Рішення № 10795240, 12.08.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" серпня 2010 р. Справа № 10/775

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Сабадир Р.Є., дов. від 26.07.10р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кемь" (м.Житомир)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 6852,83 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 6852,83 грн., з яких: 1608,95 грн. - сума основного боргу за договором купівлі-продажу товарів № 6761 від 01.02.2010 р., 68,79 грн. - інфляційні втрати, 94,56 грн. - пеня, 138,37 грн. - 30 % річних, 4826,85 грн. - штраф, 115,31 грн. - збитків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином (а.с.47).

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 27.01.2010р. по 03.02.2010р. підприємець ОСОБА_2 (далі-відповідач) отримав від ТОВ "Кемь" (далі-позивач) згідно видаткових накладних № К_00003110, № К_00003111 від 27.01.2010р., № К_00003114, № К_00003285 від 28.01.2010р., № К_00003387 від 29.01.2010р., № К_00003788, № К_00003865 від 02.02.2010р., № К_00004146 від 03.02.2010р. (а.с.11-18) товари на загальну суму 1608,95грн.

01.02.2010р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу товарів №6761 (а.с. 10), за умовами якого продавець (позивач) зобов'язався протягом дії договору передати покупцю (відповідач) товари народного споживання (надалі товар) окремими партіями в асортименті (номенклатурі), кількості та по цінах, котрі узгоджуються сторонами на кожну партію товару, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п. 1.2. договору асортимент (номенклатура), кількість та ціни (в гривнях) кожної партії товару визначаються сторонами в рахунках (при попередній оплаті) та накладних (на момент прийому передачі) або в інших розрахункових документах, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.1.3. договору загальний обсяг та загальна сума товару, що продається по договору, визначається протягом стоку дії договору з врахуванням асортименту (номенклатури), кількості та цін по всіх переданих у відповідності з умовами договору окремим партіями товару.

Відповідно до пп.4.1 договору термін оплати кожної партії товару становить 14 (діб) календарних днів з дня її прийому-передачі.

Згідно п. 6.1. договору договір діє з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін.

Таким чином, товар за видатковими накладними № К_00003788, № К_00003865 від 02.02.2010р., № К_00004146 від 03.02.2010р. був переданий відповідачу на виконання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу товарів №6761 від 01.02.2010р., інші поставки відбувались по усній домовленості між сторонами.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, юридичні факти.

Таким чином, за фактом поставки позивачем відповідачу товару у останнього виникло зобов'язання щодо його оплати.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленого йому товару не виконав.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день судового розгляду справи становить 1608,95 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків (а.с.19) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пп.5.3.2 договору покупець на вимогу продавця виплачує йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки оплати (ст. 625 ЦКУ), а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми за весь період прострочки (ст. ст. 536 та 625 ЦКУ).

Відповідно до п. 5.3.3. покупець сплачує продавцю неустойку: а) штраф в розмірі 300 (триста) процентів від суми простроченого боргу та б) пеню, нараховану на неоплачену суму за кожен день прострочення оплати по подвійній обліковій ставці НБУ, що діяла у відповідні періоди ( ст. ст. 549-552, 611 та 624 ЦКУ).

Згідно розрахунків позивача розмір пені, 10% штрафу, інфляційних нарахувань та 30% річних, становлять, відповідно, 94,56 грн., 4826,85 грн., 68,79 грн.,138,37 грн. (а.с.29-33).

Судом встановлено, що при здійснені позивачем розрахунків пені, 300% штрафу, 30% річних відповідно до умов договору сторін позивачем не враховано, що частина товару була передана відповідачу за усною домовленістю, а при нарахуванні інфляційних - Лист Верховного Суду України 03.04.1997 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", тому суд самостійно здійснює відповідні перерахунки.

Пеня:

- за видатковими накладними № К_00003788, № К_00003865 від 02.02.2010р. за період з 16.02.2010р. по 28.05.2010р. по подвійній обліковій ставці НБУ складає 21,98 грн.

- за видатковою накладною № К_00004146 від 03.02.2010р. за період з 17.02.2010р. по 28.05.2010р. по подвійній обліковій ставці НБУ складає 07,17 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 29,15 грн. пені.

Штраф в розмірі 300% за видатковими накладними № К_00003788, № К_00003865 від 02.02.2010р. та № К_00004146 від 03.02.2010р. складає 1530,15 грн.

30% річних:

- за видатковими накладними № К_00003788, № К_00003865 від 02.02.2010р. за період з 16.02.2010р. по 28.05.2010р. складають 32,17 грн.

- за видатковою накладною № К_00004146 від 03.02.2010р. за період з 17.02.2010р. по 28.05.2010р. складають 10,49 грн.

3% річних:

- за видатковими накладними № К_00003110, № К_00003111 від 27.01.2010р. за період з 10.02.2010р. по 28.05.2010р. складають 04,68 грн.

- видатковими накладними № К_00003114, № К_00003285 від 28.01.2010р. за період з 11.02.2010р. по 28.05.2010р. складають 04,63 грн.

- видатковою накладною № К_00003387 від 29.01.2010р. за період з 12.02.2010р. по 28.05.2010р. складають 0,39 грн.

Таким чином, обґрунтованим до стягнення є 52,36 грн. річних:

Сума інфляційних нарахувань:

- за видатковими накладними № К_00003110, № К_00003111 від 27.01.2010р., № К_00003114, № К_00003285 від 28.01.2010р., № К_00003387 від 29.01.2010р. за період з лютого по травень 2010р. складає19,96 грн.

- за видатковими накладними № К_00003788, № К_00003865 від 02.02.2010р., № К_00004146 від 03.02.2010р. за період з березня по травень є від'ємною.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 19,96 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Штрафними санкціями, згідно ч.1 ст.230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, згідно ч.1 ст.217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Згідно з ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України встановлено загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки незалежно від наявності у нього збитків, завданих боржником у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Разом з тим, ч.3 ст.551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Так, згідно вимог ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.233 ГК України у разі, якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, аналіз наведених правових норм чинного законодавства свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Господарський суд вважає, що у даному випадку, наявні підстави для застосування судом права щодо зменшення розміру штрафу, зокрема невідповідність розміру штрафу наслідкам порушення.

Крім того, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, ґрунтується на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 ЦК України).

Приймаючи до уваги вищевказане, розглянувши всі обставини справи в їх сукупності та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом і користуючись наданим суду правом, а також надавши юридичну оцінку співвідношенню заявлених до стягнення санкцій і наслідків допущеного відповідачем порушення, господарський суд дійшов висновку про необхідність зменшення належного до сплати штрафу до 510,05 грн.

Відповідно до п. 5.3.4. договору покупець, окрім сплати сум, зазначених в п. п. 5.3.2. та 5.3.3. договору, зобов'язаний відшкодувати кредитору завдані збитки (відсотки за користування кредитами продавцем на неоплачену покупцем суму за кожен день прострочки оплати, оплата третім особам за послуги, викликані неналежним виконанням умов договору тощо) в повному розмірі (ст. ст. 611, 623 та 624 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 232 ГК України якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.

Позивачем не надано доказів того, що внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань позивачу було завдано збитки у вигляді витрат на сплату банківських відсотків в розмірі 115,31 грн., тому в їх стягненні слід відмовити.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

За таких обставин, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі - 2220,47 грн., з яких 1608,95 грн. - сума основного боргу, 29,15 грн. - пеня, 510,05 грн. - штраф, 52,36 грн. 3% річних, 19,96 грн. втрат від інфляції.

В частині стягнення 65,41 грн. пені, 3296,70 грн. - штрафу, 86,01 грн. річних, 48,83 грн. втрат від інфляції, 115,31 грн. - збитків відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст.175,179,193,198,217,230,232,233 Господарського кодексу України, ст.ст.524,525,526,533,550,551,625,655 ЦК України, керуючись ст.ст.33,34,44,48,49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір штрафу до 510,05 грн.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який зареєстрований за адресою: 10014, АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кемь", 10019, м.Житомир, вул.Комерційна 4, ідентифікаційний код 36389780 - 1608,95 грн. основного боргу, 29,15 грн. пені, 510,05 грн. штрафу, 52,36 грн. річних, 19,96 грн. втрат від інфляції, 48,24 грн. державного мита, 111,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя Прядко О.В.

Дата підписання рішення 16.08.10р.

Друк: 3 прим.:

1 - у справу,

2 - позивачу,

3 - відповідачу