Ухвала суду № 10789604, 07.07.2010, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Справа №11-388,2010 року Головуючий в 1-й інстанції Красняк В.І.

Категорія: ч.1 ст.122 КК України Доповідач Латюк П.Я.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючої судді Дуфнік Л.М.,

суддів Латюка П.Я., Цугеля І.М.,

з участю прокурора Леськіва В.О.,

захисника ОСОБА_1,

та засудженого ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Красилівського районного суду від 28 квітня 2010 року.

Цим вироком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого слюсарем-ремонтником на Чернелівському водопроводі (ВНС-10) міського комунального підприємства „Хмельницькводоканал", не військовозобов'язаного, не судимого,

визнано винним за ст.122 ч.1 КК України на 2 (два) роки виправних робіт за місцем роботи із відрахуванням 20 % заробітку в дохід держави.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 постановлено обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_3 залишено попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Позовні вимоги прокурора в інтересах Красилівської центральної районної лікарні задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь Красилівської центральної районної лікарні (розрахунковий рахунок №35421001001631 в банку ГУДКУ у Хмельницькій області, код 02004350, МФО 815013) 960 (дев'ятсот шістдесят) гривень витрат за лікування ОСОБА_4.

Позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 360 (триста шістдесят) гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди - 5000 (п'ять тисяч) гривень.

В решті позову відмовлено.

За вироком суду, 07 січня 2010 року близько 13 години в с. Чернелівка Красилівського району малолітня дочка ОСОБА_4 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, пішла набрати води до водяної колонки загального користування, яка знаходиться АДРЕСА_1 біля огорожі господарства ОСОБА_3 Коли вона підійшла до колонки, сусід ОСОБА_3 почав кричати на неї, відігнав від колонки, не дав набрати води, забрав відро і відкинув його від колонки. Дізнавшись від дочки, що її не дали можливості набрати води з колонки, ОСОБА_4, який перебував в нетверезому стані, пішов до садиби ОСОБА_3 сваритися з приводу того, що його дітей не допускають до колонки набрати води. З цього приводу біля будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ґрунті неприязних відносин виникла сварка. Під час сварки ОСОБА_3 з підсобного приміщення свого домогосподарства взяв вила з чотирма ріжками, якими наніс ОСОБА_4 удар в праву руку, внаслідок чого заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді різаних ран 2-3 пальців правої кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та удари по лівій частині тулубу в області ребер, внаслідок чого заподіяв йому тілесні ушкодження в вигляді перелому 8-9 ребер з незначним зміщенням по ширині, з точкою прикладання - гематоми лівої половини грудної клітки, які відноситься до категорії середньої степені тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я, після чого втік з місця події.

Не погоджуючись з вироком суду засуджений ОСОБА_3 подав на нього апеляцію, в якій просить вирок скасувати із закриттям провадження в справі, посилаючись на те, що середньої тяжкості тілесних ушкоджень у виді перелому ребер вилами потерпілому не спричиняв, а лише відібравши у нього штахетину, якою він вдарив його по плечу, наніс нею потерпілому лише один удар в область грудей. Акцентує увагу і на тому, що показання потерпілого та свідків сторони обвинувачення в частині механізму розвитку подій суперечливі, що при постановленні вироку судом не було враховано поведінки потерпілого, який в стані алкогольного спяніння прийшов до його господарства, де поломив огорожу та кидав у нього та сестру штахетами.

Інші учасники процесу апеляцій не подали.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого та його захисника на підтримку апеляції, з посиланням на зазначені у ній доводи, думку прокурора, який вважає вирок законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесних ушкоджень за вказаних у вироку обставин, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.

Так, як під час досудового так і судового слідства потерпілий ОСОБА_4 послідовно стверджував, що біля 13 години 07 січня 2010 року між ним та сусідом ОСОБА_3, до садиби якого він прийшов щоб зясувати чому він не дає дочці набрати з криниці води, виникла чергова сварка, під час якої ОСОБА_3 взяв з хліва вила, якими і побив його, спричинивши перелом 8-9 ребер та різані рани 2-3 пальців правої кисті.

Показання потерпілого узгоджуються як з показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що вона була очевидцем, як під час цієї сварки ОСОБА_4 з ОСОБА_3, останній саме вилами, які взяв з хліва, наносив удари ОСОБА_4 по руці, в область спини, так і з висновками судово-медичної експертизи та їх розясненнями експертом ОСОБА_7 про те, що виявлені у ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді перелому 8-9 ребер з незначним зміщенням по ширині не повязані з його падінням, а легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя у вигляді різаних ран 2-3 пальців правої кисті не могли виникнути внаслідок поранення цвяхами на рейках плоту.

Посилання засудженого на те, що умисно, вилами він цих тілесних ушкоджень потерпілому на заподіював на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються вищенаведеними доказами.

Доказів, що підтверджували б отримання потерпілим тілесних ушкоджень при інших обставинах судом не здобуто, не навів таких і засуджений. Його посилання на показання сестри ОСОБА_8 висновків суду не спростовують, оскільки про обставини отримання потерпілим цих тілесних ушкоджень вона не повідомляла, ствердивши що бійки між братом та ОСОБА_4 не бачила ( а.с.40,135).

Давши належну оцінку доказам, місцевий суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КК України, як умисне заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя.

Що ж до призначеного ОСОБА_3 покарання у виді 2 років виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням в дохід держави двадцяти відсотків заробітку, стягнення з нього на користь потерпілого 5000 грн. моральної шкоди, з огляду на дані, що його характеризують, віктимну поведінку потерпілого, колегія суддів вважає, що його необхідно змінити в бік помякшення, розмір моральної шкоди зменшити.

Судом першої інстанції вірно встановлено, та при призначені покарання враховано, що ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності притягується вперше, працює, по місцю роботи та проживання характеризується позитивно, що обставин, які б обтяжували покарання не має.

Натомість вказавши у фабулі обвинувачення, яке вважав доведеним, на протиправну поведінку потерпілого, який в стані алкогольного спяніння прийшов до садиби ОСОБА_3 і фактично спровокувавши сварку, ломав огорожу, місцевий суд, всупереч вимогам ст.65 КК України, ч.3 ст.23 ЦК України, цих обставин як при призначенні покарання, так і при визначені розміру моральної шкоди, до уваги не взяв.

Урахувавши і віктимну поведінку потерпілого, колегія суддів вважає за можливе призначене ОСОБА_3 покарання помякшити до 1 року виправних робіт по місцю роботи із відрахуванням в дохід держави двадцяти відсотків його заробітку, а розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з нього на користь потерпілого, зменшити до 3000 грн.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Красилівського районного суду від 28 квітня 2010 року щодо нього змінити.

Призначене за ч.1 ст.122 КК України покарання зменшити до 1 року виправних робіт за місцем роботи із відрахування в дохід держави двадцяти відсотків суми заробітку.

Зменшити розмір відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_4 до 3000 грн.

В решті вирок залишити без зміни.

Головуюча /підпис/

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області П.Я.Латюк