Рішення № 10793359, 10.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 206

РІШЕННЯ

Іменем України

10.08.2010Справа №2-6/3321-2010 За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Крим-2000», м. Сімферополь,

до відповідача Фонду майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь,

про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 171124,20 грн.

За зустрічним позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Крим-2000», м. Сімферополь,

про розірвання договору купівлі-продажу, спонукання до виконання певних дій та стягнення штрафу в розмірі 5508961,00 грн.

Суддя Шкуро В.Н.

представники:

Від первісного позивача – Сіренко Ю.Є., представник, довіреність від 16.05.2008р.

Від первісного відповідача – Хабібуліна Л.О., заступник начальника юридичного відділу, довіреність № 128-Д від 28.12.2009р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Крим-2000» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Фонду майна АР Крим про розірвання договору купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва піонерського табору Омського електромеханічного заводу, розташованого в Сакському районі, станція «Прибережна» від 27.12.2002р. та стягнення з відповідача збитків в розмірі 171124,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час укладення спірного договору позивачу не було відомо про реальний технічний стан придбаного об’єкту. Проведене в подальшому обстеження показало, що придбані за договором об’єкти є аварійно-небезпечними і потребують знесення. Це унеможливлює виконання зобов’язань за договором по добудові та введенню в експлуатацію об’єкту. Причиною цього стало те, що відповідачем до укладення договору було проведено лише експертну оцінку об’єктів нерухомого майна для визначення їх вартості. Але технічна експертиза об’єктів не проводилась і позивачеві не було надано інформацію про реальний технічний стан цих об’єктів. Таким чином, позивач придбав об’єкт, який не мав вартості враховуючі його технічний стан, не підлягав реконструкції і добудові, про що стало відомо вже після укладення договору Тобто має місце істотна зміна обставин, якими сторони керувались при укладенні договору. Це дозволяє вимагати розірвання договору на підставі статті 652 ЦК України у зв’язку з істотною зміною обставин. Позивач під час укладення договору сплатив 87000,00 грн. ціни об’єкту, а подальшому на вимогу відповідача 171124,20 грн. пені за несвоєчасне внесення інвестицій у відповідності до узгодженого сторонами графіку. Вважає, що оплата і ціни і пені були необґрунтовані та безпідставні, оскільки об’єкт взагалі не мав вартості у зв’язку з його непридатним для добудови технічним станом. Просить стягнути з Фонду майна АР Крим ці кошти як понесені ним збитки.

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву зазначає, що відповідно до пункту 3.2. договору купівлі-продажу сторони погодились, що продавець (Фонд майна АР Крим) передає, а покупець (ТОВ «Альфа-Крим-2000») приймає об’єкт за принципом «як він є» без будь-яких подальших гарантій відносно його придатності для підприємницької та інших цілей. Тим самим позивач погодився на прийняття об’єкту у тому стані в якому він перебував і без будь-яких умов. Вимоги про стягнення вартості об’єкту приватизації вважає безпідставними, оскільки пунктом 133 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації» передбачено, що у разі розірвання договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації у зв'язку із невиконанням їх умов або визнання їх недійсними в судовому порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об’єкт приватизації, провадиться на підставі рішення суду з коштів позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації АР Крим, отриманих від повторного продажу цих об’єктів у порядку, встановленому Фондом.

27.07.2010р. Фонд майна АР Крим звернувся із зустрічною позовною заявою про розірвання вказаного договору купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва, спонукання Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Крим-2000» повернути спірний об’єкт за актом приймання-передачі (повернення) та стягнення до Державного бюджету України штрафу в розмірі 5508961,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 27.07.2010р. зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Вимоги зустрічної позовної заяви мотивовані тим, що в результаті перевірки виконання умов спірного договору, проведеної Фондом майна АР Крим 05.01.2010р. встановлено, що ТОВ «Альфа-Крим-2000» не виконуються умови договору купівлі-продажу, а саме: не завершено будівництво та введення об’єкту в експлуатацію до 2008р., не внесені інвестиції відповідно до умов договору. Невиконання зобов’язань, передбачених договором купівлі-продажу у визначені строки є підставою для розірвання договору в порядку статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», поверненню приватизованого об’єкту у державну власність та стягнення передбачених договором штрафів.

Розглянувши матеріали справи, заслухав представників сторін, суд –

встановив:

27.12.2002р. між Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Крим-2000» (покупець) та Фондом майна АР Крим (продавець) укладений договір купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва - державної власності - піонерського табору Омського електромеханічного заводу, розташованого в Сакському районі, станція «Прибережна» на земельній ділянці загальною площею 15,12 га (далі – договір, т.1, а.с.5-8).

Вказаний договір посвідчений державним нотаріусом Сакської районної державної нотаріальної контори Биковою Н.В.

Пункт 1.2 договору встановлює, що право власності переходить до покупця з моменту підписання акту прийому-передачі.

Згідно пункту 1.6 договору ціна продажу об’єкту склала 87000,00 грн.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що покупець зобов’язаний внести 87000,00 грн. за придбаний об’єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення вказаного договору.

Пунктом 5.1 договору визначені обов’язки покупця, серед яких, зокрема, є обов’язок завершити будівництво та ввести в експлуатацію об’єкт до 2008р. із зберіганням оздоровчого профілю. Також обумовлено внесення покупцем інвестицій на загальну суму 55 млн. грн. по роках до завершення будівництва.

07.11.2002р. платіжним дорученням №61 ТОВ «Альфа-Крим-2000» перерахувало до бюджету 10% від початкової вартості об’єкту в розмірі 8666,90 грн. (т. 1, а.с. 17).

В подальшому на виконання умов договору, платіжним дорученням №3 від 24.01.2003р. позивач перерахував до бюджету 78333,10 грн. (т. 1, а.с. 18).

Актом приймання-передачі від 24.01.2003р. об’єкт переданий у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Крим-2000» (т.1, а.с.15).

Додатковими угодами від 23.01.2004р., 01.12.2005р. та від 17.01.2007р. до договору вносились зміни щодо сум щорічних інвестицій і застосування індексу інфляції за період з дати, передбаченої початковим договором (т. 1, а.с. 9-14).

Дослідивши у судовому засіданні надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухав пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а в зустрічному позові слід відмовити з наступних підстав.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим врегульовані Законом України «Про приватизацію державного майна».

Частиною 5 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду у разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

05.01.2010р. представниками органу приватизації Фонду майна АР Крим здійснено перевірку виконання умов договору купівлі-продажу від 27.12.2002р. №2020.

За результатами проведеної перевірки складено акт відповідно до якого покупцем не виконані умови договору, а саме: не завершено будівництво та введення об’єкту в експлуатацію до 2008 року, не виконуються умови в частині внесення інвестицій, зокрема до 31.12.2008р. та до 31.12.2009р. не внесені інвестиції відповідно до умов договору, з урахуванням індексу інфляції в сумі 6366800,00 грн. та 25889000,00 грн. відповідно (т.2, а.с.15-16).

15.01.2010р. Фондом майна АР Крим на адресу ТОВ «Альфа-Крим-2000» надіслано претензію про розірвання договору купівлі-продажу, повернення майна та стягнення 5508961,00 грн. штрафу. До акту доданий розрахунок штрафу за договором (т. 2, а.с. 17-18).

Позивач за первісним позовом не заперечує проти того, що ним не виконанні умови договору в частині добудови об’єкту і внесення інвестицій. Однак стверджує, що невиконання умов договору не може слугувати підставою для його розірвання і стягнення штрафу, оскільки таке невиконання відбулося внаслідок істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Так, на замовлення позивача Державним головним територіальним науково-дослідним і проектним інститутом «КримНДІпроект» у 2005 році було проведено обстеження придбаних за договором об’єктів нерухомого майна. Згідно Висновку про технічний стан несучих конструкцій і подальше їх використання об’єктів незакінченого будівництвом дитячого оздоровчого табору Омського електромеханічного заводу, станція «Прибережна» Сакського району, незакінчене будівництво об’єктів комплексу, відсутність заходів по забезпеченню захисту конструкцій будівель від руйнування протягом довгого періоду часу (більше 15 років) в умовах агресивного середовища (близькість від моря, часті і сильні вітрові навантаження) стали причиною появи руйнувань (загальних для всіх споруд комплексу) наступного характеру:

-          фізичне руйнування залізобетонних конструкцій в результаті замоноличування і танення в них вологи;

-          часткову механічні руйнування окремих конструкцій перекриттів, стінових блоків;

-          фізико-хімічна корозія бетону, т.н. карбонізація бетону, яка привела до руйнування захисного шару бетону в несучих конструкціях;

-          електрохімічна корозія бетону внаслідок дій навколишнього середовища, яка визвала корозію арматури;

-          деформація (просадка) стрічкових фундаментів, яка розвинулась при порушенні зв’язків між частинами в результаті замочування і вимивання основ фундаментів;

-          численні руйнування і знос покрівельного килима і покриттів будівель.

Поряд з цими руйнуваннями виявлені дефекти при виробництві будівельно-монтажних робіт.

З урахуванням фізичного зносу несучих конструкцій, необхідності демонтажу аварійно- небезпечних конструкцій, невідповідність будівель нині діючим нормам і вимогам будівництва у 6-ти бальних сейсмічних районах, можливості раптового характеру обвалення конструкцій доцільно всі нині існуючі споруди комплексу (літери А, Б, В, Г, Д, Є, Ж) демонтувати.

Споруди під літерами З, І, К є палявими полями. Без даних про фізико-механічні характеристики, глибину забивки, допустиме навантаження на палі і з урахуванням стану зовнішніх частин і відхилення від вертикальної осі рекомендується вказані конструкції витягти із ґрунтової основи.

Будівлі комплексу відносяться до IV категорії технічного стану і є аварійно- небезпечними. Необхідний демонтаж конструкцій будівель (т.1, а.с.47-73).

Також позивач у вересні 2009р. звертався з офіційними запитами до підприємств, що мають ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури. Згідно наданих Приватним підприємством «МОК-Спарта» від 16.10.2009р. та Приватним підприємством «Таврида Будпроект» від 23.10.2009р. письмовим відповідям, в результаті вивчення спеціалістами технічного стану об’єкту встановлено, що силу своїх конструктивних особливостей та зважаючи на використанні методи і способи будівництва при їх первісному спорудженні, об’єкти незавершеного будівництва не придатні до якихось відновлювальних робіт. У зв'язку з цим технічно не можлива їх реконструкція та введення в експлуатацію. Доцільним є розглянути питання щодо демонтажу та знесенню непридатних до будівництва об’єктів, а також вивезення будівельного сміття (т.1, а.с. 29, 35).

Враховуючі надані рекомендації, позивач провів роботи по знесенню вказаних аварійно-небезпечних об’єктів незавершеного будівництва.

Частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно частини 2 статті 652 ЦК України договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1)           в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2)           зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались;

3)           виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4)           із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

          При укладенні договору купівлі-продажу було проведено лише оцінку об’єкту незавершеного будівництва для визначення його вартості. Відповідно до пункту 1.4 договору згідно висновку експерта, затвердженого наказом Фонду майна АР Крим від 30.09.2002р. №791, вартість продажу об’єкту склала 86669 грн. Питання ж технічного стану об’єкту, придатності його для добудови і введення в експлуатацію не досліджувалось.

          Однак, розділом 5 договору встановлені обов’язки покупця.

          Зокрема пунктом 5.1 договору передбачено, що покупець зобов’язаний закінчити будівництво і ввести в експлуатацію об’єкт до 2008 року із збереженням оздоровчого профілю.

          Таким чином, при укладенні договору сторони виходили з можливості добудови об’єкту.

          В подальшому ж в результаті проведених обстежень виявилось, що об’єкт в силу наявних дефектів і руйнувань його конструкцій є аварійно-небезпечним. Необхідний демонтаж конструкцій будівель.

          Тобто, зміна обставини є такою, що її можна розцінити як істотну, оскільки обставини змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах, зокрема без умов добудови і введення в експлуатацію об’єкту.

Аналіз зібраних у справі матеріалів дозволяє зробити висновок про наявність одночасно всіх передбачених частиною 2 статті 652 ЦК України умов.

Так, сторони (заінтересована сторона):

-          не знали та не могли знати в момент укладення договору, що буде встановлено неможливість добудови об’єкту у зв’язку з його аварійністю;

-          не мала реальної технічної можливості усунути конструктивні недоліки придбаного об’єкту, оскільки вони були допущені ще під час первісного будівництва, а дія тривалий час (понад 15 років) агресивного середовища зумовила природне його руйнування, яке неможливо усунути;

-          продовжуючи виконувати роботи на об’єкті, витрачала б недоцільно та взагалі нерозумно кошти, оскільки об’єкт добудувати і ввести в експлуатацію взагалі неможливо, а ризик його остаточного руйнування залишався б;

-           не приймала на себе по договору жодних ризиків зміни обставин таким чином.

За таких обставин первісний позов в частині розірвання договору купівлі-продажу підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з Фонду майна АР Крим збитків у вигляді сплачених 87000,00 грн. ціни об’єкту та 171124,20 грн. пені за несвоєчасне внесення інвестицій, суд виходить з того, що ці кошти не є збитками у розумінні статті 22 ЦК України, оскільки не є втратами, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також не є витратами, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

Частиною 3 статті 652 ЦК України встановлено, що у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Об’єкт незавершеного будівництва хоча і не придатний для добудови, але на момент укладення договору мав свою вартість, яка була визначена експертом. Оскільки на сьогодні об’єкт знесений позивачем, тобто є втраченим для держави, суд вважає, що справедливо буде розподіли між сторонами витрати, понесені ними у зв'язку з виконанням цього договору таким чином, що сплачена ціна за об’єкт залишиться в Державному бюджеті України.

Посилання відповідача за первісним позовом на пункт 3.2 договору, яким сторони погодились, що продавець передає, а покупець приймає об’єкт за принципом «як він є» без будь-яких подальших гарантій відносно його придатності для підприємницької та інших цілей, не може розцінюватися так, що позивач зобов’язаний продовжувати вносити інвестиції в об’єкт, який неможливо добудувати.

Припинення інвестування в об’єкт незавершеного будівництва обумовлене унеможливленням добудови об’єкту. Це є істотною зміною обставин, ризик за яку позивач за первісним позовом не несе.

Відповідно до статті 697 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Як вже встановлено судом, реальний технічний стан об’єкту унеможливлює виконання позивачем за первісним позовом зобов’язань, передбачених договором купівлі-продажу від 27.12.2002р., у визначені строки.

Щодо вимоги Фонду майна АР Крим про повернення об’єкту незавершеного будівництва, то на теперішній час ТОВ «Альфа-Крим-2000» проведені роботи по його знесенню, як аварійно-небезпечного.

На цій підставі суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову повністю.

Згідно пункту 33 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України 22.04.1993р. N15 (далі – Інструкція) з позовних заяв, що носять одночасно майновий і немайновий характер, державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру.

Предметом первісного позову є вимоги немайнового характеру про розірвання договору купівлі-продажу від 27.12.2002р. та майнового про стягнення з Фонду майна АР Крим 171124,20 грн. збитків. Отже такі вимоги мають бути оплачені державним митом у відповідності до підпункту «а», «б» пункту 2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позовних заяв немайнового характеру.

Позивачем при поданні позову вимога немайнового характеру про розірвання договору купівлі-продажу від 27.12.2002р. взагалі не оплачена.

Відповідно з позивача в доход державного бюджету на підставі пункту 29 згаданої інструкції підлягає достягненню державне мито у розмірі 85,00 грн. оплати вимоги немайнового характеру з наступним розподілом судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 10 серпня 2010 року.

Рішення оформлене згідно зі ст.84 ГПК України і підписане 16 серпня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Укладений 27.12.2002р. між Фондом майна АР Крим та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Крим-2000» договір купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва - державної власності – піонерського табору Омського електромеханічного заводу, розташованого в Сакському районі, станція «Прибережна» розірвати.

В стягненні 171124,20 грн. збитків відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Крим-2000» (04107, Україна, м. Київ, вул.Підгірна/Татарська, 3/7; ідентифікаційний номер юридичної особи 31067882, р/р 260042623 в АКБ «Легбанк» м.Київ, МФО 300056) в дохід державного бюджету м.Сімферополя (рахунок 31115095700002, код платежу 22090200, банк ГУ ДКУ в АР Крим, м.Сімферополя, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) суму 85 грн. державного мита.

Стягнути з Фонду майна АР Крим (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул.Севастопольська, 17; ідентифікаційний код юридичної особи 00036860, р/р 34223999600001 у Головному управлінні Державного казначейства в АР Крим, МФО 824026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Крим-2000» (04107, Україна, м. Київ, вул.. Підгірна/Татарська, 3/7; ідентифікаційний номер юридичної особи 31067882, р/р 260042623 в АКБ «Легбанк» м. Київ, МФО 300056) судові витрати в сумі 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Шкуро В.М.