Вирок № 10789593, 09.07.2010, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Справа №11-297,2010 року Головуюча в 1-й інстанції Чорна Л.М.

Категорія: ч.1 ст.121 КК України Доповідач Латюк П.Я.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого судді Латюка П.Я.,

суддів Дуфнік Л.М., Курдзіля В.Й.,

з участю секретаря Логвін І.О.,

прокурорів Шибінського В.Ф., Сарели В.П.,

засудженої ОСОБА_1

та її захисника ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок Красилівського районного суду від 01 березня 2010 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, жительку АДРЕСА_1, громадянку України, українку, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружену, на утриманні якої перебуває двоє неповнолітніх дітей, непрацюючу, раніше не судиму,

визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку 3 роки не вчинить нового злочину.

На підставі ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати без дозволу органів кримінально-виконавчої системи за межі області та періодично зявлятись для реєстрації .

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд, із звільненням з під варти з залу суду.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в сумі 141 (сто сорок одна) гривня 19 копійок за проведення судово-дактилоскопічної експертизи, одержувач платежу - НДЕКЦ при УМВС при МВС в Хмельницькій області р\р 35228001000040 ,МФО 815013 Банк Управління Державного казначейства в Хмельницькій області, код №25575309 призначення платежу « за дослідження №2».

Речові докази по справі:

- належні потерпілому ОСОБА_4 світер, брюки чоловічі та спортивні штани постановлено знищити;

- належні засудженій ОСОБА_1 куртку та спортивні штани, а ОСОБА_5 уламки від табуретки, кришку від табуретки, хустку, ганчірку, дерев'яні поліна повернуто за належністю.

Як встановив суд першої інстанції, 25 листопада 2008 року в період часу з 20 до 22 години у будинку по АДРЕСА_2, за місцем проживання засудженої, між ОСОБА_6 і ОСОБА_7, де вони розпивали спиртні напої, виникла суперечка, в результаті якої ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_4 в область живота, після чого сварка виникла між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли під час сварки після спільного розпивання спиртних напоїв, навмисно нанесла ОСОБА_4 три удари розколотим дерев'яним поліном в область голови, чим спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляді: садна в правій лобній ділянці голови в проекції лобного бугра, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та двох забійних ран голови, які призвели до гострої крововтрати і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Не погоджуючись з вироком суду прокурор, який брав участь у розгляді справи, подав апеляцію в якій просить вирок скасувати у звязку з неправильним застосуванням кримінального закону, постановити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити покарання за цей злочин у виді 7 років позбавлення волі, посилаючись на те, що суд безпідставно її дії з ч.2 ст.121 КК України перекваліфікував на ч.1 ст.121 КК України, оскільки саме від спричинених нею тяжких тілесних ушкоджень сталася смерть ОСОБА_4, а відтак неправильно призначив їй і покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженої.

Інші учасники процесу апеляцій не подали.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора на підтримку поданої апеляції, засудженої та її захисника, які просили відмовити у задоволені апеляції і залишити вирок без змін, провівши судове слідство по справі та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає що апеляцію прокурора слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.367 КПК України підставою для скасування вироку суду, при розгляді справи в апеляційному суді є неправильне застосування кримінального закону.

Згідно з п.1 ч.1 ст.378 КПК України апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вироку звязку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин.

Як встановлено під час проведеного судового слідства в апеляційному суді, 25 листопада 2008 року в період часу з 20 до 22 години за місцем проживання ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_2, під час вживання спиртного, на ґрунті особистих неприязних відносин, між ОСОБА_1 та ОСОБА_7, які перебували в стані алкогольного спяніння, виникла чергова сварка, під час якої ОСОБА_1 розбивши об підлогу табуретку, схопила деревяне поліно, яке лежало біля грубки, та умисно нанесла ним в область голови лежачого на ліжку ОСОБА_4 три удари, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження у виді двох забійних ран голови, які в своєму перебігу призвели до гострої крововтрати, внаслідок чого через декілька годин той помер, та легке тілесне ушкодження у вигляді садна в правій лобній ділянці голови в проекції правого лобного бугра.

Ці обставини підтвердила як в ході досудового слідства так і в апеляційному суді підсудна ОСОБА_1, показавши що саме вона в період часу з 20 до 22 години 25 листопада 2008 року, за місцем проживання в АДРЕСА_2, під час вживання спиртного та спровокованої ОСОБА_7 сварки, в ході якої він її брутально ображав, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, розбивши об підлогу табуретку, та взявши деревяне поліно, яке лежало поблизу грубки, нанесла ним в область голови лежачого на ліжку ОСОБА_4 декілька ударів, від яких з його голови пішла кров, після чого заснула, а коли вранці 26 листопада 2008 року проснулася, то ОСОБА_4 вже був мертвий.

Про саме такий механізм спричинення цих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ОСОБА_1 в присутності захисника та понятих підтвердила і при проведенні відтворення обстановки та обставин події, про що свідчать дані протоколу цієї слідчої дії (т.1 а.с.96-105), і такі її показання, як убачається з висновку судово - медичної експертизи, узгоджуються з виявленими у ОСОБА_4 тілесними ушкодженнями (т.1 а.с. 121-123).

Очевидці цього, дочка підсудної ОСОБА_9 та колишня свекруха ОСОБА_10, відповідно в ході досудового слідства та розгляді справи апеляційним судом підтвердили, що бачили як ОСОБА_1 під час сварки з ОСОБА_7, спочатку об підлогу розбила табуретку, а невдовзі схопивши деревяне поліно, яке лежало поблизу грубки, почала бити ним ОСОБА_4 по голові, після чого, вона, ОСОБА_9 спалила це поліно у грубці, оскільки на ньому були сліди крові, а ОСОБА_10 перевязавши його голову хусткою, в такий спосіб намагалася зупинити кровотечу з голови ОСОБА_4, однак вранці 26 листопада 2008 року він помер.

Із показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12 вбачається, що вони разом з підсудною ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_7 25 листопада 2008 року в АДРЕСА_2 розпивали спиртне, в ході чого ОСОБА_4 спянівши, почав приставати в тому числі і до ОСОБА_1, у звязку з чим, він, ОСОБА_11 змушений був його втихомирювати. Спянівши вони полягали спати, і як ОСОБА_1 наносила удари ОСОБА_4 не бачили, а коли біля 4-5 годин ранку проснулись, то ОСОБА_4 з розбитою головою, з якої текла кров, сидів на лавці та курив, і через деякий час впав на підлогу та помер, а ОСОБА_13 з криками про наміри повіситись вибігла з хати, однак він, ОСОБА_11 побіг за нею, та повернув до хати.

Згідно даних протоколу огляду місця події - АДРЕСА_2, в ньому виявлено труп ОСОБА_4 з розбитою головою, побиту табуретку, оранжевого кольору хустку з плямами речовини бурого кольору.

(т.1 а.с. 8-19).

Обєктивно вина підсудної у заподіянні ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень у вигляді двох забійних ран голови, які призвели до гострої крововтрати, від яких сталася його смерть, та легких тілесних ушкоджень у вигляді садна в правій лобній ділянці голови в проекції лобного бугра, підтверджується даними судово-медичної експертизи.

(т.1 а.с. 121-123).

Правильно встановив ці фактичні обставини справи і суд першої інстанції проте, кваліфікуючи дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України допустився помилки, посилаючись на те, що при своєчасному наданні медичної допомоги життя ОСОБА_4 можливо було врятувати, а відтак її дії не можуть кваліфікуватися за ч.2 ст.121 КК України, оскільки спричинені нею ОСОБА_4 тілесні ушкодження самі по собі хоча і є тяжкими, однак не є такими, що спричинили його смерть.

Такі висновки суду першої інстанції спростовуються наведеними вище даними судово-медичної експертизи, згідно яких настання смерті ОСОБА_4 сталося саме від нанесених йому деревяним поліном двох забійних ран голови, що і призвело до гострої крововтрати, та не було обумовлено будь-якими зовнішніми обставинами, а ненадання йому в даному випадку своєчасної медичної допомоги, під час якої можливо було врятувати його життя, не може бути підставою для кваліфікацію дій підсудної за ч.1 ст.121 КК України, оскільки смерть потерпілого ОСОБА_4 наступила саме від умисного спричинення йому ОСОБА_1 тяжкого тілесного ушкодження, а тому дії останньої слід кваліфікувати за ч.2 ст.121 КК України, як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, колегія суддів відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, її особу та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Злочин вона вчинила в стані алкогольного спяніння, що визнається обставиною, яка обтяжує покарання.

Разом з тим, ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягується вперше, по місцю проживання характеризується посередньо, має сімю, виховує та утримує двох малолітніх дітей.

У вчиненому вона щиро розкаялася, сприяла розкриттю цього злочину, хворіє, злочин вчинила внаслідок віктимної поведінки потерпілого, що визнається колегією суддів як обставини, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину.

Урахувавши ці обставини та вимоги ст.375 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне, із застосуванням ст.69 КК України, покарання ОСОБА_1 призначити нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.121 КК України, у виді 5 років позбавлення волі, а з урахуванням прохання потерпілого ОСОБА_14 не позбавляти її волі, того, що після зміни їй міри запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд, вона повернула малолітніх дітей з дитячих закладів, виховує та утримує їх, що її старша дочка ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, внаслідок арешту матері намагалася покінчити життя самогубством, і на даний час її психічний стан є нестабільним, що фактично вона відбула більше 1 року та 3 місяців покарання, колегія суддів вважає за можливе, у відповідності до ст.75 КК України, звільнити її від відбування покарання з випробуванням.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 378, 379 КПК України, колегія суддів, -

з а с у д и л а :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи задовольнити частково.

Вирок Красилівського районного суду від 01 березня 2010 року в частині засудження ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України скасувати.

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України і призначити, із застосуванням ст.69 КК України покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити її від відбування цього покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 3 роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на неї обовязок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

В решті вирок залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Верховного Суду України через апеляційний суд Хмельницької області протягом одного місяця з моменту проголошення вироку.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області П.Я.Латюк