Рішення № 10795206, 13.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.04.10 р.                     Справа № 7/61                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Варіант” м.Донецьк

До відповідача: Приватного підприємства „Донбасстальной” м.Донецьк

Предмет спору: стягнення 173 145, 20 грн. – боргу, 12 480, 31 грн. - пені, 7 047, 34 грн. – інфляційні нарахування, 1 853, 37 грн. – 3% річних.

За участю представників:

Від позивача: Кудяєва В.І. – дов.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:                     

Товариство з обмеженою відповідальністю „Варіант” м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства „Донбасстальной” м.Донецьк про стягнення 173 145, 20 грн. – боргу, 12 480, 31 грн. - пені, 7 047, 34 грн. – інфляційні нарахування, 1 853, 37 грн. – 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №16 від 03.02.2009р.; претензію №133 від 11.12.2009р.; поштову квитанцію №2742 від 14.12.2009р.; видаткові накладні №РН-1908 від 08.09.2009р., №РН-1925 від 10.09.2009р., №РН-1937 від 12.09.2009р., №РН-2123 від 21.09.2009р.

У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, письмовий відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду не виконав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи неодноразово відкладався, разом з цим відповідач не скористався своїм правом на захист.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АД №№302322-302323 та довідки головного управління статистики у Донецькій області №14/4-20/1885 від 25.03.2010р., Приватне підприємство „Донбасстальной” зареєстровано за адресою: 83059, м.Донецьк, пр.Ілліча, 109А.

У зв’язку з викладеним, справа розглянута за наявними в ній документами в порядку ст..75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №16 від 03.02.2009р. (далі по тексту Договір).

Відповідно до п.6.4 Договору, строк дії договору встановлений до 31.12.2009р.

З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник (позивач) зобов’язується протягом строку дії договору поставляти покупцю (відповідачу) м’ясну продукцію (далі товар), а покупець зобов’язується приймати товар та сплачувати його на умовах, передбачених цим Договором.

Асортимент, кількість, ціна та строки товару узгоджуються сторонами у попередніх заявках (в т.ч.усних) та відображаються в накладних (п.1.2 Договору).

Заявки передаються постачальнику в письмовій або усній формі, по факсу, електронною поштою або будь-яким іншим засобом, не забороненим чинним законодавством України (п.1.4 Договору).

Кількість та якість товару узгоджена сторонами у другому розділі.

Згідно п.3.3 Договору, оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем протягом 5 робочих днів з моменту фактичної поставки постачальником партії товару на умовах цього Договору.

Відповідно до п.4.2 Договору, право власності на товар переходить до покупця з моменту фактичної передачі відповідної партії товару від постачальника покупцю та підтверджується підписом сторін відповідної товаросупровідної документації (накладних).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, за видатковими накладними №РН-1908 від 08.09.2009р., №РН-1925 від 10.09.2009р., №РН-1937 від 12.09.2009р., №РН-2123 від 21.09.2009р. поставив відповідачу товар на загальну суму 198903, 60 грн.

Відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, в порушення умов Договору, поставлений товар оплатив частково.

На підставі викладеного, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 173145, 20 грн.

У зв’язку з наведеним, позивач звернувся до відповідача із претензією №133 від 11.12.2009р., про направлення якої свідчить поштова квитанція №2742 від 14.12.2009р.

У зв’язку з викладеним, посилаючись на несплату відповідачем вказаної вище заборгованості до теперішнього часу, позивач звернувся до суду та просить стягнути 173145,20 грн. боргу за поставлений товар у примусовому порядку.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем наявна сума боргу за поставлений товар у розмірі 173145, 20 грн., яка підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 30.11.2009р. по 17.02.2010р. 3% річних в сумі 1853, 37 грн. та інфляційні в сумі 7047, 34грн.

Інфляційні та 3% річних нараховані позивачем у відповідності до приписів чинного законодавства, розраховані арифметично вірно у зв’язку з чим, вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.5.3 Договору, у разі порушення покупцем строків оплати, який зазначено у п.3.3 Договору, останній сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки, від несвоєчасно сплаченої суми товару за кожен день прострочки.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 12480, 31 грн. за період з 30.11.2009р. по 17.02.2010р.

Пеня нарахована позивачем у відповідності умов Договору, приписів чинного законодавства, арифметично вірно у зв’язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У позовних вимогах позивач також просить стягнути покласти на відповідача понесені судові витрати на адвокатські послуги у розмірі 2 500,00грн.

В якості доказів понесених витрат на послуги адвоката позивачем надані наступні документи:

- в підтвердження надання послуг адвоката позивачу наданий договір про надання адвокатських послуг від 03.01.2010р., предметом якого є надання адвокатських послуг по підготовці матеріалів та веденню в господарському суді Донецької області за позовом ТОВ „Варіант” до ПП „Донбасстальной” про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 194525, 22 грн.;

- в підтвердження виконання адвокатом своїх зобов’язань за договором наданий акт виконаних робіт від 12.04.2010р.;

- в підтвердження оплати послуг адвоката у розмірі 2500,00 грн. надані довідка від 25.03.2010р. та видатковий касовий ордер №1/28 від 24.03.2010р.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються, у тому числі, з витрат, пов'язаних з оплати послуг адвоката.

Розподіл судових витрат здійснюється залежно від результатів вирішення спору відповідно до ст. 49 ГПК України.

Судові витрати, у тому числі витрати, пов’язані з оплатою позивачем послуг адвоката, розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Варіант” м.Донецьк до Приватного підприємства „Донбасстальной” м.Донецьк про стягнення 173 145, 20 грн. – боргу, 12 480, 31 грн. - пені, 7 047, 34 грн. – інфляційні нарахування, 1 853, 37 грн. – 3% річних задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Донбасстальной” (83059, м.Донецьк, пр.Ілліча, 109а, ЄДРПОУ 34723086, п/р 26003310000801 у філії АБ „Південний”, МФО 377012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Варіант” м.Донецьк до Приватного підприємства „Донбасстальной” (юр.адреса: 83052, м.Донецьк, бул.Шевченка, Калінінський колхозний ринок; пошт.адреса: 83114, м.Донецьк, вул.Щорса, 104, ЄДРПОУ 24453462, п/р 26002302751838 у філії „Головного управління ПАО Промінвестбанк в Донецькій області”, МФО 334635) борг – 173 145, 20 грн., 3% річних – 1 853, 37 грн., інфляційні – 7 047, 34 грн., пеню - 12 480, 31 грн., державне мито – 1945, 26 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 236,00 грн., витрати на послуги адвоката – 2500, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя