Рішення № 107785159, 08.12.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2022 року м. Київ № 640/10029/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 доШевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)про визнання протиправними дій, скасування постановиУ С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рибоволюка Василя Вікторовича про відкриття виконавчого провадження №69203132 від 13.06.2022 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що згідно оскаржуваної постанови від 13.06.2022 відкрито виконавче провадження №69203132 з примусового виконання постанови №761/34080/21 Шевченківського районного суду м. Києва від 11.10.2021, яка набула чинності 22.10.2021, а тому, є такою, що не підлягає виконанню за строками давності, у зв`язку з тим, що її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців. Тому, позивач вважає, що відповідач звернувся із заявою про примусове виконання вказаної постанови з порушенням строку. Відповідно, державний виконавець не мав підстав для відкриття виконавчого провадження №69203132 й повинен був повернути виконавчий документ на підставі пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Окрім того, саму постанову про відкриття виконавчого провадження у встановленому Законом порядку не надіслано боржнику та, як наслідок не повідомлено належним чином про примусове виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва, що тягне за собою неможливість накладення арешту на кошти позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі № 640/10029/22. З урахування введення в Україні воєнного стану (Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні") та у зв`язку з посиленням заходів безпеки на території м. Києва та Київської області, недопущенням загрози життю, здоров`ю учасників справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем надано копію матеріалів виконавчого провадження №69203132.

Представник відповідача не виклав своєї позиції щодо заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/34080/21 від 11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Штраф має бути сплачений добровільно не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніше як через п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Зокрема, строк пред`явлення до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Постановами Київського апеляційного суду від 18.11.2021, 13.12.2021, 26.01.2022 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, визнавши причини пропуску неповажними, повернуто апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Позивачем до позовної заяви долучено копію постанови Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/34080/21 від 11 жовтня 2021 року з відміткою про набрання постановою законної сили - 22.10.2021.

Державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) розглянуто заяву стягувача (УПП у м. Києві) про примусове виконання постанови №761/34080/21, прийнятої 11 жовтня 2021 року про стягнення з боржника на користь держави штрафу у розмірі 34 000,00 грн та постановою ВП №69203132 від 13.06.2022 відкрито виконавче провадження.

13.06.2022 державним виконавцем Рибоволюком В.В. винесено постанову про арешт коштів боржника у ВП №69203132.

Не погоджуючись з постановою про відкриття провадження та діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення, що підлягають примусовому виконанню на підставі виконавчих документів, визначені у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (пункт 2 частини першої статті 3 Закону).

Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені вимоги до виконавчого документа.

Так, згідно частини першої статті 4 вказаного Закону у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

За вимогами частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

Згідно частин першої та другої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Поряд з цим, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Статтею 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

При цьому, у відповідності до вимог статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Як вбачається із копій матеріалів виконавчого провадження №69203132, наданих до суду відповідачем, Шевченківським районним судом м. Києва на примірнику постанови від 11.10.2021 проставлено відмітку про набрання нею законної сили 26.01.2022.

Таким чином, з огляду на норми статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення та враховуючи, що постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 11.10.2021 по справі №761/34080/21 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 34 000,00 грн мала бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня набрання законної сили даним рішенням, тобто з 26.01.2022.

Згідно кутового штампу органу державної виконавчої служби на заяві, вона отримана відповідачем 09.06.2022 за вх. №17750 та 13.06.2022 державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження.

Проте, якщо навіть і прийняти вказану у примірнику постанови Шевченківським районним судом м. Києва дату набрання нею законної сили, то виконавчий документ пред`явлено до виконання поза межами тримісячного строку.

У такому випадку державний виконавець мав, згідно з вимогами пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", за якою виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, повернути виконавчий документ стягувачу.

Однак, в порушення зазначених норм, оспорюваною постановою відповідача №69203132 відкрито виконавче провадження на підставі постанови від 11.10.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у справі №761/34080/21.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру судових рішень постановами Київського апеляційного суду від 18.11.2021, 13.12.2021 та 26.01.2022 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, визнавши причини пропуску неповажними, повернуто апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Таким чином, постанова Подільського районного суду м. Києва від 11.10.2021 набрала законної сили 22.10.2021 та мала бути звернута до виконання протягом трьох місяців.

До заяви про направлення належним чином засвідченої копії постанови №761/34080/21 відносно ОСОБА_1 за статтями 124, частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині стягнення штрафу у розмірі 34 000,00 грн, Шевченківським районним судом м. Києва до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подані додатки на 5 аркушах, а саме, власне сама постанова суду першої інстанції, постанова Київського апеляційного суду від 26.01.2022.

Жодних доказів вчасного пред`явлення виконавчого документа до виконання відповідачем не надано, а матеріали виконавчого провадження не містять.

Відповідно, дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження №69203132 є протиправними, як власне і сама постанова від 13.06.2022 підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний був повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, оскільки пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241-246, 255, 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 110, код ЄДРПОУ 34967593) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відкриття виконавчого провадження №69203132.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження №69203132 від 13.06.2022, повернути виконавчий документ стягувачу.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати за сплату судового збору у сумі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 110, код ЄДРПОУ 34967593) .

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 287, 293, 295 - 297 КАС України.

Згідно частиною шостою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Суддя Є.В. Аблов