Постанова № 10791311, 10.08.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.08.10Справа №2а-7896/10/10/0170 10:40 м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Усковій О.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Пазовськй Г.С., представник по довіреності від 01.08.2010 року без номеру;

від відповідача - Радін А.О., представник по довіреності №2559/Р від 16.07.2010 року;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коралл-Юг"

до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим

про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення №0000441502/0 від 11.05.2010 року, першої податкової вимоги №1/180 від 31.05.2010 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коралл-Юг" - позивач - звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим - відповідача - про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення №0000441502/0 від 11.05.2010 року, першої податкової вимоги №1/180 від 31.05.2010 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем була отримана перша податкова вимога з зазначенням податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 79491грн.75коп. Підставою для виникнення податкового боргу стало оспорюване податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Алушті АР Крим, що було прийнято на підставі акту перевірки податкової декларації з ПДВ за березень 2010 року. Однак позивач стверджує, що не отримував акту перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000441502/0 від 11.05.2010 року було розміщено відповідачем на дошці податкових оголошень, оскільки вказані документи не були спрямовані на фактичну адресу позивача. Позивач зазначає, що висновки вказаного акту перевірки про завищення відємного значення різниці між податковим зобовязанням та податковим кредитом зроблені на підставі акту перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року, податкове повідомлення-рішення по якому оскаржується в судовому порядку. Позивач вважає, що у звязку з оскарженням вказаної суми податкового зобовязання в судовому порядку нарахована сума відповідно до вимог пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181 (надалі Закон №2181) є неузгодженою, а тому висновки акту перевірки податкової декларації з ПДВ за грудень 2009 року не можуть бути використані під час проведення перевірки за наступні податкові (звітні) періоди. Крім того, позивач посилається на те, що акт перевірки податкової декларації за березень 2010 року та оспорюване податкове повідомлення-рішення були направлені на адресу, що не є фактичною адресою позивача, про що податковому органу було достовірно відомо, що, в свою чергу, призвело до порушення прав позивача як платника податку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і вважає оскаржувані податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу законними та обґрунтованими, підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях на позов, що надані у судовому засіданні 27.07.2010 року. Відповідно до наданих заперечень відповідач обґрунтовує законність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення тим, що під час перевірки правильності обчислення відємного значення податку на додану вартість за грудень 2009 року, проведеної у лютому 2010 року, було встановлено завищення здекларованих у податковій декларації з ПДВ показників на суму 1587210грн.00коп. За результатами проведеної перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.03.2010 року №0000222301/0, яким донараховано податок на додану вартість в сумі 100222грн.00коп. та застосовані штрафні санкції в сумі 30066грн.60коп., всього на суму 130288грн.60коп. Позивачем до ДПІ було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року, за результатами камеральної перевірки якої встановлено порушення ТОВ "Коралл-Юг" Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України №213 від 15.06.2005 року, зокрема, заниження рядка 27 податкової декларації «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду» на суму 77055грн.00коп. За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 77055грн.00коп. Відповідач також зазначає, що позивачем заперечення на вказані акти перевірок не подавались.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коралл-Юг» (код ЄДРПОУ 32063496, юридична адреса: 98500, АР Крим, м. Алушта, селище Семидвір'я, вул. Набережна, буд.7, приміщення 46) зареєстровано Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим 22 грудня 2002 року, відомості про юридичну особу включені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (Свідоцтво про державну реєстрацію - а.с.7).

Судом встановлено, що в період з 17.02.2010 року по 23.02.2010 року ДПІ в м. Алушті АР Крим було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Коралл-Юг» з питань правильності обчислення відємного значення податку на додану вартість за грудень 2009 року, за результатами якої складено акт перевірки №178/23/32063496 від 26.02.2010 року (а.с.53-62). У висновках даного акту перевірки відповідачем зазначено про порушення позивачем вимог п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР та встановлення завищення задекларованих ТОВ «Коралл-Юг» показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-16.3) за період з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року на загальну суму 1587210грн.00коп.

За результатами даної перевірки ДПІ в м. Алушті АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000222301/0 від 11.03.2010 року про донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 100222грн.00коп. та застосування штрафних санкцій в загальній сумі 30066грн.60коп., а взагалі - 130288грн.60коп. (а.с.38).

Позивач, не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його у судовому порядку, про що повідомив ДПІ в м. Алушті АР Крим листом від 18.03.2010 року (а.с.9). Зазначений лист було отримано відповідачем 18.03.2010 року, що підтверджено штампом «отримано» на листі та представником відповідача під час розгляду справи не оспорювалось та не заперечувалось.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.03.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-3678/10/8/0170 за позовом ТОВ «Коралл-Юг» до ДПІ в м. Алушті АР Крим про визнання протиправним та скасування повністю податкового повідомлення-рішення №0000222301/0 від 11.03.2010 року.

Суд зазначає, що відповідно до вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. Згідно з п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону №2181 у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом, зокрема, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Тобто, граничний строк добровільної сплати суми податкового зобовязання по вказаному податковому повідомленню-рішенню від 11.03.2010 року 22.03.2010 року.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем у строки, встановлені для добровільної сплати суми податкового зобовязання по податковому повідомленню-рішенню №0000222301/0 від 11.03.2010 року, нарахована сума податкового зобовязання по податку на додану вартість була оскаржена, у звязку з чим з врахуванням зазначених вимог Закону нарахована вказаним податковим повідомленням-рішенням сума податкового зобовязання є неузгодженою та не є сумою податкового боргу ТОВ «Коралл-Юг».

Суд зазначає, що згідно особового рахунку позивача по податку на додану вартість за 2010 рік (а.с.63-64) суми по податковому повідомленню-рішенню №0000222301/0 від 11.03.2010 року (основний платіж та штрафні санкції) були внесені до особового рахунку 22.03.2010 року та виключені 29.03.2010 року з зазначенням виключення з обліку основного платежу та штрафних санкцій у звязку з запізненням надходження ухвали суду. Тобто відповідачем нарахована сума теж визначена як неузгоджена та виключена з особового рахунку позивача.

Судом встановлено, що позивачем до ДПІ в м. Алушті АР Крим 09.04.2010 року було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року, згідно з якою позивачем не заповнено рядок 23.4 декларації «зменшено/збільшено залишок відємного значення за результатами перевірки податкового органу» (проставлено прочерк) та в рядку 24 «Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 23 - рядок 20, позитивне значення)» - 1409933грн.00коп.; в рядку 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 - рядок 25)» - 1409933грн.00коп.

ДПІ в м. Алушті АР Крим 28.04.2010 року було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року, за результатами якої складено акт №681/15-2/32063496 від 28.04.2010 року. Як свідчить текст зазначеного акту перевірки під час її проведення відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 15.06.2005 р. №213, а саме: в рядку 23.4 декларації «зменшено/збільшено залишок відємного значення за результатами перевірки податкового органу» на думку відповідача мало б бути зазначено 1486988грн.00коп. (згідно акту позапланової виїзної перевірки №178/23/32063496 від 26.02.2010 року). Також в акті перевірки ДПІ в м. Алушті АР Крим зазначено, що вказане порушення призвело, зокрема, до заниження рядка 27 «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 20 - рядок 23, позитивне значення)» - відображено 0грн.00коп., а повинно бути 77055грн.00коп.; у звязку з чим за результатами проведеної перевірки податковим органом збільшена сума, що підлягає сплаті платником податку до бюджету, у сумі 77055грн.00коп., зменшена сума відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного) періоду у сумі 1486988грн.00коп.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ в м. Алушті АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.05.2010 року №0000441502/0, яким позивачу донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 77055грн.00коп. за порушення вимог Наказу «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» №213 від 15.06.2005 року зі змінами та доповненнями та на підставі пп.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону №2181 застосовані штрафні санкції в сумі 3852грн.75коп., всього на суму - 80907грн.75коп.

З матеріалів справи також вбачається, що ДПІ в м. Алушті АР Крим на адресу позивача була направлена перша податкова вимога №1/180 від 31.05.2010 року (а.с.10). В зазначеній податковій вимозі вказано про наявність у позивача станом на зазначену дату податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 79491грн.75коп., в тому числі: 75639грн.00коп. основний платіж та штрафні (фінансові) санкції в сумі 3852грн.75коп. Суд зазначає, що згідно з даними особового рахунку позивача з податку на додану вартість за 2009-2010 роки нарахована податковим повідомленням-рішенням №0000441502/0 від 11.05.2010 року сума податкового зобовязання з податку на додану вартість була внесена до особового рахунку позивача 28.05.2010 року. З врахуванням наявної станом на 28.05.2010 року переплати в сумі 1416грн.00коп. в особовому рахунку позивача з ПДВ станом на 28.05.2010 року було нараховано податковий борг в сумі 79491грн.75коп. (80907,75-1416,00).

Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що сума податкового боргу позивача з податку на додану вартість, що була зазначена в першій податковій вимозі, була визначена відповідачем виключно у звязку з внесенням до особового рахунку позивача з податку на додану вартість сум, нарахованих податковим повідомленням-рішенням №0000441502/0 від 11.05.2010 року, що представником відповідача під час розгляду справи не оспорювалось та не заперечувалось.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення та направлення позивачу першої податкової вимоги, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Як слідує з тексту акту перевірки №681/15-2/32063496 від 28.04.2010 року підставою для висновку про порушення позивачем вимог Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 15.06.2005 року №213, стали висновки по акту перевірки №178/23/32063496 від 26.02.2010 року. Однак, як встановлено судом під час розгляду даної справи, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.07.2010 року по адміністративній справі №2а-3678/10/8/0170 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коралл-Юг" до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення №0000222301/0 від 11.03.2010 р. При цьому під час розгляду адміністративної справи №2а-3678/10/8/0170 судом встановлено, що висновки ДПІ в м. Алушті АР Крим про завищення ТОВ «Коралл-Юг» податкового кредиту за грудень 2009 року на суму 1587210грн.00коп. є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (а.с.70-74).

Таким чином, судом під час розгляду даної справи встановлено, що позивачем у строки, визначені Законом №2181, було оскаржено податкове повідомлення-рішення про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість за результатами перевірки податкової декларації з ПДВ за грудень 2009 року, про що було достовірно відомо відповідачу на час проведення перевірки податкової декларації з ПДВ за березень 2010 року. При цьому податкове зобовязання в зазначеній сумі є неузгодженим, з тексту позовної заяви, що відповідач отримав ще в березні 2010 року, слідувало, що позивач не згоден з висновками акту перевірки від 26.02.2010 року в повному обсязі, у звязку з чим навіть за відсутності письмових заперечень позивача на акт перевірки від 28.04.2010 року ДПІ в м. Алушті АР Крим було достовірно відомо як про оскарження позивачем нарахованої суми податкового зобовязання, так і про незгоду зі зменшенням відємного значення попереднього податкового періоду.

Крім того, відповідачем в акті перевірки від 28.04.2010 року та оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначено про порушення ТОВ «Коралл-Юг» Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 15.06.2005 року №213, а саме: зазначення у рядку 23.4 «зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» повинно складати 1486988грн.00коп., а не 0грн.00коп. як зазначено позивачем. Разом з тим, з тексту наказу Державної податкової адміністрації України «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість» від 15.06.2005 року №213 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 р. за №702/10982), слідує, що в рядку 23.4 вказується «значення рядків 8.5 та 8.6 додатка 5 (до Порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного (податкового) періоду».

Суд вважає необхідним звернути увагу відповідача на те, що форми податкової декларації з податку на додану вартість та Порядок її заповнення і подання затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 р. за №250/2054) з наступними змінами та доповненнями. Наказ ДПА України «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість» від 15.06.2005 року №213 є лише наказом про внесення змін до наказу ДПАУ від 30.05.1997 року №166, яким останній було викладено в новій редакції. Однак станом на дату подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року в зазначений наказ від 30.05.1997 року №166 було внесено багато інших змін. Зокрема, наказом ДПА України від 17.03.2008 року №159 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.03.2008 р. за №224/14915), форму податкової декларації з податку на додану вартість, форму податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) викладені в новій редакції; а рядок 23.4 декларації з ПДВ було викладено в новій редакції «зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» наказом Державної податкової адміністрації України від 21.01.2009 року №8 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2009 р. за №90/16106). Таким чином, позивач не міг станом на дату подання податкової декларації з ПДВ за березень 2010 року (квітень 2010 року) порушити вимоги Порядку, що затверджений наказом ДПАУ від 15.06.2005 року №215, оскільки на час подання зазначеної податкової декларації вже було затверджено її нову форму, і, відповідно порядок її заповнення теж змінився. Однак ні в акті перевірки від 28.04.2010 року, ні в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні відповідач не посилається на порушення позивачем вимог наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» з наступними змінами та доповненнями.

Також суд вважає необхідним зазначити, що під час розгляду справи представником відповідача суду не надано будь-яких доказів внесення змін до наказу ДПАУ №213 від 15.06.2005 року, на які він посилається в податковому повідомленні-рішенні. Відповідні зміни та доповнення вносились лише в наказ ДПА України від 30.05.1997 року №166.

Стосовно дотримання відповідачем порядку проведення перевірки, за результатами якої було складено акт перевірки від 28.04.2010 року №681/15-2/32063496 та прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, суд зазначає наступне:

Форма акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166, однак зазначений наказ не визначає порядку проведення такої перевірки.

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб'єкти господарювання) затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. №327 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205 надалі Порядок №327).

Згідно з пунктом 1.11 зазначеного Порядку у разі неявки посадових осіб суб'єкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки протягом 10 днів після отримання письмового запрошення органу податкової служби складається акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби. Акт відмови від допуску до перевірки та акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби підписується не менш як трьома службовими особами.

Суд ухвалою від 21.06.2010 року зобовязав відповідача надати документи про наявність підстав проведення перевірки, однак відповідачем під час розгляду справи суду не надано будь-яких доказів направлення посадовим особам позивача запрошення на проведення перевірки, його отримання позивачем, а також акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби; представником відповідача під час розгляду даної справи не повідомлено про наявність вказаних документів у третіх осіб для їх витребування судом та залучення до матеріалів справи. Дані про отримання позивачем запрошення на проведення перевірки не зазначені і в акті перевірки від 28.04.2010 року.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року №1251-XII керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки.

Пунктом 2 статті 10 зазначеного Закону також встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) мають право одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок, проведених державними податковими органами.

Однак, як свідчать матеріали справи, у позивача була відсутня можливість надати відповідні пояснення (зокрема, письмові) під час проведення перевірки 28 квітня 2010 року. Податковим органом при проведенні перевірки та складенні акту від 28.04.2010 року також не були враховані заперечення проти висновків акту перевірки від 26.02.2010 року, викладені в тексті позовної заяви про оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки від 26.02.2010 року, оскільки саме висновки вказаного акту перевірки стали підставою для складення акту перевірки від 28.04.2010 року та прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, відповідно до вимог п.4.9 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 р. №253 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за №567/5758), якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

Разом з тим, на порушення вказаних вимог наказу ДПА України ДПІ в м. Алушті АР Крим складено не акт, а довідку про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення №407/15-2 від 18.05.2010 року (а.с.52), складання якої вказаним наказом не передбачено. В даній довідці, зокрема зазначено, що лист з податковим повідомленням-рішенням, що був направлений на адресу позивача, повернутий поштою з приміткою, що обєкт знаходиться поза зоною обслуговування.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 56 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №270, поштові відправлення, які на адресному боці містять написи, наклейки або знаки, не передбачені для їх оформлення, а також з пошкодженими, забрудненими упаковками чи без належного упакування пересиланню не підлягають і повертаються відправникам. Вийняті з поштових скриньок такі поштові відправлення, а також неоплачені або оплачені не в повному обсязі поштові відправлення повертаються за зворотною адресою з першого етапу обробки. До них прикріплюється довідка із зазначенням причини повернення, яка засвідчується підписом працівника поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля. У разі відсутності зворотної адреси такі поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку протягом установленого законодавством строку. Також не підлягають пересиланню поштові відправлення, поштові перекази, порядок адресування яких не відповідає вимогам, визначеним цими Правилами.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості про те які саме правила були порушені відповідачем під час надсилання на адресу позивача листа з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, відповідачем під час розгляду справи також не надано суду пояснень з приводу надсилання на адресу позивача листа, що було надіслано на відділення поштового звязку, поза межами обслуговування якого знаходиться вказана адреса.

Також суд вважає необхідним зазначити, що в наказі Державної податкової адміністрації України від 10.08.2010 року №328 «Про затвердження Змін та доповнень до наказу Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами), та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого цим наказом» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №923/11203), на який посилається відповідач в довідці від 18.05.2010 року, відсутній пункт 4.9.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про порушення відповідачем порядку проведення невиїзної документальної перевірки 28.04.2010 року, несвоєчасне повідомлення позивача про результати її проведення (як свідчить копія акту перевірки, що була надана відповідачем, його копія була отримана уповноваженою особою позивача 07.07.2010 року а.с.47, зворотній бік), а також про невручення позивачу податкового повідомлення-рішення №0000441502/0 від 11.05.2010 року в порядку, встановленому діючим законодавством, а також про відсутність в матеріалах справи доказів розміщення зазначеного податкового повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень, оскільки надана відповідачем під час розгляду справи довідка №407/15-2 від 18.05.2010 року складена з порушенням встановлених вимог діючого законодавства і в порядку ч.1, 3 та 4 ст.70 КАС України не може бути прийнято судом як належний доказ по справі.

Відповідно до вимог пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181).

Однак, як встановлено судом під час розгляду справи, сума податкового зобовязання по податку на додану вартість та штрафних санкцій, нараховані оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, є неузгоджені у звязку з неврученням платнику податків позивачу податкового повідомлення-рішення. Таким чином, неузгоджена сума податкового зобовязання не є сумою податкового боргу позивача, у звязку з чим у відповідача як у податкового органу були відсутні підстави направляти на адресу відповідача першу податкову вимогу №1/180 від 31.05.2010 року з зазначенням суми податку на додану вартість 79491грн.75коп.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000441502/0 від 11.05.2010 року і перша податкова вимога №1/180 від 31.05.2010 року Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим, прийняті стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю “Коралл-Юг”, не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Приймаючи до уваги, що суд задовольнив уточнені позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

У звязку зі складністю справи судом 10 серпня 2010 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 13 серпня 2010 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим №0000441502/0 від 11.05.2010 року, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю “Коралл-Юг”.

3. Визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу №1/180 від 31.05.2010 року Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим, прийняту стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю “Коралл-Юг”.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Коралл-Юг” (код ЄДРПОУ 32063496, юридична адреса: 98500, АР Крим, м. Алушта, селище Семидвір'я, вул. Набережна, буд.7, приміщення 46) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.