Ухвала суду № 10778340, 12.08.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2010 р.Справа № 2-а-4555/09/1470 Категорія: 2.11.3Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А.П. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Яковлева Ю.В,

судді Жука С.І.,

при секретарі Єршовій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі

м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна база 1608»до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Універсальна база 1608»звернулося до суду з позовною заявою до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення від 26 серпня 2009 року № 0000812301/0.

Свої позовні вимоги ТОВ «Універсальна база 1608»обґрунтувало відсутністю фактів порушень податкового законодавства, які були підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2010 року вищенаведений позов ТОВ «Універсальна база 1608»задоволено у повному обсязі. Скасовано спірне податкове повідомлення-рішення.

В апеляційній скарзі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Посилається на те, що підприємницька діяльність субєкта підприємницької діяльності фізичної особи - ОСОБА_1 (контрагента позивача) була припинена за його особистим бажанням 30 березня 2009 року, тому послуги надані ним позивачу і не оплачені останнім до зазначеної дати є безоплатно наданими.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Приймаючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що не оплачені до 30 березня 2009 року послуги, які отримані позивачем від субєкта підприємницької діяльності фізичної особи - ОСОБА_1 не є безоплатно наданими, тому підстав для донарахування на їх суми податку і штрафних санкцій у відповідача не було.

Колегія суддів, погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Службовими особами ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Універсальна база 1608»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року за наслідками якої було складено акт від 13 серпня 2009 року № 3103/23-600/20920010.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Заводському районі

м. Миколаєва податковим повідомленням-рішенням від 26 серпня 2009 року

№ 0000812301/0 визначила позивачу податкові зобовязання з податку на прибуток у сумі 120000 гривень (основний платіж 100000 гривень, штрафні санкції 20000 гривень).

В вищенаведеному акті перевірки здійснено висновок про порушення позивачем п.п. 3.1 ст. 3, та п.п. 4.1.6 ст. 4 і п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого ним у періоді, що перевірявся, було занижено податок на прибуток на загальну суму 100000 гривень.

Вищенаведений висновок акту перевірки здійснений виключно на підставі того, що у позивача є кредиторська заборгованість (за отримання юридичних послуг) перед субєктом підприємницької діяльності фізичною особою - ОСОБА_1 у сумі 200000 гривень і останній, за особистим бажанням, 30 березня 2009 року припинив свою підприємницьку діяльність, що є, на думку відповідача, беззаперечною підставою втрати ним права вимоги зазначеної суми заборгованості у позивача. Тому, на думку відповідача, зазначена кредиторська заборгованість утворилася шляхом отримання позивачем безоплатно наданих послуг, які підлягають включенню до валового доходу позивача.

Інших правових чи фактичних підстав для донарахування вищенаведеного податкового зобовязання позивачу в акті перевірки не зазначено.

Обставини наявності кредиторської заборгованості, припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 30 березня 2009 року сторонами не заперечуються.

Відповідно до преамбули Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»вiд 15.05.2003 № 755-IV, закон регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.

Частиною 1 ст. 4 вищенаведеного Закону України передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Таким чином, даний закон не регулює зобовязальні відносини.

Підстави припинення зобовязань наведені в книзі 5 розділі 1 главі 50 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 вищезазначеного Кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Акт перевірки не містить зазначень того, що договором позивача з субєктом підприємницької діяльності фізичною особою - ОСОБА_1 передбачено припинення їх кредиторських чи дебіторських зобовязань у разі припинення підприємницької діяльності останнім.

Частиною 2 ст. 608 того ж Кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.

Таким чином, вищенаведене зобовязання (кредиторське) відповідно до закону припиняється виключно у вищенаведеному випадку.

Акт перевірки не містить зазначень того, що наведений випадок настав.

Окрім того, колегія суддів, приймає до уваги те, що діючим законодавством не встановлено такої підстави припинення кредиторського зобовязання для фізичних осіб, як припинення підприємницької діяльності субєктом підприємницької діяльності фізичною особою.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перевірка відповідача охоплювала період який починався з 01 квітня 2008 року, тобто строк позовної давності щодо вищенаведених зобовязань спливає лише у 2011 році.

Отже, на думку колегії суддів, ОСОБА_1 не втратив права вимоги зазначеної кредиторської заборгованості від позивача, що теж є додатковою підставою для визнання висновку відповідача про безоплатність вищенаведених юридичних послуг хибним.

Відповідно до п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вiд 28.12.1994 № 334/94-ВР, безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Підпунктом 4.1.6 вищенаведеного Закону України передбачено, що валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Отже, у позивача не було передбачених діючим законодавством підстав для включення вищезазначеної суми кредиторської заборгованості до валових доходів і відповідно у відповідача для донарахування спірним податковим повідомленням-рішенням суми податку і штрафних санкцій.

Таким чином, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення є правильним.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна база 1608»до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвала виготовлена у повному обсязі 13 серпня 2010 року.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/