Рішення № 10795739, 10.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/252-3/19110.08.10 За позовом Дочірнього підприємства Житлово-експлуатаційне управління До           Харківської обласної державної адміністрації (далі відповідач 1)

Харківської міської ради (далі відповідач 2)

Головного управління державного казначейства України в Харківській

області (далі відповідач 3)

Про           стягнення 50609,45 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Замуліна В.О. –по дов. № б/н від 04.01.2010

Від відповідача 1 Клименко В.В. –по дов. № 01-75/4704 від 16.07.2010

Від відповідача 2 не з‘явився

Від відповідача 3 не з‘явився

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.07.2010 було оголошено перерву до 10.08.2010 для виготовлення повного тексту рішення.

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Дочірнього підприємства Житлово-експлуатаційне управління про стягнення з Харківської обласної державної адміністрації 50609,45 грн. заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2009 у справі № 2/252 позовні вимоги Дочірнього підприємства Житлово-експлуатаційне управління задоволені повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва № 2/252 від 15.10.2009 відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 2/252 від 03.03.2010 рішення Господарського суду міста Києва № 2/252 від 15.10.2009 скасовано, та прийнято нове рішення яким в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Київського апеляційного господарського суду № 2/252 від 03.03.2010 позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України № 2/252 від 27.05.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2010 скасовано, а справу № 2/252 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 15.06.2010 справу передано на новий розгляд судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2010 справі присвоєно номер 2/252-3/191 та призначено до розгляду на 06.07.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 2/252-3/191 від 06.07.2010, в зв‘язку з нез‘явленням в судове засідання представників сторін та невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 21.06.2010, розгляд справи було відкладено на 15.07.2010.

Позивачем до відділу діловодства суду 15.07.2010 подано письмові пояснення відповідно до яких позивач підтримує позовні вимоги та просить суд стягнути з Харківської обласної державної адміністрації 50609,45 грн.

Відповідач 2 у письмових поясненнях, що надійшли на адресу суду 12.07.2010 зазначає, що Харківська міська рада та її виконавчі органи не затверджували ДП «ЖЕУ»тарифи за користування житлом (квартирну плату) та за утримання житла у період часу з серпня 2006р. по грудень того ж року, тому відповідно до чинного законодавства Харківська міська рада не є органом, який зобов‘язаний відшкодовувати суб'єкту господарювання різницю між затвердженим розміром тарифу та розміром економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) послуг. Оскільки Харківська міська рада та її виконавчі органи не затверджували ДП «ЖЕУ»тарифи за користування житлом (квартирну плату) та за утримання житла, що діяли у серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2006р., то кошти на відшкодування різниці між затвердженим розміром тарифів та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво у бюджеті м. Харкова не передбачені. Після набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги», тобто з 01.01.2005 Харківська міська рада та її виконавчі органи погоджують тарифи підприємствам, установам та організаціям, які не належать до комунальної власності, тільки в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво та не передбачає кошти в міському бюджеті на відшкодування різниці між погодженим тарифом на надання послуг та розміром економічно обґрунтованих втрат на їх виробництво.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 2/252-3/191 від 15.07.2010, в зв‘язку з нез‘явленням в судове засідання представників відповідачів та невиконанням відповідачами 1 і 3 вимог ухвал суду від 21.06.2010 та від 06.07.2010, розгляд справи було відкладено на 29.07.2010.

Відповідачем 1 до відділу діловодства суду подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого відповідач 1 просить в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві.

Від відповідача 3 на адресу суду 22.07.2010 надійшли письмові пояснення, в яких відповідач 3 зазначає, що по даній справі ніяких справ з позивачем не мав, його охоронюваних законом прав та інтересів не порушувало. Крім того згідно постанови КМУ від 21.12.2005 № 1232 до функцій органів Державного казначейства України не входить контроль за нарахуванням та затвердженням тарифів за користування житлом. В подальшому просить розгляд справи проводити без участі відповідача 3.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача і відповідача 1, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)»(в редакції від 30.11.1998) затверджено повноваження обласних державних адміністрацій щодо регулювання (встановлення фіксованих та граничних рівнів цін (тарифів), торгівельних (постачальницько-збутових) надбавок, нормативів рентабельності, запровадження обов'язкового декларування зміни) цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг, а саме, обласним державним адміністраціям було надано право встановлювати тарифи на теплову енергію (послуги теплопостачання) для всіх груп споживачів, що відпускається енергопостачальницькими організаціями і підприємствами незалежно від форм власності; тарифи на послуги водопостачання та водовідведення, що надаються всім споживачам підприємствами, що перебувають у комунальній власності, та населенню - підприємствами незалежно від форм власності; тарифи на послуги з прибирання, вивезення та знешкодження твердих побутових відходів і рідких нечистот, що надаються всім споживачам підприємствами незалежно від форм власності.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.1998 № 939 (в редакції від 22.06.1998) обласним державним адміністраціям надано право встановлювати плату за користування житлом (квартирну плату) та за утримання житла, з урахуванням того, що зміна розміру зазначеної плати здійснюється лише за умови економічного її обґрунтування залежно від переліку та якості послуг, що надаються підприємствами житлового господарства.

Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації «Про затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги»від 28.04.1999 № 344, зареєстрованим у Харківському обласному управлінні юстиції 21.05.1999 за № 41/258 (надалі –розпорядження № 344), було затверджено тарифи на житлово-комунальні послуги, а саме, розмір квартирної плати та тарифи на послуги з водо-, теплопостачання, водовідведення, що надаються населенню і забезпечують відшкодування фактичних витрат виробників цих послуг та граничні нормативи рентабельності на житлово-комунальні послуги для всіх груп споживачів.

Згідно вказаного розпорядження затверджений тариф квартирної плати для житлових будинків м. Харкова та населених пунктів області, обладнаних ліфтами, встановлено у розмірі 0,37 грн. за 1 кв. м. загальної площі з ПДВ.

Пунктом 1 розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 26.12.2006 № 687, зареєстрованим у Харківському обласному управлінні юстиції 16.01.2007 № 2/924, визнано таким, що втратило чинність розпорядження № 344.

У відповідності до пункту 3 Указу Президента України від 03.10.1992 № 493/92, нормативно-правові акти, які видаються органами виконавчої влади, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації і набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Отже, розпорядження № 344 втратило чинність з 27.01.2007.

Таким чином, затверджені розпорядженням № 344 тарифи квартирної плати для житлових будинків м. Харкова та населених пунктів області, обладнаних ліфтами, у розмірі 0,37 грн. за 1 кв. м. загальної площі з ПДВ, були чинними з 01.05.1999 по 27.01.2007.

24 червня 2004 року було прийнято Закон України «Про житлово-комунальні послуги», який набирав чинності з дня його опублікування –з 30.07.2004, а щодо частин четвертої, п'ятої, сьомої і восьмої статті 31 цього Закону - з 01.01.2005.

В преамбулі Закону України «Про житлово-комунальні послуги»зазначено, що він визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(в редакції від 24.06.2004), виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

У відповідності до статуту Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційне управління», зареєстрованого 20.07.1994 № 22650610, з урахуванням доповнень і змін до нього, зареєстрованих 28.03.2002 № 04059243Ю (надалі –статут ДП «ЖЕУ»), Дочірнє підприємство «Житлово-експлуатаційне управління»створено з метою організації експлуатації будівель і споруд, поліпшення умов проживання громадян, а також здійснення іншої господарської діяльності, є самостійним суб’єктом господарювання, має статус юридичної особи, власний рахунок, печатку і штамп із своїм найменуванням.

Згідно пункту 3.1. статуту ДП «ЖЕУ», основними завданнями Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційне управління»є забезпечення належного рівня житлово-комунального обслуговування населення, забезпечення безперебійної роботи технічних засобів житлових будинків, які знаходяться на балансі Концерну «ЧЗ-Холдинг», забезпечення проживаючих комунальними та іншими послугами, організація санітарного обслуговування приміщень і прибудинкової території.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів Харківської області від 28.09.1994 № 564, рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів Харківської області від 09.01.1996 № 1, рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів Харківської області від 22.02.1996 № 92, житлові будинки на вул. Командарма Корка, № 10 загальною площею 7521,80 кв. м. і № 18 загальною площею 8235,77 кв. м., а також житловий будинок на вул. Франтішека Крала № 65 було передано на баланс Концерну «ЧЗ-Холдинг».

Таким чином, з урахуванням викладеного, Дочірнє підприємство «Житлово-експлуатаційне управління»є виконавцем з надання житлово-комунальних послуг та послуг з утримання вищевказаних будинків і їх прибудинкових територій.

Пунктом 7 частини першої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(в редакції від 24.06.2004) надано право виконавцю на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Дочірнє підприємство «Житлово-експлуатаційне управління»стверджує, що затверджений Розпорядженням № 344 тариф квартирної плати для житлових будинків м. Харкова, обладнаних ліфтами, у розмірі 0,37 грн. за 1 кв. м. загальної площі з ПДВ, за період з серпня по грудень 2006 року був економічно необґрунтованим, оскільки реальні витрати з надання послуг по утриманню будинків: на вул. Командарма Корка, № 10 становили 0,85 грн. та 0,73 грн. (для першого поверху) за 1 кв. м. загальної площі квартири; на вул. Командарма Корка, № 18 становили 0,90 грн. і 0,77 грн. (для першого поверху) за 1 кв. м. загальної площі квартири; вул. Франтішека Крала № 65-а становили 0,87 грн. і 0,72 грн. (для першого поверху) за 1 кв. м. загальної площі квартири.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(в редакції від 24.06.2004), встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону належить до повноважень органів місцевого самоврядування.

Частина друга статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(в редакції від 24.06.2004) зазначає, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до частини другої, третьої статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(в редакції від 24.06.2004), виконавці здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

В матеріалах справи наявні: додаток 38 до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.06.2007 № 473, в якому вказано тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надає Дочірнє підприємство «Житлово-експлуатаційне управління»(вул. Франтішека Крала, 65-а) –загальний тариф за 1 кв. м. загальної площі квартири (без ПДВ) становить 0,87 грн.; додаток 37 до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.06.2007 № 473, в якому вказано тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надає Дочірнє підприємство «Житлово-експлуатаційне управління»(вул. Командарма Корка, 18) - загальний тариф за 1 кв. м. загальної площі квартири (без ПДВ) становить 0,90 грн.; додаток 36 до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.06.2007 № 473, в якому вказано тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надає Дочірнє підприємство «Житлово-експлуатаційне управління»(вул. Командарма Корка, 10) - загальний тариф за 1 кв. м. загальної площі квартири (без ПДВ) становить 0,85 грн.

З наявного в матеріалах справи рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.06.2007 № 473 вбачається, що Харківська міська рада на підставі розрахункових матеріалів, наданих Дочірнім підприємством «Житлово-експлуатаційне управління», погодила економічно обґрунтовані тарифи на послуги з утримання будинків і прибудинкової території, які надає Дочірнє підприємство «Житлово-експлуатаційне управління»по будинках на вул. Франтішека Крала, 65-а, на вул. Командарма Корка, 18, на вул. Командарма Корка, 10.

Частиною четвертою статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(в редакції від 24.06.2004) передбачено, що у разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Згідно частини п’ятої статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(в редакції від 24.06.2004), видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, відповідна сільська, селищна, міська рада передбачає у відповідному місцевому бюджеті.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що тарифи з утримання будинків на вул. Франтішека Крала, 65-а у розмірі 0,87 грн. за 1 кв. м. загальної площі квартири; на вул. Командарма Корка, 18 у розмірі 0,90 грн. за 1 кв. м. загальної площі квартири; на вул. Командарма Корка, 10 у розмірі 0,85 грн. за 1 кв. м. загальної площі квартири та їх прибудинкових територій є не нижчими економічно обґрунтованих і були чинними у 2007 році.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Розрахунку тарифів з утримання будинків і прибудинкової території по вказаних вище будинках за серпень –грудень 2006 року і подання його на затвердження до Харківської міської ради позивачем не надано.

Крім того, бюджетом міста Харкова за 2006 рік не передбачено відшкодування виконавцям різниці між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційне управління»задоволенню не підлягають повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

СуддяСівакова В.В.