Рішення № 10793382, 11.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

11.08.2010Справа №2-24/3025-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта-Профіль Україна" (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 38/84, 01032, м. Київ, вул. Старовокзальна, 24, ідентифікаційний код 33223196)

До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок-Стиль" ( 95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Узлова, 20, ідентифікаційний код 34797163)

про стягнення 29 663,50 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – Кириленко С. І., директор; паспорт.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альта-Профіль Україна" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок-Стиль" про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта-Профіль Україна" суми заборгованості у розмірі 26027,14 грн., пені у розмірі 3180,32 грн., трьох відсотків річних у розмірі 456,04 грн., загальною сумою – 29 663,50 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Договору купівлі-продажу на умовах відстрочки платежу № 89 від 03 жовтня 2008 року, відповідачем не виконувались зобов’язання щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару, у зв’язку з чим у відповідача сформувалась заборгованість у розмірі 26027,14 грн.

Вважаючи, що внаслідок порушення відповідачем умов договору № 89 від 03 жовтня 2008 року право Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта-Профіль Україна" порушено, а також вважаючи, що у позивача виникло право вимагати стягнення з відповідача штрафних санкцій, трьох відсотків річних, позивач, посилаючись на норми чинного законодавства звертається до суду з відповідними вимогами.

Ухвалою від 21.06.2010 р. строк розгляду справи було продовжено за клопотанням позивача

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника до судового засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов не представив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

03.10.2008 року між відповідачем по справі ( Покупець ) та позивачем (Продавець) був укладений договір купівлі - продажу на умовах відстрочення платежу № 89.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що продавець зобов’язався передати у власність покупця товар у кількості, асортименті та по цінам, вказаним у накладних, які є невід’ємною частиною цього договору, а покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору ціни на товар є вільними відпускними і вказуються у накладних , виданих на підставі договору.

Відповідно до глави 4 вказаного договору предметом поставки є товар, визначений сторонами при узгодженні кожної його партії відповідно до видатково - прибуткових накладних.

Моментом поставки товару є дата, вказана у видаткової накладної або відповідному товарному документі.

Відповідно до глави 5 вказаного договору оплата за поставлений товар проводиться на умовах 20% передплати від вартості кожної партії товару згідно накладних та передбачає відстрочення остаточного розрахунку терміном до 20 банківських днів з моменту поставки.

Залишок боргу покупець повинен перерахувати на розрахунковий рахунок продавця на протязі 2 ( двох ) банківських днів після закінчення терміну дії відстрочки платежу.

Відповідно до п. 12.1 вказаного договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008 р. У разі відсутності відмови однієї зі сторін договір вважається пролонгованим на наступний рік.

Суду не було надано доказів того, що мала місце відмова сторін від вказаного договору, тому суд дійшов висновку про те, що даний договір був пролонгований.

У виконання умов вказаного договору, позивачем було поставлено товар на користь відповідача на суму 42301,68 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною №А – 0000002030 від 03.06.2009 р. ( а. с. 11 ) і податковою накладною від 03.06.2009 р. №1395 ( а. с. 12 ).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Однак відповідач взяті на себе зобов’язання щодо сплати отриманого товару належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 26027,14 грн.

Факт наявності даної заборгованості підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків від 30.06.2010 р., який був підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками.

Доказів сплати заборгованості відповідачем представлено не було, в зв’язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3180,32 грн. і 3% річних у розмірі 456,04 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки при розгляді справи судом була встановлена наявність прострочення з боку відповідача щодо оплати платежів, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені обґрунтованими.

Відповідно до п. 8.3 вказаного договору за несвоєчасну або неповну оплату товару покупець сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми вартості несплаченого товару за кожен день прострочення виконання своїх зобов’язань.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 01.07.2009 р. по 28.11.2009 р. у розмірі 3180,32 грн., суд з ним погодився та дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в даній частині, враховуючи те, що позивачем у розрахунку була застосована подвійна облікова ставка НБУ.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що розмір 3% річних за період 01.07.2009 р. по 28.11.2009 р. складає 456,04 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням наступного.

Крім того, як вбачається із платіжного доручення № 696 від 21.05.2010 р., позивачем була сплачена сума державного мита у загальному розмірі 319,10 грн.

Відповідно до підпункту ”а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року N 7-93 зі змінами та доповненнями із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500 грн.).

Враховуючи те, що позивач просить стягнути з відповідача 29 663,50 грн., то розмір державного мита за подачу даного позову складає 296,63 грн.

При таких обставинах, суд дійшов висновку повернути на користь позивача з Державного бюджету надмірно сплачену суму державного мита у розмірі 22,47 грн.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що повне текст рішення буде складено 16.08.2010 р.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 16.08.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Прок-Стиль", 95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Узлова, 20, ( р/р 26005054905491 в КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ідентифікаційний код 34797163) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альта-Профіль Україна", 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 38/84, 01032, м. Київ, вул. Старовокзальна, 24, ( р/р 26004010003640 в Київської філії АКБ «Південкомбанк», ідентифікаційний код 33223196) заборгованість у розмірі 26027,14 грн., , пені у розмірі 3180,32 грн., 3% річних у розмірі 456,04 грн., а також 2467,75 грн. державного мита та 234,78 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002; Одержувач – Державний бюджет м. Сімферополя; Код платежу – 22090200 ; ЄДРПОУ – 34740405; Банк – ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альта-Профіль Україна", 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 38/84, 01032, м. Київ, вул. Старовокзальна, 24, ( р/р 26004010003640 в Київської філії АКБ «Південкомбанк», ідентифікаційний код 33223196) державне мито у розмірі 22,47 грн., надмірно сплачене на підставі платіжнього доручення №696 від 21.05.2010 р.

Накази видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.