Рішення № 10793365, 11.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

11.08.2010Справа №2-24/2843-2010 За позовом Публічного акціонерного товариства Банк "Морський" в особі Керченської філії Публічного акціонерного товариства Банк "Морський" (98320, АР Крим, м. Керч, вул. Свердлова, 26, ідентифікаційний код 25633031)

До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченське рудоуправління" (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Пролетарська, 12, ідентифікаційний код 32993108)

про стягнення 209 402,85 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – Поздєєва Н.М. – представник, довіреність № 2182/09 від 17.11.2009р.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство Банк "Морський" в особі Керченської філії Публічного акціонерного товариства Банк "Морський" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченське рудоуправління" про стягнення з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства Банк "Морський" в особі Керченської філії Публічного акціонерного товариства Банк "Морський" суми заборгованості по кредиту, відсотках, пені у розмірі 209 402,85 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача державне мито у розмірі 2094,03 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю простроченої заборгованості відповідача за кредитним договором № 09/08-323-ОВ від 06.02.2008р., що стало наслідком порушення відповідачем зобов’язання щодо своєчасної сплати кредиту та відсотків за кредитом.

Вважаючи, що внаслідок порушення відповідачем умов договору № 09/08-323-ОВ від 06.02.2008р., а також додаткових угод № 1 від 22.07.2008р., № 2 від 05.02.2009р. право Публічного акціонерного товариства Банк "Морський" в особі Керченської філії Публічного акціонерного товариства Банк "Морський" порушено, а також вважаючи, що у позивача виникло право вимагати стягнення з відповідача штрафних санкцій, позивач, посилаючись на норми чинного законодавства звертається до суду з відповідними вимогами.

Ухвалою ГС АР Крим від 22.06.2010 р. строк розгляду справи було продовжено на підставі клопотання позивача.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника до судового засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розгляд справи відкладався згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

06.02.2008 р. між ТОВ «Банк Морський», правонаступником якого є позивач по справі (Банк) і ТОВ "Керченське рудоуправління" (Позичальник) був укладений кредитний договір № 09/08 - 323 – ОВ.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, Банк при наявності вільних грошових коштів зобов’язався в строк з 06.02.2008 р. по 05.02.2009 р. здійснити овердрафт – обслуговування позичальника, а саме проводити його платежі понад залишку коштів на поточному рахунку відповідача, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту в сумі 80000 грн. шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому виникає дебетове сальдо.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору кредит надається в обмін на зобов’язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків і винагород у передбачені у даному договорі строки.

Відповідно до п. 3.3.3 вказаного договору відповідач зобов’язався сплачувати проценти за кредит щомісячно, виходячи з 21% річних, не пізніше останнього банківського дня місяця на відповідний рахунок. Після останнього робочого дня поточного місяця оплата процентів проводиться за рахунок прострочених процентів.

Відповідно до п. 3.3.4 вказаного договору позичальник зобов’язався сплачувати щомісячно не пізніше останнього банківського дня проценти за невикористаний ліміт по даному кредитному договору, виходячи з процентної ставки 2% річних.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 22.07.2008 р. до вказаного кредитного договору сторони дійшли згоди про викладення п. 1.1, 3.3.3. і 3.3.4 у наступній редакції:

«П. 1.1 Банк при наявності вільних грошових коштів зобов’язався в строк з 06.02.2008 р. по 05.02.2009 р. здійснити овердрафт – обслуговування позичальника, а саме проводити його платежі понад залишку коштів на поточному рахунку відповідача, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту:

-          в сумі 80000 грн. в період з 06.02.2008 р. по 20.07.2008 р.;

-          в сумі 140000 грн. в період з 22.07.2008 р. по 05.02.2009 р.

п. 3.3.3 позичальник зобов’язався сплачувати проценти за кредит щомісячно, виходячи з 25% річних, не пізніше останнього банківського дня місяця на відповідний рахунок. Після останнього робочого дня поточного місяця оплата процентів проводиться за рахунок прострочених процентів.

П. 3.3.4 позичальник зобов’язався сплачувати щомісячно не пізніше останнього банківського дня проценти за невикористаний ліміт по даному кредитному договору, виходячи з процентної ставки 5% річних».

Відповідно до додаткової угоди №1 від 05.02.2009 р. до вказаного кредитного договору сторони дійшли згоди про викладення п. 1.1, 3.3.3. і 3.3.4 у наступній редакції:

«П. 1.1 Банк при наявності вільних грошових коштів зобов’язався в строк з 06.02.2008 р. по 10.03.2009 р. здійснити овердрафт – обслуговування позичальника, а саме проводити його платежі понад залишку коштів на поточному рахунку відповідача, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту:

-          в сумі 80000 грн. в період з 06.02.2008 р. по 20.07.2008 р.;

-          в сумі 140000 грн. в період з 21.07.2008 р. по 10.03.2009 р.

п. 3.3.3 позичальник зобов’язався сплачувати проценти за кредит щомісячно, виходячи з 25% річних, не пізніше останнього банківського дня місяця на відповідний рахунок. Після останнього робочого дня поточного місяця оплата процентів проводиться за рахунок прострочених процентів.

П. 3.3.4 позичальник зобов’язався сплачувати щомісячно не пізніше останнього банківського дня проценти за невикористаний ліміт по даному кредитному договору, виходячи з процентної ставки 5% річних».

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 339 Господарського кодексу України до основних банківських операцій відносяться також кредитні операції, які полягають в розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб і громадян. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі (стаття 345 Господарського кодексу України).

У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України)

Також, відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідач у встановлені строки кредит і проценти не сплатив. Станом на 14.05.2010 р. прострочена заборгованість відповідача перед позивачем складає 178547,91 грн., у тому числі: по кредиту – 140000 грн. і по процентам 38547,91 грн. Факт наявності вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Відповідач належних доказів сплати заборгованості суду представлено не було.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” N 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року.

Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.3.6 вказаного кредитного договору за порушення строків повернення кредиту і процентів сплачується банку пеня у розмірі 2%, нараховану на суму простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов’язання на ідповдіний рахунок.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд з ним погодився та вважає, що за період з липня 2009 р. по травень 2010 р. розмір пені складає 30854,94 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не було представлено доказів відсутності заборгованості, а равно і доказів її сплати.

Державне мито та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу суд вирішив покласти на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що 16.08.2010 р. рішення буде складено у повному обсязі.

Повний текст рішення складений та підписаний згідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 16.08.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити .

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Керченське рудоуправління" (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Пролетарська, 12, ідентифікаційний код 32993108, МФО 384414) на користь публічного акціонерного товариства Банк "Морський" в особі Керченської філії Публічного акціонерного товариства Банк "Морський" (98320, АР Крим, м. Керч, вул. Свердлова, 26, ідентифікаційний код 25633031, МФО 384414 ) суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 140000 грн., проценти за користування кредитом у розмірі 38547,91 грн., пеню у розмірі 30854,94 грн., а також судові витрати зі сплати державного мита у розмірі 2094,03 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.