного підприємства «Укрриба», у складі: головне підприємство, рибгосп «Телепино», рибгосп «Худяки», рибгосп «В’язівок», рибгосп «Гірський Тікич», яке розташоване за адресою: Черкаська обл., вул. Портова. 5; Черкаська обл., Жашківський район, с. Бузівка; Камінський район, с. Телепино; Городищенський район, с. В’язівок; Черкаський район, с. Худяки та с. Червона Слобода.

З акту приймання –передачі гідротехнічних споруд, які передаються на зберігання з правом користування позивачу, складеного 15.07.2005, який є додатком № 1 до договору № 17/05, вбачається, що замовник передав, а зберігач прийняв державне нерухоме майно для зберігання з правом користування гідротехнічні споруди ставків згідно переліку (додаток до акту) залишковою вартістю станом на 01.07.2005 –1 910 799,94 грн. та балансовою вартістю –5 184 605,00 грн.

Також в акті зазначено, що зберігачеві передається на відповідальне зберігання три гідроспоруди, які не використовуються: інв.. № 396 (кільцевий дренаж), інв. № 397 (база живоробна), інв. № 393 (рибосхоплювач), що розміщені за адресою: м. Черкаси, вул. Портова, 5; с. Бузівка, Жашківського району; с. Телепино Кам’янського району; с. В’язівок Городищенського району; с. Худяки та с. Червона Слобода Черкаського району.

Відповідно до частини першої статті 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов‘язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Стаття 179 Цивільного кодексу України визначає річ як предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов‘язки.

Згідно частини першої статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об‘єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що за договором № 17/05 на зберігання позивачу було передано нерухоме державне майно –рибгоспи та їх гідротехнічні споруди, в т.ч. ставки.

Статтею 944 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

З умов договору № 17/05 вбачається, що Державне підприємство «Укрриба»надало зберігачу згоду на користування рибгоспами і гідротехнічними спорудами, ставками, переданими на зберігання.

Пунктом 2.2. договору № 17/05 зобов’язано зберігача за користування майном (згідно додатка № 1 «Акт приймання –передачі державного майна») вносити плату щомісячно до 15 числа наступного за звітним в розмірі 7 519 грн. з ПДВ на розрахунковий рахунок замовника з врахуванням щомісячного індексу інфляції.

Відносини із зберігання речей врегульовані главою 66 Цивільного кодексу України, яка не передбачає обов’язку зберігача за користування річчю, переданою йому на зберігання, вносити плату.

Натомість, статтею 946 Цивільного кодексу України передбачено внесення плати за зберігання.

Згідно пункту 4.1. договору № 17/05 (з урахуванням додаткової угоди від 01.11.2005), за відповідальне зберігання майна (згідно з додатком № 1 «Акт приймання –передачі державного майна») щомісячний розмір плати за зберігання майна складає 10 грн. з ПДВ та з врахуванням щомісячного індексу інфляції підлягає сплаті один раз на рік по закінченню календарного року до 15 січня наступного року шляхом перерахування на розрахунковий рахунок замовника.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що плата за зберігання майна є значно меншою плати за користування майном, переданим на зберігання.

Отже, укладаючи договір № 17/05 сторони мали на меті отримати плату за користування рибгоспами і гідротехнічними спорудами, ставками.

Використання майна за плату врегульовані положення глави 58 Цивільного кодексу України, параграфом 5 глави 30 розділу УІ Господарського кодексу України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Зокрема, частини перша статті 759 Цивільного кодексу України зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно частини першої статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до пункту 1.3. договору № 17/05, майно використовується лише за цільовим призначенням згідно виробничої програми, погодженої із замовником.

Додатковою угодою від 01.07.2006 до договору № 17/05 зобов’язано зберігача щоквартально до 25 числа місяця наступного за останнім місяцем звітного кварталу надавати замовнику для визначення ефективності використання державного майна баланс підприємства (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), надавати звіт про рибництво за 1 півріччя і за рік, щомісячний звіт про вилов риби, а також оперативну інформацію щотижня про вилов риби, про баланс рибо посадкового матеріалу, про хід забарвлення ставів та інкубацію риб, про вилов товарної риби та рибо посадкового матеріалу.

Згідно Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилученні та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 № 252, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21.12.1995 за № 466/1002, гідротехнічні споруди –це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Відповідно до Закону України «Про Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 року», рибогосподарське підприємство (рибницьке, рибальське, рибопереробне) - суб'єкт підприємницької діяльності, основними видами діяльності якого є вилов (збирання), відтворення, вирощування, переробка риби та інших водних живих ресурсів і продукції з них, а сума, одержана від її реалізації або її окремого виду, перевищує 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Матеріалами справи, а саме, довідкою № 15а-1945 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та статутом Сільськогосподарсько-рибоводного відкритого акціонерного товариства «Черкасирибгосп», затвердженого протоколом № 6 від 28.05.2004, зареєстрованим 31.08.2004 за № 10261050001000134 (надалі –статут від 28.05.2004) підтверджується, що видами підприємницької (господарської) діяльності позивача є діяльність риборозплідників і рибних ферм, промислове виробництво риби, ловля риби, вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва, оптова і роздрібна торгівля рибою, морепродуктами і молюсками.

Таким чином, позивач не займається таким видом діяльності як зберігання, а є рибогосподарським підприємством, господарська і підприємницька діяльність якого безпосередньо пов’язана з використанням переданих йому за договором № 17/05 рибгоспів, гідротехнічних споруд і ставків за їх цільовим призначенням.

Відповідно до статті 235 Цивільного кодексу України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

З вищевикладеного вбачається, що договір № 17/05 є удаваним, оскільки укладаючи його сторони мали на меті укладення договору оренди рибгоспами і гідротехнічними спорудами, ставками, що входять до них, за користування якими позивач зобов’язаний щомісячно сплачувати відповідачу плату у розмірі 7 519 грн. з ПДВ.

Частина перша статті 215 Цивільного кодексу України зазначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частини першої статті 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до частини першої статті 287 Господарського кодексу України, орендодавцями щодо державного майна є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом; державні підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна, а з дозволу орендодавців, зазначених у пункті 2 цієї статті, - також щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.

Стаття 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначає орендодавцями цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук –Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; орендодавцями окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м. –підприємства.

Як вбачається з наказу № 79 від 16.12.1998, статуту від 28.05.2004, позивач заснований в акціонерне товариство згідно рішення Фонду державного майна України від 04.11.1998 № 53 шляхом перетворення Черкаського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства «Черкасирибгосп»у відкрите акціонерне товариство в процесі приватизації названого підприємства відповідно до Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі».

Відповідно до пункту 1.2. статуту від 28.05.2004, структурними підрозділами позивача є головне підприємство в т.ч. рибзавод в м. Черкаси, вул. Портова, 5; рибдільниця «Червона Слобода»в с. Червона Слобода, Черкаський район; рибдільниця «Степанці»в с. Степанці Канівського району; ставкове рибне господарство «Гірський Тікич»в с. Бузівка Жашківського району; ставкове рибне господарство «Худяки»в с. Худяки Черкаського району; ставкове рибне господарство «Телепино»в с. Телепино Кам’янського району; нерестово-виросне господарство «В’язівок»в с. В’язівок Городищенського району.

З наявних у матеріалах справи: листа від 14.12.2001 № 488, договору № 47 оренди державного майна від 29.01.2002, наказу Міністерства аграрної політики України і Фонду державного майна України від 06.05.2003 № 126/752, наказів Державного департаменту рибного господарства від 03.06.2003 № 114, від 05.09.2003 № 260, акту приймання –передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду господарських товариств від 01.09.2003, переліку гідротехнічних споруд, що передаються на баланс державного підприємства «Укрриба»вбачається, що під час приватизації до статутного фонду позивача не увійшло наступне майно:

- рибгосп «Телепіно», до якого входять став Телепіно –1, став Телепіно –2, став зимувал, п’ять ставів Радиван, став Олянино, став Баланд –1, став Баланд –3, став Лузанівка, водовипуск;

- рибгосп «Худяки», до якого входять лиман № 1 і лиман № 2;

- рибгосп «Гірський Тікич», до якого входять Конели № 1 - № 7, Острожанський став, інкубцех, Бузівка № 1 - № 4, Зимовал № 1- № 5, Ольшанецький № 1 - № 3, Житецький, Великий Ольшанецький, Панський, Головне підприємство, Червона Слобода, Степанці, В’язівок.

Згідно з наказом Міністерства аграрної політики України і Фонду державного майна України від 06.05.2003 № 126/752, актом приймання –передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду господарських товариств від 01.09.2003, переліку гідротехнічних споруд, що передаються на баланс державного підприємства «Укрриба», вказані вище спірні рибгоспи, гідротехнічні споруди і стави були передані на баланс Державного підприємства «Укрриба».

Відповідно до пункту 5.2. статуту Державного підприємства «Укрриба», затвердженого 06.09.2004, зареєстрованого 09.09.2004 за № 10741050001000886, майно відповідача є державною власністю і належить йому на праві повного господарського відання, відповідач володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та статуту.

Частиною першою статті 136 Господарського кодексу України передбачено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, з огляду на викладене вище, з урахуванням вимог статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Державне підприємство «Укрриба»не має повноважень і прав не передання в користування позивачу спірних рибгоспів, гідротехнічних споруд та ставків, оскільки орендодавцем такого майна, яке не увійшло до статутного фонду позивача під час приватизації, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

Отже, договір № 17/05 укладено особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на його укладення.

Крім того, відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», не можуть бути об‘єктами оренди об‘єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», а саме, водні ресурси та інші природні ресурси, які є об'єктами права власності Українського народу.

З договору № 17/05, додатків до нього вбачається, що в користування позивачу було передано ставки.

У відповідності до статті 1 Водного кодексу України, ставок - штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів, який відноситься до водних об’єктів, які є поверхневими водними ресурсами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував доводів позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на корись позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір зберігання з правом користування нерухомого майна № 17/05 від 15 липня 2005 року, укладений між Державним підприємством «Укрриба»та Сільськогосподарсько-рибоводним відкритим акціонерним товариством «Черкасирибгосоп».

3. Стягнути з Державного підприємства «Укрриба»(вул. Тургєнєвська, 82-А, м. Київ, 04050, код ЄДПРОУ 25592421) на користь Сільськогосподарсько-рибоводного відкритого акціонерного товариства «Черкасирибгосоп»(вул. Портова, 5, м. Черкаси, 18022, код ЄДПРОУ 00476814) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяСівакова В.В.