Постанова № 10792511, 06.04.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2010 р. № 15/234-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМіщенка П.К.,

суддівЗаріцької А.О.,

Продаєвич Л.В.

розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сведбанк"

на постанову

та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2009 року

господарського суду міста Києва від 14 жовтня 2009 року

у справі

господарського суду№ 15/234-б

міста Києва

за заявою

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Альфабудкомплект"

товариства з обмеженою відповідальністю "НД ЛТД"

ліквідатор

кредиториРибін Д.Ю.

- товариство з обмеженою відповідальністю "Альфабудкомплект"

- товариство з обмеженою відповідальністю "Київстар Дж.Ес.Ем"

- акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк"

- відкрите акціонерне товариство "Сведбанк"

провизнання банкрутом

за участю представників:

- ТОВ "Альфабудкомплект" Пацалюка С.П.,

- ліквідатора Рибіна Д.Ю.,

- ВАТ "Сведбанк" Лаєвського О.К.,

- ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." Ральченка Ю.Г.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду від 23 квітня 2009 року ТОВ "НД ЛТД" визнано банкрутом, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Рибіна Д.Ю.

Ухвалою місцевого господарського суду від 14 жовтня 2009 року (суддя Хоменко М.Г.), на підставі ст.ст. 31, 32, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", затверджений наданий суду звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс ТОВ "НД ЛТД", боржника ліквідовано, провадження у справі про банкрутство припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2009 року у справі № 15/234-б (колегія суддів у складі: Гарник Л.Л. - головуючий, Верховець А.А., Іваненко Я.Л.) апеляційна скарга ВАТ "Сведбанк" залишена без задоволення, а ухвала суду першої інстанції від 14 жовтня 2009 року залишена без змін.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою господарського суду апеляційної інстанції, кредитор боржника ВАТ "Сведбанк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові акти скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду міста Києва.

Переглянувши в касаційному порядку прийняті у справі ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 15 квітня 2009 року за заявою ТОВ "Альфабудкомплект" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) порушено провадження у справі № 15/234-б про банкрутство ТОВ "НД ЛТД".

Відповідно до вимог спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених ст. 52 Закону.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 вказаного Закону, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі "інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а ст. 52 Закону передбачає спеціальні норми, які врегульовують питання банкрутства боржника за спрощеною процедурою.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в ухвалі місцевого господарського суду про ліквідацію боржника та припинення провадження у справі, в порушення ст. 43 ГПК України, не надано оцінки, а також належним чином не проаналізовано наявність у боржника ознак, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також не надано оцінки правовстановлюючим документам боржника з метою з'ясування місцезнаход- ження його керівних органів.

В матеріалах справи містяться витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо ТОВ "НД ЛТД" (ідентифікаційний код 31093268), в яких станом на 16 березня, 22 квітня та 7 серпня 2009 року у графі "статус відомостей про юридичну особу" вказано: не підтверджено відсутність за місцем знаходження (т. 1 а.с. 28, 37, т. 2 а.с. 49).

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, а висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що вимоги кредиторів, які визнані господарським судом ухвалою від тієї ж дати 14 жовтня 2009 року, не задоволені з підстав не виявлення ліквідатором майнових активів боржника, які б підлягали включенню до ліквідаційної маси, а тому згідно ст. 31 Закону такі вимоги вважаються погашеними.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою, за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

В заяві про порушення справи про банкрутство ініціюючий кредитор в підтвердження наявності грошової заборгованості посилається на відповідь на претензію від 21 лютого 2008 року № 21-02/08, в якій боржник визнав існуючу заборгованість перед ТОВ "Альфабудкомплект" у розмірі 94 800 грн.

Ініціюючий кредитор та господарський суд першої інстанції при порушенні провадження у справі про банкрутство не врахували, що з 14 квітня 2006 року набула чинності нова редакція Закону України "Про виконавче провадження", статтею третьою якого передбачено перелік документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою. У вказаному переліку відсутній такий виконавчий документ, як визнана у встановленому порядку претензія.

Таким чином, ініціюючим кредитором при зверненні до суду із заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою не було надано суду належних доказів безспірності грошових вимог до боржника.

Перевіряючи законність прийнятої судом першої інстанції ухвали про ліквідацію банкрута суд апеляційної інстанції на вказані обставини уваги не звернув.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що господарський суд міста Києва без достатніх правових підстав порушив провадження у справі про банкрутство ТОВ "НД ЛТД", визнав боржника банкрутом і в порушення вимог ст. 34 ГПК України без належних доказів безспірності кредиторських вимог ініціюючого кредитора продовжив процедуру банкрутства, ліквідував боржника і припинив провадження у справі № 15/234-б, що свідчить про незаконність прийнятої судом 14 жовтня 2009 року ухвали і про необхідність її скасування.

Суд апеляційної інстанції на вказане вище уваги не звернув, у зв'язку з чим постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2009 року у даній справі не можна визнати правильною, а тому вона також підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 11113 ГПК України, у випадках скасування касаційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сведбанк" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2009 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 14 жовтня 2009 року у справі № 15/234-б скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий П. Міщенко

Судді А. Заріцька

Л. Продаєвич