Рішення № 10795634, 10.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/22110.08.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Феонікс» До           Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»

Про           розірвання договору оренди та виселення

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача не з‘явився

Від відповідача Богун Н.М. –по дов. № 286 від 21.06.2010

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Феонікс»до Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 6-1-51/169 від 01.10.2007, в зв‘язку з неналежним виконанням взятих на себе останнім зобов‘язань по сплаті орендної плати, та про зобов‘язання відповідача звільнити займане нежиле приміщення площею 19 кв. м., що знаходиться в нежитловій будівлі літера А за адресою : м. Київ, пр.-т Маяковського, 6.

Позивачем 29.07.2010 було подано через відділ діловодства, та в судовому засіданні 29.07.2010 підтримано, клопотання про повернення поданих позивачем в судовому засіданні 22.07.2010 на виконання вимог ухвали суду від 12.07.2010 оригіналів документів.

Подане позивачем клопотання судом відхилено, оскільки згідно положень статті 40 Господарського процесуального кодексу України оригінали доказів, що є у справі, за клопотанням підприємств та організацій повертаються їм після вирішення господарського спору та подання засвідчених копій цих документів.

Позивачем 29.07.2010 було подано через відділ діловодства, та в судовому засіданні 29.07.2010 підтримано, клопотання про витребування у відповідача доказів, зокрема докази на підставі яких відповідач користується частиною нежитлової будівлі літера «А», що знаходиться за адресою м. Київ, пр.-т Маяковського, буд. 6.

Відповідач проти задоволення клопотання позивача не заперечував та подав в судовому засіданні 29.07.2010 копію договору оренди № 8-1-51/455 від 01.10.2008, укладеного з ЗАТ «ВТФ «Радосинь»копію договору оренди

Позивачем в судовому засіданні 29.07.2010 заявлено усне клопотання про витребування у відповідача доказів належного виконання відповідачем своїх зобов‘язань за договором № 8-1-51/455 від 01.10.2008 щодо оплати орендних платежів згідно з умовами цього договору починаючи з дати укладення договору до моменту розгляду цієї справи а також докази сплати орендних платежів з 2009 по час розгляду справи.

Відповідач проти задоволення клопотання позивача заперечував.

Суд, заявлене клопотання відхилив з огляду на те, що при даному предметі спору докази, що просить витребувати позивач відповідно до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України не підтвердять наявність обставин, які мають значення для вирішення спору.

Позивачем 03.08.2010 через відділ діловодства суду подано заяву про уточнення та зміну підстав позовних вимог, в якій зазначає, що право оренди частини будівлі виникло у відповідача на підставі укладеного з колишнім власником будівлі (ЗАТ «ВТФ «Радосинь») договору оренди нежилого приміщення № 8-1-51/455 від 01.10.2008. Позивач, вже неодноразово повідомляв відповідача, що за результатами проведених прилюдних торгів з реалізації будівлі, яка належала ЗАТ «ВТФ «Радосинь», переможцем стало саме TOB «Компанія Феонікс». 23.04.2008 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозов Г.В. видав TOB «Компанія Феонікс»свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів, в якому зазначено, що TOB «Компанія «Феонікс»належить на праві власності майно, яке складається з нежилої будівлі загальною площею 2911,60 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, пр.-т Маяковського, буд. 6. 25.12.2008 право власності позивача було зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, про що свідчить реєстраційний напис на свідоцтві. Отже, з 25.12.2008 власником нежилої будівлі літера «А», яка розташована за адресою: місто Київ, проспект Маяковського, буд. 6 є саме позивач. Листом від 05.06.2008 позивач звернувся до відповідача з пропозицією сплачувати орендну плату позивачу як новому власнику, що відповідачем було проігноровано. Зобов‘язання щодо сплати орендної плати встановлені договором відповідач по сьогодні не виконує. Керуючись нормами чинного законодавства України, позивач повідомив відповідача, що у випадку, якщо до 02.08.2010 заборгованість погашено не буде, позивач в порядку ст. 782 ЦК України з 03.08.2010 відмовляється від договору оренди № 8-1-51/455 від 01.10.2008 та буде вимагати зобов'язання звільнення безпідставно займаного відповідачем приміщення в судовому порядку. Відповідачем вимог позивача до 02.08.2010 не виконано, отже позивач в порядку ст. 782 ЦК України з 03.08.2010 відмовляється від договору оренди № 8-1-51/455 від 01.10.2008 та вимагає звільнення безпідставно займаного відповідачем приміщення в судовому порядку, отже з моменту отримання відповідачем такого повідомлення договір вважається розірваним. Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України зазначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана. Факт користування відповідачем спірним приміщенням також не оспорюється та може бути підтверджений відповідними документами (договором, актом приймання-передачі), які наявні у відповідача.

При цьому позивач просить розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 6-1-51/169 від 01.10.2007 та зобов‘язати відповідача звільнити займане нежиле приміщення площею 19 кв. м., що знаходиться в нежитловій будівлі літера А за адресою : м. Київ, пр-т Маяковського, 6.

Отже, позивачем змінено лише підставу позову, тоді як предмет спору залишився той самий.

30.07.2010 набрав чинності Закон України «Про судоустрій та статус суддів»яким внесено зміни до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема встановлено, що позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Як вбачається з протоколу судових засідань від 29.07.2010 в цьому судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті, заслухано виступ позивача який позовні вимоги підтримав та виступ відповідача, який проти позову заперечував.

Враховуючи вищевикладене, заява позивача про уточнення та зміну підстав позову судом до розгляду не приймається.

Позивач в судове засідання 10.08.2010 не з‘явився. Позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвали суду надсилались за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 15.07.2010: м. Київ, м. Київ, вул. Перемоги, 9, кв. АПП.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідач у поданому через відділ діловодства суду 22.07.2010 письмовому відзиві на позов проти позову заперечує з огляду на те, що 26.10.2007 відповідач на виконання п. 4.2. договору сплатив орендну плату за весь строк дії договору оренди у розмірі 43200 грн., що підтверджується довідкою банку. Протягом строку дії договору з 01.10.2007 по 31.09.2008 відповідач належним чином виконував всі договірні зобов‘язання встановлені розділом 5 «обов‘язки орендаря». Згідно п. 3.2. договору при припинення дії відповідач повертає орендоване майно, про що складається відповідний акт. Відповідно до п. 12.1. договору він набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом одного року з моменту підписання акту приймання-передачі орендованого майна. 31.09.2008 дію договору припинено, про що складено акт прийому-передачі об‘єкту оренди від 31.09.2008. Таким чином договір є припиненим у зв‘язку з його повним виконанням сторонами за цим договором жодних претензій одна до одної не мають. Відповідач вважає, що позивач не навів жодного підтвердження наявності підстав розірвання договору за його ініціативою, передбачених ст.ст. 782, 783 ЦК України. Оскільки позовні вимоги про зобов‘язання відповідача звільнити об‘єкт оренди пов‘язано та об‘єднано підставою виникнення з позовною вимогою про розірвання договору оренди № 6-1-51/169 від 01.10.2007, яка є абсолютно необґрунтованою, відповідач вважає що вимога про звільнення об‘єкту оренди не підлягає задоволенню. Враховуючи викладене просить в позові відмовити повністю.

В судовому засідання 10.08.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.10.2007 між Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»(орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 6-1-51/169 (далі договір).

Відповідно до п. 1.2. договору за взаємною згодою сторін орендодавець передає, а орендар приймає нерухоме майно згідно п. 2.1. даного договору оренди (далі –об‘єкт оренди) за адресою: м. Київ, пр-т Маяковського, 6.

Згідно п. 2.1. договору об‘єктом оренди є частина даху будівлі загальною площею 50 кв. м. Опис технічного стану об‘єкта оренди на дату передачі його орендареві, його склад зазначається в акті приймання-передачі об‘єкта оренди, що є невід‘ємною частиною цього договору оренди (додаток № 2). Цей акт підписується повноважними представниками сторін.

Пунктом 1.3. договору визначено, що протягом строку дії договору оренди орендар використовує об‘єкт оренди для розміщення та експлуатації телекомунікаційного обладнання філії «Утел»ВАТ «Укртелеком»та/або третіх осіб, зокрема обладнання цифрового стільникового зв‘язку, в тому числі стандарту ІМТ-2000 SDMA (UMTS/WCDMA).

22.04.2008 Головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в місті Києві складено акт про продаж нерухомого майна на прилюдних торгах.

Зазначений акт складено в тому, що 16.04.2008 за адресою: м. Київ, вул. Московська, буд. 45/1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»було проведено прилюдні торги з реалізації нежитлової будівлі літера «А», яка розташована за адресою: місто Київ, проспект Маяковського, буд. 6 загальною площею 2 911,60 кв. м.

Як зазначено в складеному Товариством з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»протоколі № 2 про проведення прилюдних торгів по реалізації майна, а саме: нежитлової будівлі літера «А»загальною площею 2 911,60 кв. м., яка належить ЗАТ «ВТФ «Радосинь», переможцем стало TOB «Компанія «Феонікс»в особі представника Рашко P.P. (м. Київ, вул. Перемоги, буд. 9, код ЄДРПОУ 35507669). Ціна продажу 7 200 000,00 грн. внесена повністю.

23.04.2008 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозов Г.В. видав TOB «Компанія «Феонікс»свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів, в якому зазначено, що TOB «Компанія «Феонікс»належить на праві власності майно, яке складається з нежилої будівлі загальною площею 2 911,60 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, буд. 6.

25.12.2008 право власності TOB «Компанія «Феонікс»на нежитлову будівлю літера «А», яка розташована за адресою: місто Київ, проспект Маяковського, буд. 6 зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, про що свідчить реєстраційний напис у реєстровій книзі № д.8з-150 за реєстровим № 195-з.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що договір за відсутності заяв сторін про припинення його дії після 01.10.2008 та за відсутності складеного акту приймання-передачі орендованого майна від орендаря орендодавцю чи орендаря позивачу, є чинним. Позивач набувши відповідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України права та обов‘язки наймодавця звертався до відповідача з пропозицією сплачувати орендну плату позивачу як новому власнику будівлі, яку відповідач залишив без реагування. В зв‘язку з тим, що відповідач не сплачує позивачу орендну плату позивач звернувся до відповідача в порядку ст. 782 ЦК України з вимогою про дострокове розірвання договору, про звільнення займаного приміщення та сплату орендної плати, яка відповідачем також залишена без відповіді.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 3.1. договору визначено, що передача об‘єкта оренди орендодавцем у користування орендарю здійснюється на підставі акта прийому-передачі об‘єкта оренди (додаток № 2). Орендар зобов‘язаний прийняти об‘єкт оренди за актом прийому-передачі об‘єкта оренди від орендодавця протягом трьох днів з моменту підписання сторонами цього договору оренди (п. 5.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи 01.10.2007 сторонами договору складений та підписаний акт прийому-передачі, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв об‘єкт оренди –частину даху будівлі загальною площею 50 кв. м., розташований за адресою: м. Київ, пр.-т Маяковського, 6.

Стаття 783 Цивільного кодексу України визначає, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо :

- наймач користується річчю всупереч договору або призначення речі;

- наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

- наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

- наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов’язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про існування заборгованості по орендній платі в обґрунтування підстав для розірвання договору оренди № 6-1-51/169 від 01.10.2007, оскільки статтею 783 Цивільного кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу наймодавця, серед яких відсутні такі підстави, як невнесення орендної плати чи її несвоєчасне внесення або внесення не в повному обсязі.

Невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів не може бути підставою для його розірвання в судовому порядку.

Частина 3 ст. 651 Цивільного кодексу України визначає, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Право на односторонню відмову від договору найму в разі невнесення плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд передбачено частиною 1 ст. 782 Цивільного кодексу України.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України при касаційному перегляді судових рішень у справах про розірвання договору оренди (постанова Верховного Суду України від 22.02.2005 у справі № 34/400).

З огляду на наведене вимоги позивача щодо розірвання договору оренди № 6-1-51/169 від 01.10.2007 не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 12.1. договору сторонами встановлено що договір оренди набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом 1 (одного) року з моменту підписання акту приймання-передачі майна відповідно до п. 2.2. договору оренди.

Отже, з урахуванням того, що об‘єкт оренди передано 01.10.2007 то строк дії договору встановлений сторонами до 01.10.2008.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що при припиненні дії цього договору орендар повертає об‘єкт оренди орендодавцю за актом прийому-передачі об‘єкту оренди. Об‘єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому передачі об‘єкта оренди.

В матеріалах справи наявний акт прийому-передачі від 31.09.2008, згідно якого вбачається, що орендар повернув, а орендодавець прийняв нерухоме майно - частину даху будівлі загальною площею 50 кв. м., розташований за адресою: м. Київ, пр.-т Маяковського, 6.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до п. 4.1. договору загальна річна плата за оренду об‘єкта оренди (без вартості спожитої електроенергії) за домовленістю сторін складає разом з ПДВ –43200 грн.

Орендна плата здійснюється одноразово за весь строк дії договору до 20.10.2007 на підставі рахунку орендодавця (п. 4.2. договору).

З довідки АТ «Брокбізнесбанк»№ 564/005-01/01 вбачається, що орендар платіжним дорученням № 10433 від 26.10.2007 перерахував орендодавцю орендну плату за весь строк оренди згідно договору 6-1-51/169 від 01.10.2007 на підставі рахунку 602 від 03.10.2007 в розмірі 43200 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявний договір оренди нерухомого майна за № 8-1-51/455 укладений 01.10.2008 між Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»(орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(орендар), зі строком дії до 30.08.2011, на підставі якого відповідач користується нерухомим майном частиною будівлі даху за адресою м. Київ, пр-т Маяковського, 6, площею 50 кв. м.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Подані позивачем повідомлення про відмову від договору № 8-1-51/455 від 01.10.2008 не приймається судом до уваги, оскільки по-перше відмітка про їх отримання не містить відбитку печатки відповідача, а отже не підтверджує отримання саме юридичною особою –ВАТ «Укртелеком»; по-друге вони датовані 30.07.2010, а отже станом на день подачі позову до суду -08.07.2010 (штамп вхідної кореспонденції Господарського суду міста Києва) у відповідача не виникло обов‘язку повернути приміщення у відповідності до ст. 782 Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, вимоги позивача про зобов’язання відповідача звільнити нежиле приміщення, яким останній користується на підставі діючого договору оренди № 8-1-51/455, безпідставні та задоволенню не підлягають.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких вона заявила позовні вимоги про розірвання договору оренди та зобов’язання відповідача повернути орендоване майно.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Феонікс»необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

СуддяВ.В. Сівакова

Рішення підписано 13.08.2010