Рішення № 10795568, 09.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/31009.08.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «ЕЛЕКТРОГРАД»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «АМЕТТ»

Простягнення 169406,99 грн.                     Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

від позивача :           Руденко Б.Б. –дов. № ДП-12/10 від 01.07.10 р.          

від відповідача :           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕТТ»про стягнення 137272,15 грн. основного боргу, 18811,93 грн. пені, 2752,96 грн. трьох процентів річних та 10569,95 грн. інфляційних нарахувань, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за товар за договором поставки № 08-07/09К від 30.06.09 р.

Ухвалою суду від 18.06.2010 р. було порушено провадження у справі № 37/310 та призначено її розгляд на 09.08.10 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

09.08.10 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли документи на виконання ухвали суду від 18.06.10 р.

Представник позивача у судовому засіданні 09.08.10 р. підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 18.06.10 р. надав витребувані документи та оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви.

Представник відповідача у судове засідання 09.08.10 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання, про що свідчить поштове повідомлення про вручення № 01030 1052368 4, згідно з яким відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у даній справі 30.06.10 р.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що представник позивача не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача у даному судовому засіданні, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «ЕЛЕКТРОГРАД»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АМЕТТ»(покупець) був укладений договір поставки № 08-07/09К від 30.06.09 р., відповідно до умов якого постачальник зобов’язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати товар у власність покупця в певній кількості, відповідної якості та узгодженій ціні, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором.

Згідно з п. п. 1.2. та 1.3. вищезазначеного договору, асортимент товару, строки та умови його поставки, ціни, по яких він постачається , обумовлюються сторонами в даному договорі та специфікаціях, які є його невід’ємною частиною; загальна вартість договору визначається загальною вартістю товару, який постачається за цим договором і складає 457544,35 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 76257,39 грн.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 2.2. договору поставки № 08-07/09К від 30.07.09 р., постачальник здійснює постачання товару на протязі 35 календарних днів після отримання передоплати, передбаченої п 3.2. договору, заявки на відвантаження партії товару, що постачається та узгодженої сторонами необхідної технічної документації.

У відповідності до п. п. 2.3. вищевказаного договору, право власності на товар та ризик випадкової гибелі товару переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарно-транспортної накладної, або акту прийому-передачі товару, про що покупець робить відповідну відмітку.

На виконання вищезазначених умов договору ЗАТ «ЕЛЕКТРОГРАД»поставило ТОВ «АМЕТТ»товар за видатковою накладною № КФ25041 від 17.09.09 р. на суму 457544,35 грн. (належним чином засвідчена копія якої залучена до матеріалів справи).

Відповідачем поставлений товар був прийнятий, про що свідчить підпис його уповноваженої особи на зазначеній видатковій накладній та видана ТОВ «АМЕТТ»довіреність № 277 від 17.09.09 р. на отримання матеріальних цінностей.

Згідно з п. 3.2. договору поставки № 08-07/09К від 30.07.09 р., покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування авансового платежу в розмірі 20 % від загальної вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5 днів з дати підписання договору, на підставі відповідного рахунку, який надається постачальником покупцю для проведення оплати. Наступна оплата товару 50 % здійснюється після отримання покупцем письмового підтвердження про готовність продукції до постачання, остаточний розрахунок в розмірі 30 % здійснюється протягом 20-ти календарних днів з моменту поставки товару на об’єкт покупця, але в будь-якому випадку право власності на товар переходить до покупця після проведення повного розрахунку за даним договором.

Позивач у своїй позовній заяві та у наданих суду поясненнях представника повідомив, що ним належним чином виконані договірні зобов’язання щодо поставки товару, тоді як ТОВ «МЕТТ»зобов’язання щодо оплати за отриманий товар виконало частково 31.07.09 р. в сумі 91500,00 грн. та 07.09.09 р. в сумі 228772,20 грн., у зв’язку з чим у відповідача станом на 08.06.2010 р. виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 137272,15 грн.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення 137272,15 грн. основного боргу, 18811,93 грн. пені, 2752,96 грн. трьох процентів річних та 10569,95 грн. інфляційних нарахувань, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за товар за договором поставки № 08-07/09К від 30.06.09 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок здійснив не в повному обсязі.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 137272,15 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Закритого акціонерного товариства «ЕЛЕКТРОГРАД»в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕТТ»суми основного боргу за договором поставки № 08-07/09К від 30.07.2009 р. у розмірі 137272,15 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ЗАТ «ЕЛЕКТРОГРАД»просить суд також стягнути з відповідача 10569,95 грн. інфляційних нарахувань та 2752,96 грн. трьох річних процентів, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за поставлений товар.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення інфляційних нарахувань та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця –червня.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань та річних процентів Господарським судом міста Києва було виявлено арифметичні помилки, у зв’язку з чим судом виконано власні розрахунки цих вимог.

Розрахунок інфляційних нарахувань:

Період заборгованості Сума заборгованості (СЗ) Кількість днів прострочення Індекс інфляції за заданий період заборгованості Сума інфляційного нарахування

08.10.09 р. –08.06.10 р.137272,152441,0689334,50

ВСЬОГО:9334,50

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення грошового зобов’язання інфляційне нарахування у розмірі 9334,50 грн.

Розрахунок розміру 3 % річних

Сума

заборгованості,

грн. Річні % Період

прострочення Кількість днів

прострочення Сума річних,

грн.

137272,153 %08.10.09 р. –08.06.10 р.2442752,94

ВСЬОГО:2752,94 Таким чином, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за порушення грошового зобов’язання три річних проценти у розмірі 2752,94 грн.

Також ЗАТ «ЕЛЕКТРОГРАД»просить суд стягнути з відповідача 18811,93 грн. пені за порушення договірного зобов’язання щодо оплати отриманих товарів за договором поставки № 08-07/09К від 30.06.09 р.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8.2. договором поставки № 08-07/09К від 30.06.09 р., у випадку прострочення оплати товару, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період нарахування пені.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку пені судом було встановлено, що ЗАТ «ЕЛЕКТРОГРАД»при розрахунку заборгованості відповідача було допущено помилки щодо визначення періоду, за який нараховується пеня, у зв’язку з чим судом було виконано власний розрахунок пені.

Розрахунок розміру пені:

Номер видаткової накладноїСума

Заборгованості,

грн.Розмір

облікової

ставки НБУ Період

прострочення Кількість днів

прострочення Сума пені,

грн.

КФ25041 137272,15 10,25 % 08.10.09 р.–07.04.10 р. 182 14031,83

ВСЬОГО: 14031,83 Таким чином, за розрахунком суду, підлягає стягненню з відповідача за порушення грошового зобов’язання за договором поставки № 08-07/09К від 30.06.09 р. 14031,83 грн. пені.

Враховуючи вищенаведене, позов ЗАТ «ЕЛЕКТРОГРАД»до ТОВ «АМЕТТ» підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕТТ»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 12, код ЄДРПОУ 36085686) на користь Закритого акціонерного товариства «ЕЛЕКТРОГРАД»(50025, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Центрально-міський район, вул. Модрівська, 93, код ЄДРПОУ 30734728) 137 272 (сто тридцять сім тисяч двісті сімдесят дві) грн. 15 коп. основного боргу, 9 334 (дев’ять тисяч триста тридцять чотири) грн. 50 коп. інфляційних нарахувань, 2 752 (дві тисячі сімсот п’ятдесят дві) грн. 94 коп. трьох процентів річних, 14 031 (чотирнадцять тисяч тридцять одну) грн. 83 коп. пені, 1 633 (одна тисяча шістсот тридцять три) грн. 91 коп. витрат по сплаті державного мита та 227 (двісті двадцять сім) грн. 62 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

           Суддя           Гавриловська І.О.