Рішення № 10793389, 09.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

09.08.2010Справа №2-18/2059.1-2010 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю “Оскад” (95001, м. Сімферополь, вул. Краснознамьона, 18, кв.1)

До відповідача – Сімферопольської об’єднаної технічної школи Товариства сприяння обороні України (95015, м. Сімферополь, вул. Кірова, 1).

З участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Кримське республіканське підприємство “Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації” (95000, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11)

З участю прокуратури АР Крим (95000, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21).

Про визнання права власності.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Домбровська Ю.В., представник, довіреність від 22.04.2010р.

Від відповідача – не з’явився.

Від третьої особи – не з’явився.

З участю прокурора Кулібаби С.Є., посвідчення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Оскад” – позивач, звернулося до господарського суду АР Крим із позовною заявою до Сімферопольської об’єднаної технічної школи Товариства сприяння обороні України – відповідача, про визнання права власності на торговельний павільйон, який розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Об’їзна, 6, загальною площею 226,3 кв.м.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 228, 331 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Оскад” на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Об’їзна, 6 за власні кошти був побудований автосалон, що підтверджується договором підряду № 1655 від 05.12.2007 р. укладеним з Будівельно-виробничим підприємством “Строитель-плюс”, актом прийомки виконаних робіт за грудень 2007 р., довідкою про вартість виконаних Будівельно-виробничим підприємством “Строитель-плюс” робіт, платіжними дорученнями про оплату виконаних робіт № 1 від 14.01.2008 р., № 2 від 17.01.2008 р, № 3 від 22.01.2008 р, № 4 від 25.01.2008 р., № 5 від 29.01.2008 р., № 6 від 01.02.2009 р, № 11 від 24.04.2008 р., № 12 від 09.07.2008 р., № 13 від 18.07.2008 р. У зв’язку із чим позивач вважає, що нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Об’їзна, 6 на земельній ділянці, загальною площею 226,3 кв.м, належить йому на праві приватної власності. Невизнання відповідачем права власності позивача на торговельний павільйон, який розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Об’їзна, 6, загальною площею 226,3 кв.м., і стало підставою для звернення позивача до суду.

Рішенням господарського суду АР Крим від 15.01.2009 року у справі № 2-22/10937-2008 позов задоволено. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю “Оскад” право власності на нерухоме майно – торговий павільйон, розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Об’їзна, 6, загально площею 226,3 кв.м. Стягнуто з Сімферопольської об’єднаної технічної школи Товариства сприяння обороні України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оскад” державне мито у сумі 4036,42 грн., а також 118 грн. витрат, пов’язаних із інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням, Заступник прокурора АР Крим подав до Вищого господарського суду України касаційне подання в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради, Інспекції Державного будівельно-архітектурного контролю в АР Крим, в якому просив скасувати рішення господарського суду АР Крим від 15.01.2009 року у справі № 2-22/10937-2008 і справу направити на новий розгляд.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2010 року касаційне подання Заступника прокурора АР Крим в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради, Інспекції Державного будівельно-архітектурного контролю в АР Крим задоволено. Рішення господарського суду АР Крим від 15.01.2009 року у справі № 2-22/10937-2008 скасовано.

Справа направлена на розгляд до господарського суду АР Крим.

Справі привласнений № 2-18/2059.1-2010 і її розгляд доручений судді господарського суду АР Крим Осоченко І.К.

05.05.2010р. від КРП “Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації” надійшло клопотання, в якому третя особа просить розглядати справу без участі свого представника. Суд залучив дане клопотання до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача надав клопотання про призначення у справі судової експертизи. Прокурор заперечував проти призначення судової експертизи. Суд задовольнив клопотання позивача.

Ухвалою господарського суду від 05.05.2010р. провадження у справі було зупинено.

12.07.2010р. на адресу суду надійшов висновок експерта від 24.06.2010р. за № 1278/1342 по даній справі.

Ухвалою господарського суду від 14.07.2010р. провадження у справі було поновлено.

15.07.2010р. до господарського суду від позивача надійшла заява про зміну підстав позову, в якої він просить визнати за ТОВ «Оскад» право власності на торгівельний павільйон (автосалон), розташований за адресою: вул. Об’їзна, 6 у м. Сімферополь, загальною площею 226,3 кв.м. у зв’язку з тим, що земельна ділянка, на який було побудовано об’єкт, знаходиться вже у постійному користуванні Сімферопольської ОТШ ТСОУ, тому зазначену ділянку неможливо надати іншій особі – ТОВ «Оскад». Але ж Сімферопольська ОТШ ТСОУ не заперечувала проти будівництва на її земельній ділянці, більш того, вона сама її для цього запропонувала.

Суд прийняв заяву позивача про зміну підстав позову до свого розгляду.

09.08.2010 року представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 15.07.2010 року.

Представники відповідача та третьої особи 09.08.2010 року у судове засідання не з’явилися. Повідомлені про дату та час судового розгляду належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача. суд -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2007 р. між Сімферопольською об’єднаною технічною школою Товариства сприяння обороні України – відповідач - та Товариством з обмеженою відповідальністю “Оскад” – позивач - було укладеного договір про дольову участь у будівництві (а.с. 18-20).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, сторони такого договору за рахунок власних коштів і з залученням сил підрядника, домовилися про будівництво автосалону за адресою: м. Сімферополь, вул. Об’їзна, 6 на території Сімферопольської об’єднаної технічної школи Товариства сприяння обороні України, належній їй земельній ділянці на підставі державного акту про право постійного користування земельною ділянкою І-КМ № 004306, виданого на підставі рішення Сімферопольської міської ради від 11.04.1994 року № 564.

У розділі першому договору сторони погодили, що площа об’єкта забудови, яка планується, становить 320,0 кв.м., розмір вкладу ТОВ «Оскад» складає 60%, а Сімферопольської об’єднаної технічної школи Товариства сприяння обороні України – 40%.

У подальшому, у період дії договору про дольову участь у будівництві від 20.11.2007 року, 05.12.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Оскад” уклало договір підряду № 1655 з Будівельно-виробничим підприємством “Строитель-плюс” на проведення будівельних робіт, а саме – будівництва автосалону за тією ж адресою: м. Сімферополь, вул. Об’їзна, 6.

06.12.2007 р. та 17.12.2007 р. Сімферопольською об’єднаною технічною школою Товариства сприяння обороні України на рахунок Будівельно-виробничого підприємства “Строитель-плюс” було перераховано 80000 грн. на виконання умов договору про дольову участь у будівництві.

19.01.2008 р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Оскад” від Сімферопольської об’єднаної технічної школи Товариства сприяння обороні України надійшов лист про розірвання договору про дольову участь від 20.11.2007 р. у зв’язку із неможливістю подальшого фінансування будівництва автосалону та належного виконання умов договору, а також про повернення перерахованих раніше 80000 грн. (а.с. 21).

21.01.2008р. договір про дольову участь у будівництві був розірваний за згодою сторін у відповідності з п.5.1 договору (а.с. 22).

Пунктом 5.3 договору про дольову участь у будівництві від 20.11.2007 р. було встановлено, що сторона, яка відмовилась від виконання умов договору, має право вимагати відшкодування раніше перерахованих грошових коштів або виділення частки у натурі, пропорційно сумі внесений інвестицій.

Грошові кошти у розмірі 80000 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю “Оскад” були повернуті Сімферопольській об’єднаній технічній школі Товариства сприяння обороні України шляхом взаємозаліку згідно з актом виконаних робіт від 30.11.2008 року (а.с. 26). До теперішнього часу такий договір про дольову участь у будівництві від 20.11.2007 року не був визнаний недійсним ні в цілому, ні будь-яка його частина.

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю “Оскад” на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Об’їзна, 6 за власні кошти був побудований автосалон, що підтверджується договором підряду № 1655 від 05.12.2007 р. укладеним з Будівельно-виробничим підприємством “Строитель-плюс”, актом прийомки виконаних робіт за грудень 2007 р., довідкою про вартість виконаних Будівельно-виробничим підприємством “Строитель-плюс” робіт, платіжними дорученнями про оплату виконаних робіт № 1 від 14.01.2008 р., № 2 від 17.01.2008 р, № 3 від 22.01.2008 р, № 4 від 25.01.2008 р., № 5 від 29.01.2008 р., № 6 від 01.02.2009 р, № 11 від 24.04.2008 р., № 12 від 09.07.2008 р., № 13 від 18.07.2008 р.

При цьому суд звертає увагу, що таке будівництво автосалону було розпочато у період дії договору про дольову участь у будівництві від 20.11.2007 року.

Як свідчать матеріали справи, збудоване нерухоме майно до експлуатації не прийнято. Однією з перешкод введення його до експлуатації є той факт, що земельна ділянка, на якій відбулося будівництво автосалону, належить відповідачу на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-КМ № 004306,

Починаючи таке будівництво на підставі договору про дольову участь у будівництві від 20.11.2007 року, позивач не міг передбачити, що відповідач у майбутньому розірве такий договір, на підставі якого і розпочиналося будівництво автосалону, як це було зазначено у пункті 1.1 договору.

Пунктом 2.1.6 договору передбачено, що позивач, як сторона 1, був зобов’язаний забезпечити здавання об’єкту нерухомості Державній приймальній комісії по закінченню будівництва.

Згідно з пунктом 2.1.7 договору, ТОВ «Оскад» зобов’язується після закінчення будівництва і здавання його в експлуатацію, а також при умові належного виконання Сімферопольською об’єднаною технічною школою Товариства сприяння обороні України, як стороною 2, дольової участі у будівництві своїх зобов’язань по дійсному договору, передати стороні 2 комплект необхідних документів для оформлення права власності.

При цьому суд звертає увагу, що Сімферопольська об’єднана технічна школа Товариства сприяння обороні України, як відповідач по справі, який належним чином судом повідомлявся про розгляд дійсної справи, не надав суду ніяких заперечень та вимог, у тому числі і зустрічного позову про визнання за відповідачем права власності на збудований об’єкт – автосалон, або вимогу про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Суд вважає, що відповідач безпідставно ухилився від виконання умов договору про дольову участь у будівництві від 20.11.2007 року, розірвавши такий договір та поставивши позивача у складне правове становище.

Виходячи з обставин даної справи, враховуючи, що у тому числі безпідставні дії відповідача призвели до виникнення і розгляду даного спору у суді, суд в цілях правильного та усестороннього розгляду справи призначив по дійсній справі судову експертизу, на вирішення якої поставив наступні питання:

1.          Чи відповідає зведена будова – торговельний павільйон літ «Ф», який розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Об’їзна, 6, вимогам сучасних будівельних норм та правил (ДБН, СНіП)?

2.          Чи розташована зведена будова - торговельний павільйон літ «Ф», який розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Об’їзна, 6, в межах відведеної земельної ділянки за державним актом І-КМ № 004306?

3.          Чи створює перепони зведена будівля - торговельний павільйон літ «Ф», який розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Об’їзна, 6, іншим особам у володінні та користуванні своїм майном?

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1278/1342 від 24.06.2010 року експертом встановлено наступне:

1. торговельний павільйон лит «Ф», який розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Об’їзна, 6, відповідає вимогам сучасних будівельних норм та правил, а саме:

ДБН 360-92** зі змінами № 4-10 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»;

ДБН В. 1.1-12:2006 «Будівництво у сейсмічних районах України»;

ДБН В. 1.1-1-94 «Проектування і будівництво цивільних будівель із блоків і каменів пильних вапняків Кримських родовищ в сейсмічних районах»;

ПЕУ Розділ 2;

ДБН В. 2.2-9-99 «Громадські будівлі і споруди».

2. будова - торговельний павільйон літ «Ф», який розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Об’їзна, 6, зведена в межах відведеної земельної ділянки за державним актом І-КМ № 004306.

3. зведена будівля - торговельний павільйон літ «Ф», який розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Об’їзна, 6, не створює перешкод іншим особам у володінні та користуванні своїм майном.

Частиною 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов’язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього кодексу.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виконуючи приписи частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, суд, дослідивши експертний висновок судової будівельно-технічної експертизи № 1278/1342 від 24.06.2010 року, вважає, що він є належним та допустимим доказом у дійсній справі.

          Згідно з нормою ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, у тому числі нерухоме майно, яке створене особою, набувається нею, якщо інше не встановлено законом або договором.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Таким чином, право власності на спірний об’єкт позивач набув на підставі норм ст. 331 Цивільного кодексу України та положень Договору про дольову участь у будівництві від 20.11.2007 року, оскільки відповідно до цього договору позивач здійснював будівництво (створення) об'єктів зі своїх матеріалів та за власний рахунок на підставі такого Договору.

Судом було встановлено, що позивачем, в результаті здійснення господарської діяльності, була створена нова річ – спірний об’єкт нерухомості, на якій останній згідно з нормою ст. 331 Цивільного кодексу України набуває право власності.

Згідно з п. 1 ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна має право пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно з вимогами ст. ст. 328, 329 Цивільного кодексу України – право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі п. 9 інформаційного листа ВАСУ від 31.01.2001р № 01-8/98г «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані зі здійсненням права власності і його захистом» основним критерієм законності володіння майном є джерело фінансування.

Як вже встановлено судом, будівництва спірного об’єкту здійснювалося позивачем за власний кошт. В матеріалах справи (а.с. 51-59) містяться платіжні доручення про оплату за будівництво автосалону на загальну суму 433542,00 грн., ця обставина не заперечувалася відповідачем у процесі розгляду даної справи.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов’язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи матеріали справи, суд вважає, що позивачем вірно вибраний спосіб захисту порушеного права.

Позивач у своїй заяві про зміну підстав позову від 15.07.2010 року просить визнати за ТОВ «Оскад» право власності на торгівельний павільйон (автосалон), розташований за адресою: вул. Об’їзна, 6 у м. Сімферополь, загальною площею 226,3 кв.м.

Дійсно, відповідно до Журналу зовнішніх обмірів Технічного паспорту БТІ, торговий павільйон, розташований у м. Сімферополі, по вул. Об’їзна, 6, станом на 02.12.2008 року складався з основної споруди площею 216,2 кв.м., тамбуру – 7,8 кв.м. та крильця – 2,3 кв.м., а загалом – 226,3 кв.м.

Проте висновком судової будівельно-технічної експертизи від 24.06.2010 року № 1278/1342, яку суд прийняв як належний та допустимий доказ у дійсній справі, встановлено, що тамбур площею 7,8 кв.м. був знесений, у зв’язку із чим площа забудови літ «Ф» і крильця становить 218,5 кв.м. (226,3 кв.м. – 7,8 кв.м.).

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: щодо визнання за ТОВ «Оскад» право власності на торгівельний павільйон (автосалон), розташований за адресою: вул. Об’їзна, 6 у м. Сімферополь, загальною площею 218,5 кв.м. У іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв’язку з відсутністю правових підстав.

Судові витрати, у тому числі і витрати за проведення судової експертизи, суд відносить на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. ст. 44, 49 ГПК України.

09.08.2010 року у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 16.08.2010 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Оскад” (м. Сімферополь, вул. Краснознаменна, 18, кв.1, ЄДРПОУ 35458161) право власності на торгівельний павільйон (автосалон), розташований за адресою: вул. Об’їзна, 6 у м. Сімферополь, загальною площею 218,5 кв.м.

3.          Стягнути з Сімферопольської об’єднаної технічної школи Товариства сприяння обороні України (м. Сімферополь, вул. Кірова, 1, п/р 26009202022400 АКІБ “УкрСибБанк”м. Харків МФО 351005 ЄДРПОУ 027246530) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оскад”(м. Сімферополь, вул. Краснознаменна, 18, кв.1, п/р 26009159125900 АКФБ “УкрСибБанк”м.Харків МФО 351005, ЄДРПОУ 35458161) державне мито у сумі 3897,30 грн.; 113,93 грн. витрат, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1867,42 грн. витрат за проведення судової експертизи..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          У іншій частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.