Рішення № 10793383, 11.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

11.08.2010Справа №2-24/256-2010 За позовом - Міністерства у справах сім'ї та молоді Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, вул.. Гоголя/Пушкіна, 9/16

до відповідача - Головного управління МВС України в АР Крим ( 95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Богдана Хмельницького, 4, ідентифікаційний код 08592230)

про розірвання договору оренди, повернення майна та стягнення 47 732,19 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Єрохіна Т.В. – представник, довіреність № 41 від 12.01.2009р., посвідчення № 149.

Від відповідача – Морозов О. О., представник, довіреність №2027/ДЗ від 24.04.2010 р.

Обставини справи:

Міністерство у справах молоді, сім'ї та гендерної політики Автономної Республіки Крим звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Головного управління МВС України в АР Крим про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим, а саме: нежитлових приміщень пл. 68,3 кв.м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Дибенко/Набережна, 60/48, укладеного між Міністерством у справах молоді, сім'ї та гендерної політики Автономної Республіки Крим та Головним управлінням МВС України в АР Крим та про стягнення з Головного управління МВС України в АР Крим суми заборгованості з орендної плати у розмірі 23504,07 грн., пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 4175,84 грн., трьох відсотків річних у розмірі 463,71 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати державного мита у розмірі 477,32 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення Договору оренди нерухомого майна нежитлових приміщень пл. 68,3 кв.м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Дибенко/Набережна, 60/48 від 02 січня 2006 року, відповідач порушує взяті на себе зобов’язання щодо своєчасної та повної сплати орендної плати.

За ствердженням позивача, відповідач з червня 2008 року не сплачує орендну плату за орендоване ним приміщення, чим порушує права Міністерства у справах молоді, сім'ї та гендерної політики Автономної Республіки Крим.

Позивач крім того зазначає, що 25 березня 2009 року звернувся до Головного управління МВС України в АР Крим з вимогою про погашення заборгованості з орендної плати у розмірі 20125,13 грн, на яку відповідач жодним чином не відреагував.

За ствердженням позивача, відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання за договором, на підставі чого Міністерством у справах молоді, сім'ї та гендерної політики Автономної Республіки Крим нараховано суму штрафних санкцій на підставі пункту 3.5. договору.

Крім того, позивач відповідно до позовної заяви просить стягнути з Головного управління МВС України в АР Крим три відсотки річних.

Крім того, у судовому засіданні позивач по справі надав заяву, відповідно до якої зазначив, що при оформленні тексту позовної заяви було допущено описку у зазначенні суми позову, на підставі чого позивач просить вважати розміром заявлених вимог грошову суму у розмірі – 28144,25 грн.

Суд прийняв до уваги заяву позивача та вважає можливим прийняти до розгляду іншу суму заявлених вимог - у розмірі 28144,25 грн.

Ухвалою від 17.02.2010 р. строк розгляду справи було продовжено на підставі клопотання відповідача.

Позивач у судовому засіданні, що відбулося 12.05.2010 р., надав суду заяву про зменшення суми позовних вимог. Відповідно до вказаної заяви позивач просить стягнути з відповідача суми заборгованості з орендної плати та пеню у розмірі 47732,19 грн.

Суд прийняв до розгляду вказану заяву позивача, про що було зазначено в ухвалі від 12.05.2010 р. ( а. с. 81 – 82 ).

Позивач у судовому засіданні, що відбулося 08.06.2010 р., надав суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим, а саме: нежитлових приміщень, площею 68,3 кв.м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Дибенко/Набережна, 60/48, у розмірі 12162,42 грн., яка складається з заборгованості з орендної плати у розмірі 9669,30 грн., пені у розмірі 2452,79 грн. і 3% річних у розмірі 30,32 грн., а також відшкодувати за рахунок відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 121,62 грн.

Зміни позовних вимог, заявлені позивачем, фактично є їх зменшенням.

Суд прийняв до розгляду вказану заяву про що було зазначено в ухвалі від 08.06.2010 р. ( а. с. 101 – 103 ).

Крім того, позивач надав заяву, викладену у порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вказаної заяви позивач просить здійснити заміну позивача з Міністерства у справах молоді, сім'ї та гендерної політики Автономної Республіки Крим на Міністерство у справах сім'ї та молоді Автономної Республіки Крим, посилаючись на перейменування позивача на підставі постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 31.03.2010р. «Про деякі питання діяльності органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим».

На підтвердження вимог, викладених у клопотанні позивач надав свідоцтво про державну реєстрацію Міністерства у справах сім'ї та молоді Автономної Республіки Крим станом 11 травня 2010 року, а також довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, згідно з якої вбачається, що внесення змін даних щодо позивача було здійснено 14 травня 2010 року.

Крім того, позивачем було представлено суду постанову Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 31.03.2010р. «Про деякі питання діяльності органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим», на підставі якої здійснено перейменування позивача.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується факт вибуття первісного позивача у спірному правовідношенні на підставі його перейменування, суд дійшов висновку замінити первісного позивача по справі - Міністерство у справах молоді, сім'ї та гендерної політики Автономної Республіки Крим на його правонаступника - Міністерство у справах сім'ї та молоді Автономної Республіки Крим, про що було зазначено в ухвалі від 08.06.2010 р.

03.08.2010 р. до суду надійшла заява позивача про зміну позовних вимог, а якої він просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 40306,66 грн., що складається із заборгованості з орендної плати у розмірі 33174,00 грн., пені у розмірі 6628,63 грн. і 3% річних у розмірі 504,03 грн.

Суд прийняв до розгляду вказану заяву позивача.

Позивач збільшенні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечував.

Розгляд справи відкладався, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

03.08.2010 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 11.08.2010 р. Після перерви судове засідання продовжене.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

02.01.2006 р. між Міністерством по справам молоді, сім’ї і тендерної політики АР Крим, правонаступником якого є позивач по справі ( Орендодавець ) та Головним управлінням МВС України в АР Крим ( Орендар ) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить Автономної Республіці Крим.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору орендодавець передає нежитлові приміщення загльною площею 68,3 кв. м., що розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул.. Дибенко/Набережна, 60/48, що знаходяться на його балансі, а Орендар приймає їх у строкове платне користування по акту приймання - передачі. Майно передається в оренду з метою розміщення офісних приміщень.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору орендар вступає в строкове платне користування майном на строк, вказаний у цьому договорі з дати підписання цього договору і акту приймання – передачі майна.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку, розподілу і порядку використання плати за оренду майна, що належить АР Крим, затвердженої постановою Верховної ради АР Крим від 19.11.1998 р. №274 -2/98.

Відповідно до п. 3.2 вказаного договору розмір орендної плати за перший місяць оренди - січень 2006 р. складає 899 грн. без ПДВ, з врахуванням ПДВ – 1078,80 грн.

Оплата орендних платежів проводиться на підставі рахунків, виставлених орендодавцем з врахуванням індексу інфляції.

Відповідно до п. 3.4 вказаного договору за несвоєчасне внесення орендної плати нараховується пеня у розмірі 0,5% на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 3.6 вказаного договору орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 3.7 вказаного договору в орендну плату не входить: оплата комунальних послуг, а також витрати на утримання орендованого майна.

З урахуванням вказаного між сторонами по справі було укладено 02.01.2006 р. договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна і надання і надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Міністерство забезпечує обслуговування, експлуатацію і ремонт будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Дибенко – Набережна, 60/48, загальною площею 722,9 кв. м., а також утримання при будинкової території, а орендар приймає участь у витратах Міністерства на виконання вказаних робіт пропорційно той площі, що він орендує.

Відповідно до п.п. 2.2.3 вказаного договору не пізніше 15 – ого числа місяця, що слідує за звітним місяцем, вносить плату на рахунок Міністерства, за санітарне обслуговування прибудинкової території, допоміжних приміщень будівлі, технічного обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, а також за комунальні послуги і охорону.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідач неналежним чином здійснював сплату орендної плати, що привело до виникнення заборгованості з орендної плати у розмірі 33174,00 грн.

Відповідач лише вказує на той факт, що відповідно до п. 3.6 розділу 3 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що належить Автономної Республіки Крим зазначено, що за оренду нерухомого майна бюджетними установами встановлюється річна орендна плата – 1 гривня. Відповідач по справі є бюджетною установою, яка повністю фінансується за рахунок державного бюджету України. Отже орендна плата, яка повинна сплачуватися за оренду вищевказаних приміщень мала становити 1 гривню.

Суд не може погодитися з вказаним в зв’язку з наступним.

Відповідно до умов ст. ст. 284, 286 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди і представляє собою фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків свої господарської діяльності.

Як вже вказувалося вище, відповідач погодився з позивачем щодо запропонованого порядку і умов сплати орендної плати за вищевказані приміщення, про що свідчить те, що даний договір підписаний представником відповідача та завірений відповідною печаткою.

Доказів внесення сторонами змін у договір у цій частині до матеріалів справи не надано.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач на протязі дії договору добровільно сплачував орендну плату, що підтверджується виписками від 15.05.2008 р. та від 02.06.2008 р., згідно з якими через Головне Управління Держказначейства України в АР Крим відповідачем здійснювалися платежі за оренду вищевказаного майна.

Також відповідно до п. 29 орендних ставок за використання нерухомого майна, що належить АР Крим ( у відсотках від вартості нерухомого майна, встановленого шляхом проведення незалежної оцінки ), затверджених постановою Верховної Ради АР Крим від 23.05.2007 р. №470- 5/07, встановлено, що розміщення бюджетних установ, які фінансуються за рахунок Державного бюджету України, здійснюється за ставкою 3% від вартості нерухомого майна.

Доказів сплати вищевказаної заборгованості з орендної плати відповідачем суду не представлено.

З урахуванням всього вищевказаного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 33174,00 грн. підлягають задоволенню.

Також, з урахуванням останніх уточнень, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 6628,63 грн. і 3% річних у розмірі 504,03 грн.

Вказані позовні вимоги суд вважає за необхідне залишити без розгляду, в зв’язку з наступним.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.4 вищевказаного договору оренди сторони дійшли згоди про те, що за несвоєчасне внесення орендної плати нараховується пеня у розмірі 0,5% на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожне день прострочення, включаючи день оплати.

Також відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто для вірного обчислення суми пені і 3% річних необхідно встановити день, коли зобов’язання мало бути виконане.

Позивач розраховує пеню та 3% річних, виходячи з дати сплати орендної плати - 15 – ого числа місяця, що слідує за звітним.

В договорі від 02.01.2006 р. сторони узгодили те, що оплата орендних платежів проводиться на підставі рахунків, виставлених орендодавцем з врахуванням індексу інфляції.

Дослідивши вказані рахунки, суд встановив, що в них відсутні відомості про дату сплати нарахованих орендних платежів.

Позивач стверджує те, що обов’язок відповідача сплачувати орендну плату 15 – ого числа місяця, що слідує за звітним вже встановлено судовим рішенням від 22.08.2006 р. по справі №2-20/13106-2006.

Однак дослідивши вказане судове рішення, суд не знайшов підтвердження цього.

Таким чином, суду не було представлено відомостей про день сплати орендних платежів.

Доказів, які б підтверджували дати отримання рахунків відповідачем, позивач не надав.

Відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позивач без поважних причини не надав витребуванні господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Ухвалами від 27.01.2010 р. та 17.02.2010 р. суд зобов’язав позивача надати обґрунтований та розгорнутий розрахунок суми позову із визначенням періоду стягнення 3% річних та пені. Доказів в обґрунтування періоду розрахунку позивач суду не надав.

При таких обставинах позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 6628,63 грн. і 3% річних у розмірі 504,03 грн. суд залишає без розгляду.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до платіжних доручень №1154 від 15.12.2009 р. і №467 від 18.05.2010 р. позивач сплатив державне мито в загальній сумі 598,94 грн.

Відповідно до підпункту ”а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року N 7-93 зі змінами та доповненнями із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500 грн.).

Оскільки суд задовольнив позовні вимоги в частині заборгованості у розмірі 33174,00 грн., позовні вимоги в частині стягнення пені і 3% річних у розмірі 7132,66 грн. залишив без розгляду, а від вимоги про розірвання договору оренди позивач відмовився, то витрати по сплаті державного мита у розмірі 331,74 грн. суд покладає на відповідача, а зайво сплачене державне мито у розмірі 110,88 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету на користь позивача.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що рішення у повному обсязі буде складено 16.08.2010 р.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 16.08.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління МВС України в АР Крим ( 95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Богдана Хмельницького, 4, ідентифікаційний код 08592230) на користь Міністерства у справах сім'ї та молоді Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, вул.. Гоголя/Пушкіна, 9/16, ( р/р 35420003000623 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 33656208 ) заборгованість по орендній платі у розмірі 33174,00 грн., державне мито у розмірі 331,74 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути з Державного бюджету України ( р/р 31115095700002; Одержувач – Державний бюджет м. Сімферополя; Код платежу – 22090200 ; ЄДРПОУ – 34740405; Банк – ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) на користь Міністерства у справах сім'ї та молоді Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, вул.. Гоголя/Пушкіна, 9/16, ( р/р 35420003000623 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 33656208 ) державне мито у розмірі 110,88 грн., зайво сплачене на підставі платіжнього доручення №467 від 18.05.2010 р.

Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.