Рішення № 10795629, 12.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/22412.08.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Фурнітура» До           Закритого акціонерного товариства «Дика Орхідея, Україна»

Про           стягнення 155920,95 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Шевченко В.О. –по дов. № б/н від 05.07.2010

Від відповідача Горобець О.Ю. –по дов. № б/н від 10.06.2010

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.08.2010 було оголошено перерву до 12.08.2010.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Фурнітура»про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Дика Орхідея, Україна» 127701,94 грн. основного боргу за поставлений товар , 24617,86 грн. пені та 3% річних в сумі 3601,15 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору № 03-07/09 від 03.07.2009.

Позивачем в судовому засіданні 10.08.2010 подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача лише пеню в розмірі 24617,86 грн. та 3% річних в сумі 3601,15 грн., при цьому посилаючись на те, що основний борг в розмірі 127701,94 грн. відповідачем погашений.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав. Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог заперечував.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 12.08.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

03.07.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК-Фурнітура»(постачальник) та Закритим акціонерним товариством «Дика Орхідея, Україна» (покупець) було укладено договір № 03-07/09 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов‘язується поставляти та передавати у власність покупцю, а покупець зобов‘язується прийняти продукцію (далі –товар) на умовах, визначених в цьому договорі.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість отриманого товару, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на день звернення до суду становила 127701,94 грн. та нараховані пеня –24617,86 грн. та 3% річних в сумі 3601,15 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування, асортимент та кількість товару зазначаються у специфікаціях, які є невід»мною частиною цього договору.

Пунктами 2.1 та 2.2. договору встановлено, ціна кожної одиниці товару визначається за погодженням сторін та вказується у специфікаціях. В ціну товару включається вартість тари, упаковка та навантажувальних робіт. Вартість однієї партії товару являє собою вартість товару зазначену у специфікації, за якою ця партія поставляється.

Згідно з п. 3.3. договору датою поставки партії товару є дата підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної або іншого товаросупроводжувального документу, який був пред‘явлений до підпису під час приймання-передачі товару.

Як вбачається з матеріалів справи позивач передав, а відповідач отримав товар згідно видаткових накладних № ВТ-0003070 від 11.08.2009 на суму 11916 грн. (специфікація № 2), № ВТ-0003418 від 03.09.2009 на суму 37325,15 грн. (специфікація № 1), № ВТ-0003650 від 16.09.2009 на суму 2060,64 грн. (специфікація № 16), № ВТ-0003703 від 18.09.2009 на суму 8904 грн. (специфікація № 2), № ВТ-0003746 від 23.09.2009 на суму 52139,04 грн. (специфікація № 7), № ВТ-0003745 від 23.09.2009 на суму 13516,61 грн. (специфікація № 11), № ВТ-0003747 від 23.09.2009 на суму 24984 грн. (специфікація № 13), № ВТ-0003749 від 23.09.2009 на суму 12024 грн. (специфікація № 18), № ВТ-0003750 від 23.09.2009 на суму 480 грн. (специфікація № 16), № ВТ-0003751 від 23.09.2009 на суму 7506,43 грн. (специфікація № 5), № ВТ-0003983 від 05.10.2009 на суму 2940 грн. (специфікація № 9), № ВТ-0003984 від 05.10.2009 на суму 2940 грн. (специфікація № 7), № ВТ-0003985 від 05.10.2009 на суму 1470 грн. (специфікація № 5), № ВТ-0004031 від 07.10.2009 на суму 4896 грн. (специфікація № 10), № ВТ-0004048 від 07.10.2009 на суму 3667,32 грн. (специфікація № 8), № ВТ-0004235 від 19.10.2009 на суму 3528 грн. (специфікація № 19), № ВТ-0004919 від 18.11.2009 на суму 33888 грн. (специфікація № 12), № ВТ-0004920 від 18.11.2009 на суму 3556,80 грн. (специфікація № 14), № ВТ-0004921 від 18.11.2009 на суму 164828,16 грн. (специфікація № 6), № ВТ-0004924 від 18.11.2009 на суму 5239,03 грн. (специфікація № 6), № ВТ-0005297 від 08.12.2009 на суму 1092 грн. (специфікація № 12), № ВТ-0000120 від 15.01.2010 на суму 21168 грн. (специфікація № 20), № ВТ-0000250 від 25.01.2010 на суму 780 грн. (специфікація № 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов’язання щодо своєчасного внесення вартості товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 127701,94 грн., яка була погашена відповідачем після порушення провадження у справі, а отже відповідач є таким, що прострочив.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Одним із правових наслідків порушення зобов'язання, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України є сплата боржником неустойки.

Згідно п. 7.3.1. договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов’язання щодо оплати вартості товару.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання по сплаті вартості товару відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 7.3.1. договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», розмір якої, за обґрунтованим розрахунками позивача становить 24617,86 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 24617,86 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті отриманого товару, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3% річних в сумі 3601,15 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3601,15 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Враховуючи викладене позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Фурнітура»обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Дика Орхідея, Україна»(м. Київ, вул.. Червоноармійська, 77-А, 9 поверх, код ЄДРПОУ 33781592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Фурнітура»(м. Київ, вул. Сортувальна, 2, код ЄДРПОУ 30606259) 24 617 (двадцять чотири тисячі шістсот сімнадцять) грн. 86 коп. пені, 3% річних в сумі 3601 (три тисячі шістсот одну) грн. 15 коп., 282 (двісті вісімдесят дві) грн. 19 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяВ.В. Сівакова Рішення підписано 13.08.2010.