Рішення № 10793373, 12.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

12.08.2010Справа №2-18/3134-2010 За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827)

до відповідача - Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт" (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, ідентифікаційний код 30270840)

про стягнення 401 064,06 грн.

Суддя ГС АР Крим І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Слюсар М.О.- представник, довіреність № 92/10 від 28.12.2009р.

Від відповідача – Жукова Ю.М. – представник, дов. від 05.01.2010 року.

Обставини справи: Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач) звернулась до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт" про стягнення з відповідача на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" суми основного боргу за поставлений природний газ у розмірі 255048,42 грн. ( двісті п’ятдесят п’ять тисяч сорок вісім гривень сорок дві копійки), пені у розмірі 26065,95 грн. ( двадцять шість тисяч шістдесят п’ять гривень дев’яносто п’ять копійок), суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 92492,68 грн. ( дев’яносто дві тисячі чотириста дев’яносто дві гривні шістдесят вісі копійок), трьох відсотків річних за несвоєчасні розрахунки у розмірі 27457,01 грн. (двадцять сім тисяч чотириста п’ятдесят сім гривень одна копійка).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати державного мита у розмірі 4011,00 грн. ( чотири тисячі одинадцять гривень) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень).

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 11-16,258,525,526, 530, 550-552,611,625,712 Цивільного Кодексу України та статей 193,216-217,264-265 Господарського Кодексу України та мотивовані порушенням відповідачем договірних зобов’язань за договором поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/08-974 ТЕ-19 від 29 вересня 2010 року щодо повної та своєчасної оплати відповідачем поставленого Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за період з жовтень-грудень 2008 року, січень-вересень 2009 року природного газу.

Посилаючись на виконання договірних зобов’язань за договором зі свого боку у повному обсязі, позивач вважає, що невиконання відповідачем умов договору поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/08-974 ТЕ-19 від 29 вересня 2010 року порушує права Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та надає йому право вимагати стягнення з відповідача окрім суми основного боргу суму нарахованої пені, індексу інфляції, трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 17.06.2010р. позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

05 липня 2010 року на запит Господарського суду АР Крим від 17.06.2010р. від Головного управлення статистики надійшла довідка, про включення Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт" до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Вказана довідка долучена судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12 липня 2010 року брав участь повноважний представник позивача, який позовні вимоги підтримав за мотивами, викладеними у позовній заяві.

Відповідач явку представника до судового засідання 12 липня 2010 року не забезпечив.

08 липня 2010 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить у задоволенні позовних вимог позивачеві відмовити у повному обсязі. Свої заперечення відповідач мотивує відсутністю заборгованості перед відповідачем на підставі сплати суми основного боргу 255048,42 грн. ( двісті п’ятдесят п’ять тисяч сорок вісім гривень сорок дві копійки).

08 липня 2010 року від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

08 липня 2010 року від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру неустойки та про надання відстрочки виконання рішення. Відповідно до вказаного клопотання відповідач просить зменшити розмір неустойки, стягнувши на користь позивача 2606,60 грн. - пені, 9249,27 грн. – суми інфляції, 2745,70 грн. – трьох відсотків річних та відстрочити виплату сум до 08.07.2011 року.

Слухання справи відкладалося, у справі з 05.08.2010 року по 12.08.2010 року судом оголошувалася перерва у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

12.08.2010 року у судовому засіданні представник відповідача надав суду уточнений відзив на позовну заяву, в якому просить у позові відмовити у повному обсязі.

Суд залучає такий відзив до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2008 року між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Постачальник) та Приватним підприємством "Сервісна компанія "Комфорт" (Покупець) був укладений договір №06/08-974ТЕ –19 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Відповідно до статті 1 вказаного договору постачальник зобов’язався передати у власність покупцю природний газ, що був використаний покупцем виключно для вироблення теплової енергії для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Постачальник передає за цим договором газ імпортного походження, отриманий за договором поставки природного газу між НАК “Нафтогаз України” та постачальником.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору постачальник передає у власність покупцеві природний газ за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року в обсязі до 2177,5 тис. куб. м.

За розрахункову одиницю поданого газу приймається один кубічний метр, приведений до стандартних умов ( Т -20 град. С,Р = 760 мм.рт.ст./).

Відповідно до статті вищевказаного договору поставки природного газу ціна за 1000 куб. м. становить:

З 01.10.2008 року – 546,038 грн., без врахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%;

- податок на додану вартість –20%.

Крім того тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами –122,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу – 678,96 грн., крім того ПДВ –20%, всього з ПДВ – 814,75 грн.

З 01.12.2008 року – 593,448 грн., без врахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ –2%;

- податок на додану вартість –20%.

Крім того тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами –122,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу – 727,32 грн., крім того ПДВ –20%, всього з ПДВ – 872,87 грн.

Відповідно до п. 6.1 вказаного договору поставки природного газу оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:

Перша оплата у розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості за планових місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті а про транспортовані обсягі газу здійснюються на підставі акта прийому-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 11.1 вказаного договору цей договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє в частині передачі газу до 31.12.2008 р., а в частині розрахунків за газ –до їх повного виконання.

Додатковою угодою № 2 від 24.12.2008 року пункт 11.1 договору №06/08-974ТЕ –19 було викладено у наступній редакції: «Цей договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє в частині передачі газу з 01.10.2008 року до 30.04.2009 року, а в частині розрахунків за газ –до їх повного виконання. »

А пункт 2.1 договору №06/08-974ТЕ –19 було доповнено підпунктом 2.1.1 в наступній редакції: «постачальник передає покупцю в період з 01.01.2009 року по 30.04.2009 року газ в обсязі 3510до тис. куб.м.»

Додатковою угодою № 3 від 14.04.2009 року пункт 11.1 договору №06/08-974ТЕ –19 було викладено у наступній редакції: «Цей договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє в частині передачі газу з 01.10.2008 року до 30.09.2009 року, а в частині розрахунків за газ –до їх повного виконання. »

А пункт 2.1 договору №06/08-974ТЕ –19 було доповнено підпунктом 2.1.2 в наступній редакції: «постачальник передає покупцю в період з 01.05.2009 року по 30.09.2009 року газ в обсязі до 1030 тис. куб.м.»

Відповідно до наявних в матеріалах справи актах приймання - передачі природного газу, позивач, у виконання умов вищевказаного договору, передав відповідачу газ на загальну суму 3932533,98 грн.

Вказані акти приймання - передачі природного газу підписані представниками обох сторін та завірені відповідними печатками.

На момент звернення позивача до суду за відповідачем рахувалася заборгованість у сумі 255048,42 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Проте у процесі вирішення спору, а саме: з 17.06.2010 року по 07.07.2010 року, відповідач сплатив позивачеві суму боргу у розмірі 255048,42 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи (а.с. 104-115).

Приймаючи до уваги цю обставину, провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 255048,42 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із відсутністю предмету спору у цій частині позовних вимог.

У своїй позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача інфляційну суму у розмірі 95492,68 грн. за період з грудня 2008 року по березень 2010 року включно та 3% річних у сумі 27457,01 грн. за період з 11.12.2008 року по 10.06.2010 року.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Судом встановлено, що сума заборгованості населення по отриманим послугам з опалення і гарячого водопостачання перед Приватним підприємством "Сервісна компанія «Комфорт» становить 5543269,23 грн., що підтверджується даними головної книги (копія витягу якої знаходиться у матеріалах справи), що, в свою чергу, унеможливлює своєчасне здійснення Приватним підприємством "Сервісна компанія "Комфорт" розрахунків, зокрема, з Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" і підтверджує відсутність вини відповідача відносно несвоєчасної сплати коштів за договором №06/08-974ТЕ – 19 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційної суми у розмірі 95492,68 грн. та 3% річних у сумі 27457,01 грн. вважаються суд такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 26065,95 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2 договору поставки природного газу сторони дійшли згоди про те, що в разі несплати або несвоєчасної оплати за газ у строки, зазначені у п. 6.1 цього договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Перевіривши розрахунок пені за період з 02.12.2009 р. по 10.06.2010 р., наданий позивачем, відповідно до якого сума пені становить 26065,95 суд знаходить його вірним.

Проте 08 липня 2010 року від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру неустойки, відповідно до якого відповідач просить стягнути пеню у сумі лише 2606,60 грн.

Згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки (пені) може бути зменшений за рішенням суду.

Також, пунктом 3 ст. 83 ГПК України встановлено, приймаючи рішення, господарський суд має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

З огляду на викладене, враховуючи заявлене клопотання відповідача, те, що відповідач повністю сплатив суму боргу за поставку природного газу у сумі 255048,42 грн. та те, що із-за несвоєчасних розрахунків населення знаходиться у важкому фінансовому стані, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання відповідача і зменшити розмір пені на 50 %. У зв’язку із чим з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 13032,98 грн.

Відповідачем також заявлене клопотання про відстрочку виконання судового рішення на строк до 08.07.2011 року (а.с. 64).

Пунктом 6 ст. 83 ГПК України встановлено, приймаючи рішення, господарський суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Приймаючи до уваги те, що надання відстрочки виконання судового рішення є правом, а не обов’язком суду та те, що клопотання відповідача про надання відстрочки виконання судового рішення нічим не вмотивоване, суд відмовляє у задоволенні такого клопотання у зв’язку з його необґрунтованістю.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд враховує, що заборгованість у сумі 255048,42 грн. була сплачена відповідачем вже після порушення провадження у дійсній справі.

12.08.2010 р. у судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 17.08.2010 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, п. 1-.1 ст. 80, п. 3 ст. 83, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт" (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, ідентифікаційний код 30270840) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, (р/р 26008301970 в ВАТ “Ощадбанк”, м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) пеню у розмірі 13032,98 грн., державне мито у розмірі 2680,82 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 157,75 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

1.          У частині позовних вимог щодо стягнення суми боргу у розмірі 255048,42 грн. провадження у справі припинити на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

2.          У частині позовних вимог щодо стягнення інфляційної суми у розмірі 95492,68 грн. та 3% річних у сумі 27457,01 грн. у позові відмовити.

3.          У задоволенні клопотання Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт" про надання відстрочки виконання судового рішення на строк до 08.07.2011 року відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.